Павло Мовчан – “Обганяє хмара хмару… “



Обганяє хмара хмару,
Куриться літак, мов дріт,
В надра вигаслого жару,
Щоб поволеньки згоріть…

Шовкопрядний дощ тихенько
Точить лощені листки…
Біль такий, ніби обценьки
З тіла смикають кістки.

Та не змірять болю звуком,
Не змотать його, як нить.
І у пологових муках
Породільниця кричить.

Пробиває шкаралущу
Вже дозріле пташеня…
Доганяє смерть всіх сущих,
Крик погибель обганя…

Гасить звуки простір ватний –
Крик відлунює в тобі,
Мов життя самодостатнє,
Бо йому імення – Біль…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Походження рідного міста харкова.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Обганяє хмара хмару… “