Павло Мовчан – “На цій землі ти вже не вперше… “



На цій землі ти вже не вперше,
І доля та ж – вона одна.
Так, ніби прагне для завершень
Якщо не вчинку, то хоч сна…
Усе повторюється знову:
Той самий вік і люди ті ж,
Макуха, гроші паперові,
Пожнив’я, жорна, дерть і ківш…
На горлі гудзик металевий,
В ногах пшеничні устілки,
Той самий шлях і ті ж дерева,
Лиш кущ вільшини не такий.
Ту саму хмару я вже бачив
На тому ж місці в той же час…
І небо відблиском гарячим
Тоді ж висвітлювало нас.
Такий же і туман стелився
Над річкою, як і тепер.
В ковбані шмат води сталився,
Та раптом кущ заворушився
І рукавом усе зітер.
Він був з майбутнього, напевне,
Із позачасся був, мабуть,
Бо шелестом сказав він древнім:
-Ти вічним сном спиш, Павле, тут!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Василь стус вірш синові.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “На цій землі ти вже не вперше… “