Павло Мовчан – “Шляхів нікому неналежність… “

Шляхів нікому неналежність,
Очей навстіжна жагота:
Обмежить обрієм безмежність,
Щоб розпізнать свої літа.
Вгадавши мітку на відтинку,
Душа мандруюча спішить
Допити через соломинку
Солодку мить, солодку мить.
І прагне спрагло увібрати
Комаху, тріщину, листок,
Аби комусь переказати
Земний заучений урок.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Твір роздум про святослава мудрого.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Шляхів нікому неналежність… “
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.