Поетичні світи Тодося Осьмачки
Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років.
У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України за тих часів. Проникливо сумні вірші належать перу Тодося Осьмачки:
Скрізь полатані лежать
Сухі поля,
І села викотили жаль
На давній шлях.
“Вози з мертвими
“Тріумфальний”, себто насильницький хід колективізації в Україні обернувся страшним лихом. Поет бачив це на власні очі. Безглузді рішення зверху нищили сотні тисяч невинних людей. Осьмачка писав, що саму працю в селян було забрано, але не так, як це роблять злочинці, а білим днем, не криючись. Молода радянська влада привласнювала те, що споконвіку належало хліборобам, тим, хто працював на землі. А найкращі господарі мали відтепер один шлях – на Соловки чи в Сибір:
А твоє тіло, наче
Ми витягнемо догнивать
Із бруду геть до духу степового,
Де ріллі трупами лежать.
Поет задихається від гніву, звертаючись безпосередньо до кремлівських володарів. Тодось Осьмачка наголошує, що на бій із ними “виступить однині душа знеможена моя”. Після такого відвертого зневажання влади поет зробився легкою мішенню для апарату тотального насильництва. Звичайно, Тодося Осьмачку охрестили “класовим ворогом”, “захисником куркулів” і таке інше. Але влада не вбила поета одразу. Почалися обшуки, ув’язнення, психіатричні лікарні, арешти рідних та близьких людей. Незважаючи на всі тортури, поет продовжував таврувати беззаконня та тих, хто вигадав такі порядки, за яких калічиться людське життя, з коренем виривається духовна сутність народу:
Іде конвой, і стогне камінь.
Спиня трамваї голосні.
Ідуть оточені селяни
Густими жалами заліз.
Важко збагнути, що всі ці нещастя відбуваються на дорогій серцю українській землі, прекрасний образ якої поет створив у вірші “Україна”:
… птахи мої незлякані,
Діти мої незлічені,
Щастя для них незламане…
Опинившись в еміграції, поет згадує про Україну. Наприклад, у вірші “Незмінність” Тодось Осьмачка милується розкішними краєвидами Німеччини, але все ж таки не може втриматися від порівняння з красою рідної Черкащини. Саме туди лине думка поета. Саме там єдине місце, куди він не може повернутися.
Життя Тодося Осмачки в еміграції було теж тяжким. Поет зазнавав постійної матеріальної скрути й був дуже самотній.
Перу Тодося Осьмачки належать не тільки вірші, а й прозові твори. Взагалі ця людина була всебічно обдарованою. Творчість Тодося Осьмачки ще недостатньо вивчена, але, на думку науковців, його вже сьогодні можна вважати лідером антинеокласичного напрямку в українській літературі. Його слово надзвичайно живе. Воно не перенасичене фальшивим патріотизмом, не вражене віспою ідеології. Слово Тодося Осьмачки – це ковток опоетизованої правди в тоталітарному суспільстві.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в поезіях струменіло критичне ставлення до соціалістичного режиму. Наприклад, у вірші “Деспотам” письменник звертається […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (1 варіант) Євген Маланюк – один з найпомітніших українських поетів XX століття. Все його життя було присвячене боротьбі за незалежність українського народу: спочатку брав активну участь у побудові Української Народної Республіки (від відомий як учасник визвольної боротьби 1917-1921 років), а далі, після її поразки, почав писати вірші. Євген Маланюк розумів нищівну силу слова, тому взявся за перо […]...
- Оригінальність світосприймання Тодося Осьмачки (за повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”. Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді […]...
- Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки Чи довго ще, о Господи, чи довго Ми будемо блукати і шукати Рідного краю на своїй землі? Леся Українка Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка “Круча”), після чого в довоєнні роки побачили […]...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (3 варіант) Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він […]...
- Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т. Осьмачки […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант) Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата також метафорика, як запозичена, так […]...
- Біографія (2) Тодося Осьмачки Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові – Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював […]...
- Біографічна довідка Тодося Осьмачки Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене символістською поетикою самовираження. Він – […]...
- Біографія Тодося Осьмачки Тодось Осьмачка (1895 – 1962) Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене […]...
- Життя і творчість Тодося Осьмачки Реферат на тему: Життя і творчість Тодося Осьмачки (1895 – 1962) Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у […]...
- Повість Тодося Осьмачки “Старший боярин” – роздуми про Україну та українців Ми чесно йшли, У нас нема зерна неправди за собою. Тарас Шевченко Тодось Осьмачка заявив про себе як поет-символіст у бурхливу пору розвитку української літератури початку XX ст. “З усієї групи поетів, причетних до символізму, чи не найцікавіший либонь наймолодший з них Тодосій Осьмачка” (С. Єфремов). Особливо яскраво засвідчили це перші збірки поезій Осьмачки “Круча”, […]...
- Життя та творчість Тодося Осьмачки ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА (1895-1962) Тодось Степанович Осьмачка народився 3 травня 1895р. в с. Куцівка на Черкащині. Тут же здобув середню освіту. Писати поем розпочав ще в школі. У 20-х pp. закінчив Київський інститут народної освіти, працював учителем у київських школах, увійшов до літературного угрупування “Ланка”. Видав три збірки – поезій: “Круча” (1922), “Скитські вогні” (1925), “Клекіт” […]...
- Образ України в поезії Т. Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш “Україна” займає особливе місце в творчому доробку майстра. “Синьонебая” вітчизна має “незлежане щастя”. Ліричний герой […]...
- Тодось Осьмачка: життя і творчість (1895-1962) Народився в с Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. Помер […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” (1 варіант) Моя Україно, недоле моя, Була ж ти мені дорогою, А нині тебе вже лишаюся я. Ох, що ж ти зробила зі мною! Ці слова написав Тодось Осьмачка, нещасний син України, якому випала трагічна доля: арешти, допити, ув’язнення, переховування, психіатрична лікарня. Свої дні, пройняті страхом переслідування, поет закінчив в Америці. Йому так і не судилося повернутися […]...
- Поетичні роздуми про сутність людського життя в поемі “Минають дні, минають ночі” По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко повернувся в Україну. Свої почуття і настрої, які виникли у зв’язку з цією подією, він висловив у вірші “Минають дні, минають ночі… “. Поет знаходить Батьківщину такою самою, якою вона була і до його від’їзду. Безрадісна картина виникає перед його очима: Минають дні, минають ночі, Минає літо. […]...
- Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз скорочено – Родинно-побутові пісні “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Світи, світи місяченьку – Родинно-побутова пісня “Світи, світи, місяченьку, Ще і ясная зоря. Куди… куди їдеш, від’їжджаєш, Мій миленький, со двора? Куди… куди їдеш, від’їжджаєш, Мій миленький, со двора?” “А я їду, моя мила, На проклятую війну”. “Пере… переночуй, мій миленький, Хоч ще ніченьку одну”. “Пере… переночуй, мій миленький, Хоч ще ніченьку одну”. “Ой рад би я, моя мила, Хоч чотири […]...
- Поетичні ідеали П. Грабовського Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне. Що таке ідеал у розумінні різних людей? Деякі думають, що ідеал – це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. Саме такою людиною й був поет […]...
- Поетичні ідеали Грабовського Павло Арсенович Грабовський – це богатир, кований з чистої сталі з голови до ніг, воїн-подвижник, який йшов свідомо на явну загибель. Ще з юних років у хлопця був, тяг до всього незвичайного, розвинуте почуття справедливості і товариськості, бажання піти “на муки за народ”. Це формувало його характер, а пізніше вивело на тяжкий шлях шукання правди, […]...
- Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (1 варіант) Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” (2 варіант) Т. Осьмачка – один з українських поетів, який мав дуже трагічну долю. Він підпадав під репресії, внаслідок чого його не друкували, рятувався від репресій, симулюючи божевілля, помер на чужині. Доля його була тяжка, але любов до України проходить червоною смужкою через усю його творчість. У Т. Осьмачки Україна – це мати, яка втрачає своїх синів […]...
- Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Ліна Костенко і як ніжний лірик, і як глибокий філософ привернула увагу своїх сучасників ще у п’ятдесятих роках. У книзі “Першовірш”, що вийшла 1984 року, поети різних поколінь розповідали про початок своєї творчості і представляли на суд читачів свій перший вірш. Ліна Костенко у цій книзі говорить про свою […]...
- Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (3 варіант) Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- Поетичні ідеали Павла Грабовського Павло Арсенович Грабовський прожив всього тридцять вісім років, з них двадцять літ поневірявся в засланні, гибів у холодних тюрмах під наглядом царських посіпак. Але ніщо його не зламало. Не перестаєш захоплюватись цільністю і стійкістю революційних переконань письменника, його працьовитістю і надзвичайною порядністю. Твори Грабовського пройняті високими помислами, які тлумачаться просто: митець повинен служити своєму народові. […]...
- Поетичні роздуми Т. Шевченка про сутність людського життя (за віршем “Минають дні, минають ночі… “) Т. Шевченко силою свого поетичного слова, силою своєї безмежної любові до рідного народу, до України намагався пробити мури людської байдужості, панської обмеженості. Т. Шевченко все знав, все відчував: як жив народ, про що він думав, постійно шукаючи шляхів до кращого майбутнього: І день іде, і ніч іде, І, голову схопивши в руки, Дивуєшся, чому не […]...
- Філософський зміст поезії Є. Маланюка (1 варіант) Євген Маланюк – один із найпомітніших українських поетів XX століття. Оригінальність його доробку виявляється в тому, що творчість цього митця є органічним сплавом як філософської, так і громадянської лірики. Усі твори Євгена Маланюка – про сенс життя, і цей сенс поет убачає у служінні інтересам української держави, розвінчанні культу її ворогів, у пробудженні національної свідомості […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (ІІ варіант) Павло Тичина дуже майстерно змальовує картини рідної природи. У поезії “Хор лісових дзвіночків” перед очима постає ранок, від якого прокидаються лісові дзвіночки. Складається враження, ніби я чую, як вони дзвенять. У вірші “Дощ” змальовується картина дощу, і я стежу за його краплинками, як вони залишають мережані кола у калюжах. Поезія “Пробіг зайчик” розкриває перед очима […]...
- Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий […]...
- Поетичні картини літнього ранку в казці М. Коцюбинського “Хо” (уривок “Ранок у лісі”) Природа – це мати, яка дарує людині життя, надихає її на любов та працю, дає щедрі дари. Михайло Коцюбинський тонко відчував природу, зворушливо ставився до птахів, дерев, квітів. У казці “Хо”, а саме в уривку “Ранок у лісі”, він із любов’ю відтворює невимовну красу природи, оспівує її. У пейзажі, яким починається твір, змальовано літні картини […]...
- Андрій Малишко – Поетичні твори. Літературно-критичні статті К.: Наукова думка, 1988. – 738 с. Ім’я Андрія Малишка вже давно й по праву вписане в історію української і всієї радянської багатонаціональної літератури. Але це аж ніяк не означає, що його художня спадщина належить історії,- краще з його доробку живе активним життям сьогодні і житиме завтра, бо не втрачає з плином часу, тієї ідейно-естетичної […]...
- Три світи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” I. Михайло Булгаков – “містичний письменник”. (М. Булгаков – відомий російський письменник, публіцист, критик. Іронічно він називав себе “містичним письменником”. Його твори незвичайні і багатопланові. Тут можна знайти і викриття вади державної системи, і протест проти абсурдного соціального устрою, проти насильства. Комічне і фантастичне у Булгакова слугують для руйнації міфу про начебто щасливе суспільство. Письменник […]...
- Три світи у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” (біблійна давніша, радянська сучасність, фантастична “демоніада”) I. Тримірність як форма буття (число три – головна категорія життя і мислення: тримірність простору, три категорії часу; три граматичні особи, триєдність Трійці). II. Три світи у структурі роману: 1. Давній “єршалаїмський” світ. 2. Вічний потойбічний світ. 3. Сучасний московський світ. 4. Взаємозв’язок трьох світів (злиття їх у фіналі роману). 5. Паралельні ряди персонажів, шо […]...
- Дмитро Загул – два світи – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я бачив далеко країни (Ганяли мене по фронтах) – У вихрах війни і руїни Забув я свій рідний дах. Палали вогні повстання – Поїхав і я на панів… А потім – воля настала (діду! чого посумнів?). […]...
- Доповідь про письменника Феодосій Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в с. Куцівці тодішнього Черкаського повіту Київської губернії в родині селянина. Після закінчення місцевої школи працював писарем, 1915 р. екстерном склав іспит при Київський 1-й гімназії на звання земського вчителя. 1916 р. Т. Осьмачка був мобілізований до армії, але захворів і невдовзі після Лютневої революції був звільнений, […]...
- Оксана Осовська – Які світи між нами і роки! Які світи між нами і роки! Які шторми невидані і штилі! То сніжні, то квіткові заметілі – Отак рука торкнулася руки… Які цілунки розум відняли! Які обійми душу відігріли! То забирали, то давали сили… Хоч небувалі, а таки були! Які в пітьмі засяяли вогні! Які явились дивні відкриття : Кохання є живішим за життя, І […]...
Між іншим аналіз.