Павло Мовчан – “Буравлячи лід і пронозячи зором кристали… “



Буравлячи лід і пронозячи зором кристали,
Чому неодмінно ти прагнеш добутись до дна?
І воду фарбуєш, навмисне розрізавши палець,
Щоб знати, яка у життя довжина?

Тремтить на льоту павутинка загуслого звуку,
Промірявши захват, що губи тобі розімкнув.
Чому ти так глибоко в серце впровадила муку –
Невже аби знати страждання мого глибину?

Розірваний крик у паузах біль появляє,
Підносячись вгору, щоб зміряла плоть висоту.
Гаряча долоня твоя мені рот затуляє,
Щоб зміряв терпінням кохання його гіркоту…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Сочинение на тему мой любимый композитор.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Буравлячи лід і пронозячи зором кристали… “