Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Аналіз твору)
Жанр поезії – пейзажна. Це своєрідна форма художнього пізнання людської душі.
Вірш “Ви знаєте, як липа шелестить..?” – пейзаж-паралелізм, що нагадує фольклорні зразки, де картини природи пов’язуються душевними настроями, а події людського життя часто замальовуються як певна паралель до явищ природи.
Духовна спорідненість ліричного героя зі світом природи передається всією силою барв, мелодій, голосів рідної землі.
Картини природи і людські почуття чергуються:
Ви знаєте, як липа шелестить
У місячні весняні ночі?
Кохана, спить, кохана спить,
Піди збуди, цілуй їй очі (переживання ліричного героя)
Такий паралелізм збуджує в читачів роздуми й переживання.
Риторичні запитання (“Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?”, “Ви знаєте, як сплять старі гаї?”), риторичні окличні речення (“А солов’ї!.. Та ви вже знаєте, Як сплять гаї!) привертають увагу до краси весняної ночі, готують слухача до сприйняття наступної картини.
Вражають інтонації цього твору: ніжність, мелодика слова, чаруюча принадність пейзажних картин незрівняної української ночі.
Тичининська ніч нагадує пізній вечір картини Білокур, відтворений на картині “Квіти і берізоньки ввечері”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Ви знаєте, як сплять старі гаї? Вони все бачать крізь тумани. Ось місяць, зорі, солов’ї… “Я твій” – десь чують дідугани. А солов’ї!… Та ви вже знаєте, як […]...
- Детальний Аналіз “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури: інтимно-пейзажна лірика, Жанр: ліричний вірш. Мотиви: вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя від почуття першого кохання; гімн коханню, радості буття, що невіддільне від природи. Віршовий розмір: […]...
- Критика “Ви знаєте, як липа шелестить… ” Тичина Вірш ” Ви знаєте, як липа шелестить… ” написаний 1911 року. Це період становлення майбутнього поета як особистості: минув рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Ця поезія засвідчила неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш спочатку не належав до жодної збірки, згодом входить до “Сонячних кларнетів”. Це шедевр інтимно-пейзажної лірики. Темою вірша є […]...
- “Ви знаєте, як липа шелестить… ” аналіз вірша Літературний рід : епос Жанр : ліричний вірш або елегія Вид лірики : інтимна та пейзажна Провідний мотив : світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Тема : Показ кохання через призму кольорів природи; вираження емоцій, які народжуються в душі юного ліричного героя, перших і тендітних почуттів кохання. Ідея : Возвеличення найкращіх людських почуттів Художні […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (АНАЛІЗ) Аналіз твору Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… ” 1911 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко). […]...
- Павло Тичина – Ви знаєте, як липа шелестить… (Характеристика твору) Характеристика твору Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
- Аналіз вірша Павла Тичини “Ви знаєте, як липа шелестить… “ Павло Тичина Вірш написаний 1911 року і, за деякими джерелами, є першим друкованим віршем Павла Тичини. 1911 рік – це лише період становлення майбутнього поета як особистості, рік навчання в Чернігові, перші зустрічі з творчою молоддю Чернігівщини. Проте вірш засвідчив неабиякий талант майбутнього символіста. Вірш не належить до жодної збірки, лише пізніше входить до збірки […]...
- Коротко про “Ви знаєте, як липа шелестить… “ (1911) Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна. Провідний мотив: світле й радісне почуття кохання весняної ночі. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про твір. Неабияку майстерність виявляє поет, щоб передати в кількох граціозних строфах настрій молодої людини, її замріяність, глибоке почуття (П. Хропко). Риторичні запитання й оклики, звернені до читача, ніби зближують його з […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “О панно Інно” Для вираження глибокого драматизму ліричного почуття автор використовує взаємодію музичного й живописного. Він двічі звертається до зорових образів. Білим кольором зимового пейзажу (“сніги”) підкреслюється самотність героя, який мучиться й страждає від кохання. А думка-загадка, що любов загублено, подається в супроводі такої промовистості деталі “цвіли луги”. Музикальність, яка йде […]...
- Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (Аналіз та характеристика твору) Аналіз та характеристика твору Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” Сюжетна основа твору – проста. Поховання на Аскольдовій могилі українців-воїнів. Проте твір більше емоційний, ніж розповідний. Читач дізнається про те, що тридцять воїнів поховали в одній могилі, що вони були молоді й славні, що навкруги буяла чарівна природа… А їх немає не буде вже ніколи. Вони навіки […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (Аналіз твору) Аналіз вірша Павла Тичини “Арфами, арфами” У поезії всього чотири строфи. Фабула розмежована й поділена за строфами рівномірно. У першій змальований прихід весни. Поет подає дивної краси її живописний портрет: “Йде весна, запашна, квітами-перлами закосичена”. Друга строфа віщує грозу картиною хмар – дум, якими вкривається небо. У третій – ліричний герой милується весною, що дзвенить […]...
- Павло Тичина – Одчиняйте двері (АНАЛІЗ) Аналіз вірша Мотив вірша “Одчиняйте двері” – ставлення ліричного героя до кривавого монстра революції як до власної нареченої: Одчиняйте двері – Наречена йде Одчиняйте двері Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданими сльозами Тьмами Дощ… Заклик-рефрен “Одчинити двері” вказує на пристрасне бажання, прагнення, прийняття, сильну потребу, […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (Характеристика твору) Характеристика твору Тема: зображення краси природи, прихід весни. Головна думка: автор передае у творі красу природи. Жанр: пейзажна лірика Художні засоби: епітети (плач перламутровий, золоті арфи), метафори (йде весна), повтори, пестливі слова, авторські неологізми (ніжнотонні, самодзвонними). Ліричний герой мрійливий і обдарований. Римування перехресне. Віршовий розмір – дактиль з хореєм. У цій поезії передано відчуття наближення […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (Характеристика твору) Характеристика твору Жанр: інтимна лірика. Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. “О, панно Інно… ” (1915) – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини. Мотив твору – нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Ще в ранній юності Тичина романтично закохався водночас […]...
- Павло Тичина – Не бував ти у наших краях (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Не бував ти у наших краях! Там же небо – блакитні простори.,. Там степи, там могили, як гори. А веснянії ночі в гаях!.. Ах, хіба ж ти, хіба ти це знаєш, Коли сам весь тремтиш, весь смієшся, ридаєш. Серце б’ється і б’ється в грудях… Не бував ти у наших краях. Не бував ти у наших […]...
- Володимир Лучук – Ніч Сплять ведмеді у барлозі, Сині роси – при дорозі. Сплять горобчики у стрісі, А грибочки сплять у лісі. Спить зайчатко під лозою, Спить рибчина під водою. Білі вівці сплять в оборі, Чорний котик – у коморі. Книги сплять за склом у шафі. В зоопарку сплять жирафи. Скрипка спить собі в футлярі, Дрібен дощик спить у […]...
- Інтимна лірика Павла Тичини Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Скільки поколінь юних читачів виучує ці рядки напам’ять! Тичина не зразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, громадянської, філософської. А поруч з політичними поезіями з’являлися […]...
- Коли в твої очі дивлюся – Тичина Павло Коли в твої очі дивлюся – Здається мені: Мов бачу я небо прозоре. Мов бачу брильянтових зір ціле море, Що десь там горять-усміхаються, Чудові, ясні!.. Ах, очі, ті очі!.. Кохана, Чом серце твоє не таке? Чому, як говориш – на думку спадає Те поле у жовтні. Туман поглядає. Суха бадилина хитається.. Спить груддя важке. 1911...
- Павло Тичина – Пам’яті тридцяти (АНАЛІЗ) Аналіз вірша Павла Тичини “Пам’яті тридцяти” “Пам’яті тридцяти” – громадянська лірика. В основі твору – дійсний трагічний факт: бій під Крутами 29 січня 1918 року, загибель юних патріотів-українців у боротьбі за вільну Україну проти російської більшовицької навали. Останки забитих юнаків були поховані на дніпровських кручах у Києві. Поезія Тичини глибоко психологічна. Автор тужить, страждає, оплакує […]...
- Павло Тичина – О панно Інно (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1915 р. Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Віршовий розмір: ямб. Літературознавці про вірш. Спробуємо розгадати асоціативний ланцюжок твору (звичайно, це лише одне з можливих прочитань). Ще в ранній юності Тичина романтично закохався одночасно у двох […]...
- Іра Семеренко – Чи знаєте ви, як це: мати друга? Чи знаєте ви, як це: мати друга? Коли є хтось такий же, як і ти. І разом забувається вся туга. І по життя стежині легше йти. Чи знаєте ви, як це, коли поруч Є той, хто любить просто так. Хто йде без сумнівів на поміч, Взамін не вимагаючи подяк. А знаєте, життя шляхи – широкі. […]...
- Глибина і щирість почуттів: закоханості, світлої радості, вірності у творчості Павла Тичини Глибина і щирість почуттів: закоханості, світлої радості, вірності у творчості Павла Тичини О, як переливалися пісні Під Вашою гарячою рукою Хоч тихі, а, мов травень, Голосні! / М. Рильський / Дійсно, всі поетичні твори Павла Тичини схожі на травень, бо в них звучить непереможним акордом свіжість і молодість, надія і сподіван ня. Як весна, що […]...
- Твір на тему: Липа Біля нашого будинку росте липа. У червні-липні дерево вкривається напівзонтиками запашних жовтуватих суцвіть. У кожному – три-п’ять квіток з приквітками. У давнину липень називали липцем. Назва вкоренилася в українській мові. Один з найпоширеніших у нашій країні видів – липа серцелиста. Завдяки широкому листу вона у два-три рази більше виділяє кисню, ніж інші породи....
- Павло Тичина – Біографія (СКОРОЧЕНО) Павло Григорович Тичина (1891-1967) Поет-символіст Поет світового масштабу; дивний мрійник з очима дитини і розумом філософа; хліборобський (селянський) Орфей; бард Центральної Ради. Народився в с. Піски Чернігівської області в родині дяка. Отримав музичне виховання, грав на флейті, гобої, кларнеті, бандурі, піаніно та ін. Навчався у Чернігівській духовній семінарії, потім – у Київському комерційному університеті, який […]...
- Інтимна лірика П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри Одне із найпрекрасніших людських почуттів – це почуття кохання. Людина, яка не звідала цього почуття, – нещаслива, бо лише кохана людина здатна йти назустріч життю, а не поспішати за ним. Українська інтимна лірика XX століття представлена поезіями П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, В. Симоненка, А. Малишка та багатьох інших митців. Поет не може не […]...
- Павло Тичина – душа моя – послухай! Душа моя – послухай! – Як яблуня в цвіту. Моє життя, – кохана, – Мов срібнотканий сон. Життя моє – молитва Всевладниці Красі, Горіння – розцвітання В огні квіток-думок. Я стежу за хмарками, Ловлю їх світлий сум. Ах, серце ж те все в пісню Чудову переллє! Як ніч розкриє книгу – Я радо йду в […]...
- Ідейно-тематичне багатство поезій П. Тичини Ідейно-тематичне багатство поезій П. Тичини Павло Тичина, на мою думку, поет геніальний і водночас суперечливий. Поет, якого називали справжнім генієм і втраченим генієм. Поет, про якого О. Гончар писав: “Тичина – це музика й барви, це чистота душі”, а Є. Маланюк назвав “поетом однієї книжки”. Поет, про якого доводилося чути: “А Тичина пише вірші, та […]...
- Павло Тичина – Пастелі ПАСТЕЛІ I Пробіг зайчик. Дивиться – Світанок! Сидить, грається, Ромашкам очі розтулює. А на сході небо пахне. Півні чорний плащ ночі Вогняними нитками сточують. – Сонце – Пробіг зайчик. II Випив доброго вина Залізний день. Розцвітайте, луги! – : я йду – день – Пасітесь, отари! – : до своєї любої – день – Колисково, […]...
- Павло Тичина – Арфами, арфами (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1914 р. Із збірки “Соняшні кларнети” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна. Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі […]...
- Детальний аналіз твору “Сом” Вишня ” Сом ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Сом” : епос. Жанр “Сом” : усмішка. Тема “Сом” : гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл. Ідея “Сом” : Виховання любові до природи. Композиційно-стильові особливості “Сом” : усмішка складається з […]...
- Світає – Тичина Павло Світає… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Мов свічі погаслі в клубках фіміаму, В туман нагорнувшись, далекі тополі В душі вигравають мінорную гаму. Світає поволі… Так тихо, так любо, так ніжно у полі. Світає… Все спить ще: і поле, і зорі безсилі, Лиш птах десь озвався спросоння ліниво, Та пень обгорілий, мов піп […]...
- Збірка “Сонячні кларнети” Тичина Аналіз та Характеристика Збірка “Сонячні кларнети” явила найкраще зі здобутків Павла Тичини на шляху творчої реалізації, відобразила його експерименти зі словом, із піснею, із розмірами та стилями. Тут сповна розкрилося те, чого поет навчився в народу, що він створив сам, і з народом поділився. “Цією книгою розпочався ренесанс української поезії” (Д. Павличко) Рік написання: 1918 Видано: у Києві […]...
- Микола Вінграновський – Відпахла липа Відпахла липа, білим цвітом злита, І з літа покотилася гроза. Ти виглядаєш іншого вже літа, Тобі ж цього я ще не доказав… Ще пахне хвиля яблуком і тілом, І сушить голову за цвітом своїм мак… Ще нам не все з тобою дохотіло. Прощатися нам ніяк і ніяк- Ще сміх наш вогкий, сльози не солоні, Роки […]...
- Аналіз твору “Мені зоря сіяла нині вранці” Усе життя В. Стус прагнув стати тим, ким він є. Ця позиція поета чітко окреслена у вірші ” Мені зоря сіяла нині вранці… “: … Жити – то не є долання меж, а навикання і самособоюнаповнення. У “самособоюнаповненні” – суть Стусового світовідчуття. Саме це було метою поета, до здійснення якої він увесь час поривався й […]...
- Аналіз твору “Дім на горі” Роман-балада ” Дім на горі ” складається з двох частин. У першій (“Дім на горі. Повість-преамбула”) розповідається про життя чотирьох поколінь, які живуть у домі на горі з 1911 по 1963 рр., але в долі кожного чомусь уперто простежується низка загадкових і дивовижних послідовностей. Друга частина роману, що має назву “Голос трави”, складається з 13 […]...
- Детальний Аналіз твору “Місто” Підмогильний Паспорт твору: Рід літератури “Місто”: епос. Жанр “Місто”: Урбаністичний роман. Тема “Місто”: підкорення людиною міста. Ідея “Місто”: утвердження філософії вітаїзму, аналіз вічних цінностей буття, взаємин людини й урбаністичного простору. Герої “Місто”: Степан Радченко – головний герой; Надійка – дівчина із села; Левко – студент; Ганнуся та Нюся – товаришки Надії; Лука Гнідий – господар; Тамара […]...
- Характеристика образів та аналіз твору “Балада про соняшник” Назвіть образи, змальовані у творі. Охарактеризуйте їх. В Івана Драча соняшник і сонце наділені людськими властивостями, олюднені, як у фольклорі, у народному світосприйманні, за яким довколишня дійсність трактувалася такою ж живою, як і людська, тому в Украяні здавна до рослин ставилися, як до істот, наділених душею, що відбилося в багатьох легендах та піснях, а також […]...
- Іван Багряний – Тигролови (Аналіз та критика твору) Роман “Тигролови” написаний І. Багряним протягом 1943 -1944 рр. На літературному конкурсі у Львові ця книга під назвою “Звіролови” (скорочений варіант “Тигроловів”) розділила перше місце з повістю Тодося Осьмачки “Старший Боярин”. Роман зразу було перекладено англійською, німецькою та голландською мовами, що свідчить про його популярність за рубежем і увагу іноземного читача до тогочасної радянської дійсності. […]...
- Павло Тичина – Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи риси літер? – Людина і в стражданні страждаючий артист. Інакше гнуться лози і журяться тумани. Мовчать одвіку гори зовсім не так, як ми. В нас болі – на престолі! – б’ють в рани, Як в […]...
- Аналіз твору Квітки-Основ’яненка “Маруся” Григорій Квітка-Основ’яненко стояв поруч з Іваном Котляревським біля першовитоків нової української літератури. Письменника обурювало зневажливе ставлення до його рідної мови та висловлення про непридатність її для написання високохудожніх творів, які могли б розчулити читача, викликати в нього глибокі переживання. Повість “Маруся” стала прикладом того, що українська мова нічим не поступається перед мовами інших народів. Головний […]...
Кассандра л українка.