П’єса “97” – сумна сторінка в трагічному літописі загибелі українського села
Останнім часом мільйонними тиражами виходять газети і журнальні статті, книги, телепередачі, що розповідають усьому світові про нечувані муки приречених на голодну смерть селян. Серця багатьох людей здригнулися від жаху, коли вони прочитали розсекречені матеріали про цей період в історії України. Зокрема, листи Леніна, в яких дається реальна оцінка тим подіям. Володимир Ілліч відкрито заявляв, “що наслідки голоду – народження промислового пролетаріату, цього могильника буржуазного ладу, – явище прогресивне, бо сприяє зростанню індустрії
Коментарі до цих цитат, як кажуть, зайві. Отже, виявляється, що керівники світового пролетаріату не лише спокійно реагують на голод, а й вважають його одним із необхідних етапів на шляху досягнення загальної рівності і щастя.
Це
Хіба не знав про це ніхто ні в 1924, ні в 1933 роках? Мабуть, ні! Не здогадувався про це і член комуністичної партії Микола Куліш, пишучи п’єсу “97”. Як бачимо, він гостро засуджує тих, хто щосили опирається діям радянської влади. Хоча потім стає дивним, що саме в уста секретаря сільради Панька, цього вельми непривабливого персонажа вкладає Куліш слова, що виражали думку багатьох селян того голодного часу і були простою й єдино вірною розгадкою причин голодомору в Україні: “Дурні ми були, що хліб дали вивезти!.. Ходили, шукали, трусили, а що нам за це?.. І обще революція не йтересна стала, от!..”
Як бачимо, зіткнулися дві руйнівні сили: революційний фанатизм та голод, породжений ним. Головні герої твору – селяни, здатні віддати своє життя заради “світлого майбутнього”. Згадаймо образ Смика – колишнього люмпена, який зараз очолює ревком. Його захопленість революційною ідеєю подається крізь призму фанатичної засліпленості. Стає моторошно від того, що ця ідея, за яку віддавали життя, не дала ніяких позитивних результатів. Смик і помирає так само фанатично, як і жив, а хто його пожалів чи згадав! Ніхто!
Не всі мешканці села сприйняли революцію, як Серьога Смик, поступово збільшувалася прірва між багатими та бідними. Виснажені голодом, селяни поїли всіх кішок та собак, дійшли навіть до канібалізму. Як не згадати образи глухонімого сторожа Ларивона та вбогої вдови Орини з п’ятьома дітьми. Старцювання нічим не допомагає, поступово помирає одна дитина, невдовзі мали піти з життя й інші. І тоді Ларивон з Ориною здійснили найстрашніше: порізали напівживих дітей, щоб не мучились. Вчинок жахливий, а хто злочинці: каліка, обділений від природи розумом, чи збожеволіла від голоду й розпачу мати? Тяжко виносити присуд цим нещасним: їхні дії не підлягають людським законам. Безумовно, ця сцена є закономірним наслідком насильницької колективізації.
А що змінилось у житті селян з приходом більшовицької влади. Згадаймо слова головного героя п’єси Мусія Копистки: “… було ще й гірше: не те що хліба, – кізяка, щоб втопити, не було”. Так це за часів принизливої праці на хазяїна, безрадісного наймитського життя. Спогади Параски – дружини Мусія – доповнюють намальовану її чоловіком картину бідняцьких поневірянь: “… яв кізяці й діти плодила… ” Ті самі умови існування і при старій, і при новій владі. Нічого не змінилось! За що тоді борються люди “нової генерації”?
Отже, М. Куліш відтворив за допомогою персонажів увесь складний і суперечливий колорит села, підкреслив складність і жорстокість боротьби, намагався довести, що революція й голод як дві форми людського буття абсурдні за своєю суттю. І виявився абсолютно правдивим! А його твір став німім докором тодішньої системи.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука “Марія”) У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і […]...
- Трагедія українського села 20-30-х в творчості В. Барки і У. Самчука Реферат на тему: Трагедія українського села 20-30-х в творчості В. Барки і У. Самчука Кінець 20-х – початок 30-х років ХХ ст. ознаменувався для України, яка була тоді в складі СРСР – найстрашнішого, мабуть, прикладу тоталітарної держави в історії, приходом тяжких, дуже тяжких часів. За підрахунками Юрія Лавріненка, одного з небагатьох діячів національного відродження, якому […]...
- Проблеми українського села середини XX століття крізь призму оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” Оповідання Григора Тютюнника “Оддавали Катрю” присвячене болючій проблемі українського суспільства середини XX століття – масовій міграції селян до міста. В пошуках кращої долі жителі села зривалися з рідних гнізд, але що їх чекало далі – не знав ніхто. А чи мали право ці люди навідмах рубати своє родове коріння, зрікатися традицій, мови свого народу? Бо […]...
- Передісторія села Піски – поштовх до моральної деградації наступних поколінь (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Про часи найперших поселень мешканці села Піски вже й не пам’ятали. Тоді для чого були потрібні авторам роману такі далекі екскурси в минуле, навіщо вони дали історію села Піски? Мабуть, для того, щоб яскравіше показати еволюцію людських характерів від початку їхнього зародження. Дослідити витоки отих деформацій психіки й моралі, котрі давали потім такі потворства, як […]...
- Одна сторінка з життя Євгена Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Коли перегорнена остання сторінка поеми Тараса Шевченка “Наймичка” Ось і перегорнена остання сторінка поеми Т. Г. Шевченка “Наймичка”. Чому ж тоді звучать і звучать в серці слова: Прости мене, мій синочку, Нехрещений сину. Не я тебе хреститиму, На лиху годину Чужі люди хреститимуть… На мою думку, ця поема з усіх, присвячених трагічній долі української жінки, […]...
- “Мисливські усмішки” – яскрава сторінка в українській сатирично-гумористичній літературі Природа завжди була для Остапа Вишні джерелом життя і натхнення. Протягом багатьох післявоєнних років письменник створював невеличкі за розміром, поетичні за звучанням, наснажені лірикою твори. Вони нагадують більше вірші у прозі, ніж жарти гумориста. “Відкриття охоти”, “Лисиця”, “Сом”, “Бекас”, “Вовк”… – все це гуморески, які ввійшли до “Мисливських усмішок”. У цих яскравих шедеврах особливо чітко […]...
- СУМНА ІСТОРІЯ Одного зимого дня познайомилися дівчина і хлопець. Вони говорили по телефону, переписувалися. Вони бачили один одного на фото. Одного дня він перестав дзвонити та писати, дівчина не розуміла чому… … Вона сумувала та чекала дзвінка від нього… І от він подзвонив вони помирилися причину він не сказав та й вона не запитувала чому не дзвонив. […]...
- Сумна повість про самотність людини у великому світі (за повістю Е. Хемінгуея “Старий і море”) У швидкоплинному русі життя одне покоління змінює інше. Коли людина втрачає життєву активність, суспільство втрачає до неї інтерес. Поступово її відтісняють туди, де вона залишається наодинці з собою. І це не навмисна жорстокість, це – звичайнісінький закон буття, осмислити який, а тим більше змінити його неможливо через брак часу, через прискорений ритм життя, зрештою – […]...
- Що призвело батька Горіо до загибелі (за повістю О. де Бальзака “Батько Горіо”) I. Бальзак – один із найвидатніших романістів світу (відобразив звичаї французького буржуазного суспільства першої половини XIX століття, показав безмежну владу грошей. “Батько Горіо” – повість, що відкриває грандіозну епопею Оноре де Бальзака “Людська комедія”). II. Історія життя Горіо. 1. Горіо – спритний, ощадливий робітник: А) придбання молодим вермишельником Горіо діла свого хазяїна; Б) спекуляції борошном […]...
- Микола Руденко – Біла сторінка Біла сторінка – віконце в душу, Через яке заглядає небо. Що я сьогодні повідати мушу, Щоб не втрачати право на тебе? Де відшукаю, де роздобуду Слово, що ходить пружно і дзвінко? Грішні і праведні кличуть до суду Совість мою – непочату сторінку. Серце й кістки перемісить робота, Котра здається комусь легкою. Хтось там незримий – […]...
- Сумна клоунада головного героя роману Г. Белля “Очима клоуна” Сумна клоунада головного героя роману Г. Белля “Очима клоуна” Г. Белль вибрав собі героя, що знаходився в положенні самотнього судді навколишнього світу. Погляд на світ “Очима клоуна” – це погляд на світ незалежного художника. Бо хто ж, як не клоун, творча особистість, може сказати правду? Головного героя роману Г. Белля Ганса Шніра сприймаєш як клоуна […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під […]...
- Марія Матіос – Ох, ця ера – сумна гетера Ох, ця ера – сумна гетера: Робить з тебе вже циркача. Шляк трафляє, бере холєра – І несила (ох же ж!) мовчать. Ох, ці ринки… Все стало дибки. Ох, дивен-ні-і гримлять дива! А я жінка – тонка, як скрипка, – Голос з мене видобувай. Ні, не скрипка. Я сива дримба, Я відлуння печальних скель. Я […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (2 варіант) З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (2 варіант) Нічого страшнішого за голодомор, мабуть, не відбувалося в українській землі. Про нього пам’ятають як про нашесть, яка змела з лиця землі більшість українців, вкоротивши віку і старим людям, і маленьким дітям. Здавалося, що українців збираються зовсім знищити. Мабуть, так і було, бо письменники, яким довелося жити в ті роки й які не схотіли мовчати, намагаючись […]...
- Краткое содержание Улей – Села Камило Хосе Улей Краткое содержание романа Действие происходит в 1942 г. и сосредоточено вокруг маленького кафе в одном из мадридских кварталов. В книге около ста шестидесяти персонажей, они появляются и, едва соприкоснувшись друг с другом, исчезают, подхваченные круговоротом жизни в гигантском улье города. Некоторые фигуры обрисованы более объемно и характерно. Хозяйка кафе – донья Роса – тучная, […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (1 варіант) Бурхливим і важким був початок XX століття: це і перша революція, і політична реакція після неї, і роки важкої експлуатації та зубожіння селян, заробітчан та робітників, і спроби соціального протесту, що ставали тим частішими, чим нестерпнішими були умови життя. Все це відбулося у творчості багатьох письменників, і одним з них був Володимир Кирилович Винниченко – […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (3 варіант) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Віра Івана Франка в щасливий прийдешній день українського народу (за поемою “Мойсей”) І. Поема “Мойсей” – один із найкращих творів Івана Франка. 1. Принизливе становище українців перед владою царської Росії. (Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм?) 2. Занепокоєння перед наступним поколінням (будуть соромитись своїх батьків, втрачені найкращі національні якості, накинули на себе ярмо рабства). 3. Віра поета в народ, у щасливе майбутнє, в […]...
- Художнє відтворення голодомору 33-го року як найстрашнішої трагедії українського народу (3 варіант) Неможливо ні з чим порівняти той страшний голодомор 1933 року. Він був зроблений штучно, щоб знищити більшість українців, які славилися своїм волелюбством і не хотіли миритися з новим порядком володарювання. Щоб ніколи ми не змогли забути про ці страшні події, Василь Барка та інші українські письменники написали свої правдиві твори. Наче крик душі, залишилися їхні […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму долі українського селянина-бідняка в однойменній новелі В. Стефаника Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Життя українського селянства у творах Ю. Мушкетика Земля і люди. Вічна тема, що завжди хвилювала українських митців і буде хвилювати їх доти, доки існуватиме Україна, доки передаватимуть українці з роду в рід, від покоління до покоління своє хліборобське вміння, свою любов до праці, землі, сонця і неба. У доробку сучасного українського прозаїка Ю. Мушкетика (народ. 1929 р.) твори про людей села посідають […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- Збирачі та дослідники українського фольклору Збирачі та дослідники українського фольклору Початок дев’ятнадцятого сторіччя – це пора розквіту романтизму. Специфіка його в Україні полягала в тому, що герої війни 1812-1815 років засвоїли разом з європейським вихованням і принципи романтизму, зокрема, унікальність і виняткову цінність будь-якої народної культури. Але багато хто з цих героїв походив з української шляхти та козацької старшини, наприклад, […]...
- Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – гірка дума про долю українського народу В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. У багатьох своїх творах письменник порушував життєво важливі теми, викривав експлуататорський характер класового суспільства дореформеного й особливо пореформеного періоду, сміливо виступив проти нього, закликав до боротьби і […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Прагнучи оспівати кращі духовні якості українського народу, Г. Ф. Квітка-Основ’яненхо у повісті “Маруся” створив яскраву картину життя, побуту, звичаїв, взаємин душевно багатих простих людей, яких письменник-гуманіст свідомо ідеалізує. Квітка Основ’яненко вперше в українській прозі показав людину праці, відтворив трудове життя хліборобів. Зразком для наслідування є Марусин батько Наум Дрог, який, хоч і був кріпаком, завдяки […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Трагічні картини важкого минулого українського народу в романі “Маруся Чурай” (3 варіант) Минуле дивиться на нас кривавими очима і ніби запитує: чи зможемо ми зберегти мир на Землі, чи зможемо зберегти власну волю, щоб ніколи більше не відчувати на собі страшних часів поневолення і розпачу, коли ти стаєш наймитом у власній хаті. Ліна Костенко тому і написала свій неперевершений роман у віршах “Маруся Чурай”, щоб попередити нас […]...
- Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини (2 варіант) Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
- І. Карпенко-Карий – “один з батьків новочасного українського театру” Розвиток театрального мистецтва в другій половині XIX століття створив усі умови для утворення, незважаючи на заборони царського уряду, українського “театру корифеїв”, а згодом першого професійного українського театру. Самовідданою людиною, яка все життя боролася за професіоналізм українського театрального мистецтва, був І. Карпенко-Карий – драматург, сценарист, режисер і актор. Новий український театр розкривав все багатство внутрішнього світу, […]...
- Камінний хрест як художній символ трагізму українського селянина-бідняка в новелі Василя Стефаника “Камінний хрест” Письменник-гуманіст Василь Семенович Стефаник – один із найвідоміших новелістів світу – жив і творив для народу. Тому його твори – документ про важке, безпросвітне життя людей. Сам письменник говорив: “Я писав тому, щоб струни душі нашого селянина так кріпко настроїти і натягнути, щоб з того вийшла велика музика Бетховена”. У творах Стефаника, у цих “золотих […]...
- Українська література 10-хх років ХХ століття. Формування і розвиток українського модернізму РЕФЕРАТ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ТЕМА: УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРЕАТУРА 10-хх РОКІВ ХХ СТОЛІТТЯ. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОГО МОДЕРНІЗМУ. Українська література впродовж усього ХIX ст. розвивалася в річищі народницької традиції, кредом якої було служіння народові (розумілося головним чином селянство). Реалізм минулого століття пройшов кілька етапів свого розвитку: просвітительський у поєднанні з бароковими та бурлескниними тенденціями (І. Котляревський, П. […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної Краси й таланту українського народу Втілення в образі Марусі Чурай моральної Краси й таланту українського народу (ЗА ОДНОЙМЕННИМ РОМАНОМ ЛІНИ КОСТЕНКО) У романі Ліни Костенко змальовано трагічну долю легендарної народної співачки, життєвий шлях якої тісно пов’язаний з всенародною драмою – кривавою боротьбою уярмленого народу з поневолювачами. Давня легенда доносить до нас образ Марусі Чурай. Мелодійні Марусині пісні переконують, що ця […]...
- Трагедія українського селянства (за новелами В. Стефаника) Творчість Василя Стефаника, визначного українського письменника-демократа, назавжди ввійшла в овну скарбницю нашого народу, у золотий фонд таїнської класики. Неповторний майстер соціально-психологічної новели Стефаник з великою художню силою відобразив життя трудящих Галичини за страшних умов буржуазно-поміщицького ладу цісарської Австрії та шляхетської Польщі. Його новели – це своєрідний літопис народного життя, велика книга правди, написана кров’ю серця […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (1 варіант) Улас Самчук – письменник справжнього епічного обдарування, письменник, який у своїй творчості втілив найбільш суттєві й визначальні риси доби революцій і голодування в Україні. Н притаманним йому загостреним відчуттям правди й справедливості він підняв свій голос на захист цілого покоління українського народу, покоління, вбиваного на війні, мученого голодом, “розкуркулюваного”, силою гнаного до колективізації, позбавлюваного радості […]...
- Зображення життя і побуту українського селянства у повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” Повістю “Маруся” Г. Квітка-Основ’яненко хотів переконати упередженого читача, що можливості української мови не вичерпуються бурлеском, що нею можна передати відтінки почуттів, розчулити читача та змусити його співпереживати героям. Але завдяки своєму талановитому перу та добрій обізнаності з народним життям письменник виконав ще одне завдання: майстерно змалював селянський побут, українські обряди та звичаї, втілив у повісті […]...
- Зображення українського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Зображення життя та побуту українського селянства в повісті Г. Квітки-Основ’яненка “Маруся” “Маруся” – повість, що за своїми філософськими мотивами та літературними ознаками належить до сентименталізму, літературної течії, що панувала наприкінці XVIII – початку XIX століття. Після довгих часів класицизму й раціоналізму мистецтво знов звернулося до почуттів, доводячи цінність звичайного життя й щастя. Чисті почуття письменники і поети шукали у представників народу, типовими тоді вважалися селяни. Водночас […]...
Наші зелені друзі про ліс.