Павло Глазовий – Закоханий Кузьма
У садочку пригорнулась Галя до Кузьми.
– Як Ромео і джульєтта, будем жити ми. –
А Кузьма очима блима: – думала б сама…
Ну при чому тут Ромео, коли я Кузьма?
Трохи згодом Галя далі розвиває план:
– Будем жити, як Людмила і її Руслан. –
А Кузьма сопе сердито: – Не годиться теж.
Ти ж Галина, не Людмила. Юринду плетеш.
– Ну, а як? – питає Галя впертого Кузьму,
А той каже: – Будем жити, як німий з Муму.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Глазовий – Піжмурки Повернувсь Кузьма додому. У квартирі – сивий дим – Хто курив? – питає жінку. – Чи не хахаль твій Максим? – Загляда в кутки, під ліжка, покривала підійма І приказує сердито: – Тут нема… І тут нема… Потім дверці гардероба не вагаючись потяг. Глядь: сидить сусідський Жора – більше метра у плечах. Обдивився здоровила ошелешений […]...
- Павло Глазовий – Закоханий чорт Закохався чорт рогатий В гарну молодичку, Яка мала чоловіка Й доню невеличку. Чоловік, уранці вставши, Йде токарювати, А чортяка крізь кватирку Стриб собі до хати. В нього очі темно-сині, Кучерявий лобик. Біля ніг у господині Крутиться, як бобик. Жінка каже: – Мий підлогу. – Чорт покірно миє. Жінка каже: – Ший сорочку. – Чорт сідає […]...
- Павло Глазовий – Клопіт Батько свого сина питає несміло: – Так ти, синку, женишся? – А це моє діло. – Як же звати дівчину? – Ну, припустим, Клава. – де ж вона працює? – То її вже справа. – Батько головою сивою хитає. – де ж ви жити будете? – лобура питає. – Ти про це подумай, дорогий синочку. […]...
- Павло Глазовий – Як Кузьму провчила жінка його мила Повернувсь Кузьма з роботи, освіжився в ванні, Одягнув нову піжаму та й ліг на дивані. Лежить собі, проглядає журнали й газети. А дружина варить, смажить, готує котлети. Пообідав Кузьма смачно, запалив “Казбека”. – Ну чого ти, – пита жінку, – така недалека? Тільки в тебе і балачки про бощі й олію, І ні слова про […]...
- Павло Глазовий – Вередливий гість Умовля свого сусіда скупий Опанас: – Покуштуйте огірочки, вони гострі в нас. – Той спідлоба поглядає, дметься і сопе: – Краще буду їсти сало, хоч воно й тупе....
- Павло Глазовий – Таємниця Як пішли у баню митись молоді солдати, Відпросивсь один єфрейтор цигарок узяти. У ларку сидів привітний дядько сивочубий. – Як там служиться, – питає, – голубе мій любий? Послужив і я, синочку, у такому ж роді. Скільки вас, таких орляток, числиться у взводі? – Це, – розсердився єфрейтор, – наша таємниця, І питати про подібне […]...
- Павло Глазовий – Скромняга Батько добре влаштував здоровила Яшку: У їдальні робить він, варить суп і кашку. Якось Яшці дід-сусід заявив сердито: – Ти б при силі при такій міг чавун варити. – Відчепися, – буркнув той. – Я людина скромна. З мене вистачить плити. Нащо мені домна?...
- Павло Глазовий – добра душа Чоловік говорить жінці: – Ти сходи по воду. – Жінка глянула сердито: – У таку негоду? Та хороший же хазяїн в цю холодну пору Пожаліє і собаку вигнати із двору. – Чоловік змахнув руками: – О, пішла в атаку. Хто ж сказав, щоб ти с собою узяла собаку?...
- Павло Глазовий – де як цілуються Подивились фільм заморський чоловік і жінка. Жінка вийшла схвильована: – Оце так картинка! Як уміють за кордоном жінок цілувати! Збоку глянеш – їй же право, аж холонуть п’яти. Я не бачила ніколи, щоб у нас коханці Цілувались, як французи або італьянці. – Чоловік сердито сплюнув: – Що ж тут не пойнятно? Там цілуються за гроші, […]...
- Павло Глазовий – Пряник – У вас зуби є, дідусю? – онучок питає. Дід журливо посміхнувся: – давно вже немає. – Це почувши, хлопченятко зраділо без краю: – Тоді пряник потримайте, а я пострибаю....
- Павло Глазовий – Сміховина Як почав начальник главку “видавати” анекдоти, Розсмішив своїх підлеглих, всі іржуть, як ідіоти. Лиш один стоїть скривившись, треться-мнеться біля столу. – А до тебе не доходить? – хтось смикнув його за полу. Той сердито огризнувся: – Я сюди приніс заявку. І чого мені сміятись, коли я не з цього главку?...
- Кто шумєл? – Глазовий Павло В ресторані київськім Питає директор: – Кто шумєл здесь – контрольор, Ревізор, інспектор? – Кухар каже: – Ето тіп В вишітой рубашкє По-українскі мораль Рєзал нашей Машкє. Распєкал: “Ваш борщ такий. Що не можна їсти”. – Розжірєлі, стєрвєци, Націоналісти....
- Павло Глазовий – Зайве питання Миє жінка у квартирі ввечері підлоги. Раптом сунеться Тимоха, ледве тягне ноги. Жінка в сльози: – Знов напився? де тинявся досі? – Та ганчіркою по лобі, по губах, по носі! Б’є, лупцює випивоху й примовля сердито: – Будеш пити? Будеш пити?! Будеш, будеш пити?! – А Тимоха сів та й каже: – Що ти все […]...
- Павло Глазовий – Буйні предки Вдарив батько спересердя хлопчика малого. Той поплакав, переплакав та й питає в нього: – Тебе, татку, бив твій татко? – Бив, та ще й немало. – Ну, а татка твого били? – Теж перепадало. – І сказало хлопченятко, заломивши ручки: – Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки....
- Павло Глазовий – Болільник Ой ховають болільника, а це вам не жарт: Десь на матчі на футбольнім оглушив інфаркт. Сонце сяє, квітнуть квіти – золота пора. Матч по радіо транслюють, йде футбольна гра. Раптом мертвий віко скинув, у труні встає Та й питає: – Хто там грає? Хто кому дає? – І сказав йому товариш, відігнавши мух: – Нашим […]...
- Павло Глазовий – Знайшла винуватого У ларьочку продавщиця сидить біля бочки. Над віконечком об’явка в чотири рядочки: “ТЬОПЛЕ ПИВО СВЄЖИХ РАКОВ В ПРОдАЖЕ НИМАЄ”. – Хто це таке накарлякав? – прохожий питає. Продавщиця гордовито глянула у шибку: – Ти чого там зуби скалиш? Здєлала обшибку? Ви розумні, накінчали всяких там літфаків, А нема кому до пива наловити раків....
- Павло Глазовий – Бублик з маком Принесла з базару бабка бублика онучку. – Я гостинчика купила, – тиче йому в ручку. Дід схопився: – де купила? десь не в магазині? Дай поглянути, чи можна це давать дитині. – Потім батько обізвався: – Треба подивиться, Чи воно не саморобне, чи воно годиться. – Після батька десь на кухні обізвалась мати: – дайте […]...
- Павло Глазовий – Вічна пам’ять – А ти знаєш, – Гнат питає в родича Тимошки, – Що у Києві на стінах почепили дошки “В цім будинку жив художник”, “В цьому жив письменник”? А ось я живу на світі, скромний Гнат Вареник, Одинокий, нежонатий, вигнав жінку з дому І виплачую проценти синові малому… А коли засну навіки у сирій могилі, Чи […]...
- Павло Глазовий – Бандурист Сяяв, росами умитий, на деревах кожен лист. У неділю на могилу йшов співати бандурист. А назустріч бандуристу панський вискочив лакей. – Чим, – питає, – ти сьогодні розважатимеш людей? Ти дивись, там про лакеїв не співай, не бубони, Бо бандуру обчухраєм до останньої струни. Бандурист подибав далі. Зустріча його глитай. – дам копійку. Ти про […]...
- Павло Глазовий – допитливий син – Чуєш, тату, – син питає, – що таке хамелеон? – Відчепися, я не знаю, – каже Филимон. – Чуєш, тату, ще спитаю. Що таке аукціон? – Відчепися, я не знаю, – злиться Филимон. Мати сердиться на хлопця: – Ну чого ти пристаєш? Батьку навіть у неділю відпочити не даєш. – Не кричи, – говорить […]...
- Павло Глазовий – Цікава бабуся Розказував людям лектор про будову світу, Про планети і про Землю, про її орбіту. Під кінець одна бабуся встала та й питає: – Так ви кажете, що бога не було й немає? – Це доведено вже точно, – мовив лектор строго. – Була кругом матерія і більше нічого. – А бабуся кінчик хустки зім’яла у […]...
- Дядько їсти хоче – Глазовий Павло Просить дядько в ресторані: – Принесіть котлету. – А йому офіціантка Тихо каже: – Нєту. – То давайте хоч салату Або вінегрету. – А йому офіціантка Знову каже: – Нєту. – Дядько дивиться на дівку, Як на поторочу. – Зарядила: “нєту, нєту”… А я їсти хочу. – Дівка стала руки в боки, В’їдливо питає: – […]...
- Павло Глазовий – Ліки від страху Хворий в лікаря зубного стогне і тремтить: – Ой, боюся, не торкайтесь. Клятий зуб болить. Ой, не можу. Ой, боюся! Просто струмом б’є… – Лікар мовчки руки миє, спирт у склянку ллє. – Нате випийте, будь ласка, щоб ваш страх минув. – Хворий рвучко підхопився, жадібно ковтнув. Виждав лікар та й питає: – Вже не […]...
- Павло Глазовий – Марків список Марко гроші позичає – голубом туркоче, А позичить – зволікає, віддавать не хоче. Раз його один знайомий здибав та й питає: – Ти коли повернеш гроші? Рік уже минає. – Марко зсунув капелюха, схожого на миску. – Зараз, – каже, – подивлюся, чи ти є у списку. – Взяв блокнотик, посміхнувся і сказав ласкаво: – […]...
- Павло Глазовий – Недрімайло Йде увечері Явдоха з кухні заводської. Пре каструлю здоровенну мимо прохідної. Вахтер Фока Недрімайло пита у Явдохи: – Ти що несеш у каструлі? – Сироватки трохи. – Ні, – говорить Недрімайло, – так не буде діла Зараз вилий сироватку! Сісти захотіла? – Через тиждень знов Явдоха з кухні заводської Пре каструлю здоровенню мимо прохідної. Невсипущий […]...
- Павло Глазовий – Окрема квартира Теща рада, діти раді, і дружина рада: Прийшла вранці листівочка, виклика райрада. Подався до райради, заходжу в кімнату. Зайняв чергу під дверима, либонь, двадцять п’яту. Переглянув разів десять вчорашню газету… І очь уже відчиняю двері кабінету. А там сидить симпатичний молодий мужчина. – Ваше прізвище? – питає. Говорю: – Калина. – Так ось, – каже, […]...
- Павло Глазовий – Зразковий муж З перського гумору Колись мулла у мечеті сказав: – Мусульмани! Хто не мириться з жоною, хай з підлоги встане. Повставали, не гаючись, аллахові діти. Один тільки на підлозі лишився сидіти. – Поклоніться цьому мужу, мусульмани щирі! Він єдиний з дружиною вміє жити в мирі. – А той бурчить: – Та я б першим схопився з […]...
- Журба Кузьма – Перший грім (Збірка) 1968 рік, видавництво “Веселка” ПЕРШИЙ ГРІМ Вже верба сережками Розцвіла І дзвенить над стежкою Край села. Знов гайстрі клопочуться Коло гнізд. Позбігались хлопчики Та й на міст. І в ставку корабликів, Мов качат. А у лозах зяблики Не мовчать. Хмарка сонце застує. Перший грім: – Здрра-а-стуйте! – Каже всім. В ГАЮ На сучку гніздечко, А […]...
- Павло Глазовий – Товстий і тонкий Стрілись повний і худий, обидва Федоти. Перший главком заправля, другий – без роботи. – Я тебе, – сказав гладкий, – улаштую в главку Сотні дві, а може, й більш будеш мати ставку – Ні, я звик, – сказав худий, – жити скромно й просто. З мене вистачить і сто, й навіть дев’яносто. – Та ти […]...
- Людмила – моя улюблена героїня (за поемою О. Пушкіна “Руслан і Людмила”) Поема Пушкіна “Руслан і Людмила” починається з весілля доньки київського князя Людмили з князем Русланом. Людмила – юна, вродлива дівчина, закохана у свого нареченого. Вночі її викрав чарівник Чорномор. Бридкий карлик з довгою бородою оточив свою полонянку розкішними подарунками і всіма чарами, на які був здатний. Три служниці заплітали їй косу, одягали в розкішні шати, […]...
- Павло Глазовий – Мова і язик МОВА І ЯЗИК Розмовляє наша мова З Руським Язиком. – Мы с тобой,- Язик говорить,- Не в ладах живем. Опечален мой двуглавый, Мой родной орел Тем, что ныне в Украине Мало русских школ. Малышей русскоязычных Надобно беречь. Ты же знаешь, как их портит Народная речь. – Отакої! – каже Мова. – Я ж сестра твоя, […]...
- Павло Глазовий – Кошмарний сон КОШМАРНИЙ СОН Подивишся передачі Та різні програми І думаєш: – Скільки ж можна Дражнитися з нами? Після кожної реклами, Кожної об’яви Тільки й чуєш: “Севастополь – город русской славы”. Позавчора пізнувато Я уклався спати. Сплю і бачу: ніби привид Пхається до хати. Пика кругла, наче диня, Оченята хитрі, Нога в гіпсі і блотняцька Кепка на […]...
- Кацай Олексій – Закоханий робот Стрімкий наш час Вигадливий на долі – У хащах Зфантазованих історій Закоханого Робота я стрів Що награвав прадавніх зорь мотив Для дівчини з Північної Корони Олюднивши Звучання електронів Озвучивши Любові кожну мить І слухав я у неземній місцині Весь нерухомий наче звук в бурштині Ту музику з глибин тисячоліть Струнка Неначе лазеру проміння Дівча вже […]...
- Іван Андрусяк – Одинадцятилітній закоханий Клякса плакса Чого плачеш Моя мила поїхала далеко І вже ніколи її не побачу А скільки тобі років Одинадцять Фе такий великий і плачеш Ні я ніколи не плачу Навіть коли розіб’ю коліно Але сьогодні Мене дуже болить серце В такому віці серце Так пане справді серце Я завеликий щоб плакати Але замалий щоб кохати […]...
- Краткое содержание Людмила – Жуковский Василий Андреевич Жуковский В. А. – Людмила (Баллада, 14 апреля 1808 г.) Людмила ждет любимого с дружиной. Пришла дружина, но нет любимого. Клянет бога: мол, зря молилась. Мать: “Грех клясть на бога, все пройдет… “. Людмила: “Гроб откройся, полно жить, двух не любить”. Полночь. Пришел за ней призрак любимого, забрал якобы в Литву, а привел на кладбище. […]...
- Павло Глазовий – Чудний школяр Двох онуків дід старий Посадив на руки Та й розказує казки. Слухають онуки. Раптом меншенький спитав: – А скажіть, дідусю, Ви ходили в перший клас? – Та ходив, Павлусю. – От був номер! – малюки Сміхом залилися, – Як до школи ви прийшли З бородою й лисі....
- Павло Глазовий – Жалібний зять Ой умерла теща. Прибіг її зять Та й сів недалечко, та й давай ридать: – Ой ти ж моя тещо, сонечко ясне! На кого ж ти, серденько, кинула мене? Та ти ж було й смажиш, та ти ж було й париш. Ти ж було вареничків з сиром як навариш, Та до столу сядеш, та їси […]...
- Павло Глазовий – Христина обнова Запитала якось Христю знайома вдова: – Що це в твого чоловіка – сорочка нова? – А та її потихеньку штовхнула під бік І шепнула: – Не сорочка. Новий чоловік....
- Павло Глазовий – Моя шахта Любим моїм землякам – Криворіжцям Мені хоч очі зав’яжіть, Я і вночі знайду Старий кар’єр, де батько мій Довбав колись руду. Я змалку знав, які важкі Вкладаються труди, Щоб крізь каміння і жорству Пробитись до руди. Серед кар’єрів і копрів Дитинство прогуло, Я став поетом, і мене В глибини потягло. Я пробивався крізь нудьгу, Сипучу […]...
- Павло Глазовий – Інтелігентна розмова Як це добре, громадяни, Мати грамотних дітей! – Яких знаєш писателів? – Пита сина Ялисей. – Пушкін. – далі. – Гоголь. – далі. – Горький, Мамін-Сибіряк. – далі, синку. – достоєвський. Лев Толстой, Гюго, Бальзак. – Ялисей зрадів: – Прекрасно! – Ось ми й вияснили так, Що на вулиці Толстого Я в пивній забув піджак....
Голосівки переклад кочура.