Павло Мовчан – “Глибова течія котить холод донизу, донизу… “



Глибова течія котить холод донизу, донизу,
Теплі води стоять десь далеко, далеко, далеко,
І жовтець посвятився у жмут пересохлого хмизу,
Наче висохла пам’ять – про спеку, про спеку…
В сто обіймиць вітри – перелетом усе, перелетом –
Поторкають листки і ворушать сивини, сивини,
Бо ж до плину ріки ти зів’ялим волоссям причетен,
Глибова течія холодніша щоднини, щоднини…
Тут нема “навздогін”, все пливе,
Все мина одностайно,
Розмивається все і зливається все у єдине, єдине…
І усе подовкіл незвичайне – звичайне, звичайно,
Мерехтять ув очах –
Різноликі спливають хвилини, хвилини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Шпаки рильський.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Глибова течія котить холод донизу, донизу… “