Павло Мовчан – “Був день – пам’ятаєш плазучого змія?..”



Був день – пам’ятаєш плазучого змія? –
Виткий, холодкавий, похітливий весь.
Імення твоє було інше, Маріє,
А клен той же самий – він знову воскрес.
І легко було нам траву розгортати,
Холодну суницю шукати на двох
Й не знать, що за нами пильнуються чати,
Що погляд хижацький до спини присох.
Пригадуєш, яблука в круглих долонях
І трепет, що пальці негнучі пойняв,
І цвів понад міру спалахнутий сонях.
Він вдруге зацвів… і обсипавсь на днях.
Хіба ж все минулось?.. Ще ж літо триває,
І трохи відсунуто пам’ять вперед.
Давай, мабуть, зійдем з п’янкого трамвая
І птиць паперових пошлемо у лет.
І може, ще знайдемо ягоду пізню,
Оту солодинку, що зводить уста?..
Дві стежки в траві протолочимо різно,
І ягода в жменях… та тільки не та.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір опис картини запорожець.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Був день – пам’ятаєш плазучого змія?..”