Павло Тичина – Осінь така мила

Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Осінь матусі їсти несе:
Борщик у горщику,
Кашка у жменці,
Скибка у пазусі,
Грушки у фартушку.

Осінь така мила,
Осінь
Славна.
Прийде, поставить:
Мамо, спите?
Підведуться мати:
– Це ти, моя доню?
– Я ішла все лісом,
Дуб мене за хустку,
Він хотів догнати,
Борщик однять!

Осінь така мила,
Осінь
Славна:
– Мамо, мамусю, чом не їсте? –
Бистро подивились
Очі матусі,
Зсунулось тіло,
Звісилась рука…

Осінь така мила,
Осінь
Славна:
– Мамо, мамусю, чом не їсте?

1921


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Твір на тему детектив.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Осінь така мила
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.