Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (3 варіант)
І. Франко – це видатний діяч нашої культури. З уроків літератури знаємо, що він писав поезії та прозу (оповідання, повісті), але був не тіл письменником, але й літературознавцем, критиком і активним суспільним діячем. Ці сфери діяльності, звичайно, вплинули і на його літературну творчість. Зокрема, він був учасником соціально-демократичного руху, а отже, захоплювався ідеєю революції, яка змінила б політичну і економічну ситуацію на краще, в результаті чого у світі запанувала би справедливість. Ці його погляди відбилися в поезії “Гімн”,
“Вічний революціонер” – це не якийсь конкретний, реальний образ борця за “поступ, щастя й волю”. Це дух, уособлення всіх кращих поривань людини, те, що постійно штовхає її до дій в ім’я справедливості. Він виник не сьогодні і не вчора, а “від тисяч літ родився”, на те він й “вічний”. Але, на жаль, не завжди мав умови для того, щоб “розповитися”, тобто стати на ноги і йти “о власній силі”.
Ліричний герой перераховує безліч перешкод, що ставали на шляху “вічного революціонера”: це і церква (“попівськії
Шлях “вічного революціонера” передається в поезії рядом дієслів: ось він тільки випростався, тобто випрямився, піднявся, потім він міцніє і вже не йде, а “спішить туди, де дніє”, де він потрібний.
Цей дух не є властивістю однієї чи кількох людей. Його здатні почути мільйони і піти за його покликом. Він здатний підняти весь народ: і селян, і робітників, – І тоді:
Сила родиться й завзяття
Не ридать, а добувати
Хоч синам, як не собі,
Кращу долю в боротьбі.
“Вічний революціонер” – це не тільки дух, це і “наука, думка, воля”. А все, що протистоїть їм, уособлюється в образі пітьми як чогось непрогресивного.
І. Франко вірить в те, що “вічний революціонер” переможе “злу руїну” і ніщо не спинить його поступу, схожого на рух лавини. “Гімн” поет завершує риторичним запитанням:
І де в світі тая сила,
Щоб в бігу її спинила,
Щоб згасила, мов огонь,
Розвидняющийся день?
“Розвидняющийся день” протистоїть пітьмі і злій руїні. Це те щасливе майбутнє, ознаками якого і стануть “поступ, щастя, воля”.
Підводячи підсумок, я хотіла б зауважити, що І. Франко не говорить саме про збройну боротьбу, бо мета “вічного революціонера” – пробудити свідомість мільйонів, а не підняти їх на кровопролиття. Тому не можна однозначно стверджувати, що він передбачав революцію 1917 року. Поет просто виразив настрої сучасності, коли почали з’являтися думки про несправедливість існуючого устрою і можливість його зміни.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (1 варіант) Мандрівним філософом звикли називати Григорія Сковороду, великим Кобзарем і духовним світочем Тараса Шевченка, співачкою “досвітніх огнів” і дочкою Прометея ввійшла в українську літературу Леся Українка, Вічним революціонером “зарекомендував” себе Іван Франко. У творчості Івана Франка образ вічного революціонера є наскрізним. Вже його друга поетична книга “З вершин і низин” засвідчила, що в літературу прийшов поет-громадянин, […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (4 варіант) І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба були основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
- Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” (2 варіант) У багатогранній творчій спадщині І. Франка визначне місце належить його ліриці, що стала найбільшим досягненням українського поетичного слова після Шевченкового “Кобзаря”. Як і великий Кобзар, Каменяр говорив саму правду. Простотою і глибиною своєї поезії він був найближчий до Шевченка. Його поетичне слово стало виразником громадсько-політичних ідеалів революційно-демократичної інтелігенції, зброєю у боротьбі за інтереси трудового народу. […]...
- Аналіз вірша Івана Франка – Гімн Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровіль-но взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга “З вершин і низин” (1887) засвід-чила, що у […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” (2 варіант) Павло Арсенович Грабовський народився у 1864 році і прожив усього тридцять вісім років. Він у вісімнадцять років був виключений з семінарії та заарештований за зв’язки з народницьким рухом. Довгих двадцять років, до самої смерті, поет поневірявся по тюрмах Сибіру. Поезії П. Грабовського І. Франко назвав “криком болю і туги за рідною Україною”, тому його можна […]...
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) (Характеристика твору) Характеристика твору Івана Франка “Гімн (Вічний революцйонер… )” Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровіль-но взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга […]...
- Критика “Гімн” Франко Поезія ” Гімн ” – один з найкращих зразків революційно-патріотичної лірики в українській літературі. Автор змальовує образ “вічного революціонера” як втілення могутності, нездоланності народу, його одвічних прагнень до свободи та справедливості. Конкретизуючи цей образ, поет акцентує увагу не на закликах до руйнувань, а на великій перетворюючій силі “науки, думки, волі”. У вірші ” Гімн ” […]...
- Гімн світлому образу Матері (за романом Уласа Самчука “Марія”) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Т. Шевченко “Але пригадай, сестро, ту Марію, ту Святу Матір, що родила світові Бога живого… І пригадай велику Матір, яка день і ніч стояла під хрестом розп’ятого Сина. Пригадай Її велику мужність, попроси у Неї сили пережити твоє горе і видержати так само, як це видержала […]...
- Державний гімн України Державний гімн України – “Ще не вмерла Україна”, офіційно прийнятий після проголошення незалежності України. Слова написав П. Чубинський (1862), а музику – спочатку М. Лисенко, а потім М. Вербицький. У ХІХ-ХХ ст. у ролі національних Г. використовувалися й інші пісні – “Заповіт” Т. Шевченка, “Не пора” (слова І. Франка, музика д. Січинського), “Вічний революціонер” (слова […]...
- Поетичне вираження любові до землі в поезії Максима Рильського Коли читаєш вірші Максима Рильського, то ніби йдеш битим шляхом, а навколо розляглися безмежні поля України. Творчість його невичерпна. Кожному, хто діткнеться поезії Максима Рильського, впадає в око палка любов до життя, жагучий потяг до єднання з людьми та природою. Його поезія оспівує духовне багатство трудівника, що оновлює, відроджує, прикрашає свою землю, У творчості поета […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. Грабовського Мало відміряла доля Павлу Грабовському, але за цей короткий час він зумів залишити виразний слід у духовній культурі рідного народу. Про що б не писав, які б теми не порушував, завжди його твори кликали сучасників на боротьбу проти кривди й несправедливості, захищали знедолених. У його поезіях виражені прагнення українського народу до волі, свободи, незалежності. Пристрасним […]...
- Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
- Поетичне осмислення гармонійної єдності людини й природи в поезії Богдана-Ігоря Антонича АНТОНИЧ БОГДН-ІГОР (1909-1937) Народився в с. Новиці Горлицького повіту на Лемківщині (зараз територія Польщі) в родині священика. Навчався у польській гімназії в Сяноці, яку закінчив блискуче, на гуманітарному факультеті Львівського університету. Захоплювався музикою, малюванням. Рано почав складати вірші. За життя здобув славу одного з найкращих поетів, по смерті був надовго забутий. Автор збірок поезій “Привітання […]...
- Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
- Іван Франко – Гімн (Вічний революцйонер… ) (АНАЛІЗ) Аналіз твору Івана Франка “Гімн (Вічний революцйонер… )” 1880 р. Із збірки “З вершин і низин” Літературний рід : лірика. Вид лірики : громадянська. Жанр : гімн (ліричний вірш). Провідний мотив : боротьба народних мас за світле майбутнє, несхитна віра в їхню перемогу. Віршовий розмір : хорей. Тип римування : суміжне. Літературознавці про твір : […]...
- Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Змалювання в поезії Рембо духовних поривань ліричного героя Поезія А. Рембо схожа на зблиск, така вона яскрава й так недовго поет її творив. Але сталося так, що рядки молодого поета не загубилися серед виру слів, бо виявилися справді потрібними. Що перш за все вражає в поезії Рембо? Щирість почуттів. І не суто особистих. Річ не […]...
- Поетичне вираження одвічного прагнення українського народу до волі в поезії П. А. Грабовського Перед тими я стану на коліна, Героям тим подяку я зложу! П. А. Грабовський Павло Арсенович Грабовський – полум’яний патріот, борець проти мороку і зла, кайданів несвободи рідного народу. Поет оспівав мучеників, трудівників, які йшли тернистим шляхом в ім’я прекрасного майбутнього, “справжні герої” – так називає він їх. Цим страдникам, що вірно служили народові, “чий […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка Поетичне вираження глибокої любові до рідної мови в поезії Дмитра Павличка. Рідне слово, мова рідного народу – це одна із наскрізних тем у творчості Дмитра Павличка. У часи, коли сфера використання української мови була звужена, мова принижена. Д. Павличко написав сонет “О рідне слово, що без тебе я?” (1956), який увійшов до “Київських сонетів”. Перший […]...
- “В краю вічного проміння” (я поезією Лесі Українки “Тиша морська”) Коли я вперше побачила море, я полюбила його назавжди. Люблю сидіти на високому березі і вдивлятися у безкрайній синій простір. Я не можу описати свої почуття так, як їх описала Леся Українка, але море в її поезії мені зрозуміле і близьке: Тиша в морі… ледве-ледве Колихає море хвилі; Не колишуться од вітру На човнах вітрила […]...
- Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір” Поетичне відтворення історії України, любові до рідної землі в поезії Максима Рильського “Слово про рідну матір”. У роки другої світової війни на перше місце у художній свідомості Максима Рильського вийшла пекуча тривога за долю України, рідного народу. Написана в цей час його натхненна патріотика залишиться взірцем високої громадянської гідності українського слова в критичну добу історії. […]...
- Образи борців за волю народу в поезії П. Грабовського Боротьба за народне визволення і народне щастя – зміст усієї творчості П. А. Грабовського. Я не літав в надзоряні країни, А все державсь бездольної землі; Боровся я за щастя для людини, За світло в чорній млі. Так характеризує сам поет своє покликання у вірші “Смієшся ти, але спитатись треба… “. У поезії Грабовського оспівується борець-революціонер, […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (2 варіант) Відомий український письменник Тарас Шевченко дуже часто звертався до теми дитини, що росте без батьків. Він вболівав за свій народ і дуже гостро відчував його страждання. У поезії “На Великдень, на соломі… ” розповідається про те, що діти хвалилися один перед одним подарунками на свято. Кому подарували сорочку, кому смушеву шапочку, кому чобітки. І лише […]...
- Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа Караюсь, мучусь, але не каюсь – життєве кредо Тараса Шевченка, поета, людини, революціонера-демократа “Караюсь, мучусь, але не каюсь” – під цими словами може підписатися кожна мужня людина альтруїстичних переконань, яка здатна на боротьбу і муки в ім’я щастя для всіх. І така стійкість, мужність, принциповість не дається людині з народженням. Все це виховується і гартується […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (1 варіант) В пісні те лиш живе, що життя дало. І. Франко Травневий тихий вечір у моєму селі. Спалахнули ясні зорі, серед них гордо пишається золотий місяць. Повітря чисте, свіже. Стою й милуюсь садом, укритим білим серпанком. Здалека долинула задушевна пісня. Заслухалась… Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько – колюче терня? Та це ж […]...
- “Пісня про матір” – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі (1 варіант) Святий образ матері… Немає, мабуть, письменника, художника, музиканта, який би не присвятив свого твору цій найріднішій, найкращій людині на землі. Згадаймо лише Лесю Українку, О. Кобилянську, В. Стефаника, О. Довженка, А. Малишка тощо. На мою думку, серед українських поетів саме Борис Ілліч Олійник весь свій талант присвятив звеличенню й уславленню матері. Не читала більш зворушливих […]...
- Змалювання одвічного прагнення народу до волі в історичній драмі “Свіччине весілля” І. Кочерги (1 варіант) Івана Антоновича Кочергу завжди цікавила історична тематика. Вивчаючи документи минулих століть, невтомний дослідник ретельно відбирав будь-які цікаві факти, що підтверджували потяг українського народу до свободи, його нездоланність, чесність, які переконували в тому, що наш народ вартий прекрасної долі. Зацікавили письменника грамоти литовських князів, що на той час володіли Києвом, від 1494 і 1506 років, у […]...
- “Пісня про матір” – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі (2 варіант) Ім’я Бориса Олійника стоїть в історії української літератури поряд з іменами Василя Симоненка, Ліни Костенко, Івана Драча, Дмитра Павличка, Віталія Коротича, Миколи Вінграновськсго та багатьох інших їхніх ровесників, чиї творчі пошуки формували літературне покоління “шістдесятників” з їхніми злетами та поривами за залізні рамки “соціалістичного реалізму”. У поезії Бориса Олійника вічна тема материнства набула загалом особливого […]...
- Метафоричність мови в поезії Б. Олійника (1 варіант) Література – це мистецтво асоціацій. Її основний виражальний засіб – слово. Мова художньої літератури багатюща на різні тропи: епітети, метафори, синекдохи, паралелізмі!, гіперболи, які виконують роль творення художнього образу. Улюблені засоби творення образів складають індивідуальний стиль кожного письменника, саме тому ми не сплутаємо вірш Т. Г. Шевченка і вірш І. Ф. Драча, відрізнимо прозовий уривок […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (1 варіант) Українська земля дуже часто народжує талановитих людей, бо сама є дуже щедрою. Серед них багато артистів і художників, письменників і поетів. Усі вони дуже люблять і поважають свою Батьківщину, намагаються своєю працею принести їй якнайбільшу користь, прославити її. їхня талановитість розкриває перед ними двері у широкий світ, де збирається увесь бомонд. Але, на диво, українці […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (1 варіант) До недавнього часу ми нічого не знали про творчість Івана Багряного, бо за правдиве змалювання жахів сталінських репресій твори письменника були заборонені, у нашій країні їх не друкували. Але зараз ми маємо можливість дізнатись, як було насправді. Про тяжку долю українців, про їхнє прагнення вистояти і зберегти свої національні святині розповідає нам роман Багряного “Тигролови”. […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” (2 варіант) Вже більше двохсот років користується успіхом у читачів поема “Енеїда” Івана Котляревського, що поклала початок періоду нової української літератури. На мою думку, ця поема ніколи не буде забута, бо в ній відбилися не тільки проблеми суспільства, що існували за часів письменника, а й вічні проблеми морального характеру. Запозичивши сюжет і героїв “Енеїди” у Вергілія, Іван […]...
- Сатиричне змалювання панів, чиновників в “Енеїді” (1 варіант) “Енеїда” І. Котляревського подає широку картину українського життя з усіма його добрими і негативними сторонами. Так само за образами Енея і троянців, богів та царів впізнаються українці різних верств суспільства. Зокрема значне місце у поемі відведено зображенню панів та чиновників, їх лінощі і неробство, життя та збагачення за рахунок інших. Боги тільки те й роблять, […]...
- Поетичне відтворення картин природи у вірші “Сон” (1 варіант) Двадцятичотирьохрічним юнаком Павло Грабовський був засланий до Східного Сибіру за те, що у своїх творах виражав народницькі ідеї, засуджував зло і насильство, заступався за бідних і нещасних. Умови існування в тюрмі нестерпні. Думки поета линуть на Батьківщину. Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, – Скрикує душа юнака, страждаючи від туги за рідним селом. […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі “Тигролови” (2 варіант) Твір І. Багряного “Тигролови” має усі прикмети пригодницького роману: персонажі чітко розмежовані на позитивних і негативних, захоплюючий сюжет, мисливські пригоди, кохання і, звичайно, щасливий кінець. До цього жанру зверталися і яскраві представники зарубіжної літератури (Ф. Купер, Д. Лондон), однак твір І. Багряного посідає окреме місце. Автор створює жанр українського пригодницького роману, українського всім своїм духом, […]...
- Аналіз “Гімн” Франко ” Гімн ” аналіз твору – тема, ідея, жанр, сюжет, композиція та інші питання розкриті в цій статті. ПАСПОРТ ТВОРУ Рід літератури “Гімн” : громадянська лірика. Жанр “Гімн”: Ліричний вірш. Провідний мотив “Гімн”: Боротьба народу за своє майбутнє, непохитна віра в перемогу. Віршовий розмір “Гімн”: Чотиристопний хорей, суміжне римування. Примітки: Поезія “Гімн” – один з […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (4 варіант) Хто голодував, той ніколи не викине в сміття шматок хліба. Хто пройшов пекло війни, не буде співати гімнів кривавому богу Аресу. Кому затикали рота, відбираючи останній скарб, рідну мову, ніколи не забуде цього, він, як дзвонар у набат під час пожежі, буде скликати людей до захисту рідного слова. Таким дзвонарем є Дмитро Павличко. Син лісоруба, […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (3 варіант) Летить над просторами нашої рідної землі щира українська пісня, зігріваючи душу та бентежачи серце; від краю до краю чутно знайомі до болю мелодійні звуки. Це – українська мова. Від неї не може відцуратися справжній патріот, її не може забути той, хто хоч раз у житті почув її чудові переливи. Тому не треба чому дивуватися, що […]...
- Поетичне вираження глибокої любові до рідної мов (за поезією “О рідне слово, хто без тебе я?”) (2 варіант) Кожна людина, на мій погляд, яка любить свою Батьківщину, піклується про розвиток рідної мови. Це і не дивно, адже ми розуміємо, наскільки це важливо для нашого суспільства. Вірні патріоти мріють про подальший розвиток своєї країни, мріють побачити її наймогутнішою серед інших країн світу. А якщо країна не має власної мови, то гріш їй ціна. Це […]...
- Змалювання важкого життя дитини-сироти у вірші “На Великдень, на соломі… ” (3 варіант) Т. Г. Шевченко народився в сім’ї кріпаків. З одинадцяти років жив без батьків, вони померли. Малий Тарас поневірявся по людях: був наймитом, пастушком, козачком у пана. Вірш “Мені тринадцятий минало” має автобіографічну основу, в ньому поет згадує дитинство, “як пекло”. У вірші передані настрої і переживання малого хлопчика, який почуває себе скривдженим. У нього немає […]...
- Фольклорні мотиви в поезії І. Франка (2 варіант) О краю мій, підгір’я ти прекрасне, Як я люблю, як я люблю тебе! Мов зірка та, що світить і не гасне, Так та любов в душі моїй живе. І. Франко Життя і творчість Івана Франка тісно пов’язані із селом, у якому він народився і жив. Воно розташоване в мальовничому кутку, оточене дубовими та ялиновими лісами […]...
О олесь чари ночі.