Павло Мовчан – “Так, немовби віко скрині… “

Так, немовби віко скрині, –
Налягає жабуриння:
На весь обшир сліпота…
Лиш пульсує фосфорінням
Око чорного кота.
Бутонова піраміда
Тисне зверху – нурить вглиб,
І на очі Бог-всевіда
Накладає двійко шиб:
Дві крижини жовто-сині…
Кольорові вітражі,
Щоб розвиднілось віднині
Замурованій душі.
– Спи Хео-псе, фара-оне,
Доки ще не комунізм…
Жабуриння похоронне
Душу звеселя до сліз…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Конфлікт в романі анна та її чоловік.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Так, немовби віко скрині… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.