Павло Мовчан – Тінь



Все глибше входить в землю спека,
І ширша подих, що не крок.
І пада тінь моя далека
По той бік річки на пісок.
Угору золото струмує,
Донизу темне скло тече.
Висока ніч стоїть ошую,
Правобіч – гине день з очей…
А посередині ти крочиш.
Куди не ступиш – в центрі ти;
Посеред дня, посеред ночі,
Посеред світла, темноти…
І лише тінь твоя кружляє;
То лащиться, бува, до ніг,
То ниттю в далечінь безкраю
Розмотується без доріг.
То підіймається угору
Стовпом високим смоляним,
А то сягає, наче корінь,
Аж соляної глибини.
І то донизу тебе смиче,
То стрімко вгору порива.
Глянь, на рахманному обличчі
Знов закущилася трава.
А плечі врізались у кручу,
Підперши береги круті…
Піднімеш пучку й миттю влучиш
В очей джерела золоті.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Москаль чарівник краткое содержание.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – Тінь