Павло Мовчан – “Що ми знаємо про вічність… “



Що ми знаємо про вічність
Чи про обшири чуттів?
Дні змарновані потічні,
А робочі дні – густі.
Справді, з чого її солод
І чому він нетривкий,
Звідки носять світло бджоли –
Краплі знань – у стільники?
І вбирає нас навіщо
Простір безліччю зіниць,
Ще й печатає навічно
В стільниках лунких криниць?
Все це чиниться взаємно,
Незбагненно повсякчас…
Розчиняємось щоденно
В світі ми, а світ – у нас…
Та одне лиш незникоме,
Нерозчинюване, ні:
Безконечний крику промінь,
Радість праці навесні.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)




Твір на тему відгук.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Що ми знаємо про вічність… “
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.