Павло Мовчан – “Заднився день, і слух навикло… “



Заднився день, і слух навикло
Перебирає зерня слів,
За іскрами дими безликі
Випурхують із димарів.
І світло свідчить про звичайне,
Очам перечачи на зло,
І розпадається в звучанні
На друзки срібне джерело.
І погляд радість прозріває
В краплистих блищиках роси,
І вітер котиться по травах
В немеркнучу студену синь.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему ким і яким бути.
Ви зараз читаєте: Павло Мовчан – “Заднився день, і слух навикло… “