Осіння пісня – Верлен Поль

Related posts:

1. В серці і сльозн і біль… – Верлен Поль В серці і сльози і біль, – Небо над городом плаче. Що це за туга? Відкіль Цей невгамований біль? Мжиці зажурені звуки І на землі, й по дахах! В серце, що в’яне від скуки, Ллються зажурені звуки. Сльози і біль без причин В серці, якому байдуже… Тут ані зрад, ні провин: Туга моя без причин. […]...
2. Поетичне мистецтво – Верлен Поль Найперше – музика у слові! Бери ж із розмірів такий, Що плине, млистий і легкий, А не тяжить, немов закови. Не клопочись добором слів, Які б в рядку без вад бриніли, Бо наймиліший спів – сп’янілий: Він невиразне й точне сплів, В нім – любий погляд з-під вуалю, В нім – золоте тремтіння дня Й […]...
3. Поль Верлен – велична постать французького символізму Поль Верлен – велична постать французького символізму Поль Верлен – неперевершений поет-лірик, який з непересічною майстерністю розкриває у своїх творах найінтимніші переживання людини. Його поезії властива сповідальність і свіжість почуттів, гра напівтонів, відтінків барв і почуттів, нюансів вражень та емоцій. У середині 60-х років ХІХ ст. Верлен разом з поетами Рембо і Малларме став засновником […]...
4. Поет-символіст Поль Верлен і його вплив на українську поезію Поля Верлена вважають яскравою особистістю доби декадансу у Франції і представником символізму у французькій поезії. Він був визнаним майстром у цьому напрямку, хоча й не був ні фундатором, ні лідером символізму. Він був майстром і великим поетом. А цього достатньо, щоб його читали й перечитували й сьогодні. Хіба не малює наша уява химерний і загадковий […]...
5. Поль Верлен Біографія ПОЛЬ ВЕРЛЕН (1844-1896) Поль Верлен посідає особливе місце серед видатних французьких ліриків кінця XIX століття. Проголошений “принцом поетів” і шанований як визнаний майстер символічного напряму, він, проте, не був ні його лідером, ні теоретиком. Факти особистої біографії поета та його творчість нерозривно пов’язані. Натура пристрасна й неврівноважена, Верлен часто згинався під тягарем життєвих обставин, заплутувався […]...
6. Поль Верлен – великий французький символіст ВЕРЛЕН ПОЛЬ (1844-1826) Французький поет-символіст, за словами Анатоля Франса, “кращий поет свого часу”. “Королем поетів” оголосили його літератори 1894 року. Мистецький світогляд Верлена представлений у програмовому вірші “Поетичне мистецтво” (1874/. Його літературним кредо є поєднання слова і музичності, гармонії звука, про це поет заявив у вірші “Найперше – музика у слові… ” (1882). Верлен широко […]...
7. Моє знайомства з поезією поетів-символістів У процесі вивчення світової літератури я помітила одну цікаву річ: поезія є найчутливішим жанром літератури. Вона дуже тонко реагує на всі зміни у суспільному житті, дуже чітко, наче барометр, показує настрої людей, накопичує ті настрої у собі і несподівано проривається на волю лавиною алегорій, метафор, символів. А ще поезія перебуває у постійному пошуку нових форм […]...
8. Пісня про хліб і шовк – Фу ду Напевно, міст у Піднебесній Не менше тисяч десяти, Але нема такого міста, Де б воїнів у латах не знайти. Якби ж ми переплавити могли Ті лати на орала для землі. Щоб кожну латочку бездоглядних ланів Переорати за погожих днів. Щоб селянин і сіяв, і збирав, І шовкопряди листям годував. Щоб той, хто любить рідну землю, […]...
9. Дмитро Павличко – “Я – зернятко, а ти – зоря осіння… “ Я – зернятко, а ти – зоря осіння, Навіки в полі поєднались ми. Виношу з глибини, з важкої тьми Твоє сіяння в промені насіння. Велиш ти кільчику в передвесіння Пробити шкаралущу й страх зими… Втім колосок з колючими крильми Злітає, наче світла вознесіння. Ти прагнеш повернуться в небеса, Мене ж не відпускає рідна нива, В […]...
10. А вже третій вечір (народна пісня) А вже третій вечір, як дівчину бачив, Ходжу біля хати – її не видати. – Вийди, дівчино, вийди, рибчино, Вийди, серденя, утіхо моя! – Не вийду, козаче, не вийду, соколе, Мене мати лає, гулять не пускає. – Брешеш, дівчино, брешеш, рибчино, Брешеш, серденя, утіхо моя! – Та було б не рубати зеленого дуба, Та було […]...
11. Пісня – Глібов Леонід Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки – Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не надивлюся. За хвилею […]...
12. Семенко Михайль – Серце в блуканні Сю осінь я заблуджусь у муках Серед жовклого листя заблуджусь у коханні Я заблуджусь в коханні Заблуджусь в коханні В осінніх муках Ви почуваєте? Моє серце в блуканні По тихих алеях з опалим листям безрухим Жовклим безрухим З листям безрухим В самотнім єднанні. Може знайду знайду в осінніх звуках В осінніх свистах В тоскнім знайду […]...
13. Володимир Сосюра – Я – квітка осіння Я – квітка осіння… дощі мене мочать, Рве вітер мої пелюстки… І сонце на мене світити не хоче, Тумани пливуть од ріки. Була я колись і пахуча, й хороша… Та все це як сік у маю. І ранками сипле холодна пороша На бідну голівку мою. Пороша розтане, як сонце прогляне Із хмар, як надія, на […]...
14. Чи я в лузі не калина була (народна пісня) Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на сіно посушили – Така доля моя! Гірка […]...
15. Гуде вітер вельми в полі (народна пісня) Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Плаче козак молоденький, Долю проклинає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак нудиться, сердешний, Що робить – не знає. Гуде вітер вельми в полі, Реве, ліс ламає… Козак стогне, бідолаха, Сам собі гадає: “Ревеш, вітер, та не плачеш, Бо тобі не тяжко! Ти не знаєш […]...
16. Антонич Богдан-Ігор – Пісня мандрівника Шумить у серці вітер, кров огонь бурлить. О, допекла вже бруків, мурів, цегли гидь! На берег моря туга, в край землі жене, Де океан манить піснями хвиль мене. Покину стукіт вулиць та піду, де пристань, Де линв протяжна пісня й щоглів має триста, Де кораблі, човни по хвилях бурних линуть. Не стану, аж на них […]...
17. Семенко Михайль – Осіння симфонія Осінні скрипки в саду оркестру симфонії То кохання моє, моє кохання – захопленість Люди озброєні мрії озброєні мови озброєні А у мене тільки затопленість Тільки затопленість І знову безмовність І знов безумовність умовність Мої почування одламки Ескізні одламки зліпки Душорозірваний стерлась Розтанула сольність Кохання моє – в осіннім саду Осінні скрипки. 27. VIII. 1916. Владивосток...
18. Леонід Глібов – Пісня ГЛІБОВ ЛЕОНІД ПІСНЯ Скажіть мені” добрі люди, В кого я вдалася,- Ще на світі не нажилась, А в журбу здалася? Чи вийду я у садочок – Важенько вздихаю… Чи співала б, чи летіла б – І сама не знаю. Чи вийду я до річеньки – Оггять зажурюся… Все дивлюся в степ широкий Та й не […]...
19. Чи я в лузі не калина була… – Родинно-побутова пісня Чи я в лузі не калина була, Чи я в лузі не червона була? Взяли ж мене поламали І в пучечки пов’язали – Така доля моя! Гірка доля моя! Така доля моя! Гірка доля моя! Чи я в полі не травиця була, Чи я в полі не зелена росла? Взяли ж мене покосили І на […]...
20. Приснись мені Приснись мені у сні цієї ночі І прошепчи слова неголосні. Тебе побачити я хочу Хоча б у сні. Приснись мені. Приснись мені, коли не буду ждати, Коли тебе забуду, то приснись. І кожен раз, коли лягаю спати Шаленим спогадом у пам”яті явись. А в небі засвітились зорі Такі безшумно-голосні. Наперекір йди моїй волі. О ні! […]...
21. Павло Мовчан – Осіння пам’ять Запорошене око сльоза омиває, Схолонають ліси, і листочок листка доганяє, І повзуча трава завмирає, наїживши спину, Щоб ухутрити плечі тобі соболино. Ніби іскра – папір – порошина пекуча Пропалила весь світ – чорна дірка зія, Отвір ширша – для ширших сполучень Продувається пам’ять твоя… Та у звивині мізку – тернина – Гострий спогад, урослий цвяшок: […]...
22. Добривечір, дівчино, куди йдеш (народна пісня) “добривечір, дівчино, куди йдеш? Скажи мені правдоньку, де живеш?” “Чи то ж би я розуму не мала, Щоб я тобі правдоньку сказала?” “добривечір, дівчино, чия ти? Чи вийдеш ти на вулицю гуляти?” “Не питайся, козаченьку, чия я, Як вийдеш ти на вулицю, вийду й я!” “дівчинонько-серденько, куди йдеш?” Скажи мені правдоньку, де живеш?” “Отам моя […]...
23. Вилітали орли з-за крутої гори (народна пісня) Вилітали орли З-за крутої гори, Вилітали, буркотали, Розкоші шукали. Ой і скільки не літати, Треба вниз спуститись: Ой у полі, в полі три дороги – Треба розрізнитись. Запрягайте, хлопці, Коні воронії, Доганяйте літа мої, Літа молодії! Ой догнали літа мої В калиновім мості: Вернітеся, літа мої, Хоч до мене в гості! Не вернемось, не вернемось, […]...
24. Леонід Мосендз – Осіння ніч Осіння ніч… Коротка, як і влітку… – Ніщо не вдієш, дівчино, прощай! – Я буду ждать. Повернешся ти швидко? – Я буду вірною!.. Не забувай!.. Був ясний ранок. Злотом старовинним Прозорився напроти сходу ліс. Усе здавалось довіку незмінним, Як ти сама в спижевій рямці кіс… Та я через далеке і прадавнє Минув межу твоїх здогадних […]...
25. Входжу в річку, грає осіння вода… – Бо Лі Входжу в річку, грає осіння вода… Люблю свіжість цих лілій… Зриваю квіти, граюсь перлинами на пелюстках, Хвилюється заводь… Дивна ця година… громадяться шовкові хмари… Хотів би подарувати це все тому, хто за далеким небокраєм; З тим, про кого думаю, нам не зустрітись більше… В горі й надії дивлюся туди… північний вітер в обличчя....
26. І шумить, і гуде (народна пісня/текст) І шумить, і гуде, Дрібен дощик іде… А хто мене, молодую, А хто мене, молодую, Та додому проведе? Обізвався козак У зеленім саду: “Гуляй, гуляй, дівчинонько, Гуляй, гуляй, дівчинонько, Я додому проведу! “Ой, прошу ж я тебе, Не веди ж ти мене, Бо сердиту матір маю, Бо сердиту матір маю, Буде бити мене. Ой, ти, […]...
27. Де ти бродиш, моя доле (народна пісня) Де ти бродиш, моя доле, Не докличусь я тебе! Досі б можна дике поле Пригорнути до себе! Все питаю, все шукаю, Аж серденько ізв’ялив. Все питаю, все шукаю, Аж серденько ізв’ялив. Чи на морі між купцями Лічиш з краму бариші, Чи в хоромах з панянками Ти регочешся вночі? Чи при полі у долині Диким маком […]...
28. Де синії гори (народна пісня) Де синії гори, де гори Карпати, Туман в полонинах пливе. Струнка, як смерека, близька і далека Кохана гуцулка живе. Дівочі співанки, рожеві світанки Ген-ген вітер в гори жене. Тебе, рідний краю, до болю кохаю, Навік полонив ти мене. Такому коханню в житті не зів’яти, А серцю довік берегти. В Карпати, Карпати, в далекі Карпати Лети, […]...
29. Як тебе не любити, Києве мій (народна пісня) Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій… Як тебе не любити, Києве мій! В очі дивляться канни, Серце в них переллю. Хай розкажуть коханій, Як я вірно люблю. Буду мріяти й жити На крилах надій… Як тебе не любити, Києве мій! Спить натомлене місто Мирним, […]...
30. Ходить сонко (народна пісня) Ходить сонко по вулиці, Носить спання в рукавиці. Чужих дітей пробуджає, А Софійку присипляє. – Ходи, сонко, сюди, до нас, Буде тобі добре у нас: У нас хата тепленькая І Софійка маленькая. Примітки: Останній рядок кожного куплету повторюється двічі....
31. Гей, була в мене коняка (народна пісня) Гей, була в мене коняка, Та й коняка-розбишака, Була шабля, ще й рушниця, Ще й дівчина-чарівниця. Ту коняку турки вбили, Ляхи шаблю пощербили, І рушниця поламалась, І дівчина відцуралась. За Бунжацькими степами Їдуть наші з бунчуками. А я з плугом і з сохою Понад нивою сухою. Гей, гей, гей, мій чорний воле! Степ широкий, стерня […]...
32. Французький, англійський, німецький народно-героїчний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про мого Сіда” РЕФЕРАТ На тему: Французький, англійський, німецький народно-героїчний епос. “Пісня про Роланда”, “Пісня про Нібелунгів”, “Пісня про мого Сіда” В історії культури різних народів важливе місце посідають старовинні літературні пам’ятки, де йдеться про події сивої давнини. Створювані невідомими поетами, ці шедеври народного мистецтва існували в усній формі, передавались від покоління до покоління, а згодом їх записували, […]...
33. Гомін, гомін, гомін по діброві (народна пісня) Гомін, гомін, гомін по діброві, Туман поле покриває, Туман поле, поле покриває, Мати сина проганяє: “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе орда візьме!” “Мене, мамо, мене орда знає – В чистім полі обминає”. “Іди, сину, іди пріч від мене, Нехай тебе турчин візьме!” “Мене, мамо, мене турчин знає Сріблом-злотом наділяє”. “Іди, сину, іди […]...
34. Я – козачка твоя (народна пісня) Струменіє зоря, і за обрій упав Місяць яблуком червонобоким. Я – козачка твоя, я – дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий. В полі ватри горять, вартовії не сплять, Ген, розвіявся спокій на попіл. Я – козачка твоя, я – дружина твоя, Пане полковнику мій синьоокий. Руку дам на коня, хай стріла обмина, Полетімо удвох в […]...
35. Женчичок-бренчичок (народна пісня) Женчичок-бренчичок вилітає, Високо ніженьку підіймає. Приспів: Якби-то набито, Ніженьку пробито, В зеленім лугу Бери собі другу! Ой до схід сонечка женчик схопивсь, Росою чистою женчик умивсь. Зелене житечко в полі він жав, Зранку до вечора не спочивав. Ой по ланочку він весь день ходив, Грудою гострою ніжку набив. Хоч стерня колеться, ніжка болить,- Спати не […]...
36. Краткое содержание Дьявол и Господь Бог – Сартр Жан Поль Дьявол и Господь Бог (Le Diable et le Bon Dieu) Пьеса (1951) Действие происходит в развороченной крестьянской войной Германии XVI в. Однако история для автора – всего лишь фон, герои, обрядившиеся в старинные костюмы, мыслят вполне современно, пытаясь ответить на извечные вопросы: что есть Добро и Зло, в чем состоит свобода человеческой личности. Гец – […]...
37. Вишиванка (народна пісня) З вечора тривожного аж до ранку Вишивала дівчина вишиванку. Що тоненька голочка для сорочки, А ще тонше в дівчини голосочок. Вишивала дівчина, вишивала, У сорочку білую – душу вклала. Вишивала дівчина, вишивала, Чорну і червоную нитку клала. Ой та чорна ниточка – розставання, А червона ниточка – до кохання. Щоб та чорна ниточка часто рвалась, […]...
38. Черемшина (народна пісня) Знов зозулі голос чути в лісі, Ластівки гніздечко звили в стрісі. А вівчар жене отару плаєм, Тьохнув пісню соловей за гаєм. Приспів: Всюди буйно квітне черемшина, Мов до шлюбу вбралася калина. Вівчара в садочку, В тихому куточку, Жде дівчина, жде. Йшла вона в садок повз осокори, Задивилась на високі гори, Де з беріз спадають чисті […]...
39. Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
40. Чумарочка рябесенька (народна пісня) Чумарочка рябесенька, Пригортає злегесенька… Отой мене пече-ріже, Що не люблю, в вічі лізе; Той мене порива, Кого люблю, та й нема! На тарілці два лини… Прийди, серце, прилини! Прийди, серце, прилини, До серденька пригорни! Було в мене троє перснів, Та всі й розкотились… Було в мене три женихи, Та всі показились. Один оженився, Другий утопився, […]...