Павло Мовчан – Лічба



Многовмістима ця лічба
Все зрахувала: дати, роки
І розіклала на губах
Минувшину на “доти” й “доки”.
Розкинеш руки – ось який
Цей світ, цей простір, ця хвилина,
І рветься, рветься край руки
Невпинноткана павутина.
На лікоть змірять, на ступінь,
На власний зріст, на власний голос
І розтягнуть тягучу тінь –
На всю довжінь – тонку, як волос.
Так мало, мало нам обом
Чаїно-білого, святого,
Ти зозулястим рукавом
Махнеш, здмухнеш шляхи-дороги…
Нема ні міри, ні лічби,
А є блакить, опуклі звуки,
І є кульбаби для сівби –
Мечи, мечи гарячі руки!
Ми без початків, без кінця
Були одвічно неділимі,
І наші зрощені серця,
Мов краплі злиті, – всевмістимі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Сюжетна основа твору дім на горі.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Лічба
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.