Павло Мовчан – “Любов’ю за любов не всім і ти платив… “



Любов’ю за любов не всім і ти платив
І зненавистю теж не воздавав за зраду.
На потім зберігав словник свій золотий,
А вийшло – німоту у роті заощадив…
Простіть мене, простіть, що був такий скупий,
Бо навіть кругле “лю” у горлі застрявало.
Оглянувсь, щоб сказать, та соляні стовпи
Мені услід зі жмень палючу сіль метали.
І сіллю степ куривсь. І горло засипав…
Щоб просолить слова… не виказані вчасно…
І тліли сорочки на соляних стовпах,
А в роті, як вапно, кипіло слово й гасло.
Простіть мені, батьки, кохана, й ти прости,
Видмухується сіль з моєї також жмені.
Я скреготом зубів та зойком заплатив
За повноту чуттів, за всі слова нужденні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...




Тарас шевченко на панщині пшеницю жала.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Любов’ю за любов не всім і ти платив… “
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.