Павло Мовчан – “Лишилося ще й нам від листопаду листя… “

Лишилося ще й нам від листопаду листя.
Догідливо шумлять дуби коло долонь,
І гінко вироста під небо дим стеблистий,
Де одинокий птах навічно захолов.

О феніксе, ти вічен в народженнях і згинах!
Чи ж зрониш нам, мов клен, золочене перо,
Щоб розгадать хоч раз цих змін першопричину
І визначить собі повторюваний строк?

Відродимось. Не раз постанемо із праху.
Хоча б тому, що все горить – згора до тла,
І високо стоїть та невмируща птаха,
Якій дали колись незгасні два крила.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Москаль чарівник краткое содержание.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Лишилося ще й нам від листопаду листя… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.