Головна ⇒ 📌Теорія літератури ⇒ Поема
Поема
Поема (грецьк. роіеmа – твір) – ліричний, епічний, ліро-епічний твір, переважно віршований, у якому зображені значні події і яскраві характери. Назва “П.” загальна, у літературознавстві частіше мовиться про конкретний жанровий різновид П.: ліро-епічну, ліричну, епічну, сатиричну, героїчну, дидактичну, бурлескну, драматичну і т. п. Виникла П. на основі давніх і середньовічних героїчних пісень, сказань, епопей, що уславлювали визначні історичні події. Первісна П. мала епічний характер і нерідко була тісно пов’язана з міфологічною творчістю.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Ліро-епічні твори в ураїнській літературі Поряд з епосом, лірикою та драмою в літературі доволі часто трапляються твори, у яких поєднуються особливості епічного, ліричного та драматичного родів літератури і суміжних сфер суспільної діяльності людини, зокрема науки та публіцистики. Найчастіше відбувається поєднання епічного й ліричного начал. Такого роду твори належать до Ліро-епосу. Ліро-епічний твір – це літературний твір, у якому гармонійно поєднуються […]...
- Драматична поема Драматична поема – невеликий за обсягом віршований твір, в якому поєднуються жанрові форми драми та ліро-епічної поеми. В основу д. п. закладається внутрішній динамічний сюжет – власне, конфлікт світоглядних та моральних принципів при відсутності панорамного тла зовнішніх подій, перевазі ліричних чинників над епічними та драматичними. У світовій літературі д. п. відома з творів Й.-В. Гете […]...
- Ліро-епічний твір Ліро-епічний твір – своєрідний літературний жанр, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого витворюються якісно нові сполуки (вірш у прозі, байка, поема, роман у віршах та ін). Початки Л.-е. т. простежуються у добу романтизму, коли ліричні тенденції проникали в інші роди літератури, ліризуючи їх (дж. Байрон, П.-Б. Шеллі, А. Міцкевич, […]...
- Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема Енеїда І. Котляревського як бурлескно-травестійна поема I. “Енеїда” – перший друкований твір нової української літератури. (“Енеїда” – оригінальний реалістичний твір, у якому змальовані життя й побут українців кінця XVIII – початку XIX століття.) II. Жанр поеми. 1. Травестія, або переодягання. (І. Котляревський переодяг героїв Вергілія в український одяг, дав їм українські імена. Вони вживають національні […]...
- Поема “Гайдамаки” Т. Г. Шевченка У творчості Т. Г. Шевченка поема “Гайдамаки” посідає особливе місце. Цей твір, найбільший за обсягом із усього “Кобзаря”, відрізняється не тільки високою літературною майстерністю, але й доскональною вірністю історичних фактів, глибоким вивченням перебігу подій, про які розповідається в поемі. Т. Г. Шевченко взяв за основу сюжету “Гайдамаків” один з епізодів Коліївщини – повстання на Україні […]...
- Українська література повоєнних років Література повоєнних років представлена творчістю Ю. Смолича, І. Ле, І. Багмута, Л. Смілянського, О. Донченка, Ю. Збанацького. Найвидатнішим явищем української прози в перші повоєнні роки став роман-трилогія Олеся Гончара “Прапороносці”. У другій половині 1940-х рр. українська проза широко відображає героїку відбудови й прагне правдивіше окреслити головну постать напруженої доби – людину-сучасника, що самовіддано працює в […]...
- Поема Анни Ахматової “Реквієм” Рану, нанесену батьківщині, кожний з нас відчуває в глибині свого серця. В. Гюго Справжня поезія прекрасна, тому що в ній виражена висока правда душі поета і нещадна правда часу. А. Ахматова розуміла це, розуміють це і читачі, що люблять її поезію і завжди, я впевнена, будуть любити її вірші, що западають у душу. Щоб зрозуміти […]...
- Повість – визначення Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість – “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка). Крім обсягу, повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування […]...
- Тетралогія Тетралогія (грецьк. tetra – чотири і logos – слово) – великий епічний твір одного автора, що складається із чотирьох самостійних частин, охоплюється спільністю художнього задуму та єдністю основних персонажів (дійових осіб). В античну добу Т. називали три трагедії та одну сатиричну драму (“драму сатирів”), які подавалися на конкурси до святкування діонісій. Збереглася частково лише Т. […]...
- “Сон” Т. Шевченка – перша в українській літературі політична поема Коли на вирокові, який винесли Т. Шевченку за участь у Кирило-Мефодіївському братстві, цар написав “Із забороною писати й малювати”, це означало, що саме протицарські поезії насамперед були причиною найсуворішого (порівняно з іншими членами товариства) покарання поета. Адже саме на зборах братства читав Шевченко свої твори антиімперського спрямування. Одним із таких творів була поема “Сон”, написана […]...
- Драматичні твори в українській літературі Драма (від гр. “дія”) – один з літературних родів, що зображує дійсність безпосередньо через висловлювання та дію самих персонажів, здебільшого призначений для сценічного втілення. Драма є специфічним видом мистецтва, який одночасно належить як літературі, так і театру. Лише в колективній творчості письменника, режисера, художника, композитора й акторів вона може стати помітним явищем літературно-мистецького життя. Відповідно […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило”? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на […]...
- Авторське мовлення Авторське мовлення – на відміну від мовлення літературних персонажів чи дійових осіб (власне прямого мовлення) – текст, в якому автор безпосередньо характеризує зображувані події та відповідні образи. У більшості епічних та ліро-епічних творів авторське мовлення здійснюється від третьої особи, іноді – від першої (оповідання Марка Вовчка). У драматичних творах авторське мовлення зводиться до ремарок, часто […]...
- Поема Івана Котляревського “Енеїда” – справжня енциклопедія народного життя У літературі кожної країни є твори, без яких важко уявити собі життя народу. Одним із таких творів, безумовно, є поема Івана Петровича Котляревського “Енеїда”. Узявши за основу класичну поему давньоримського поета Вергілія, Котляревський розповів про пригоди славного Енея зовсім по-новому, так, немов усі ці події відбувалися з українськими козаками. Написана справді народною мовою, поема є […]...
- Поема людяності та краси (за кіноповістю “Зачарована Десна”) Ви знаєте, що вже не побачити тих повеней на Десні, про які згадує Довженко? Русло річки змінили, вода її тече, жовта від глини, у нових берегах. Але в луках та полях, там де раніше текла стрімка вода, досі квітнуть рослини, що виростають тільки по берегах. Отак і пам’ять людська – як не намагаються пустити її […]...
- Бурлескно-травестійна поема як жанр (за твором І. Котляревського “Енеїда”) У будь-якій галузі творчої чи наукової діяльності ми зустрічаємо певні класифікації: за жанром, за видами, численними підвидами та різновидами. І коли з’являється щось нове, дослідники та вчені вже знають, “на яку поличку його поставити”. До чого я про це згадую? Бо іноді буває так, що письменник, художник чи вчений створять щось таке, що не підпадає […]...
- Він серцем біль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Він серцем біль народу чув (поема “Мазепа” Володимира Сосюри) Я хочу швидше відціля Віддячить москалям і ляху, Що мій народ ведуть на плаху Під сміх царя і короля. Вони знущаються над ним, Несуть йому ганьбу, образи… А я забув його накази Й життя розмінюю на дим. Крізь мури пишні і багаті Я чую плач його, […]...
- Нартський епос Нартський епос – героїчний епос кавказьких народів (осетинів, абхазів, адигейців, черкесів, балкарців, чеченців, карачаївців та ін.), поширений у прозовій та віршовій формі” У ньому мовиться про плем’я богатирів-нартів, яке жило в давню (епічну) добу, боролося з драконами, потворними велетами, лихими князями-алдарами (осетинський епос) чи гвалтівниками-орстхойцями (інгушетський епос). Н. е. складається з циклів, де йдеться про […]...
- Повість Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. Крім обсягу, П. різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування П. та роману менш виразне. Схожі вони […]...
- Заджал Заджал (араб. – мелодія, пісня, наспів) – строфічна арабська народна поезія, що складається із шести-дев’яти строф. Виникла в Іспанії в добу арабського володарювання як реакція спротиву канонам арабського віршування. За змістом то були любовні та панегіричні твори. Найвідоміший представник цього жанру Ібн Кузман (XII ст.) лишив диван, повністю заповнений З....
- Епічний образ Епічний образ (грецьк. epos – слово, розповідь) – об’єктивно змальований образ у розповідному художньому творі (романі, епопеї, повісті, оповіданні, поемі, новелі, нарисі, притчі тощо). Від обраного письменником жанру залежить глибина описової докладності та обсервації певних подій, міра достовірності людських характерів та еволюції персонажів (див.. Епос). Термін “епічний” вживається і в значенні “панорамний”, “безпристрасний”, “статечний”....
- Лірична новела М. Коцюбинського “Intеrmеzzо” – поема душі Новела “Intermezzo” написана Коцюбинським 1908 року. Це був час реакції – жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. Украй виснажений службовими обов’язками, громадською діяльністю, знесилений хворобою та переживаннями, пов’язаними з політичними обставинами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. […]...
- Поема “Мойсей” – вершина творчості І. Франка Слова любові до свого народу І. Франко чи не найкраще виказав у своїй поемі “Мойсей”, яку вважають найвищим здобутком творчості поета: Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу. Людським презирством, ніби струпом вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу. Народився І. Франко 1856 р. у сім’ї сільського коваля на Дрогобиччині. Вчитися почав з шести […]...
- Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення […]...
- “Мазепа” – поема-сповідь Дж. Байрона Незвичайна і багата на пригоди біографія поета-романтика Дж. Байрона наклала відбиток на його творчість. Він належав до аристократичної, але збіднілої родини. У десятирічному віці після смерті діда Байрон успадкував титул лорда. Ще студентом Кембріджського університету почав писати вірші, та відомий став після опублікування поеми “Паломництво Чайльда-Гарольда”. Байрон багато подорожував, цікавився історією, був учасником визвольного руху […]...
- Поема Т. Шевченка “Кавказ”: сатиричне викриття царизму У 1840-1845 роках Російська імперія вела одну з численних колонізаторських війн. Т. Шевченко зобразив цю війну у поемі “Кавказ”. Одразу постає питання, чому поет звертається до теми війни, у якій не беруть, на щастя, участі його співвітчизники? Чим зацікавила митця саме ця історична подія? Як на мене, тема війни на Кавказі зацікавила Шевченка тому, що […]...
- Ретардація Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “дон Жуан” дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. довженка, “доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле […]...
- Сюжет літературного твору СЮЖЕТ (від фр. sujet – предмет) – система подій в художньому творі, в ході яких розкриваються характери персонажів і головна ідея. Оскільки події подаються у розвитку, в основі сюжету лежить конфлікт. Конфлікти бувають різноманітні: соціальні, любовні, психологічні, виробничі тощо. У художньому творі, як правило, є різні види конфліктів. Класичний сюжет має такі елементи: експозиція – […]...
- Поема “Сон” – вершина політичної сатири в творчості Т. Шевченка Поема “Сон” – вершина політичної сатири в творчості Т. Шевченка Поема “Сон” (“У всякого своя доля”) написана Шевченком у 1844 році в Петербурзі. Поет привіз з України живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на […]...
- Поема Миколи Руденка – Рогніда і Володимир 1 Буває, нами володіє Не хід планет, а звук Легкий. Завваж: якби не ця подія, Світ був би зовсім не Такий. Кого історія впечата В свої скрижалі – хто це Зна? Жили у Полоцьку дівчата, Можливо, й кращі, ніж Княжна. Що в тій Рогніді? І донині Це таємниця тих часів, Коли суворий син рабині Престол […]...
- Поема Івана Франка “Мойсей” Поема Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” – вершинний твiр Iвана Франка, окраса i гордiсть вiтчизняної лiтератури. Це глибокий фiлософський твiр про майбутнє українського народу, про взаємини вождя i народу в процесi наполегливого шукання “обiтованої землi”, про майбутнi сили мас, здатних висунути iз свого середовища в процесi революцiйного руху проводирiв, що приведуть до перемоги. Поема писалася […]...
- Розкриття глибокого патріотизму і ненависті до гнобителів в образах Яреми, Гонти і Залізняка (поема “Гайдамаки” Тараса Шевченка) Тарас Григорович Шевченко – великий український народний поет. Він був сам вихідцем з народу, а тому йому, як нікому іншому, були близькі й зрозумілі його страждання. Зазнавши на собі нелюдського ставлення панів, знущання, катування, Тарас Григорович все своє життя присвятив служінню ідеї визволення трудящих, його твори – це твори критичного реалізму. У кожному слові, у […]...
- Поема-комедія “Сон” та сучасна Шевченкові суспільно-політична дійсність Сатирична поема “Сон” належить до найвизначніших творів поета періоду “Трьох літ”. У цей час центральною темою його творчості стає критика самодержавно-кріпосницького ладу в сучасній поетові Росії. У поемі “Сон” це здійснюється в алегоричній формі. Шевченко дав до твору підзаголовок “комедія”, прагнучи підкреслити сатиричну спрямованість поеми. Ліричному героєві твору, що знаходився напідпитку, начебто наснився дивний сон. […]...
- Усна народна творчість – українська література Фольклор (від англ. folklore), або Усна народна творчість, – художня колективна літературна і музична творча діяльність народу, яка засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії. Традиційно виділяють три фольклорні Роди, які мають певні Жанри : Народний епос – розповідні фольклорні […]...
- Повістка Повістка – невеликий епічний твір (повість, оповідання, оповідь, розповідь, переказ). Термін поширився у другій половині XIX ст. Ним називали окремі свої оповідання Ю. Федькович, М. Коцюбинський, А. Кримський, І. Франко та ін. А оповідання “Серце не навчити” Ю. Федькович називає повісточкою, запровадивши зменшену форму терміна....
- Поема “Сон” – свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка Поема “Сон” – свідчення великої громадянської сміливості Т. Шевченка I. Ідейно-тематична спрямованість поеми. (Т. Шевченко правдиво відображає життя кріпаків, засуджує сваволю самодержавно-кріпосницького ладу. Епіграфом, взятим із Біблії, автор підкреслює, що хоче допомогти народові усвідомити своє безправне становище.) II. Викривальний характер сатиричної комедії. 1. Роздуми про тих, хто править країною. (Головне вістря сатири спрямоване проти царя, […]...
- Поема Вергілія “Енеїда” як літературна обробка римських легенд про троянця Енея Як відомо, Вергілій написав свою славнозвісну “Енеїду” за ініціативою Августа. Він бажав у найурочистішій формі прославити імперію Августа, бо був її щирим прибічником. Грандіозне зростання Римської імперії потребувало для себе як історичного, так і ідеологічного підгрунтя. Але самих історичних фактів у подібних випадках буває замало. Тут завжди на допомогу приходить міфологія, роль якої в тому […]...
- Аед Аед (грецьк. aoidos – співець) – еллінський поет, котрий виконував епічний твір, акомпануючи собі на струнному щипковому інструменті – формінкзі, лірі чи кіфарі. Образ А. відтворено у поемі Гомера – найбільшого давньогрецького А. – “Одіссея” (демодок, Фемій). Традиція А. була досить сильною, передавалася з покоління в покоління (рід Гомеридів на о. Хіос чи Креофелідів на […]...
- Тарас Шевченко – Неофіти (поема) Сия глаголет господь:сохраните Суд й сотворите правду, Приближибося спасение моє прийти, Й милость моя открыется. Исаия, Глава 5 (6), с. І М. С. Щепкину. На память 24 декабря 1857 Возлюбленику муз і грацій, Ждучи тебе, я тихо плачу І думу скорбную мою Твоїй душі передаю. Привітай же благодушне Мою сиротину, Наш великий чудотворче, Мій друже […]...
- Особливості жанру й композиції поеми Миколи Гоголя “Мертві душі” Постать Миколи Васильовича Гоголя чітко вирізняється на тлі російської літератури XIX століття. Цей геніальний письменник надав напрямок усьому літературному процесу на кілька десятиліть. До того ж Гоголь є одним з небагатьох письменників, який спромігся поєднати у своїй творчості два могутні культурні струмені – український та російський. Наслідком цього стала досі незбагненно прекрасна, зачудована, фантастична мова, […]...
Художне новаторство мольера у драматургии.