Павло Глазовий – Історія хвороби
Занедужав наш Омелько, кілька літ хворів.
Побував у кабінетах різних лікарів.
Пив навари і мікстури, порошки ковтав,
Доки висох, як тараня, аж зеленим став.
На дослідження в лікарню він недавно ліг.
Терапевт його оглянув з голови до ніг.
Всю історію хвороби пильно прочитав –
Скільки з’їв Омелько ліків, скільки поковтав.
Прочитав і довго думав: дати щось нове –
Порошки якісь, пілюлі? Чи нехай живе?
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – Цивілізований Омелько Під ларьочком Гнат, Антон і Омелько з ними. Дудлять сивий самогон банками скляними. Мимо них пройшов араб в білому береті, Що навчається у нас в університеті, Кібернетику вивча й інші дивципліни – Недарма ж сюди прибув з дальньої країни. До ларка він підійшов, попросив з поклоном Півчарчини коньяку і заїв лимоном. – От слабак, із […]...
- Павло Глазовий – давній жарт Підмостивши під щоку шапку й рукавиці, У вагоні дядько спав на вузькій полиці. Раптом поїзд загарчав і спинився в полі. Із полиці дядько бух! Опинився долі. Встав з підлоги, у вікно пильно подивився – От так гепнувся, – сказав, – аж состав спинився!...
- Павло Глазовий – Маленький дачник Разом з мамою і татком на канікули в село Невеличке хлопченятко до бабусі прибуло. І до чого ж здивувалось городське те хлопченя, Як на вулиці уздріло – що б ви думали? – коня. Довго-довго із-зі тину придивлялося воно, Доки дядько вийшов з хати, верхи сів і крикнув: – Но! – дядю, коник не поїде! – […]...
- Павло Глазовий – Наочний урок В казарму входить генерал, а там нема нікого, Лише солдатик молодий мете в кутку підлогу. Оглянув ліжка генерал – порядок ідеальний. – Ви хто? – солдатика пита. – А хто ж іще? днювальний. – Нахмурив брови генерал: – Ви ніби впали з неба. Невже, скажіть, не вчили вас, як діяти вам треба? Давайте віник. Уявіть, […]...
- Павло Глазовий – Не проведеш Микиту! Жили собі, поживали Улита й Микита. Росла у них гарнесенька доня Маргарита. Раз Микита і Улита з дуру завелися І до суду розлучатись разом подалися. Прочитав суддя заяву та й пита в Микити: – А як же ви збираєтесь дитину ділити? Пожили б ви ще годочок, хоч не все і гладко. У вас, може б, […]...
- Павло Глазовий – Шпаргалка Готувався виступати на нараді бюрократ. Добирав для нього дані цілий тиждень апарат. Він увечері шпаргалку прочитав, пробубонів І засунув у кишеню габардинових штанів. Вранці вийшов на трибуну, набурмосився, як біс. Звичним рухом у кишеню за шпаргалкою поліз. Лапав, мацав, нагинався, руку сунув аж до дна: Що за диво? де шпаргалка? де поділася вона? Бюрократ водички […]...
- Павло Глазовий – Слонячий раціон Походжає зоопарком Сторож Филимон Там, де рядом розмістились Беремот і слон. Над слоном висить табличка, Що розповіда, Скільки він продуктів різних За добу з’їда: Скільки сіна і картоплі, Дерті, буряків, Моркви, клюкви, солі, крейди, Редьки й огірків. Особливо дуже чітко Виведено там, Що з’їда він апельсинів Десять кілограм. І спитала Филимона Дама молода: – То […]...
- Павло Глазовий – Про Секлету і газету Голова сільради Сидір Півторакожуха Якось, випивши, Секлеті відкусив піввуха. Це обурило до того й потрясло Секлету, Що вона послала скаргу в обласну газету. Звідти скаргу переслали голові райради. Голова її направив до сільської влади. Прочитав уважно скаргу Півторакожуха І в газету відписався: “Секлета – брехуха!” Потім листа надіслала Секлеті газета. Було в ньому написано: “Шановна […]...
- Павло Глазовий – Не хвилюйтесь, громадяни! НЕ ХВИЛЮЙТЕСЬ, ГРОМАДЯНИ! Часто чуємо у будні, Ще частіш у свято: – Україну поневолить, Пограбує НАТО! Та задумайся, будь ласка, Мій земляче-брате: Невже воно, оте НАТО, Таке дурнувате? Та невже ж… ото не знають Їхні генерали, Що давно уже до цурки Всіх нас обідрали? Уявіть, що Україну НАТО завоює, Як одягне голодранців? Чим їх нагодує? […]...
- Павло Глазовий – Свіжина На базарі дядько п’яний зуби вискаля. – Наваліться, громадяни! Продаю кроля. – Літня жінка м’ясо нюха. – Хай боронить бог… Скільки днів уже минуло, як цей кролик здох? – Ти купуй, – говорить дядько, – не шкодуй грошей. М’ясо свіже – він сьогодні ще ловив мишей....
- Павло Глазовий – Мами не заміниш І таких, на жаль великий, носить ще земля: Утекла від тата мама, кинула маля. Довелось женитись тату в зрілі вже літа. – Ну як тобі нова мама? – він синка пита. Хлопчик мнеться, дуже довго добира слова: – Обдурили тебе, татку, вона – не нова…...
- Павло Глазовий – Зальотник У суді про аліменти справу розбирають. – Скільки з жінкою жили ви? – Панаса питають. Той стоїть у гордій позі, крутить головою І запитує нахабно: – З чийою? З мойою? – Молодий суддя скривився і насупив брови: – Не з “мойою”, а з “моєю” . Не калічте мови. – Тут Панас підбіг до столу, глянув […]...
- Заморські гості – Глазовий Павло Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Павло Глазовий – диплом З вірменського гумору Мав сина гордий багатій. То був не син, а божа кара. – Картяр, гуляка, лиходій, Ледачий бовдур і нездара. Не шкодував грошви татусь, Не полишав синочка в скруті, А той, не дуючі і в ус, Сім літ учився в інституті. І ось одержувать диплом Він скаче в місто скакуном. Спинився кінь біля […]...
- Павло Глазовий – Насолода Ходять двоє зоопарком. Обоє “під газом”. Біля кожної тварини спиняються разом. Перший каже: – Зажили б ми з тобою, як графи, Якби мали довгі шиї, як ото в жирафи. Ото була б насолода! Випив чарку вранці, А горілка до вечора текла б по горлянці. Другий каже: – Облиш мене краще у спокої. Не хочу я […]...
- Павло Глазовий – дві поради Прийшов хворий до лікаря. – Кепське, – каже, – діло. Ломить ноги, крутить руки, туситься все тіло. – де працюєте, шановний? – Тут, у нашім місті. – А яка у вас зарплата? – Півтораста-двісті. – Я вам раджу калорійні споживать продукти, Масло, ряжанку, сметану, овочі і фрукти. – Це пішов. Заходить інший. Горбиться і стогне. […]...
- Павло Глазовий – Таємниця Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти. У ларку сидів привітний дядько сивочубий. – Як там служиться, – питає, – голубе мій любий? Послужив і я, синочку, у такому ж роді. Скільки вас, таких орляток, числиться у взводі? – Це, – розсердився єфрейтор, – наша таємниця, І питати про подібне […]...
- Заморські гості (скорочено) – Глазовий Павло Прилетіли в Україну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем – На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро: – Голови немає. Він якраз нові будинки В дарниці1 приймає:. Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А у нас […]...
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
- Павло Глазовий – Залізний характер – Нам, мужчинам, дорікають: їздячи трамваєм, Ми, мовляв, жінкам ніколи місць не уступаєм, Бо, мовляв, ще є мужчини некультурні й грубі. В цьому треба розібратись, громадяни любі. Якось їхав я трамваєм, а уздовж проходу Натопталось душ п’ятнадцять женського народу. Треба місцем поступитись. А кому охота? Ти стоятимеш, а сяде тютя жовторота. Я до публіки й […]...
- Павло Глазовий – Заморські гості ЗАМОРСЬКІ ГОСТІ Прилетіли на Вкраїну Гості із Канади. Мандруючи по столиці, Зайшли до райради. Біля входу запитали Міліціонера: – Чи потрапити ми можем На прийом до мера? – Козирнув сержант бадьоро. – Голови немає. Він якраз нові будинки В Дарниці приймає. – Здивуванням засвітились Очі у туриста. – Ваша мова бездоганна І вимова чиста. А […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення […]...
- Найважча роль (скорочено) – Глазовий Павло Вихваля свого синочка Мати на всі боки: – У студії при театрі Вчиться вже два роки. Дуже довго муштрували Хлопця режисери. Аж тепер він дочекався Першої прем’єри. Роль найважчу доручили Любому синочку: Він на сцені в третій дії Викочує бочку! Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Гумореска П. Глазового “Найважча роль” підсміюється над запопадливою матусею, […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Павло Глазовий – Пейзаж Продає новий пейзаж на базарі Сава: По зеленому ставку жовтий лебідь плава. – Хто картину купить, хто? – покупців він кличе. Підійшов якийсь дідок і троячку тиче. Сава злиться: – Ти здурів? Бач, схотів чого ще! Та для мене полотно коштує дорожче. – Дід сміється: – То твоє діло особисте. Ти ж платив за полотно, […]...
- Павло Глазовий – Семенове собача – Мав я, куме, собача – ну, на всю округу! Узнавало по очах злодія, хапугу. Як зустріне десь того, хто хапає, краде, – Загарчить, аж зашкварчить, тут же і насяде. – А куди ж те собача ти подів, Семене? – Та продав, бо почало кидатись на мене....
- Павло Глазовий – Ласкава господиня Зайшов якось до знайомих тенор знаменитий. Стала його господиня ласкаво просити: – Заспівайте нам що-небудь з “Кармен” чи з “Аїди”! – Та вже ж пізно, – мнеться тенор, – мабуть, сплять сусіди. – І-і-і, – сказала господиня, – зайва про це мова. В них собака всю ніч виє, а ми їм – ні слова....
- Павло Глазовий – Репліки В церкві батюшка писання дочитав святе І сказав: – Ви самогоном надто грішите. Хто умре, втопивши душу В тій гіркій бурді, Той предстане в п’янім виді На страшнім суді. – А якийсь п’яничка кинув репліку в кутку: – Ну, а сам ти, батя, мало видув коньяку? – Піп на репліку не зважив і своє чита: […]...
- Павло Глазовий – У письмовій формі За дрібничку посварились чоловік і жінка. Чоловік ходив надутий і мовчав, як стінка. А коли вкладався спати, наче незнайомий, Написав записку жінці: “Розбудить о сьомій”. Та й заснув собі спокійно, мов упився маком. Вранці глянув на годинник: вже дванадцять з гаком. А в руці стирчить записка, писана дрібненько: “Рівно сім. доволі спати. Уставай швиденько!”...
- Павло Глазовий – Нова п’єса Стрепенулася завіса, тихо розійшлася. В темнім залі все завмерло. П’єса почалася. Здоровенний, широченний стіл стоїть на сцені, А за ним сидять мужчини – інженери, вчені. Йде нарада. Йдуть дебати. Виступи. Питання. Так минула друга дія. Так пройшла й остання. Люди ляпнули в долоні й розійшлись помалу. Лиш дідок один лишився, не пішов із залу. Молоденька […]...
- Павло Глазовий – Христина обнова Запитала якось Христю знайома вдова: – Що це в твого чоловіка – сорочка нова? – А та її потихеньку штовхнула під бік І шепнула: – Не сорочка. Новий чоловік....
- Павло Глазовий – Мученики У неділю в церкві божій читав отець Сава: – Авраам родив Ісаака, Ісаак – Ісава… – А бабуся богомільна заломила пальці: – Які ж були роботящі святії страждальці! І Біблію написали, і богу годили, І з жінками не возились, а самі родили....
- Павло Глазовий – Голова і шия Чоловік говорить жінці: – Пам’ятай мої слова, Що в розумному сімействі чоловік – то голова. – Ну, а я, виходить, шия? – жінка весело пита. – Шия ж голову як хоче й куди хоче поверта....
- Павло Глазовий – Куца Фенька Десять літ финтила Фенька в модній міні-юбці, Але пари підшукати не вдалось голубці. І не знала б Фенька бідна, як їй бути далі, Та замітку прочитала в свіжому журналі, Що в столиці електронні є вже автомати, Що дівкам допомагають женихів шукати. Жвава Фенька найкоротшу одягла спідницю І негайно полетіла літаком в столицю. В інститут прибігла […]...
- Павло Глазовий – Зозуля Злий, сердитий з полювання повернувся зять. Теща зразу ж причепилась і давай пилять: – де ти ходиш, де ти бродиш, хочу знати я! Є у тебе жінка, діти? В тебе є сім’я? Як субота – за рушницю і побрів у ліс… – Зять надувся: – Причепилась, взяв би тебе біс. – Це мене? – жахнулась […]...
- Павло Глазовий – Піжмурки Повернувсь Кузьма додому. У квартирі – сивий дим – Хто курив? – питає жінку. – Чи не хахаль твій Максим? – Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма І приказує сердито: – Тут нема… І тут нема… Потім дверці гардероба не вагаючись потяг. Глядь: сидить сусідський Жора – більше метра у плечах. Обдивився здоровила ошелешений […]...
- Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
- Павло Глазовий – Святий музей Двісті літ стояла церква та й музеєм стала, Щоб публіка по квиточках її оглядала. Зайшла баба до музею, цілує ікони, Відважує на всі боки низенькі поклони. Біля виходу картину вгледіла велику Й давай на ній цілувати бородиту пику. А ізбоку хтось промовив: – Це вже бабі кришка… Кого ж то ви цілуєте? То ж Распутін […]...
- Павло Глазовий – У Києві на Подолі Йшов професор і зайшов у якусь крамницю. В касу глянув і уздрів свою випускницю. Привітався і сказав: – Я прошу пробачення. Ми ж, здається, на село вам дали призначення. – Але ж ви учили нас, – мовила дівиця, – Що між містом і селом стерта вже різниця. Я й подумала собі: як нема різниці, То […]...
Твір-опис картини пейзажу васильківського.