Потворне і прекрасне у творі Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес”
Потворне і прекрасне у творі Е. Т. Гофмана “Малюк Цахес”
Ернст Теодор Амадей Гофман народився у Східній Пруссії. Все життя цього письменника було наче розірване навпіл. Син адвоката, він усе життя прослужив у суді, але насправді його покликанням було мистецтво – музика, живопис, література. Він навіть самовільно додав собі третє ім’я на честь Моцарта – Амадей. Як воно так було, незрозуміло, але, мабуть, не випадково Гайне назвав зібрання творів Гофмана “страхітливим воланням нудьги у 20 томах” про розірваний світ, у якому
Особливо така особистість, як Гофман, який справді жив незвичайним життям: удень у суді, ввечері, вночі й вранці – у власному світі лускунчиків і котів Муррів. Наче в страхітливому сновидінні денне перепліталося з нічним, створюючи дивосвіт творів видатного романтика.
Одним із найвідоміших його творів є “Малюк Цахес”, що вражає одночасно казковістю й повчальністю. Досить було феї подарувати маленькій потворі Цахесу всього три червоних (ото ж!) волосинки, як чудесно
Отже, серед персонажів цієї фантасмагорії ми навряд чи знайдемо щось прекрасне. Грошовий інтерес – оті самі три червоні волосинки – не дає людині стати особистістю так само, як і непорушні феодальні звичаї, що за часів Гофмана уже віджили свій вік і зробили з Німеччини посміховисько для всіх європейських народів.
Протистоїть “філістерству і гофратству” (вислів В. Бєлінського) у творі Гофмана “Малюк Цахес” сама позиція автора, оскільки романтизм не дозволяє її сховати. Гофман мріяв про органічне злиття мистецтва з життям. Він сподівався, що колись не існуватиме суперечність між митцем і навколишнім світом. Політичні питання не цікавили письменника, але він не міг не бачити і не розкрити невідповідність людського життя великим можливостям людини. Цю дисгармонію Гофман і відчував як потворне.
Твір на тему моделювання.