Пльшиков Анатолій – Зоряний рибалка (Збірка)



1972 рік, видавництво “Веселка”

СОНЯЧНІ ЗАЙЧИКИ
Заглянуло сонце
В голубе віконце.
Мама дзеркальце взяла
І на сонце навела,
Повернула трохи вбік,
На підлогу зайчик – скік!
І давай гасати.
А за ним – зайчата.
Ось вони, вухаті,
Бігають по хаті,
А кирпата донька
Ловить їх в долоньку.

ЧАРІВНІ САНЧАТА
В мене, як не говори,
Чарівні санчата:
З вітерцем лечу з гори,
А на гору – з татом!

ХОРОША ПРИКМЕТА
Білий-білий сніг пухнатий
Насніжив – не вийти з хати.

І у лісі, і на полі

/> Снігу випало доволі.

Це прикмета, кажуть люди,
Що врожайним літо буде.

ПУСТУХА
Ну и пустуха ж зима!
На подвір’я крадькома
Завітала зрана.
Поки лижі та санки
Відшукали малюки,
Сніг увесь розтанув.

ПО ГРИБИ
В зелен-гай з бабусею
По гриби ходили ми.
Там берізки бавляться
Хмарочками білими.
На листках, у затінку,
Спочивають равлики.
Як верблюжі ковдрочки,
Стеляться галявинки.
А на тих галявинках
Ми збирали рижики,
Утомились рученьки,
Находились ніженьки.
Ой веди ж, доріжечка,
З лісу та до ліжечка.

ЖУК-ПЛАВУНЕЦЬ
Жук у саджавку пірнув.

/> Каже Вова: – Потонув.-
А Маринка: – Ех, знавець!
То жучок-плавунець.

ЦВІРКУН
Коло печі
Кожний вечір
У кутку цвіркун сюрчить,
Тільки я ступлю до печі,
А цвіркун уже мовчить.
Я прошу його: – Не бійся,
Ще хоч трохи посюрчи.
Свищик вирізав я в лісі,-
Ти ж мене сюрчать навчи.-
Хоч би гук. Мовчить цвіркун.
Очевидно – він дикун.

КОТИК УМИВАЄТЬСЯ
На ослоні всівшись, котик
Умиває ніс і ротик,
Лиже лапки-шкряботухи,
Умиває ними вуха.
Так вмиває, так старається –
З нами в дитсадок збирається.

СНІЖОК
Ти сніжи, сніжи, сніжок,
На подвір’я, на стіжок,
На гладесеньку стежину,
Що біжить через ожину,
І на ліс, і на лужок
Ти сніжи, сніжи, сніжок.
А коли усе засніжиш,
Намащу я добре лижі,
Гострі палиці візьму,
Теплі рукавиці
Та й стрічатиму зиму
З хлопцями на гірці.

РАВЛИКУ, РАВЛИКУ…
Равлику, равлику,
Покажи нам ріжки,
А ми тобі щавлику

Вирвем край доріжки.
За той щавлик, що з’їси,
По ріжечку нам даси.

ПРО ПОВЧКА ТА ЇЖАЧКА
По горіхи ліз повчок –
Розірвав свій піджачок.

Він за того піджака
І мерщій до їжака:

В тебе сила голочок,
Полатай-но піджачок!

Рад би,- каже їжачок
Та немає ниточок.

МИ НА ЛУЗІ
Ми на лузі з дідусем
Череду удвох пасем.
В дідуся гучний ріжок,
А у мене – батіжок.
Я даремно час не гаю –
Дідусеві помагаю:
Як присядем на лужку,
Виграваю на ріжку.

ЩЕдРИЙ ВЕЧІР
Вітерець в траву шовкову
Ліг, де ясени.
Молодик згубив підкову
Посеред десни.

Затремтіли димні роси.
Верби молоді
Розпустили довгі коси,
Миють у воді.

Соловей в саду щебече,
Трелі розлива.
Теплі зорі щедрий вечір
Трусить з рукава.

СПІВАНОЧКА
Ой мала я, мала,
Не дістану до стола,
А на стілець стану –
До крана дістану.
З крана – струменем вода,
Що холодна – не біда!
Мию руки, мию очі,-
Аж вода кругом хлюпоче,
Мию з милом – не боюсь,
Рушничок візьму й утрусь,
Розчешу намоклі кіски,
На підлозі витру бризки.
Ой мала я, мала.
Кажуть, в маму я пішла.

ЗОРЯНИЙ РИБАЛКА
Вечір тихий, вечір красний,
Випливає місяць ясний,
Місяць ясний уповні
На рибальському човні.
Срібні сіті розставляє
Над смереками, над плаєм…
Він у небі, наче в морі,
Аж до ранку ловить зорі.

КРОПИВА
Лесь побачив кропиву:
– Ось де я трави нарву!
Занесу хутенько в хлів,
Годуватиму кролів.-
Кущ торкнув і – як заплаче
– дуже листячко гаряче.

КУРОЧКА РЯБЕНЬКА
– Ко-ко-ко, Ко-ко-ко,-
Курочка сокоче.
– Ко-ко-ко, Ко-ко-ко,-
Мабуть, їсти хоче.
Принесу рябенькій все:
І горох, і гречку…
Може, курочка знесе
Золоте яєчко.

ЗАПУЩУ СУПУТНИК В НЕБО
Вітре, вітре, ще подми,
В небо змія підніми.
Хай летить він аж за хмари,
Аж туди, де був Гагарін…
– для такої висоти,-
Каже вітер,- підрости.
– Підросту я, то й без тебе
Запущу супутник в небо.

ПОНІ
На лошаток
Схожі коні,
Тільки звуть
Цих коней –
Поні.

ПОТЯГУСІ
Потягусі, потягусі,
Ніжки випрями,
Настусе,
Рученята підніми –
Ось які великі ми!
Потягусі, потягусі…

СЕСТРИЧКА ПОМАГАЄ
Смугу
Земельки
Скопала
Софія,
Сою
Софія
3 суданкою
Сіє.
Суспіль
Сестричка
За Софою
Ходить,
Смугу
Завзято
Сестричка
Скородить

КИЛИНА І КАЛИНА
Килина
Нагнула
Гілинку
Калини.
Галузки
Тоненькі
Ламає
Килина,
До кетяга
Кетяг
Складає
В кошіль.
Килина
З калини
Ізварить
Кисіль.

Я І ЛИС
Стрівся
З лисом
Я за лісом,
Лим – у ліс,
І я – за лисом.
І якби не зачепився
За хвоста –
Спіймав би лиса.

ТЕТЕРУК ПРОХА ТЕТЕРКУ
Тетерук
Проха
Тетерку:
– Кидай просо,
Бери
Терку.-
А тетерка:
– Не хитри,
Сам бруньки
На тертці
Три.
– Та я стер,
Тетерко,
Три
Та ще тричі
По три,
Тепер
Ти
Потри.

БУСОЛ
Стоїть бусол
У вівсі
По коліна
У росі.
Лічить:
Всі чи не всі
Бусленята
У вівсі.

ТРИ КОРОБИ
Купив Яків
Три короби:
Два короби –
На коропи,
А третій –
На раків.

БЕЛА ПЕРЕ
Балію
Бабину
Бела бере,
Білизну
У балії
Бела пере.
Бач,
Як на праниках
Бережно
Бгає
Блузки з батисту
Та плаття
Із баї!

БОБЕР
Бобер нарізав
Верболозу гору,
Тепер дере
Гірку вербову кору,
Бобер
Із верболозу та кори
Робитиме
На рибу ятери.

ЗІНА
На стіжку
Стояла
Зіна,
Скиртувала
Зіна
Сіно.
Скиртувала,
Скиртувала –
На суку черінь
Зламала.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Олександрійський вірш це.
Ви зараз читаєте: Пльшиков Анатолій – Зоряний рибалка (Збірка)