Павло Тичина – Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер

Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер:
В їх горі щира кротість і саможертви зміст.
Чи нам же розгадати природи риси літер? –
Людина і в стражданні страждаючий артист.

Інакше гнуться лози і журяться тумани.
Мовчать одвіку гори зовсім не так, як ми.
В нас болі – на престолі! – б’ють в рани,

Як в тимпани,

А їхні світлі жалі – скрижалі долам тьми.

Ридма ридають хвилі, а морю пишуть ріки,
Що води їх сміються від сонця і вітрів…
Як тихо лебедіють до місяця осики –
Щоби й не потривожить поснулих бур’янів!

О скільки у природи немудро-мудрих літер!
О скільки у природи невміння прочита…
Інакше плачуть хмари, інакше стогне вітер:
Їх океани – рани, – мов крапельки, мовчать.

(1915)


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Олександр олесь чарі ночі.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.