Павло Глазовий – У трамваї
У трамваї повно.
– Что ви за народ?
Впереді слободно, проході вперод!
Ти чево, чувішка, прьося на носок?
Опупєла, что лі? В головє пєсок?
Нікакіх пойнятій об культуре нєт.
Убєрі свой локоть, он же как шкілєт.
Дама в полосатом, топай вєсєлєй!
Трудно ж протолкаться, как срєді джунглєй.
Ти, піжон у шляпє, глазом нє косі!
Здєсь тєбє невдобно? Єздяй у таксі.
Да протрі глядєлкі, коріш дорогой!
Ти же мнє на тухлю лєзєш сапогой.
Что ти строїш хаханькі, будто нє причом?
Я же тібя спрашую руським язиком!
Так, бува, в трамваї здоровань гука.
А у нього мова, чуєте, яка?
І, либонь, гадає лобуряка той,
Що російську знає так, як Лев Толстой.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ці слова про набиті трамваї… – драч Іван Ці слова – про набиті трамваї У вечірні просинені сутінки, Про зволожене танучим снігом Вітряне різкувате повітря, І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням, І про мрійні і теплі фіалки У спітнілій його руці. Ці слова – про терпку утому, Що сплива водяними струмками У блискучий цинковий тазик З його шиї, плечей і спини; […]...
- Іван Драч – Ці слова про набиті трамваї ІВАН ДРАЧ * * * Ці слова – про набиті трамваї У вечірні просинені сутінки, Про зволожене танучим снігом Вітряне різкувате повітря, І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням, І про мрійні і теплі фіалки У спітнілій його руці. Ці слова – про терпку утому, Що сплива водяними струмками У блискучий цинковий тазик З […]...
- Твір на тему: Свято починається в трамваї – (твір опис процесу праці за власними спостереженнями) Наближався Новий рік. Ми з хлопцями та дівчатками нашого двору вирішили прикрасити іграшками рослини палісадників біля під’їздів і під вікнами будинків нашого двора. Жодної ялинки в цих палісадниках немає, проте є розкішні кущі бузку, шипшини, молоденькі яблуні та абрикосові дерева. Іграшки вирішили зробити власноруч, тому що на ринку вони надто дорогі. Навчаємося ми всі в […]...
- Павло Глазовий – давня звичка Три машини біля двору різко зупинилися. Із машин мужчини вийшли, дідові вклонилися, Привітались та й питають: – Як ви поживаєте? Заглядаєте до клубу? У кіно буваєте? – Та спасибі, – дід говорить. – добре поживаємо. Ми тепер по сім костюмів зі старою маємо. Пар по вісім черевиків за три роки справили. Маєм “Волгу”, тільки в […]...
- Павло Глазовий – Шпаргалка Готувався виступати на нараді бюрократ. Добирав для нього дані цілий тиждень апарат. Він увечері шпаргалку прочитав, пробубонів І засунув у кишеню габардинових штанів. Вранці вийшов на трибуну, набурмосився, як біс. Звичним рухом у кишеню за шпаргалкою поліз. Лапав, мацав, нагинався, руку сунув аж до дна: Що за диво? де шпаргалка? де поділася вона? Бюрократ водички […]...
- Павло Глазовий – Знайшла винуватого У ларьочку продавщиця сидить біля бочки. Над віконечком об’явка в чотири рядочки: “ТЬОПЛЕ ПИВО СВЄЖИХ РАКОВ В ПРОдАЖЕ НИМАЄ”. – Хто це таке накарлякав? – прохожий питає. Продавщиця гордовито глянула у шибку: – Ти чого там зуби скалиш? Здєлала обшибку? Ви розумні, накінчали всяких там літфаків, А нема кому до пива наловити раків....
- Павло Глазовий – Балакучий Пилип Серед ночі по провулку шкандибав Пилип. Раптом вибіг з підворотні здоровенний тип. Ледь не плаче: – Ой братишка, може, скажеш ти, Де міліція районна. Як туди пройти? – А Пилип знизав плечима: – Як тобі сказать? Звідсіля до неї буде кілометрів п’ять. – А дільничний де приймає? – аж трясеться тип. – Та ніхто тут […]...
- Павло Глазовий – Саша Пожалійте, люди, карапуза Сашу: Дуже він не любить їсти манну кашу. Каже: – Як пожежником стану я колись, Потушу пожежі, де б не зайнялись. Тільки магазина я тушить не стану, Де мені купує мама кашу манну....
- Павло Глазовий – Як Ярема оженився Весела новела Почалася дуже просто історія наша. Жили собі, поживали Ася і Аркаша. Той Аркаша був вертлявий, спритний та завзятий. На ходу він, як то кажуть, вмів підметки рвати. А квартири молодята власної не мали. У якоїсь удовиці закуток наймали. І жив собі недалечко холостяк Ярема. Була в нього світла, гарна квартира окрема. – Не […]...
- Павло Глазовий – Спортсмен Розмовля онук маленький з дідусем Семеном. – А я знаю, а я знаю! Ви були спортсменом. – Та від кого ж ти дізнався, – Від бабусі діду. Я підслухав, як бабуся казала сусіду, Що ви такі швидкі були, хоч надінь вуздечку. Тільки каже, що стрибали не в тирсу, а в гречку....
- Павло Глазовий – Найкраща мова Йде синок до школи вперше. Пита батька мати: – Якій мові ми синочка Будемо навчати – Українській чи російській? Обидві ж хороші. – Хай вивчає ту, якою Печатають гроші....
- Павло Глазовий – Таткова доня Сусід спитав мале дівчатко, Чи самогонку варить татко. Воно крутнуло головою: – Не варить, ні! Він п’є сирою....
- Павло Глазовий – дегустатор Піп Антоній, що ніколи не вживав спиртного, Якось випив у буфеті коньяку міцного І промовив: – Безподобно! Отрицать не можна. Це божественний напиток, но ціна – безбожна....
- Павло Глазовий – Козарлюга Не повезло на весіллі вчора Филимону: Нутро в ного зайнялося від одеколону. Дід Вакула аж заплакав: – Така була сила… Ще одного козарлюгу баба погубила. – Яка баба? – всі присутні кинулись до діда. В він флакон показує: – Ось вона – Аїда!...
- Павло Глазовий – Що краще стріляє – Стій, стрілятиму! – гукнув сторож на Мелашку, А вона йому під ніс – отакенну пляшку! Та й побігла геть з мішком. Їй тепер нічого, Ну, а сторожа знайшли вранці ледь живого, Видно, в пляшці тій була не проста водиця, Якщо стрельнула вона краще, ніж рушниця....
- Павло Глазовий – Сваха домаха Як женитися задумав Панько Костомаха, Прителющилась до нього тітонька домаха. – Ти бажаєш оженитись? Це хороше діло. Бери собі Куцу Феньку, розписуйся сміло. – Та нащо мені та Фенька, як вона заїка? – То не лихо, менше буде лаять чоловіка. – Та вона ще в школі шию тижнями не мила. – То не страшно, менше […]...
- Павло Глазовий – Ослик – Хочу, мамо, ослика. Хочу в магазин. Купи, мамо, ослика! – В тебе ж є один. – Хочу, мамо, ослика. – В тебе ж уже є. – Мамо, хочу ослика. – Знову за своє! – Хочу, мамо, ослика. Хочу в магазин! – Віршик цей читається сорок п’ять хвилин....
- Павло Глазовий – Босий студент Цілий рік студент провчився майже без просвітку Та й приїхав відпочити до батьків улітку. Вклала мати сина спати з дальної дороги. – Що він тільки, – каже батько, – узува на ноги. Обносився, обтріпався, посіклось на шкурки. Колись отак узувались безпритульні вурки. Взяв смолу він, дратву й шило ще й циганську голку, Довів якось черевики […]...
- Кто шумєл? – Глазовий Павло В ресторані київськім Питає директор: – Кто шумєл здесь – контрольор, Ревізор, інспектор? – Кухар каже: – Ето тіп В вишітой рубашкє По-українскі мораль Рєзал нашей Машкє. Распєкал: “Ваш борщ такий. Що не можна їсти”. – Розжірєлі, стєрвєци, Націоналісти....
- Павло Глазовий – В темнім залі Жінка смика чоловіка: – Нахилися нижче. Перед нами он дівуля спить, аж носом свище. – Чоловік увесь затрясся, засичав: – Іди ти! Треба було задля цього ще й мене будити....
- Павло Глазовий – Кухлик Дід приїхав із села, ходить по столиці. Має гроші – не мина жодної крамниці. Попросив він: – Покажіть кухлик той, що з краю. – Продавщиця: – Что? Чево? Я нє понімаю. – Кухлик, люба, покажіть, той, що збоку смужка. – да какой же кухлік здєсь, єслі ето кружка. – Дід у руки кухлик взяв і […]...
- Павло Глазовий – Гідна зміна Бюрократ у школу дзвонить і гукає гнівно: – Поясніть мені, будь ласка, Катерино Львівно, Це чому в мого Валерки зошит весь у двійках? – Бо писати він не вміє строго по лінійках. Чи то вправи, чи диктанти, – все він без розбору Навскосяк, через лінійки тягне знизу вгору. – Бюрократ кричить: – для двійок все […]...
- Павло Глазовий – Цікава бабуся Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та й питає: – Так ви кажете, що бога не було й немає? – Це доведено вже точно, – мовив лектор строго. – Була кругом матерія і більше нічого. – А бабуся кінчик хустки зім’яла у […]...
- Павло Глазовий – Лихе око Молоденький лікар вперше хворого прийма. Розмовля баском солідним, щоки надима. Хворий стогне: – Весь розбитий. Занепав чомусь. – Лікар каже: – Зараз очі ваші подивлюсь. – Оглядає і говорить: – Мало ви спите, А, по-друге, ви багато, голубе, п’єте. – А по-третє, – скрикнув хворий, – слухайте мене. Не дивіться в праве око, бо воно […]...
- Павло Глазовий – Архаїзми – Запам’ятайте, – каже вчитель, – що архаїзми – це слова, Які до того застаріли, що їх ніхто вже не вжива. Які ти знаєш архаїзми? – спитав він Бублика Петра. А той задумавсь на хвилинку і мовив: – Паюсна ікра....
- Мова величава – Глазовий Павло Якщо в нашій безталанній мові Набереться двісті тисяч слів, То за кожне українське слово Вже поклали сто голів… Нашу мову величаву Чуємо не всюди. І не мова винна в цьому – Винуваті люди. Не вживеться щира мова З кволими рабами, В яких думка на припоні, Язик за зубами. У чиновницьких чуланах, Де столи дубові, Де […]...
- Павло Глазовий – Пилип у Римі Не доводилось Пилипу бувать далі Криму, А недавно взяв путівку і махнув до Риму. Оглядаючи музеї й різні колізеї, Він загавився й від групи відбився своєї. “Зайду, – дума, – в ресторанчик”. Ледве сів за столик, А вже кельнер біля нього крутиться, соколик. Пилип меню розглядає, кінчик носа чуха. Не зна мови, як то кажуть, […]...
- Павло Глазовий – Мученик науки Повернувся першокласник із занять додому. Ніс в чорнилі, мов мазнули квачиком по ньому. – Що з тобою, мій синочку? – засміялась мати. – Та невже ти в школі носом учишся писати? – Смійся, смійся, – каже хлопчик. – Зараз ти заплачеш, Коли двійку у моєму зошиті побачиш....
- Павло Глазовий – Синок Оббивати чорним двері увійшло у моду. А за тими за дверима сидить син народу. У приймальні під стіною від вікна до входу Натопталось щонайменше сорок душ наоду. Раптом – брязь! – у телефоні задзижчала кнопка. Син народу з кабінету вилетів, як пробка. Підкотилася до ганку дорога машина, І помчався син народу до вищого сина. Люди […]...
- Турок – Глазовий Павло Збирається мій знайомий В далеку мандрівку. Придбав собі в Туреччину На тиждень путівку. Костюм купив елегантний, Вчить турецьку мову. Уже знає, як звуть турки Свиню і корову, Як спитати по-турецьки, Почім у них шуби, Де купити мило й пасту, Яка чистить зуби. Голова тріщить у нього Від отих уроків… Він, до речі, в Україні Живе […]...
- Павло Глазовий – Розмова на пляжі – дві години стежу я за тобою, друже. Видно, в тебе до жінок серце не байдуже. Походжаєш по піску чи в ріку заходиш – Від зеленого грибка ока не відводиш. Що привабило тебе? Загорілі дами Чи тонесеньке дівча з чорними бровами? – Відчепися! Я дивлюсь виключно в ту точку, Де поклав свої штани, туфлі і […]...
- Павло Глазовий – Чудодійний борщ Серед ночі в завірюху стука хтось до хати. – Гей, хазяєчко, чи пустиш переночувати? Документи покажу вам. Я боєць піхоти. Ми в похід ходили вчора. Я відстав від роти. Дві доби блукав у лісі, не знайшов дороги. Дві доби не їв нічого, приморозив ноги. – За дверима чути голос: – Вірю вам прекрасно. Я одна, […]...
- Павло Глазовий – Герой Вернувся татко із Кавказу, Вхопив синка на руки зразу: – Чи був, синочку, хтось у нас, Коли я їздив на Кавказ? – А той говорить: – З яродрому Один ходив до нас додому. Все говорив, що він пілот, Що дуже любить самольот. Своїм геройством вихвалявся, А сам без мами спать боявся....
- Павло Глазовий – Кіндрат-акробат Йшов по вулиці Кіндрат. Раптом край дороги Став на руки і задрав вертикально ноги. На руках, немов циркач, вскочив у пивнушку, Пару пива попросив і одну чекушку. – Що за фокуси? – дружки збіглись до Кіндрата. – Ти чого це у пивній корчиш акробата? Що ти вправи робиш тут, наче на зарядці? – А Кіндрат […]...
- Павло Глазовий – Табель Питається сина батько Опанас: – Ну так де ж твій табель за дев’ятий клас? – На деньок у мене попросив Марат. – А чого це раптом? – Каже, напрокат. Учиться він класно, на “чотири” й “п’ять”. Хоче моїм табелем предків полякать....
- Павло Глазовий – Окрема квартира Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу під дверима, либонь, двадцять п’яту. Переглянув разів десять вчорашню газету… І очь уже відчиняю двері кабінету. А там сидить симпатичний молодий мужчина. – Ваше прізвище? – питає. Говорю: – Калина. – Так ось, – каже, […]...
- Павло Глазовий – Недрімайло Йде увечері Явдоха з кухні заводської. Пре каструлю здоровенну мимо прохідної. Вахтер Фока Недрімайло пита у Явдохи: – Ти що несеш у каструлі? – Сироватки трохи. – Ні, – говорить Недрімайло, – так не буде діла Зараз вилий сироватку! Сісти захотіла? – Через тиждень знов Явдоха з кухні заводської Пре каструлю здоровенню мимо прохідної. Невсипущий […]...
- Павло Глазовий – Увертюра Сидять в опернім театрі, не десь, а в партері, Вона і він. Надулися, наче дві тетері. Бурчить вона: – Що за люди оті диригенти? Півгодини настроюють свої інструменти. Той цигика, той триндика, третій дме у дудку. Затяг мене в цю оперу, ну тебе в будку! Попереду літня жінка нахмурила брови. – Тихо, – каже, – […]...
- Павло Глазовий – На трьох Зайшов Мусій у ворота, хилиться од вітру. – Оце на трьох, – каже жінці, – хряпнули півлітру. – Та як же ви втрьох сп’яніти з пляшки примудрились? – дуже просто, дорогенька: двоє не явились....
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
Твір роздум що робить людину великою.