Павло Тичина – З кохання плакав я, ридав



З Кохання плакав я, ридав.
(Над бором хмари муром!)
Той плач між нею, мною став –
(Мамуровим муром… )

Пливуть тужіння угорі.
(Вернися з сміхом-дзвоном!)
Спадає лист на вівтарі –
(Кучерявим дзвоном… )

Уже десь випали сніги.
(Над бором хмари муром!)
Розбиті ніжні вороги –
(Мармуровим муром… )

Самотня ти, самотній я.
(Весна! – світанок! – вишня!)
Обсипалась душа твоя –
(Вранішняя вишня… )

1917


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)




Читати текст виготовлення писанок.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – З кохання плакав я, ридав
Copyright © Українська література 2020. All Rights Reserved.