Павло Тичина – З кохання плакав я, ридав



З Кохання плакав я, ридав.
(Над бором хмари муром!)
Той плач між нею, мною став –
(Мамуровим муром… )

Пливуть тужіння угорі.
(Вернися з сміхом-дзвоном!)
Спадає лист на вівтарі –
(Кучерявим дзвоном… )

Уже десь випали сніги.
(Над бором хмари муром!)
Розбиті ніжні вороги –
(Мармуровим муром… )

Самотня ти, самотній я.
(Весна! – світанок! – вишня!)
Обсипалась душа твоя –
(Вранішняя вишня… )

1917


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Читати текст виготовлення писанок.
Ви зараз читаєте: Павло Тичина – З кохання плакав я, ридав