Поезія – це музика душі
Поезія – це музика душі.
Це ніжні струни, що у серці грають.
Це писані не розумом вірші,
Здається, кращого у світі цім немає…
Поезія – це музика душі.
Це промінь теплий, що милує очі.
Це вся любов, все горе і весь сміх,
Це сльози всі недоспаної ночі.
Поезія – це музика душі.
Це скарб блаженний, що не кожен має.
Це світло думки та багатство серця,
Це слово з словом гру цікаву грає.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Твір на тему: Поезія торкає струни душі моєї Поезія – художньо-образна словесна творчість, це твори, написані віршами. Ось що таке поезія на словниковій мові. Це сухе, безбарвне пояснення слова “поезія”. Насправді ж слово “поезія” вбирає в себе багато понять. Воно пов’язане, по-перше, з поетами. Хто ж такі поети? Поети – це не просто люди, які займаються римуванням (хоча вірш може бути і без […]...
- Коли тобі тяжко на душі Коли тобі тяжко на душі І серце в зовні рветься Коли депресія доходить до межі І пульс у тілі вже не б’ється Коли приходять чорні дні Коли здається що життя до тебе не вернеться І в ніч ужастики у сні І крик на вулиці, здається Коли на тебе дивляться страшні Ці темні ночі в темноті […]...
- Чому так пусто у душі? Чому так пусто у душі, І сльози падають в долоні? Не помічаю я краси Нового дня й нової долі. Не вистачає так тепла І ласки, ніжності, любові – Кохання! Радості життя, Нового дня й нової долі. Якісь думки сплулись в мені У тісну, дивну павутину І серце каже: потерпи, Ти ще знайдеш свою людину. Чекати… […]...
- Іван Малкович – Музика, що пішла МУЗИКА, ЩО ПІШЛА Коли вона плелася в коси – чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу в таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – вже ж сивина спадає з пліч, – як босу музику пустити в таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, піду блукати по світах, – хай […]...
- Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі (за поезіями Ліни Костенко) “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (за поезіями Ліни Костенко) Ліна Костенко – відома сучасна українська поетеса, твори якої вже зараз у світі вважають класикою української літератури. Здається, у світовій ліриці все сказано і про все, але ця жінка знайшла для себе поетичний ключ звичайнісінькими словами розкривати глибокі соціально – філософські […]...
- “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (з улюблених поезій Ліни Костенко) Я – жниця поденна. Тяжка моя нива. За ціле життя я не вижну її. Ліна Костенко Ліна Василівна Костенко – це мужність і зрілість сучасної української поезії, її безкомпромісність, непоступливість у принципових, доленосних питаннях, небуденний талант у поєднанні з почуттям відповідальності перед минулим, сучасним і майбутнім. Для багатьох шанувальників її поезії Ліна Костенко стала загадковою […]...
- Тарас Шевченко – Огні горять, музика грає Огні горять, музика грає, Музика плаче, завиває; Алмазом добрим, дорогим Сіяють очі молодії; Витає радость і надія В очах веселих; любо їм, Очам негрішним, молодим. І всі регочуться, сміються, І всі танцюють. Тілько я, Неначе заклятий, дивлюся І нишком плачу, плачу я. Чого ж я плачу? Мабуть, шкода, Що без пригоди, мов негода, Минула молодость […]...
- Музика, що пішла (скорочено) – Малкович Іван Коли вона плелася в коси – Чом, скрипко, відвернулась пріч? Як музику пустила босу В таку непевну, звабну ніч? Ох, смиче, теж дививсь куди ти? – Вже ж сивина спадає з пліч, – Як босу музику пустити В таку непевну, звабну ніч?.. Візьму собі землі окраєць, Піду блукати по світах, – Хай тільки вітер завиває […]...
- “Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” (творчість Ліни Костенко) Мудрими людьми мовлено, що нація не існує як така без носіїв величного творчого начала, без людей, які уособлюють совість, цвіт усього народу. Слава Богу, наш народ має таких творців. Ліна Костенко входила до невеликого кола тих митців, які завжди несли слово правди своєму народові. У доробку поетеси є значна кількість творів, у яких вона розмірковує […]...
- Микола Руденко – Поезія – не жарт Поезія – не жарт… Вона – Це теж космічна битва. Вона і мати, і жона, Присяга і молитва… Є тіло, розум і душа – І все це прагне руху. Поезія для нас лиша Живі кристали духу. І кожен отакий кристал – Не паперовий клаптик: У кім вогню астральний шал, Зародження галактик. Якщо серед нових машин […]...
- Твір на тему: Музика в моєму житті Музика в моєму житті Незбагненна влада музики над людиною. Вона примушує радіти й плакати, може допомогти пережити горе, зняти душевний стрес, вилікувати сердечні рани. Музика – стародавній вид мистецтва, здатний об’єднувати людей, і в цьому її найбільша сила. Різні за характерами, звичками, поглядами на життя, національністю, пристрастями, моральними принципами люди в концертному залі, затамувавши подих, […]...
- Музика в житті й творчості Лесі Українки Музика в житті й творчості Лесі Українки … фортеп’ян повірним всіх розмов, Всіх своїх дум і снів вона вчинила. (І. Франко) Кожний вид мистецтва прекрасний по-своєму, а ось поєднання їх здатне глибоко вражати нашу душу, викликати бурю емоцій. Література і музика завжди йшли поруч. Це дві галузі культурного життя народу, між якими існує особливо тісний […]...
- “Люблю слова, їх музика іскриста… “ Перше знайомство з Ліною Костенко зворушило мене до глибини душі. Яка душевна чистота й глибина думки, яка досконалість у володінні словом! Яка спорідненість душі й думок з таким уже знайомим словом Лесі Українки! Слово нашої сучасниці, обрамоване в яскраву художньо-естетичну форму, виступає потужним носієм духовної енергії народу, змушує задуматися над багатьма проблемами життя, по-філософськи підійти […]...
- Твір на тему: Що таке музика? Музика… Вона захоплює нас, бере в полон своєю чарівністю. Слухаючи її, ми завмираємо від щастя і насолоди. Треба мати особливу душу, щоб любити музику. Чути мелодію навіть у співі вітру, шурхотінні листочків на деревах, у звуках морських хвиль, у весняних щебетаннях птаства чи в різнобарвному розмаїтті квітучих луків. Недаремно ж у фольклорних творах музиці приділено […]...
- Мої вірші – поезія кохання Мої вірші – поезія кохання, Поезія землі, життя, людей. І часом вони сповнені страждання, А часом божевільніших ідей. Не рідко вони мають світлі ноти, Не рідко пишуться вони, немов пісні, Хоч часом і звучать, як анекдоти, Та часто лиш ліричні і сумні… Вірші – слова, які з душі летять, Які так глибоко занурені у серці, […]...
- “Музика перепліталася в мене з літературою… ” (творчість Бориса Пастернака) Одного разу високий худорлявий школяр повертався з гімназії. Буяла весна. Цвіли яблуні, вишні, і все було вкрито білими хмарками квітучих садків. Вікна багатьох дачних будиночків були відчинені навстіж. Легко й просто складалися рими: “Горище вголос заспіва, / Вклонившись рамі та зимі,/ Стрибне до вікон чехарда/ 3 дивацтв, нещасть, сум’ятя слів”. Але що це? Якась навала […]...
- Поезія – держава неозора Поезія – держава неозора “Поет – людина крилата” / Платон / Поезія – це голос душі людської. Немає в житті людини нічого, що вона обминула б своєю увагою. Її символічна географія не має меж. Ось село Шевченкове, все в мареві вишневих садків і верб, овіяне тихесеньким вітерцем – а десь поруч вже горить пожежа народного […]...
- Ірина Саковець – І шум очерету як музика давніх епох І шум очерету як музика давніх епох: Торкнешся води – і розійдеться колами тиша. Велично і дивно тобі, ніби сам собі бог, У раї один: треться сонце об ноги, і глибші За всі океани ці трепетні звуки землі, Окрилений танець берези на білих пуантах, А хмари пливуть піднебессям, великі й малі, У синій задумі, – […]...
- Дмитро Загул – “Як душа до душі заговоре… “ Як душа до душі заговоре Про далекий і страчений рай, То здригаються скелі і гори, І змовкає журливий ручай. Вони знають той смуток душевний, Що в піснях виливають серця, Вони чують той голос таємний, Що шепоче до серця співця. І того так здригаютсья гори, І того затихає ручай: Їм знайоме всесвітнєє горе І за згубленим […]...
- Катя Гуйван – А душі догорають в тишині А душі догорають в тишині Навпомацки У пожовтілих стінах Стікають з них прожиті вітражі Відмучених, Забитих, Наболілих Миттєвостей В чужі пейзажні дні. Ті душі обривають всі слова І залишаються із ними наодинці, Щоб По краплинці, По піщинці Запхати їх кудись без вороття На дно. Назавжди. Сльози і вино Розштурхують розбиті ними весни. Воскресни!!! – Крикне […]...
- Катя Гуйван – В душі пахне м’ятою В душі пахне м’ятою. В думках все обірвано… Ми були невільними… Ми стали невірними… Тепер все за гратами… В душі пахне м’ятою… Нам більше не байдуже На сказані видумки… Думки – то є вигуки… А ми – швидше, вибрики… Все сказане – вигідно… Несказане – байдуже… В очах синя плутанка… В руках – тільки дотики… […]...
- Твір на тему: Музика в нашому житті Важко жити без музики. Ми чуємо музику усюди: на вулицях, удома, по радіо і по телебаченню, в магазинах, в парках, в концертних залах і на побережжі, іноді в лісі. Ми не можемо жити без музики. Нам подобається слухати музику, ми любимо танцювати під музику, ми уміємо граємо на музичних інструментах. Музика – поєднання багатьох звуків. […]...
- Поезія, народжена серцем (за віршами Т. Шевченка) У творчості Т. Шевченка є чимало віршів, Присвячених краєвидам любої його серцю України. Шевченкова поезія, як і народні казки, як і мамині колискові, з ранніх літ живе разом з нами. Ми всі зростаємо під гудіння хрущів над вишнями. Ми з дитинства милуємося хмаронькою, що пливе за сонцем. За сонцем хмаронька пливе, Червоні поли розстилає І […]...
- Дмитро Загул – V. “Підкрався круком до душі… “ Підкрався Круком до душі І серце розколов… І крапле кров, Сочиться кров На прапори чужі. Наш день – вогонь, Наш прапор – кров, Наша борня за всіх! А хто ж нам голови розсік І груди розпоров? Хто сльози ранішні мої Невпинно п’є і п’є? Горю В безпам’ятнім огні – За горе, – за чиє? Казав: […]...
- Вірш Миколи Руденка – На обрії душі моєї На обрії душі моєї Світає Слово, щоб пливти Супроти, не за течією – В умиті зорями світи. У тих світах є зливи й грози, І ріки, виповнені вщерть. Є суперечки, піт і сльози, І навіть невблаганна смерть. Та люди там не знали зроду Ні лицемірства, ні брехні – Бо ще ніхто людську природу Переробить не […]...
- Твір на тему: Музика весняного лісу (твір-опис) Музика весняного лісу (твір-опис) Якщо прислухатися до весняного лісу, можна почути звуки незвичайні та різноманітні. Ось з витонченої гілки берези, що схилилась, спадає прозора крапля. Лунає тонкий кришталевий дзвін. Ось я чую стриманий шепіт молодого листя. Ось дятел починає веселий барабанний дріб. Від пня до пня перебігає метушлива миша. Гуде, ударяється об березу, збивається зі […]...
- Катя Гуйван – душа заплуталась в душі Душа заплуталась в душі Через тенета кілометрів, Кордонів, слів і кабелів, Крізь купу снів і почуттів І відірвалась від землі. Душа втопилася в Твоїй І розчинилася зимою, Пробігши кров*ю до основи Матеріальності подій. Дозволила напитись мрій І задихнутися від втоми, І обійняти Всесвіт Твій. Душа торкнулася Тебе Коли Ти спробував заснути, Не згадуючи все забути […]...
- Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...
- Твір на тему: Музика в житті людини Бог дав нам музику, щоб ми насамперед підіймалися нею вгору. Ф. Ніцше Музика супроводжує людину з колиски і до останнього подиху. А ті, хто вірить у потойбічне життя, будуть і на тому світі слухати ангельський спів. Одне з чільних місць у культурі народу належить пісні. Це можна сказати про культуру і менталітет майже кожного народу, […]...
- Єлизавета Замана – давай востаннє відкриємо дУші Давай востаннє відкриємо дУші: – мушу зізнатись, тобою марила Марно тільки, бо спогади душУ Закриваю надійно тебе-примару… А ти як? бачу ж щасливий, ніби? Мовчиш? – ну, як завжди. Вона, кажуть, з німбом? Вже йдеш? – не тримаю. Хоча востаннє відкрив би серце… Наостанок скажи кілька слів! Моє ж он, чуєш, до тебе не б’ється […]...
- Твір на тему: Музика в моєму житті (Твір-роздум) Ще в дитячому садку я вперше почула чарівні звуки якогось музичного інструменту. Згодом я запам’ятала, що цей інструмент зветься фортепіано. А музика дедалі глибше входила в моє життя. У нашій родині немає професійних музикантів, але всі дуже люблять співати. Я почала відвідувати музичну школу із семи років. Я дуже щаслива, бо пов’язала своє життя із […]...
- Анна Багряна – душі дерев У задумі ліси і холодні колоди, Що оселями стали Для заблуканих духів… Вічні душі дерев, Які порубали Дужі сонячні душі, Дужі сонячні руки… Вони ходять самі І блукають укупі, І ховаються там, Де лукавлять криві… Вічні душі дерев, – Такі непідкупні І живі…...
- Вірш прозою, або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі Вірш прозою, або Поезія в прозі – короткий ліричний твір настроєвого характеру, наближений за формою тексту до прози і водночас за мелодикою, підвищеною емоційністю та ліричним сюжетом, навіть з фрагментами спорадичного римування – до поезії. Будучи помежовим жанром, В. п., на відміну від власне вірша, спирається на чергування довгих […]...
- Поезія – Малишко Андрій Її не купиш цвітом провесен, Ані горлянкою, ні чином. Поезія – це діло совісне, Не грайся нею безпричинно. Така собі, не знає старості І на чолі не ставить дати, Із чорним попелом і паростю Стоїть одвічно біля хати. І не легкими переливами – Важкою кров’ю серце крушить, Сяйне крилом своїм малиновим, А чи обніме, чи […]...
- Свій шлях Кожен з нас по своїй дорозі іде, Янгол небесний нас по ній поведе. Багато людей свій шлях знайдуть, А друзі й кохання їх проведуть. Кохання – то світло, ненависть – то ніч, І про ці почуття чуть зусібіч. Іде вічна війна світла проти ночі, Й на обидві сили ти не закриєш очі. В душі кожного […]...
- Чим близька мені поезія М. Сингаївського Чим близька мені поезія М. Сингаївського Батьківське поле! Скільки стежок протоптано ним, скільки пісень складено про його красу, багатство, журливу задуму. Шелестять його колоски і ранньої весни, коли набралися вони молочної стиглості, і восени, коли збирають їх у жовтогарячі пшеничні снопи. Радіють люди багатому врожаю, радіє поле, що змогло дати трудівникам свої плоди. Наші батьки […]...
- Герасим’юк Василь – досвітні душі Ще б кілька слів, хоча би зо два, І все – на місці, все – як слід. Лежить у голові, як лодва, Стара, сліпа залежність від… Та що перелік і для кого? Спочатку хоч собі втовкмач, Що не в старого й не в сліпого Питать за кожну із невдач. В дні золоті і в ночі […]...
- “Не вмре поезія” – програмний вірш В. Самійленка Володимир Самійленко презентував себе в літературі як справжній патріот, тонкий лірик, залюблений у неньку Україну. Коли 1906 року Іван Франко разом з Михайлом Мочульським зібрали друковані й недруковані твори В. Самійленка, написані ним упродовж останніх двадцяти років, вони були вражені творчим доробком свого побратима по перу. Більшість поезій була присвячена Україні. Тож видавці вирішили назвати […]...
- Іван Франко – Поезія В житті, мов на шляху, лиць сотні стрічаєш, Та в поспіху їх безучасно лишаєш. Часом лиш попадесь лице характерне, Що взір поневолі до себе приверне. Зирнеш, заговориш і стиснеш за руку – Найближча хвилина приносить розлуку. Та довго ще в тямці відтіль і відсіль Не раз визирає приязний профіль. Та де з ким тісніше злучив […]...
- Богдан Лепкий – Поезія ПОЕЗІЯ І Поезія, друже, всюди є – І в людях, і в природі, І, поки чоловік жиє, Її умерти годі. Вона сміється на устах Маленької дитини, Вона летить до нас у снах, Як вітер з верховини. Вона нам працю солодить, Співає при роботі, Алмазом ясним мерехтить В кривавім людськім поті. Вона у бурі, в реві […]...
Косинка в житах аналіз.