Павло Тичина – Подивилась ясно



Подивилась ясно,- заспівали скрипки! –
Обняла востаннє,- у моїй душі.-
Ліс мовчав у смутку, в чорному акорді.
Заспівали скрипки у моїй душі!

Знав я, знав: навіки,- промені, як вії! –
Більше не побачу,- сонячних очей,-
Буду вічно сам я, в чорному акорді.
Промені – як вії сонячних очей!

1918


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 1.00 out of 5)




Вчинок яким я пишаюсь.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – Подивилась ясно
Copyright © Українська література 2019. All Rights Reserved.