“Пісня про матір” – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі (2 варіант)
Ім’я Бориса Олійника стоїть в історії української літератури поряд з іменами Василя Симоненка, Ліни Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Віталія Коротича, Миколи Вінграновськсго та багатьох інших їхніх ровесників, чиї творчі пошуки формували літературне покоління “шістдесятників” з їхніми злетами та поривами за залізні рамки “соціалістичного реалізму”.
У поезії Бориса Олійника вічна тема материнства набула загалом особливого розвитку. До неї він звертається у циклі “Сиве сонечко”, збірці “Сива ластівка”,
Пресвітлий образ матері – це уособлення чогось найсвятішого, настільки тонкого й красивого, що, здається, словами
Образ матері в поезії Бориса Олійника – це втілення узагальненого образу усіх матерів і кожної з них. їх, прекрасних жінок, здатних на самопожертву заради своїх дітей, їх, які недосипають ночей заради дитячого усміху, уславлює поет:
Посіяла людям
Літа свої, літечка житом,
Прибрала планету,
Послала стежкам споришу.
Навчила дітей,
Як на світі по совісті жити,
Зітхнула полегко –
І тихо пішла за межу.
За цими простими рядками – усе життя матері. І її прості діла насправді обертаються справами планетарними, оскільки саме на матерях та їхній любові до дітей тримається людство. Так, переробивши усі справи, мати “пішла за межу”, тобто покинула життя.
Звернімо увагу, якими теплими рядками передано любов дітей до матері:
– Куди ж це ви, мамо?! –
Сполохано кинулись діти.
– Куди ви, бабусю? –
Онуки біжать до воріт.
На матерях, на їхній любові тримається родина, це вони – хранительки родинного вогнища – здатні зігріти й підтримати кожного у своїй родині, дати дітям й онукам тепло, навчити їх одвічної мудрості, любові до землі та до людей. Понад усе у світі діти люблять своїх матерів:
– Не треба нам райдуг,
Не треба нам срібла і злота,
Аби тільки ви
Нас чекали завжди край воріт.
Та ми ж переробим
Усю вашу вічну роботу, –
Лишайтесь, матусю,
Навіки лишайтесь, не йдіть.
І завершується вірш дуже символічними рядками, коли мати, “красива і сива, як доля”, стає замисленим полем на цілу планету. Таким чином поет висловлює думку про те, що це материнська любов обіймає цілу планету своїм захисним шаром:
Вона посміхнулась,
Красива і сива, як доля,
Махнула рукою –
Злетіли увись рушники.
“Лишайтесь щасливі”, –
І стала замисленим полем
На цілу планету,
На всі покоління й віки.
П’ять строф вірша вбирають у себе всю материнську долю – просту й одночасно космічно безмежну, бо матір є берегинею роду, яка “прибрала планету”, “навчила дітей, як на світі по совісті жити” й “пішла за межу”. Вона не померла у вірші, не зникла, бо матері завжди живуть у пам’яті і тому безсмертні, а саме пішла за межу. Можуть відходити з життя матері, але Мати – вічна, безсмертна, як людство.
Найкраще про свій вірш і його глибинний зміст сказав сам Борис Олійник: “… йдеться про найдорожчу людину, і якась орнаментовка вірша, вишукана форма не пасує до розмови з матір’ю, усе мусить іти відкритим текстом, чесно, чисто, ніби говориш із самим собою. Звичайно, я маю на увазі і всіх наших сусідок, оскільки моя мати належить до покоління, яке винесло на своїх плечах війну, що випала на самий розквіт їхнього життя, молодості. Вони втратили чоловіків, але в найважчих умовах виховали дітей, навчили їх чесно жити. І, на жаль, рано пішли за вічну межу. Про це ще мало сказано і, певен, тут є над чим помислити. Ця тема дає можливість виходити на найскладніші філософські вузли, адже мати – хранителька родинного вогню, сім’ї, що, зрештою, складає основу держави. Ми маємо передати своїх дітям усе про їхніх бабусь та дідів не просто як пам’ять, а як морально-етичну категорію, аби нащадки ставилися до життя, як їхні предтечі. Себто, щоб були не просто споживачами, а творцями, брали на себе відповідальність за світ. Отак прожила моя мати, про це я й хотів сказати”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- “Пісня про матір” – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі (3 варіант) Все те, що мав, і те, що в мене є, Що від людей, що від землі святої, Що радістю в рядках моїх встає, – Передано в моє життя тобою… В. Підпалий Про материнську любов, про ті уроки добра і краси, які дала мати, про ніжну материнську ласку, про її колискову написано тисячі хвилюючих рядків. Перед […]...
- “Пісня про матір” – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі (1 варіант) Святий образ матері… Немає, мабуть, письменника, художника, музиканта, який би не присвятив свого твору цій найріднішій, найкращій людині на землі. Згадаймо лише Лесю Українку, О. Кобилянську, В. Стефаника, О. Довженка, А. Малишка тощо. На мою думку, серед українських поетів саме Борис Ілліч Олійник весь свій талант присвятив звеличенню й уславленню матері. Не читала більш зворушливих […]...
- Вірш Б. Олійника “Пісня про матір” – гімн матері-трудівниці Тема матері посідає особливе місце у творчості відомого поета Бориса Олійника, їй, матері, найдорожчій на землі людині, він присвятив вірші й поеми, всю щиру любов свого вдячного синівського серця. “Мати сіяла сон”, “Мати”, “Пісня про матір”, “Заклинання вогню” – це далеко не всі поезії, у яких Борис Олійник співав величальну пісню материнству. Поезії про матір […]...
- Пісня про матір – Олійник Борис Посіяла людям Літа свої, літечка житом, Прибрала планету, Послала стежкам споришу, Навчила дітей, Як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко – І тихо пішла за межу. – Куди ж це ви, мамо?! – Сполохано кинулись діти, – Куди ви, бабусю? – Онуки біжать до воріт. – Та я недалечко… Де сонце лягає спочити. Пора […]...
- Борис Олійник – Пісня про матір (у виконанні Таїсії Повалій) Посіяла людям Літа свої літечка житом, Прибрала планету, Послала стежкам споришу, Навчила дітей, Як на світі по совісті жити, Зітхнула полегко – І тихо пішла за межу. – Куди ж це ви, мамо?! – Сполохано кинулись діти. – Куди ви, бабусю? – Онуки біжать до воріт. – Та я недалечко… де сонце лягає спочити. Пора […]...
- Світло материнського серця (за поезією Б. Олійника “Пісня про матір”) I. Величальна пісня матері – упродовж віків в українській поезії (від Шевченкового “Там матір добрую мою… ” до Тичининого “Матері забуть не можу… “; жінка-мати – краса світу, його безмежність і незбагненність, заступниця, порадниця, наставниця: рідний дім, квітучий сад, запашний степ, наша Батьківщина). II. Уславлення й возвеличення Матері в поезії Б. Олійника. 1. Вплив біографічних […]...
- Пісня про рушник А. Малишка – гімн материнській любові Пісня про рушник А. Малишка – гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають […]...
- Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” (2 варіант) Лариса Петрівна Косач. Ця мужня жінка залишила блискучий слід в літературі не тільки України, а й багатьох інших народів. І хоч не живе вона серед нас, та живуть її твори, написані сто років тому, і мені здається, вони будуть жити вічно. Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не […]...
- “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка) (1 варіант) Летять лебеді, курличуть, несучи на своїх крилах материнську любов. Матінка, матуся, рідна ненька – скільки ж є на світі слів, якими ми називаємо найріднішу людину?! Та й чи можливо передати ними усю любов до матері – єдиної жінки, що ніколи тебе не зрадить, незважаючи на біль, сльози та страждання? Вона завжди буде поруч із тобою […]...
- Мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії “Лісова пісня” (1 варіант) Наприкінці одного століття і на початку нового людину частіше допікають “кляті вічні питання”. Магія чисел – стара річ, але є щось у зміні століть, якщо це навіть умовність календаря. І ми також відчуваємо якесь хвилювання на зламі епох, як і наші предки. Найчутливіше відгукуються на потреби душі музика та поезія. Так було і тоді, коли […]...
- “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка) (3 варіант) У людини завжди є вибір можна весь час намагатися наблизитися до ідеалу, який сам для себе вибрав, а можна зовсім не зважати на ідеали; можна вивчитися і продовжувати кар’єру вченого, а можна збирати сміття на подвір’ях. Багато чого можна зробити людині. Але, мабуть, не зможе вона вибрати дві речі – матір і Батьківщину. Ці два […]...
- Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (3 варіант) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття, Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
- “Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна рідну матір вибирати” (за поезією В. Симоненка) (2 варіант) Ходить по землі “казка з сивими очима”, задивляється у вікна. Хоче, мабуть, десь знайти того, кого шукає вже довгі роки і, на жаль, уже ніколи не знайде. Бо вже немає на світі Василя Симоненка, задля якого і придумувала його матуся оту чарівну казку. Але живі ми, його нащадки. Я дуже пишаюся тим, що українська земля […]...
- Вияв синівської любові до батьків, рідної землі (за творами “Батьківське поле”, “Від серця поклонюсь”) (2 варіант) У віршах “Батьківське поле” та “Від серця поклонюсь” поет Микола Сингаївський оспівує своїх батьків, їх любов до праці. Це прості сільські трударі. Вірш “Батьківське поле” пройнятий любов’ю до рідної землі, наче “батьківське поле за ясенем” потом. У вірші оспівується вічна праця трударя-хлібороба, найсвятіша і невмируща. Бо хліб – це святиня, це символ трудової честі, звитяги […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (1 варіант) В душі кожної людини завжди живе згадка про рідну домівку, про рідну матір. Не став винятком і А. Малишко. Через усю його творчість пройшла тема безмежної любові до матері – тієї людини, що дала тобі життя, що навчила “по правді жити”. Низько вклоняється поет своїй матері, розуміючи, що саме вона стала для нього своєрідним символом […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (2 варіант) Найвищого злету у розвитку художнього романтичного струменя Ю. Яновський досягає у своєму романі “Вершники”, який написаний на високій героїчній ноті, витриманий в щирому поетичному ключі, правдивий і життєвий. Уже в першій новелі “Подвійне коло”, де лютують шаблі, де коні бігають без вершників і де небо навкруги здіймається в вишину “блакитними вежами”, вимальовуються картини нещадної, нищівної […]...
- Гімн материнській любові у творчості А. Малишка Бувало, мати, Ївга Базилиха… В зимовий вечір заспіває стиха І доведе малого до плачу. Так написав А. Малишко, згадуючи своє дитинство. Любов до пісні в поета – від його матері Ївги Остапівни. У середовищі письменників ніхто не знав стільки пісень, як Малишко, і ніхто не міг співати їх так гарно, як він. А символічний образ […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) (2 варіант) Колись, мабуть, прийшла нашим предкам щаслива думка дарувати на згадку про себе, про рідну домівку вишитий рушник. Рушниками оздоблювали світлиці у хатах, дівчата подавали рушники на сватанні, а потім ставали на них разом з нареченим під час весілля. Рушник ніби став одвічним символом життя українців, бо супроводжував їх всюди. Тому і не дивно, що коли […]...
- Вираження синівської любові до Батьківщини в поезії “Грудочка землі” (2 варіант) Дуже коротке життя прожив Василь Симоненко – всього двадцять вісім років. Все його життя, вся творчість пронизані любов’ю до матері, Батьківщини, гіркими роздумами про долю нашого народу. У вірші “Грудочка землі” ми разом з поетом поринаємо в його спогади про дитинство. Ми відчуваємо легку радість. Поет з любов’ю змальовує природу рідного краю: “гомінливі трепетні ліси”, […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Духовний світ, духовна краса… Із силою духу не зрівняється ніяка сила. Людську особистість визначає її духовний зміст, від якого залежить щастя. Найбільше щастя – т відчувати, що ти потрібний людям. Духовна краса людини – це високість її помислів, значність життєвого ідеалу, безмір любові до свого народу. Щ риси найповніше втілені в образі Мавки – героїні […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (2 варіант) Немало написано творів про братовбивчу війну в Україні в 1919 році. Але яскраво І правдиво описати ці події вдалося небагатьом письменникам. Одним з таких співців епохи був Юрій Яновський. Роман “Вершники” – твір дещо незвичайний. Він складається з восьми новел, пов’язаних між собою ідеєю, темою та героями. Кожна частина немовби виступає новим ракурсом у розгляді […]...
- Філосовський мотив сенсу людського життя в драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Філосовський мотив сенсу людського життя в дpамі-феєpії Лесі Укpаїнки “Лісова пісня” Сеpед всієї літеpатуpної спадщини Лесі Укpаїнки яскpавою зіpкою виділяється її чудова дpама-феєpія “Лісова пісня”, яка є визначним набутком укpаїнської і світової дpаматуpгії, яка не схожа на жодну іншу п’єсу поетеси. В ній втілилася любов поетеси до pідної Волині, її pоздуми пpо невмиpущість духовної кpаси, […]...
- Філософський мотив сенсу людського життя у драмі-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Творчість Лесі Українки відбиває напружені філософські роздуми над життям. Ми продовжуємо відкривати в її творах ще не звідані нами глибини, не осмислені нами проблеми. Це стосується і неповторної драми-феєрії “Лісова пісня”. Невипадково долі людей, змальованих у творі, тісно переплетені з таємничим світом мешканців казкового лісу. Бо там, де про несуєтне важко говорити мовою щоденної життєвої […]...
- Твір на тему: Який ми слід лишимо на землі (сенс життя людського) I. Від чого залежить доля людини? (Що це – фатум? Доля – творіння рук людських?) II. Який ми слід лишимо на землі. 1. Сенс людського життя (залежність сенсу життя від того, що робить людина головним у житті – добро чи зло? Альтруїзм чи егоїзм? Залежність вибору від умов життя, від виховання, від генетичної спадковості, але […]...
- Трагедія роду Половців (за романом “Вершники”) (1 варіант) Нелегким був шлях українського народу до революції. Ставалося так, що відразу приймали її люди, але виходило і так, що вона призводила до трагедії. Болем озивалося це у серці Юрія Яновського, і, як плід його роздумів, народилася новела “Подвійне коло”, котра потім увійшла до його відомого роману “Вершники”. Ми бачимо, що відбувається у роки революції, під […]...
- Філософія людського буття в ранній творчості Ю. Яновського (2 варіант) Яновський усе життя прагнув до максимальної стрункості, граничної економності й виняткової точності. Пригадаймо такий афоризм письменника: “Мені здається, що зараз надходить час літератури конденсованих форм… ” Це помітно було вже в “Майстрі корабля” та інших творах. Вершиною ж творчої зрілості став класичний роман “Вершники” – найкращий у романістиці того часу твір про громадянську війну, про […]...
- Твір на тему: Ми матір називаємо Святою Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можеш тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати… В. Симоненко Мати… Це наймиліше в світі слово. Мати… В цьому слові все: ніжність, доброта, любов, піклування. Воно відлунює різними прекрасними мелодіями, колисковими. Воно пахне польовими квітами та натрудженими руками. В ньому […]...
- Твір О. Довженка “Зачарована Десна” – гімн красі й духовній насназі людини (1 варіант) Від Сосниці, від чарівної Десни починалася дорога Олександра Довженка до планети, до людини, про яку він так натхненно думав, для якої так самовіддано творив. Саме в змалюванні людей, дорогих і рідних із дитинства, що вчили та виховували його, наставляли на правильний життєвий шлях, відобразилися велич та широчінь Довженкової душі, що в повній мірі розкрилися в […]...
- Твір на тему: “У щастя людського два рівних є крила… ” (2 варіант) Вітаючи один одного зі святом, з днем народження, з визначною подією, ми зичимо щастя. А що це воно таке, це щастя? Граматика говорить нам, що це абстрактна назва, отже, щастя – це щось нематеріальне, що не можна побачити очима чи відчути на дотик. Але чому ж воно таке важливе для кожної людини, чому ми живемо […]...
- “Бережімо мир на землі!” (за поезією “Салюти миру”) (2 варіант) Для людей, які зазнали усі жахи війни, нема більшого щастя як перемога над ворогом. Війна, ніби ненажерливий звір, забирає у мільйонів людей життя. І хтось з цих людей був чиїмсь сином, чиїмсь братом, чиїмсь батьком… І яких тяжких страждань зазнали їхні матері, сестри, жінки, коли не дочекалися їх по закінченню війни. Отже, перемога дісталася людям […]...
- Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” – гімн життю, пісня ніжності, радості й суму Збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” відкрила низку “світлоносних книг”. Образ сонячних кларнетів – це і символ вічно юної природи, і втілення прагнень до всього сонячного, радісного, життєдайного. Павло Тичина у творах висловлює мрію про щасливе життя. І навіть бачачи людське лихо, не сумував, не впадав у розпач, бо ніколи не покидала його віра в перемогу […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (1 варіант) Десять років напруженої творчої праці були вже за плечима у Юрія Івановича Яновського, коли в середині тридцятих років з’явився роман письменника “Вершники” – твір, який приніс своєму авторові визнання і справжню популярність. Роман складається з восьми новел, кожна з яких є закінченим епізодом, подією або історією життя. Кожна новела-фреска відтворює динаміку історії, показаної в момент, […]...
- Філософія людського буття в ранній творчості Ю. Яновського (1 варіант) Юрій Іванович Яновський входить до когорти тих письменників, які стояли біля джерел якісно нової української літератури початку XX століття. У 1925 році Микола Хвильовий, що був фундатором і виразником нових поглядів на сутність мистецтва, писав так: “І коли тепер ми запитуємо себе, який напрямок мусить характеризувати наш період переходової доби, відповідаємо: романтика вітаїзму (vita – […]...
- Любов і взаєморозуміння як основа сім’ї (за п’єсою “Лісова пісня”) (4 варіант) І все ж таки: начальний дух – любов! Є. Маланюк Природа – то країна, де з’являється на світ кохання, де народжуються мелодії серця. Красу Полісся і ніжну любов відобразила Леся Українка в драмі-феєрії “Лісова пісня”. У своєму творі письменниця возвеличила почуття кохання, що здатне міцно єднати душі і створити незримі струни між світом земним і […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (1 варіант) Мандрівним філософом звикли називати Григорія Сковороду, великим Кобзарем і духовним світочем Тараса Шевченка, співачкою “досвітніх огнів” і дочкою Прометея ввійшла в українську літературу Леся Українка, Вічним революціонером “зарекомендував” себе Іван Франко. У творчості Івана Франка образ вічного революціонера є наскрізним. Вже його друга поетична книга “З вершин і низин” засвідчила, що в літературу прийшов поет-громадянин, […]...
- “Тому роду не буде переводу, у котрому браття милують згоду” (за новелою “Подвійне коло”) (4 варіант) Мабуть, немає в житті нічого страшнішого, ніж війна, особливо коли ця війна відбувається в межах одної держави, між представниками одної нації, а, отже, і одної родини. На початку XX століття Україна стала ареною, на якій розгорнулася боротьба кількох політичних сил, в результаті чого члени однієї родини ставали непримиренними ворогами. Події цього періоду яскраво відбилися у […]...
- Образ Мавки у драмі-феєрії “Лісова пісня (2 варіант) Леся Українка – видатна українська письменниця, поетеса, драматург, перекладач, літературний критик, історик, мистецтвознавець. Виняткове місце у творчості Лесі Українки, як і в усій українській літературі початку XX століття, займає драма-феєрія “Лісова пісня”. У п’єсі оспівується духовне багатство творчої особистості, та краса, яка живе в душі кожної людини. Мавка – найяскравіший персонаж цієї драми. Вона постає […]...
- Твір на тему: “У щастя людського два рівних є крила… ” (1 варіант) Чим є для людини щастя? Для деяких – це великі гроші, для інших – це досягнення великої мети. Часто щаслива людина егоїстична, бо, створюючи світ, Господь перш за все наділив її любов’ю до себе. Сподівався, мабуть, на те, що, поважаючи себе, людина навчиться любити та оберігати інших. Але бажання людини самій бути щасливою часто перемагає […]...
- Глибока любов поета до рідної землі Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
Задивляюсь ыо твойи зиници.