Поетичний геній Євгена Плужника
Він був мудрець всім мудрецям на диво,
Навчав-бо щастя і навчати вмів…
Є. Плужник
Євген Плужник… Чи багато ми знаємо про цього оригінального і неповторного поета?
У мене в руках збірка віршів поета, видана з допомогою 3. Качуровського в далекому Мюнхені.
Гортаю сторінки збірки, читаю вірші, поринаю у світ малознайомого поета-українця. А через вірші поета окреслюється в моїх думах його життя.
Виходить, що Плужник “неголосним” був за життя, він був приречений на посмертне забуття, і тільки сьогодні визнаний поетом
Перша книжка віршів поета вийшла в 1926 році під назвою “Дні”, друга – в 1927 році під назвою “Рання осінь”. Друга книга і є останньою прижиттєвою; все, що ми маємо нині, друкувалось у Європі і прийшло до українського читача в роки демократизації.
Є.
У чому ж особливості лірики Є. Плужника? Поетичне кредо його – природність актора, що грає не якусь там літературну роль, а самого себе. Тому в його віршах мало абстрактного, а більше реального, індивідуального, переповненого переживаннями:
Чіткіші лінії і фарби спокійніші, –
Благословляється на осінь, на дощі…
Десь журавлі в похолоділій тиші: –
Мерщій! Мерщій!
(“Рання осінь”)
Лірика поета вирізняється на тлі найдобірніших віршів 20-30-х років, бо тільки йому притаманне високе й складне мистецтво артистичного оперування складовими імпресіонізму, одного 13 найоригінальніших образотворчих мистецтв. Вірші Є. Плужника складаються з 2-3, рідко 4-5 строф. Думки, втілені в строфи, напружені, схвильовані, гранично стислі, психологічно насичені, іноді вони нагадують вірші-плакати на газетно-політичні теми.
У все ж… Уже перші вірші засвідчують Плужника як співця сповненого трагічних звучань гуманізму, який проголошує ідею абсолютної цінності життя. А звідси – засудження братовбивчої війни, класової ненависті:
Притулив до стінки людину.
Витяг нагана…
Придивляйсь, дітлоха, з-за тину, –
Гра бездоганна.
(“Притулив до стінки людину… “)
У багатьох віршах ранньої лірики звучить несхитний протест проти жорстокості й безглуздого розливу людської крові. У книжці “На дні” поет висловив, свій погляд на проблему, окреслену суспільною пам’яттю.
І суть цього погляду вимальовується в епіграфі до збірки: “Як страшно! Людське серце до краю обідніло”. Як уже говорилося вище, вірші поета мають своєрідну структуру, в основному це вірші-мініатюри. Проте кожен з них – лірична драма, у кожному сюжеті – безвинна кров, безвинна смерть, холодне вбивство, трагедія злочинно обірваного життя, нерозквітлої молодості. Хто ж став жертвами революції та громадянської війни? Люди прості, добрі, люди з народу. Поряд з цими образами зустрічаємо у віршах поета образи свідомих,. борців за революцію. Поет схиляє голову перед їх моральним подвигом:
Відбулось. Мета моя далека,
Я такої смерті не боюсь!
(“Уночі його вели на розстріл”)
З віршами Є. Плужника в українську літературу ввійшов голос “загальнолюдської гуманності”, милосердя, з яким ми вже зустрічалися в “Скорбній матері” П. Тичини, і в ньому поєдналися дві протилежні настроєності: трагічно-болісне переживання втрат і пристрасна віра в справедливе й людяне майбутнє:
Я знаю: перекують на рала мечі,
І буде родюча земля – це ця.
І буде так: пшеницями зійде кров
І пізнають, яка на смак любов. Вірю.
(“Я знаю”)
У другій збірці віршів Є. Плужник відходить від пафосу трагічного оптимізму і романтичної форми самопожертви в ім’я майбутнього. Тут присутній мотив примирення, автор хоче примирення з “осіннім спокоєм”, він вітає цей спокій і навіть говорить “прощайте” пориванням молодості. У збірці “Рання осінь” відчутний вплив неокласиків:
Падає з дерев пожовкле листя,
День уже в обіди догорів, –
Кажуть, що вночі на передмістя
Осінь приблукала з хуторів.
Настрій ліричного героя “осінній”. Та це й не дивно, адже у Євгена – туберкульоз, який вже перейшов у третю стадію, що й наклало свій відбиток як на спосіб фізичного існування, так і на поезію.
Вікно в садок, тож пахощі зела
Присмачують мені пригірклість ліків…
Скажи, недуго, де ти сил взяла
Маленькі радощі роздмухати в великі?
(“Рівновага)
Під впливом самопочуття з’являється новий мотив у ліриці Є. Плужника: мистецтво як розрада, як складання віршів про марність віршоскладання:
Коли дійшов заранній біль розплати –
Збагнув усю непереможність днів –
Чи потребуєш час твій марнувати
На лад закінчень, суфіксів і пнів.
У другій збірці поета є й філософські вірші, героями яких виступають відомі особистості: М. Бажан, П. Тичина тощо.
Поезія Є. Плужника чекає свого дослідника. І перш за все – його синтаксис. Проте вже сучасному читачеві зрозуміло, що цей автор – вправний скульптор. У своїх коротких мініатюрах він завжди каже все і нічого не лишає на домислення читачеві.
Найстисліший підсумок своєї поетичної творчості він зробив сам у зверненні до читача, яке знаходимо на останній сторінці “Рівноваги”. “Суворому судові сучасників” він протиставляє зважену оцінку нащадків, до яких завжди буде промовляти його спокійна щирість.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Хронологічна таблиця життя й творчості Є. Плужника Хронологічна таблиця життя й творчості Є. Плужника 26 грудня 1898 р. народився в багатодітній родині дрібного купця Павла Плужника в слободі Кантемирівці. 1918 р. разом із родиною переїхав на Полтавщину. 1923 р. Микола Зеров залучає Євгена Плужника до Асоціації письменників (Аспис). У 1923 р. у київській газеті “Більшовик” та журналі “Глобус” з’являються перші вірші, підписані […]...
- Життя і творчість Євгена Плужника Життя і творчість Євгена Плужника Ім’я Євгена Плужника далеко не всім відоме. І тому, що поет працював порівняно недовго, якихось 12 років, видавши всього дві книги віршів – “Дні” (1926) та “Рання осінь” (1927), – і тому, що за певних умов його ім’я майже 20 років не згадувалось. І лише коли в 1996 році вийшла […]...
- Трагічна доля Євгена Плужника (1898-1936) Народився в слободі Кантемирівці Вороніжчині в багатодітній родині управителя торговельної фірми. Рано втратив матір. Під час революційних заворушень родина переїхала на Полтавщину, звідки родом був батько. Євген викладав там українську мову й літературу, організував театральний гурток. Навчався у Ветеринарно-зоотехнічному інституті, потім – у Київському музично-драматичному інституті ім. М. Лисенка. Був репресований, помер від сухотна […]...
- Творчість Євгена Плужника Реферат На тему: “Творчість Євгена Плужника” Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстрiляне Безсмертя” постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 лiт (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, вiн був заарештований i зiсланий до концтабору на Соловки, там i помер. Скiльки їх, молодих, талановитих, люблячих свiт […]...
- Лірика і філософія в поетичній творчості Євгена Плужника Євген Плужник – талановитий український поет, письменник, драматург, якого не оминули жорна сталінських репресій, він один із тих, кого ми називаємо тепер “розстріляне відродження”. Із його біографії знаємо, що митець свідомо уникав політичних питань, не втручався в досить бурхливі літературні полеміки, ставився до них певною мірою скептично. Можливо, з цієї причини в його поезіях часто […]...
- Життя та творчість Євгена Плужника ЄВГЕН ПЛУЖНИК (1898-1936) Псевдонім – Кантемирянин. Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 р. у слободі: Кантемирівці Воронезької губернії в родині дрібного купця: Закінчивши гімназію в м. Боброві, у 1918-1920 pp. жив на Полтавщині, працював учителем, вів театральний гурток, був актором. У 1920 р. Плужник переїхав до Києва, де навчався в Київському ветеринарно-зоотехнічному інституті (1920-1921рр.). […]...
- Поезія та творчість Є. Плужника В українську поезію середини 1920-х років Євген Павлович Плужник увійшов як співець гуманізму. Поезії його сповнені трагічного звучання: проповідям класової ненависті й безжальному братовбивству він протиставляє ідею абсолютної цінності людського життя, протест проти бездумної революційної жорстокості. Поет прагнув конкретного гуманізму, зверненого до кожної людини, яка опинилася у вирі терору й репресій і була безсилою захистити […]...
- Цікаві факти біографії Є. Плужника Цікаві факти біографії Є. Плужника Плужник усе життя повторював наче заклинання слова спокій, щирість і їх похідні. Обов’язковими у його аутотренінгу стали витримка, розважливість, той недемонстративний стоїцизм, що не зрадив йому і в останні хвилини життя. Є. Плужник помер у соловецькій тюремній лікарні. Перед смертю розпорядився, щоб його верхній одяг і пальто передали тим, до […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
- Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення […]...
- Хто він: геній чи пігмей? (до творчої особистості П. Тичини) Саме так називалася літературознавча стаття В. Стуса про П. Тичину. Чому ж такий контраст? Справді, постать і творчість відомого українського поета неоднозначні і досить суперечливі. З одного боку – “Ви знаєте, як липа шелестить”, “О панно Інно… “, “Гаї шумлять”, “Подивилась ясно”, “Скорбна мати”, “Золотий гомін”, з іншого – “Партія веде” та інші малохудожні твори, […]...
- Поетичний образ України у творах П. Грабовського Поетичний образ України у творах П. Грабовського Творча спадщина Павла Арсеновича Грабовського – яскраве виявлення сили, життєдайності, волелюбних традицій української літератури. Його поезія сповнена великої жертовної любові до рідного краю, знедоленого українського народу, заради якого він пішов тернистим шляхом. Усі свої сили, навіть своє життя віддав він за Україну, за “окутий, пригноблений люд”. По тюрмах […]...
- Роки еміграції Євгена Маланюка І. Перша зустріч Маланюка з Варшавою. (Знайомство українського митця з Польщею розпочалося з Кракова, куди 24 листопада 1920 року етапували інтернованих. Наступним містом була Варшава – Віденський вокзал, з якого купка вчорашніх бійців за незалежність відправлялась до таборів Польщі. Саме у таборах Варшави відбувається становлення Маланюка як письменника, бо “втрата Україною державності породила в поета […]...
- Микола Куліш – геній української драматургії Небагато часу відвела доля Миколі Кулішу для творчості: складне дитинство, участь у Першій світовій війні, історичні умови існування тогочасної української літератури… Життя митця трагічно обірвалося 1937 року – Миколу Куліша було розстріляно. Проте драматург увійшов у літературний процес не просто як талановитий письменник, а як геній мистецтва слова, нововідкривач у театральному мистецтві. Із творчого доробку […]...
- Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за […]...
- “Розтоптані пелюстки” Євгена Маланюка Євген Маланюк виразно автобіографічний поет. Кожен рядочок його творів пропущений крізь серце. Часто не розуміли, критикували його ідеї і різні висловлювання. Із виходом кожної нової збірки у читача утверджувався образ Маланюка як “гладіатора нещадних рим”, завжди напруженого й похмурого, закованого в броню “тверезого варяга”. І під цими латами важко було побачити людину, яка була дуже […]...
- Поетичний образ України в поезіях Володимира Сосюри “Люби свій край, всю душу солов’їну і серця жар йому віддай”, – написавши колись ці слова, Володимир Сосюра, мабуть, вже ніколи не розлучався з ними. Його життя і творчість відбулися під цим “девізом”. Поет палко любив свій рідний край, всього себе віддавав йому, а натомість брав натхнення й силу, щоб творити “пісні солов’їні” задля України. […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово […]...
- Одна сторінка з життя Євгена Маланюка Євген Маланюк і Наталка Левицькі-Холодна… Це наші земляки, які приблизно в один і той же час покинули межі своєї держави, зневірившись у більшовицькій ідеї. Вісімнадцятирічною дівчинкою покинула Наталка рідну Полтавщину восени 1920 року, що став фатальним і для Євгена Маланюка. Та любов до рідного краю вони пронесли через десятиліття, вболіваючи за його долю, за його […]...
- Поетичний ноктюрн (за поезією Алкмана, Гете, Лєрмонтова) Давно помічено, що ніч для поетів – найулюбленіший час доби. І недивно: ніч така прекрасна, така загадкова, така фантастична. Вночі гарно і плідно працюється. Ніщо не заважає, не відволікає від мислення. Муза теж приходить до поета вночі. І тоді народжуються геніальні рядки, яким судилося пережити не лише автора, а й не одну історичну добу. Я […]...
- Своєрідність художньої антитези у збірці Євгена Маланюка “Стилет і стилос” Свого часу Марина Цвєтаєва поділила поетів на визначних, великих і високих. Останні в її класифікації посідали особливе місце. Вони існували в четвертому вимірі, де дійсність не має фальші, а в житті і творчості важить одне – воля, характер, найглибша природа людського “я”. В українській літературі таким високим поетом був Євген Маланюк. Його особистість важко убгати […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (2 варіант) Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Тести до теми “Життя і творчість Євгена Маланюка” ТЕСТИ ДО ТЕМИ “ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ЄВГЕНА МАЛАНЮКА” 1. Євген Маланюк народився в: А) Єлисаветграді; Б) Херсоні; В) Ново-Архангельську. 2. Батько Євгена Маланюка був: А) артистом; Б) суддею; В) сільським інтелігентом. 3. Євген Маланюк здобував освіту в: А) початковій школі; Б) Єлисаветградському реальному училищі; В) Київському університеті; Г) Петроградському політехнічному інституті; Д) Київській військовій школі. […]...
- Геній Геній (лат. genius – дух) – найвищий ступінь обдарованості, таланту; людина, що володіє таким талантом. Г. – постійна проблема філософсько-естетичних, психологічних роздумів. Платон, Г.-В.-Ф. Гегель, А. Шопенгауер, Б. Кроче, Ч. Ломброзо, С. Грузенберг, д. Овсянико-Куликовський, О. Іліаді залишили чимало спостережень над особливостями Г., думок про його сутність, роль у житті суспільства, розвитку мистецтва. Розрізняють природні […]...
- Аналіз вірша Євгена Маланюка – “Стилет чи стилос?” Вірш “Стилет чи стилос?..” (1924) дав назву першій збірці поета. Автор долучається до споконвічної естетичної дискусії: митець може витати в далекому від життя світі мрій, понадземної краси, незворушного спокою чи має боротися за вдосконалення реального світу наближення його до ідеалу, до Бога? Ці дві настанови символізують у вірші взяті з давнини образи – стилет і […]...
- Огляд творчості Євгена Маланюка Сам себе Є. Маланюк назвав імператором залізних строф! Ця фраза міцно вкоренилася в літературі стосовно життя й творчості Маланюка, у спогадах про нього. Значну частину творчості поета становить поезія, присвячена Батьківщині. Поезію Євгена Маланюка можна назвати автобіографічною, адже в ній митець передавав своє світовідчуття, розуміння подій, свідком яких він був. Воїн УПА після поразки визвольних […]...
- Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Бачив життя до останнього Дна сотнями ран! Євген Плужник Серед тих, кому судилося “Розстріляне Безсмертя”, постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! […]...
- Образ сучасника в творчості Євгена Маланюка Живучи в Америці, видатний український письменник завжди душею був в Україні, разом з рідним народом мріяв про її світле майбутнє. Він завжди був у курсі подій, що відбувалися в Україні, слідкував за творчістю українських письменників. У його творчому доробку є кілька посвят, одна з яких – “Сучасникам”. Максимові Рильському присвячує поет свій вірш, глибоко шануючи […]...
- Творчість Євгена Маланюка на тлі історіософських пошуків “Празької школи” Творча енергія “розстріляного відродження” не зникла зовсім – вона продовжувала існувати вже за кордоном. Це відгалуження української літератури – “празька школа”. Основу “празької школи” склали вчорашні учасники визвольних боїв 1917-1921 pp., інтерновані в Польщі: О. Ольжич, Є. Маланюк, Л. Мосендз, Олена Теліга, Наталя Лівицька-Холодна, Оксана Лятуринська, Юрій Клен тощо. Після того, як Польща стала дуже […]...
- Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Осінні мелодії Володимира Сосюри і Максима Рильського Природа рідного краю завжди була джерелом натхнення для В. Сосюри і М. Рильського. Та осінні мелодії їхніх віршів вражають особливою красою і витонченістю. Багряний лист, пожовклі трави, Мелодій осені краса, – Так писав про свою улюблену пору року В. Сосюра. Айстри, жоржини – головні герої його творів про […]...
- Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи його уроки. Більшу частину свого […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (2 варіант) Творчість Є. Маланюка і до сьогодні не оцінена літературознавцями і читачами. Ми ще не до кінця усвідомили весь комплекс його ідей, настільки проникливих і далекоглядних, не відчули до кінця духу його творчості, глибинного національного світовідчуття, не оцінили естетичної своєрідності його поезії. У своїй свідомості поет глибоко закорінений у минуле України, як він сам говорить: Внук […]...
- Безбожний геній Гренуй (за романом Зюскінда “Запахи”) Безбожний геній Гренуй (за романом Зюскінда “Запахи”) “Запахи”, “Парфюмер” – такі варіанти перекладу назви роману Патріка Зюскінда. Я відкриваю книгу цього нового для мене автора, торкаюсь ніжних сторінок невеличкого томика, зачаровуючись ілюстрацією чудової дівчини на обкладинці книги. Я насолоджуюсь “запахами”, передчуттям прочитання нової, цікавої книги. Перші сторінки притягують, інтригують: народжується дитина десь у багнюці, вона […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (1 варіант) Леся Українка ввійшла в українську класичну літературу перш за все як талановита поетеса. Її твори стали найдорогоціннішими перлинами народної скарбниці. Ставши в ряд із геніями своєї епохи, Леся Українка жила в одному духовному вимірі з найчеснішими душами та найсвітлішими розумами доби. Такою вона входить у сьогодення. Можливо, саме тому прекрасні поеми, вірші, драми, переклади хвилюють […]...
- Євген Плужник – Біографія Євген Плужник (1898-1936) Євген Павлович Плужник народився 26 грудня 1898 року в слобідці Кантемирівка Богучарського повіту Воронезької губернії в сім’ї дрібного торговця. Вчився у сільській школі, потім у кількох гімназіях – в Богучарі, Ростові, Боброві. 1918 року разом з родиною переїхав на Полтавщину. Під час громадянської війни вчителював у селі Багачка Миргородського повіту на Полтавщині. […]...
- Збірка Євгена Маланюка “Стилет і стилос” У одній із перших своїх статей “Ранній Шевченко” (1933) Є. Маланюк писав, що геній завжди прямує до найповнішого розкриття своєї особистості, до створення власного “космосу”. Тому і живе часто відразу в кількох добах і йде в кількох напрямках. Ці слова можна віднести й до самого Маланюка, який, хоча і був поетом глибоко автобіографічним, але його […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (1 варіант) Коли почалися соціальні зрушення на початку XX століття, українська молодь активно стала на захист України, віддала майже всі сили, щоб рідна земля здобула незалежність. Та на жаль, кров’ю захлинулися визвольні змагання українців – на нашу землю завледи зазіхали, як на ласий шматок, вороги. Після поразки більша частина тих, хто залишився в живих, змушена була емігрувати: […]...
- Меланка – поетичний голос України (за драмою “Свіччине весілля”) Українська література, як і всяка інша література світу, має безліч прикладів чудових жіночих образів. До них, безумовно, належить і образ Меланки з драми Івана Кочерги “Свіччине весілля”. Про це ми дізнаємося вже з передмови до п’єси: “Образ Меланки, дівчини, яка проносить тремтячий, але незгасний вогник, крізь бурю і терни своєї весільної ночі, є поетичним символом […]...
- Образ батьківщини у творчості Євгена Маланюка (1 варіант) Як часто ми захоплюємося красою тих місць, де ми народилися й виросли, як часто багатство й велич, безкрайність і неповторність українських земель дивують і вражають нас! На щастя, ми живемо тут, тому ніколи не сумуємо за втраченою рідною землею, а туга ця – величезна і страшна, особливо коли не за власним бажанням ти покинув свій […]...
- Чарівна сила таланту (життя і творчість Євгена Гуцала) Понад тридцять років творчості Євгена Гуцала – це поєднання яскравого літературного таланту і синівської любові до України. Визначальними рисами його характеру були дитяча вразливість душі, доброта, порядність, відсутність заздрості до інших літераторів. Євген Гуцало народився 14 січня 1937 року на Вінниччині в сім’ї вчителя. Дитячі роки майбутнього письменника припали на воєнні та голодні повоєнні роки. […]...
Стаття в газету на морально етичну тему.