Павло Мовчан – “Втягнувши голову у плечі… “

Втягнувши голову у плечі,
Ввібравши у зіниці зір,
Я наслухав, як суне вечір,
Як тягне холодом із гір.
Тремтить між пучками стеблина,
І дрож проходить по руці,
І тане слова крапелина
Солодкого на язиці.
І хвиля шелесту сухого
Донизу котить дух міцний,
І дише стомлена дорога
Знемогою далечини.
Але вистуджується запах,
І підсумок чітким стає:
На роговиці кілька здряпин,
І тіло лихоманка б’є…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твир про києво печерську лавру.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Втягнувши голову у плечі… “
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.