Особливості художнього конфлікту в романі П. Загребельного “Диво”
П. А. Загребельного по праву вважають майстром художнього зображення конфлікту. Це письменник із великим життєвим досвідом, який захоплюється літературою, добре знає історію від давніх часів до сьогодення, відчуває важливі теми, проблеми, привертає до них увагу читача, відстоює справжні мистецькі цінності та увінчує їх творців.
Зображуючи у романі “Диво” різні часові площини (період Київської Русі, роки Великої Вітчизняної війни й сучасність) та різні покоління, автор досліджує проблеми народу та його роль у процесі творення історії
У творі письменник не просто художньо осмислює історичні події, а й намагається грунтовно розвинути тему мистецтва та зобразити його творців.
Провідним
Поставивши за мету воскресити пам’ять про безіменних народних майстрів, автор у творі неодноразово акцентує увагу на тому, що людина нікчемна не може стати творцем прекрасного. Митцями називають тих людей, які гостро відчувають трагічність доби, усвідомлюють суспільні проблеми, переживають внутрішні протиріччя.
Сивоок – втілення авторського ідеалу митця, в уста якого Загребельний вкладає свої власні роздуми про мистецтво, культуру, мораль тощо. Одержимість у творчому процесі, самозречене служіння народові – визначальні риси характеру Сивоока, доля якого – підтвердження авторської думки про незламність народного духу й безсмертя таланту. Переважно в монологічній формі відтворені погляди-роздуми Сивоока щодо ролі митця в суспільстві, зображений внутрішній конфлікт обдарованої людини: “Він (митець) не належить ні бажанням, ні потребам. Належить без решти мистецтву. Бо що є мистецтво? Це могутній голос народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені. А мене – нема”.
Загребельний зумів показати народного умільця “гідним партнером найвидатнішого розуму епохи”. На думку письменника, диво – собор могла створити тільки диво-людина, наділена могутнім талантом, особистість інтелектуально рівновелика Ярославу Мудрому. Майстер слова за літописами, художньою літературою та фольклором XI століття відтворив психологію представника народних низів, характери в реальних конфліктах. Художня інтуїція підказала письменникові, що творець Софії Київської мав бути пущанином, дитячі враження якого стали витоками його мистецького світовідчуття.
Виконавши свою місію, Сивоок гине. Трагедія сталась не тому, що він мав небезпечних ворогів, а тому, що доля відданого, непокірного художника в тому жорстокому світі не могла не бути трагічною. Адже, як стверджує автор твору: “Така доля всіх, хто творить цінності”.
Князь Ярослав Мудрий з одного боку зображений далекоглядним політиком, державним діячем, освіченою людиною, турботливим опікуном мистецтва, а з іншого – жорстоким володарем свого народу, егоїстичним правителем, типовим феодалом, який прагне залишитися в історії автором мистецького шедевра – Софії Київської.
Конфлікт між народом і владою демонструє проблеми, що існували в той час, а саме – опір з боку людей християнізації, небажання зрікатися віри батьків, адже до нової релігії людина має йти лише сама, свідомо й добровільно, без стороннього втручання. За сферою побутування це зовнішній конфлікт, за тематикою – релігійний. Християнська релігія, запозичена у Візантії, прийшла до нас у готовому вигляді, насаджувалася згори, часто провокувала зіткнення. Княжа влада, відстоюючи державну самобутність, іноді підтримувала слов’янські традиції. Звідси відбулась активна взаємодія християнства та язичництва, злиття народної релігії й церковного християнства, що й зараз спостерігаємо у сучасному житті (писанки, свята).
Конфлікти другого плану виступають у романі фоном для розкриття головних, зображують морально-етичні відносини між героями (конфлікт між Ситником і Сивооком, між Агапітом і Сивооком, між купцем Какорою й Сивооком), у розкритті яких автор використовує психологічно напружені ситуації, експресивні діалоги, монологи, авторські роздуми-переживання, передаючи гостре зіткнення протилежних думок.
У романі “Диво” саме в часовому зрізі, що охоплює період Київської Русі, через конфлікти, що надають твору більшої правдивості, яскравості, динаміки та експресії, розкриваються характери героїв, їх ставлення до життя, мотивуються вчинки, утверджується думка про неможливість знищення духовного зв’язку поколінь, про стійкість моральних надбань народу.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій […]...
- Зв’язок релігії та естетики в романі П. Загребельного “Диво” ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ ПАЛО (народився 1924 року) Народився в с. Солошине на Полтавщині, Навчався у військовому училищі. У17 років добровільно пішов на фронт, був тяжко поранений, майже три роки перебував у фашистських концтаборах. Працював у радянській військовій місії в Західній Німеччині. 3 1946 р.- у колгоспі рідного села. Після закінчення філологічного факультету Дніпропетровського університету був кореспондентом обласної […]...
- Роман “Диво” Павла Загребельного: історична правда й художній вимисел Романи Павла Загребельного на історичні теми відтворюють нам те тло епохи, в якій відбуваються події. Читаючи “Диво”, ми ніби переносимося у часи тисячолітньої давності – Київську Русь. Отже, твір – про далеку історію, коли на зміну язичництву приходить інша віра – християнство. Ми стаємо свідками цього конфлікту. Автор подав ідею, яка була колись, яка віками […]...
- Розгульність композиції роману Загребельного “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього і майбутнього. У найцікавішому “Диві” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. Протягом усього тексту переплітаються події тисячолітньої давності із недавнім минулим та сьогоднішнім днем. Автор майстерно змальовує […]...
- Надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, Не вмре… М. Рильський. Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Роман “Диво” – перший історичний роман П. Загребельного I. Трагедійні ситуації в історичних романах. (Характерно, що кали П. Загребсльний тільки починав розробляти історичну тематику, це і для критиків, і дія шанувальників його таланту стало цілковитою несподіванкою, оскільки він – після спроб знайти себе в пригодницьких і навіть фантастичних творах. – нарешті остаточно сформувався в письменника гостро-сучасної теми. В усіх своїх історичних романах митець […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Особливості композиції, художнього часу, образу автора в романі М. Лермонтова “Герой нашого часу” Здавалося б, яка нормальна людина, читаючи книгу, ставить перед собою питання про композицію твору? Яка ж мені, відверто кажучи, різниця, де у творі зав’язка, а де кульмінація, як пливе художній час, коли я просто читаю. Якщо цікаво, навіть не читаю – проковтую, якщо так собі – часу на ознайомлення з твором, звичайно, піде більше. Так […]...
- Ідейний зміст образу Софії Київської у творі “Диво” У своєму славнозвісному творі автор робить перегуки минулого, сьогоднішнього й майбутнього. У найцікавішому ” Диві ” подано широку картину життя наших предків за часів Київської Русі, діяльність Ярослава Мудрого, а особливістю твору є справжнє диво – будівництво споруди – Софії Київської. “Цей собор вже з першого дня його існування, певно, мало хто вважав за житло […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів Реферат Тема: Тема незнищеності історичної памяті народу в романі “Диво”, органічне поєднання різних часових та соціальних шарів. Як твердять літературознавці, “Диво” можна вважати першою частиною триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” та “Смерть у Києві”. Підкреслимо: триптиху, а не трилогії, оскільки трилогія повязана задумом, сюжетом, персонажами, а триптих лише ідейним змістом. Серед […]...
- Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Генріка Ібсена “(Ляльковий дім” (діалог з учителем) Мудра жінка будує свій дім, а безумна своєю рукою руйнує його Сенека Сиджу і думаю. У голові різні думки. Цілий клубок думок – антагоністів. Одна думка суперечить іншій, хочеться сказати багато, а от як – ще не знаю. Я ніби чую, як Ви, Світлано Олександрівно, не захочете зі мною погодитися, і я починаю з Вами […]...
- Актуальність конфлікту твору Б. Шоу “Пігмаліон” – конфлікту між зовнішньою культурою і духовною сутністю людини П’єса “Пігмаліон” є зразком драми-дискусії, головний конфлікт якої полягає в і ому, чи може людина втручатися в долю іншої людини, навіть тоді, коли робить вона це з кращих міркувань. Чи має вона, ця людина, моральне право визначати для іншої норми й правила поведінки, абсолютно не дотримуючись їх сама? Чи правомірно це? Конфлікт цей у п’єсі […]...
- Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Особливості драматичного конфлікту в п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” Що стало причиною такого великого інтересу європейців до твору Ібсена? А що такий спалах був, можемо довести хоч би переліком постановок п’єси у різних країнах. У головній ролі на сцену виходили легендарні Сара Бернар, Елеонора Дузе, Віра Комісаржевська. Вистава мала шалений успіх, театри виїжджали з нею […]...
- Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Національні мотиви і особливості їхнього художнього втілення у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Леся Українка. Леся… Це тепле сонячне ім’я мені знайоме з дитячих років. Відоме воно всім прогресивним людям, і в першу чергу, українцям, бо Леся Українка у недовгім житті стала народною поетесою. Вона була мислителькою та борцем шевченківського гарту. Все в її житті […]...
- Характеристика твору “Диво” Композиція ” Дива ” нагадує архітектуру собору, образно відтворену в романі: незвичайність планів, переходів, добудов, але у свавільній асиметричності криється доцільність і гармонія. Усе – наче пісня рідної землі. Заспів до ” Дива ” та епіграфи до кожної з його частин глибоко занурені в зміст, вони “промовляють” щось важливе, кидаючи додаткове світло на задум і […]...
- Історична романістика П. Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
- Історія на сторінках романів Павла Загребельного Історія на сторінках романів Павла Загребельного Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, […]...
- Особливості сатири в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Особливості сатири в романі Михайла Булгакова “Майстер і Маргарита” Роман “Майстер і Маргарита” створювався протягом 1928-1940 років. Булгаков, як будь-яка освічена людина, бачив вади і помилки устрою, що існував. Як письменник, він майстерно описав у своєму романі ці проблеми. Сатира – це висміювання чогось негативного. Читаючи уважно роман “Майстер і Маргарита”, ми помічаємо, що висміював […]...
- Творчість Павла Загребельного У Павла Загребельного сотні дійових осіб. Є серед них і художньо невиразні, одномірні. Та людська пам’ять вибіркова, у ній залишається тільки істинне, довершене и необхідне для пізнання й самопізнання. Більшість людських характерів у творах нашого письменника – життєвоправдиві, повнокровні. Чим вони цікаві? Неповторністю прояву повторюваного. Вони наче жадають одного: дива. Хто шукає його й знаходить, […]...
- Образ Софії Київської як історичної пам’ятки та художнього символу У всі часи людина жадала дива. І чим, як не дивом, є Софія Київська, втілення духовної величі нашого народу. Стоїть вона, належачи як XI століттю, такою ж мірою і XXI – надзвичайне, вічне диво, символ мудрості й сили, таланту й слави. Величний образ собору, цього надзвичайного дива, “що ніколи не кінчається і не переводиться”, став […]...
- Особливості сатири в романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Лише чверть століття тому широке коло читачів одержало змогу познайомитись із творчою спадщиною Михайла Булгакова. І навряд чи є зараз людина, яка б не полюбила ці твори. До того ж екранізації кількох з них, таких як “Дні Турбіних”, “Біг”, “Собаче серце”, стали улюбленими фільмамй глядачів різного віку. Твори Михайла Булгакова прийшли нарешті в наші оселі. […]...
- Вона моє власне диво Вона моє власне диво і я рятуюся нею щоразу Вічно заклопотана і вічно стурбована Чимось більшим аніж горошина під сьомим матрацом Вона моє власне диво Я блукаю нетрями сумнівів… щодо себе… Як(!) ця зараза, ходить поруч із нею? І не тліє, не горить і не піниться біля неї… Моє сонце, мій вогонь, моя ти пательня. […]...
- Особливості праці й життя кіномитців у романі Ю. Яновського “Майстер корабля” Іноді можна почути думку про те, що життя творчої людини – неважке і сповнене розваг. Справді, що таке творчий процес? Поняття це абстрактне й, мабуть, не вимагає великих зусиль: твори собі, коли прийде натхнення… І тільки самі митці знають, що за словом “натхнення” стоять довгі безсонні ночі, грунтовні знання, уміння працювати без перепочинку, сила волі. […]...
- Особливості матеріалізації Овідієвих метаморфоз у романі К. Рансмайра “Останній світ” Поштовхом для написання роману “Останній світ” стала робота К. Рансмайра над прозовими перекладами “Метаморфоз” Овідія, які замовило одне поважне німецьке видавництво. На кілька років Овідієві “Метаморфози” заполонили уяву письменника. У “Задумі до роману” К. Рансамайр подав таку характеристику свого твору: “Тема – зникнення і реконструювання літератури, поезії; матеріал – “Метаморфози” Публія Овідія Назона”. “Останній світ” […]...
- Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше […]...
- Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох […]...
- Питання та відповіді до твору “Диво” – У яких площинах розгортається сюжет роману? (Події першої сюжетної площини відбуваються в часовому проміжку від літа 992 р. до осені 1037 р. XI ст., другої – від осені 1941 р. до весни 1942 р. XX ст., третьої – з весни 1965 р. до літа 1966 р. XX ст.) – Які епізоди з життя Сивоока […]...
- Аналіз твору “Диво” ” Диво ” П. Загребельного видане в 1968 р. Цей роман є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять “Первоміст” (1969) і “Смерть у Києві” (1972). Ці твори не є трилогією в традиційному розумінні слова, бо немає тут спільних героїв і фабула аж ніяк не поєднана в часі, у місці дії, у […]...
- Ти наше диво калинове Ти наше диво калинове Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос – більш нічого. А серце б’ється, ожива, як їх почує… Так говорив Т. Г. Шевченко. А для мене чим є мова мого народу? Без перебільшення можна сказати, що це одна із найбільших цінностей у житті. Це те найперше, що оточує недавно народжену дитину. […]...
- Протистояння Г. Геслера й В. Телля як усвідомлення вічного конфлікту вільної особистості й тиранічної влади Драма “Вільгельм Телль” була написана 1804 року. Шиллер невипадково звернувся до образу легендарного героя-визволи геля. Прославляючи давню визвольну боротьбу швейцарців проти могутніх чужоземців, що загрожували поглинути їхню країну, письменник вустами героїв своєї драми закликав сучасну йому Германію скинути чужоземне наполеонівське ярмо й об’єднати німецький народ. Розглянемо основний конфлікт твору. Геслер є ландхофтом, представником австрійського імператора […]...
- Творчий шлях Павла Загребельного 25 серпня 1924 Павло Архипович Загребельний народився в с. Солошине на Полтавщині. 1941 Закінчено десятирічку; вчорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва. Серпень 1941 Був поранений. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт. До лютого 1945 Фашистські концтабори смерті. 1956 […]...
- Життя та творчість Павла Загребельного ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (рік народження 1924, помер 2009) Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1824 р. у с Солошине на Полтавщині. У 1941 p., щойно закінчивши середню школу, пішов добровольцем на фронт, був курсантом 2-го Київського артучилища, в серпні цього ж року був поранений. Наступного року знову був тяжко поранений, потрапив у полон. У 1945 р. […]...
- Яскравий світ художнього слова Л. Костенко (2 варіант) “Подивись уважніше навкруги! Чи бачиш ти райдугу серед затягнутого хмарами неба, чи відчуваєш пахощі квітів на галявинах, чи розумієш мову мурах та тварин? Чи пам’ятаєш ти нашу історію, Чи любиш Батьківщину? Ні? Тоді тобі не варто читати мої вірші”,- саме так, на мою думку, мала б звертатися Ліна Костенко до нас, сучасників. Адже її творчість […]...
- Символіка образу собору в романі О. Гончара I. Висока оцінка роману О. Гончара “Собор” літературною критикою 80-х років XX ст. (домінує світло і чистота, висока мораль і духовність). II. Символічність образу собору в романі. 1. Особливість стилю Гончара в романі (за визначенням самого письменника – “поетичний реалізм”, коли “в землю – корінь, віти – в небеса”; звідси романтична манера письма, символічність багатьох […]...
- Леся Українка – “То, може, станеться і друге диво… “ To, може, станеться і друге диво Євангельське? Прийду, як Магдалина, Тобі віддать остатнюю послугу, І саме в ту хвилину, як у тузі Я буду гірко плакать, що навіки Тебе втеряла, – раптом я побачу, Що ти воскрес і просіяв від слави Життя нового і нових надій. І я впаду в нестямі на коліна, І руки […]...
- Особливості роману “Вершники” Ю. Яновського “Вершники”-перлина творчості Ю. Яновського. П. Г. Тичина сказав, що саме цим романом новітня українська література склала екзамен на атестат зрілості. Тема громадянської війни постає у творі по-справжньому героїчною й романтичною. Автор правдиво показує трагедію цілої родини Половців, яких революція розкидала по різні ідеологічні фронти. Особливо яскраво виявилася в цьому творі композиційна майстерність Яновського. Роман складається […]...
Моя кімната розповідь.