Павло Мовчан – до літа

Споруднику пахощів, служителю квітки,
На лицях у тебе вогніють нагідки,
Видмухуєш звуки лункі в соломинку,
Вимочуєш в річці надуту хмаринку.
Накинувши оком лукавим на воду,
На хвилі біжучій змальовуєш вроду.
І все тобі мало омани й ошуки:
Даєш мені пензлі й сопілку у руки.
І я, нестяменний дивак та баніта,
Малюю обличчя минулого літа.
І дмухаю в дудку, і дим добуваю,
А все, що змалюю, – за мить забуваю.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Вірш о блока скіфи присвячений.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – до літа
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.