Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Повість-казка “Земля світлячків” – природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії (Віктор Близнець)
Повість-казка “Земля світлячків” – природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії (Віктор Близнець)
РЕФЕРАТ
з української дитячої літератури
на тему:
Повість-казка “Земля світлячків” –
природній переказ письменником подій від реальності до казки, до політичної фантазії
(Віктор Близнець)
Віктор Близнець – відомий український письменник, який присвятив свою твору діяльність дітям. З під його пера вийшло багато оповідань для малого читача. Серед його творів важливе місце займає повість-казка “Земля світлячків”. Написана вона в 1977-1978 роках.
Нова повість-казка “Земля світлячків” знайомить із життям
“Земля світлячків” – це весела й трохи сумна казкова повість про Сиза ХІІ, про лісових стовусів і тривусів та їхню перемогу над Магавою І та його прибічниками. Складається твір з 16 розділів, кожний з яких починається скороченим записом змісту розділу. Всі розділи з’єднані між собою. Повість-казка приваблює читача тим, що в ній поєднане реальне і вигадане, дійсність і фантастика, добро і зло, радість і смуток.
На першій сторінці повісті – казки містять такі слова самого автора:
– Цю повість я писав, доброю пам’яттю згадуючи
Про що ж ця повість-казка? Хто такі стовуси і тривуси? Чому Магава І – ворог? і т. д. Дати відповідь на ці запитання можна дати тільки тоді, коли прочитаєш твір. Отже, починаємо мандрувати сторінками казкової повісті. Коротко ми дізнаємось про події в них.
Розділ 1.
Сиз ХІІ, він же від роду Стовус, відчиняє двері свого знаменитого музею і запрошує вас у гості.
Кімната Сиза завалена і закидана книгами. Крім книг мав ще одну слабість – любив поспати: 1 око – читало, друге – спало, потім перше, що читало – спало, а друге читало. Спав вдень, вночі відчиняв свій музей.
Було в Сиза ХІІ сестра Мармусія – про неї більше довідаємось в Розділі 3.Вона приносила братові в музей березового квасу, запалювала люльку і вкладала брата на малий шкіряний диванчик. На дверях музею вішала табличку: “Скоро буду”. Пішов у лісову академію. Сиз ХІІ”. А жили вони в Країні Довгих Озер.
Своєму музею Сиз присвятив все життя. Ось він іде до музею, протирає рукою табличку, на якій вигравіювано старовинними літерами:
Все відомий музей світлячків доктора трутознавства і личинкознавства Сиза ХІІ Стовуса.
Вхід безкоштовний!
Відвідини тільки вносі.
Ласкаво просимо!
До нього в гості іде друг Вертутій зі своїм дванадцятилітнім онуком Чубликом.
Розділ 2.
Сиз ХІІ веде гостей в підземелля і показує свої найдорожчі скарби.
“Коси русалок” і “Риба-мішкорот”.
Розповідається про те, що Чублик вчиться в Лунарії, в славнозвісній школі професора Ворсави на першому курсі.
Сиз веде їх показувати свій музей. Розмовляють. Вертутій не забуває своє слово присмачувати м’яким громоподібним прикашлюванням: кхе-хе, кхам!
1-й зал музею: земляні світлячки – гнилики, трухляки, гриби, личинки та ін. дива. На дверях: Руками не чіпати – пече!
(Хе-хе, жартую, не бійтеся! Сиз ХІІ).
Чублик відкриває двері – із глибини залу лилося якесь волохате, якесь підсинене підземельне сяйво! Сих водить Чублика, показує, розповідає.
2-1 зал: було страшно і темно як в глибокій печері, і в тій густій імлі блукало безліч маленьких вогників – ліхтариків. Це жуки – світляки, з латинської лампіриси. “Коси русалок” – це звичайні дощові черв’яки.
3-й зал: морське дно – риби, водорості, риба-мішкрот”.
Розділ 3.
Сиз ХІІ знайомить нас з рідною сестрою Мармусією, замовляє три чашечки кави коро-хоро і висловлює кілька мудрих думок. Під кінець він обмінюється з Вертутієм цікавими подарунками.
“Мармусія (97 років) – висока, пряма, сухорлява стовусиха, вчилась в Ютландії, в королівському коледжі”. Сиз, його сестра, Вертутій і Чублик розмовляють.
Сиз дарує Чублику світлячків, яких виростив сам, а Ветутій йому – вітряного млинка, який крутиться в інший бік.
П’ють каву, Мармусія розповідає про коханого Чуй-Голована, який в неї на очах розбився.
Розділ 4.
Сиз ХІІ, Вертутій і Чублик пливуть до верхнього озера.
“На пущу! Веслуйте сюди!” – гукає з берега Хвороща. У царстві динь.
Всі пливуть озером на човні: сперечалися, хто першим поселився на берегах Довгих озер: стовуси чи тривуси. Сваряться, кричать, б’ються – човен перевертається і всі падають у воду. У Чублика випали подаровані Сизом світлячки… Вибралися всі з води на човна. Пливуть далі. Лунає пісня. Хворощ кличе до себе. Пригощає динями:
1-ша – всередині галушки;
2-га – диня-верблюд;
3-я – диня, обліплена глиною; розбили – налита медом;
4-та – диня-кавун;
5-та – диня-вертутівка.
Переїлися, у всіх болять животи, на що Хвороща каже: “чрево не дерево, роздасться. Коли Хвороща пішов на город по ще одну диню – гості втекли, сіли в човен і попливли.
Розділ 5.
Дорога на Верхнє озеро. Перегук звірів у темряві. Розмови про дикого лісового приблуду. У????????? вітрячків.
У Вертулія тріснули гудзики на штанах від переїдання динями.
Пливуть. Побачили незнайомих звірів. Сиз розповідає про звіра (Мертва Паща) який задушив його діда.
Підпливши до піщаного берега – це володіння Вертутія – вітрячки, далі царство водяних млинків, далі 2 ряди піщаних млинків.
Відпочили, скупалися.
Сиз повернувся додому. Біля будинку побачив що за ним стежать 2 чиїсь хижі, насторожені очиська.
Розділ 6.
Погані прикмети: птахи і гриби тікають із лісу. Всі збираються на раду до професора Варсави. “Ви вмієте ходити по-королівському?”.
Ранком в лісі все гриміло. Всі зібралися до Варсави… Сиз вирішує іти на Щербаті скелі в розвідку, Чублик з ним. Під час мандрівки Чублик вчить ходити Сиза по-королівському – кроком тихим, підстрибуючи.
Розділ 7.
Обвуглені дерева. Страшна зграя, що пробиває собі дорогу в хащах лабами. Втеча, погоня, підводна мандрівка.
Бачать обвуглені дерева, в дуплі мертві білченята – все в лісі спалене. Оглядають. Хтось підкрадається… Тікають від страшних незнайомих чудовищ. Повертаються додому.
Розділ 8.
Дивний гість-відвідувач, з якого зробилося 12. Напад і нагле викрадення Сиза.
Раптом до музею зайшов незвичайний гість. Сиз показує йому музей. В кожному залі з гостя робиться всі більше і більше. В кінці їх зробилося 12. вони викрали Сиза, несуть його через музей. На це надходить Вертутій з Чубликом, бачать це, кличуть на допомогу.
Розділ 9.
Сиз в ямі. Розмова 2-х каторжників – болотного і печерного. Дещо цікаве про Магаву і його одноплеменців.
Сиза принесли в печери, поклали в яму. Сиз зачув, як Дригайло і Квасило (сторожі Сиза) розмовляють про Магаву, про те, що вони бояться води, дізнаються, що Магава – брат Мертвої Пащі… Приходять печерні зброєносці і забирають Сиза до сокрушителя.
Розділ 10.
Сиз перед ликом Магави І. Білий кінь. Сльози старого Лапані. Треба рятуватися!
Приводять Сиза до Магави. Все в перевернутій подобі (кінь, крісло і т. д.) Магава хоче, щоб Сиз привів своїх до нього. Магава налякався світлячка, що випоз з Сизової кишені. Сиз побачив діда Лапаню, той розповідає як його спіймали. Вирішують тікати.
Розділ 11.
Гра у печері піжмурки. Куди пропав Лопаня? Куа попадає на втікачів. Ще одна втрата.
Слуги Магави – шукають втікачів. Сиз з дідом домовляються розійтися. Слуги їх доганяють, та їм вдається втекти і врешті решт зустрітися знову.
Розділ 12.
Мармусія з веслом на озері. Троє на човнах. Хто швидше – ти чи вони?
Мармусія заходить в кабінет брата і помічає, що його немає. Зустрічає Вертулія та Чубрика, вирішують шукати Сиза. Пливуть на човнах на озері і знаходять Сиза з дідом.
Розділ 13.
Сліди розбою над озером. Друга нарада у Варшави. Мудре й повчальне слово професора. Сиз: “Треба готувати кручу!”
Вороги спалили музей-корч Сиза, млинки Вертулія. Збираються на другу нараду у Варшави. Складають план як визволитися від ворогів.
Розділ 14.
Стовуси й Шривуси готують кручу. Сиз і Чублик у засідці. Парадний вихід Магави. Картина жорстокої страти.
Всі роблять засідку на кручі. Сиз і Чублик пішли, щоб привернути увагу ворогів і привести їх на кручу.
Розділ 15.
Таємничі приготування стовусів і тривусів. Руя і чорні блискавки котяться до озера. Де Чублик?
Сиз з Чубликом біжать, за ними женуться вороги. Всі стовуси і тривуси оточили Магаву з його служителями, загнали їх в куш: ті впали з кручі.
В цей час печерні і болотні найманці Магави нищать підземну школа Лунорний зал. Чублик хотів їх зупинити, його вбили. Друзі ховають Чублика на високому погорбі.
Розділ 16.
Останній, який підтверджує древню істину: все йде, все минає, а добра кава?????? і світлячки залишаються на землі.
Після сну Сиз прокинувся на долоню сіло мале пташеня. Він збудував новий корч-музей, зібрав нову колекцію світлячків. Стояло 3 вітрячки.
Таблиця на музей була та сама, внизу дописано: “Заходьте тільки по-королівськи. Оп-ля-ля!”.
Вертутій ходив до Сиза в гості з своїм молодшим внуком.
– Ходімо, я покажу вам своїх світлячків.
В повісті письменник змалював красу природи, людської душі, відважність та справедливу боротьбу проти ворогів.
Цей твір великий сплив на дітей: вчить працювати, бути щедрим, як Хвороста, відважним як малий Чублик та всі стовуси і тривуси.
Такі твори необхідні в повинні займати значне місце в дитячому читанні. Фантастичний персонаж Сиз-стовус, Мармусія, Вертутій, Чублик і багато ін. зовсім свідомо входять у свідомість сучасної дитини.
Добрих чоловічків не можуть покорити могутні злі сили, життя торжествує.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Віктор Близнець Реферат Віктор Близнець (1933 – 1981) Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933р. У 1957p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих літ” (1980). В. Близнець був […]...
- Близнець Віктор – Біографія Віктор Близнець народився в селі Володимирівці на Кіровоградщині 10 квітня 1933 р. У 1957 p. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 p., а перша книжка оповідань “Ойойкове гніздо” вийшла 1963 p. Більшість написаних книжок – для дітей. Переказав з давньоруської мови для юного читача “Повість минулих літ” (1980). В. Близнець був дитячим письменником […]...
- Звук павутинки (скорочено) – Близнець Віктор Автор присвячує свою повість трав’яним коникам, хрущам, тихому дощеві, замуленій річечці – найбільшим чудесам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. Срібний чоловічок Я лежу в темряві й слухаю, як бавиться срібний чоловічок, що живе в нас у запічку. Якось після дощу затекла хата. Мати бідкалася, а мені радісно слухати музику крапель, що падали в старі […]...
- Соціально-психологічна повість О. Кобилянської “Земля” Повість О. Кобилянської “Земля” написана під впливом глибокого потрясіння від трагедії, що сталася в селі Димки на Буковині. Відштовхнувшись від життєвого факту жахливого братовбивства, письменниця зображує в повісті широку картину тогочасного селянського життя, розкриваючи умови, що стали поштовхом до страшного злочину. Одна з таких умов – життєво необхідна залежність людей від землі. Однак зрозуміло, що […]...
- Ольга Кобилянська – Земля (Стислий переказ, дуже скорочено) Ольга Кобилянська Повість “Земля” Скорочено Своєму батькові Юліанові Я. Кобилянському Посвячує авторка. На Буковині лежить село Д. Ліс панський, власність приватна. Тепер зима. Хата заможного газди Василя Чоп’яка, жінка його Докія довгі роки служила у дворі. Її поважали у селі, і у дворі, хоч чоловік був великий пияк. Але Докія не була щаслива. Жура гнула […]...
- Романтична повість-казка про піднесену любов Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити чудеса своїми руками. О. Грін “Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим”, – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, […]...
- Ольга Кобилянська – Земля (Скорочений переказ, дуже стисло) Ольга Кобилянська Земля (Стислий переказ, скорочено) Велике село Д. на Буковині. Горстка хаток притулилася до величного панського лісу. Інші розташувалися серед поля. Заможна селянка Докія занепокоєна долею своєї єдиної доньки Парасинки. Мати вже почуває себе вкрай погано, батько ж – страшний пиятик, він винесе все добро, проп’є у шинку. Парасинку треба конче цієї осені засватати, […]...
- Казка про дідову і бабину дочку – Соціально-побутові казки ДІДОВА ДОЧКА Й БАБИНА ДОЧКА Був собі дід та баба і мали собі дочку. Ото чи довго пожила баба, чи ні, та й задумала вмерти. А як умирала, то своєму чоловікові казала: – Як я умру, чоловіче, а ти будеш женитися, то гляди – не бери тої удови, що біля нас живе з дочкою, бо […]...
- Казка про яян – Андрієвська Емма (стислий переказ) Якось пастушок, погнавшись за козою, впав у провалля. Коли отямився, то побачив, що лежить на площі великого міста; кожен житель там будує свою вежу, яка весь час завалюється. Пастушок хотів розпитати, що це за місто, але на його питання ніхто не відповідав. Лише один дідусь сказав, що тут живуть самі яяни, які визнають лише своє […]...
- Світ пригод і фантазії у повісті В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Друзі справжні – мов брати рідні Народна мудрість Справжнім чарівником художнього слова можна назвати українського письменника Всеволода Нестайка. Сам він вважає, що побути дитиною йому завадила Велика Вітчизняна війна. Тому й став дитячим письменником, щоб у творах повертатися у дитинство, догратися, досміятися. Повість “Тореадори з Васюківки” теж про гру, вигадку, фантазію. Романтика щоденних пригод так […]...
- Земля в долі людини (за повістю О. Кобилянської “Земля”) Помітний слід у моїй душі залишила повість О. Кобилянської “Земля”, що написана на основі життєвих фактів. Цей твір мене схвилював. Читаючи його, я дуже переживала разом з автором, вболівала за долю героїв. Письменниця порушила вічну тему влади землі над людиною, до якої зверталися багато українських письменників. У цьому творі О. Кобилянська поставила ряд запитань, але […]...
- Зустріч із Григорієм Сковородою (мої фантазії) У Сковородинівку ми приїхали з батьками на кілька днів у гості до тітки Марії, яка вже була на пенсії і весь час порпалася то на городі, то коло курей. Після звичайних радісних привітань і обіду в колі родичів я вирішив прогулятися до Сковородинівських місць, там завжди було так затишно, привітно і красиво. … Підходжу до […]...
- Зустріч із письменником (твір-розповідь за літературою рідного краю) Харків – великий промисловий і культурний центр України. Я щасливий, що живу в цьому місті, де є багато музеїв, театрів, де живе багато цікавих людей: учених, письменників, художників. Нещодавно до нашого класу завітав харківський поет Юрій Іванович Стадниченко. Дружба цього поета з учнями нашої школи вже триває десятиліття. Поет любить спілкуватися з молоддю, а ми, […]...
- Сплетення дійсності і вигадки, реальності і фантастичного в повісті М. М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” “Тіні забутих предків”, правдиву казку Гуцульщини М. М. Коцюбинський закінчив у 1919, а вперше надрукував у 1912 році. Написанню твору передувала велика і напружена робота: письменник вивчав фольклорно-етнографічні матеріали про Гуцульщину (звички, побут, фольклор гуцулів), збирав наукові статті монографії: особисто, поїхавши до Криворівні, ознайомився з місцевою природою. Коцюбинський не просто хотів змалювати та описати життя […]...
- Пригодницька повість В. Нестайка “Тореадори з Васюківки” Всеволод Нестайко – видатний дитячий письменник, твори якого відомі в Україні та світі. Повість “Тореадори з Васюківки” є дуже цікавою, у ній розповідається про пригоди двох кмітливих та веселих хлопців. Твір “Тореадори з Васюківки” – за своїм жанром пригодницька повість. Пригодницька література має певні особливості, які вирізняють її з-поміж інших. У центрі уваги читача знаходиться, […]...
- Трактування політичної та культурної спадщини України в “Історії русів” Твір “Історія Русів” був уперше опублікований у 1846 році. Його невідомий автор осмислює історію українського народу з часів сивої давнини і до 1769 року. Події описані у хронологічній послідовності. Спочатку і втор розповідає про походження східних слов’ян. Вагоме місце в історії Української держави він відводить козацтву, бо саме воно було захисником свого народу, боролося проти […]...
- Поема “Сон” – вершина політичної сатири в творчості Т. Шевченка Поема “Сон” – вершина політичної сатири в творчості Т. Шевченка Поема “Сон” (“У всякого своя доля”) написана Шевченком у 1844 році в Петербурзі. Поет привіз з України живі враження дикої сваволі поміщиків, злиденного життя і нестерпних страждань кріпаків. Свій гнів вилив він у поемі, яка є гострою сатирою на царську Росію часів Миколи І, на […]...
- Земля і людина в повісті О. Кобилянської “Земля” Питання про власність і власника вирішували багато століть. Як залежать вони одне від одного, які співвідносини у цих категорій, що таке приватна власність – рабство та прокляття чи свобода? У повісті О. Кобилянської “Земля” питання власності та її впливу на долю і характер людини, на співвідносини між чужими та кровними поставлено у специфічному освітленні. Україна […]...
- Земля і люди в повісті О. Кобилянської “Земля” Земле, моя всеплодющая мати… Чи замислювались ми над тим, що значить земля, наша матінка? Що дарує вона нам усім, хто живе на ній? Чи вслуховувались ми в чарівне, світле слово, яким є земля? Це вона ростить мудрих, добрих, працьовитих, щедрих людей. З неї починається життя і травички, і дерева, і хліба, і людини. Немало людської […]...
- Повість – визначення Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням (перша українська повість – “Маруся” Г. Квітки-Основ’яненка). Крім обсягу, повість різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування […]...
- Блискуча гра фантазії у поезії Ірини Жиленко (народилася 1941 року) Народилася в Києві. Рано втратила батьків. Навчалася і працювала одночасно. Закінчила вечірнє відділення Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Спочатку працювала вихователькою в дитячому садку, потім – у редакціях газет та журналів. Поетеса. У творчому доробку багато поезій для дітей (книжки “Достигають колосочки”, “Вуличка мого дитинства”, “Казки буфетного гнома”, “Двічі по […]...
- Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Салдатики!”) Показ прозріння селян і солдатів як нової політичної сили (за оповіданням Володимира Винниченка “Солдатики!”) Одним з головних принципів творчості Винниченка є його незмінне прагнення до життєвої правди. Із позиції активного політичного діяча він відверто змальовує життя українського суспільства доби першої російської революції на сторінках малої прози. Ці тривожні роки вражали соціальними контрастами і конфліктами, змінами […]...
- Вояцька повість Вояцька повість – жанр середньовічної літератури, де мовиться про героїчні подвиги, батальні сцени, епізоди військового побуту, в основі яких реальні та легендарні історичні події. Поетичний стиль В. п. пов’язаний із фольклорною епічною традицією, з історичною, переважно агіографічною (книжною) прозою, тяжів до фактографічного опису, стереотипних стилістичних фігур, поширював патріотичні ідеї та вояцькі чесноти, втілені в центральному […]...
- Чи можна вважати Ф. Достоєвського сучасним письменником? Чи можна вважати Ф. ДОСТОЄВСЬКОГО сучасним письменником? Твори Ф. Достоєвського сьогодні чи не найвідоміші у світі серед російських класиків. Увесь світ читає Достоєвського. Отже, у його творчості є щось таке, що змушує звертатися до творів письменника знову й знову. Достоєвський поза часом. Його думки так само актуальні зараз, як і у його час, і пізніше. […]...
- Світ фантазії в казковому оповіданні “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” Ігор Калинець – талановитий майстер слова, поет і прозаїк, що пише для дорослих і дітей. Світ дитинства для цього митця – невичерпне джерело натхнення. Він тонко відчуває дитячу душу, її потяг до мрії, уміння бачити невидиме, таємниче в буденному житті. У творі “Хлопчик-фігурка, який задоволений собою” автор показує, як завдяки багатій дитячій уяві Ганнусі з’являється […]...
- Повість Тодося Осьмачки “Старший боярин” – роздуми про Україну та українців Ми чесно йшли, У нас нема зерна неправди за собою. Тарас Шевченко Тодось Осьмачка заявив про себе як поет-символіст у бурхливу пору розвитку української літератури початку XX ст. “З усієї групи поетів, причетних до символізму, чи не найцікавіший либонь наймолодший з них Тодосій Осьмачка” (С. Єфремов). Особливо яскраво засвідчили це перші збірки поезій Осьмачки “Круча”, […]...
- Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Інститутка Марка Вовчка – перша українська реалістична повість Повість Марка Вовчка “Інститутка” була першим великим твором, у якому показано антагонізм між кріпаками і кріпосниками, стихійний протест проти жорстокості та сваволі панства, засуджувалося кріпацтво як велике соціальне зло. Розпочала письменниця роботу над повістю в Немирові на основі спостережень життя у панських маєтках. Змалювала вона повновладну поміщицю […]...
- Повість Ю. Федьковича “Три як рідні брати” – перлина прозової спадщини буковинського Кобзаря Прозова спадщина Ю. Федьковича налічує понад 60 повістей, новел, оповідань. За тематикою і проблематикою ці твори дуже різноманітні. Велика частина прозової творчості присвячена темі кохання. Тема кохання зображується Ю. Федьковичем у його власній, тільки йому притаманній манері: ми спостерігаємо, як розвиваються стосунки закоханих, простежуємо велику кількість сюжетних перегуків із народною творчістю, із баладами та легендами, […]...
- Повість минулих літ (АНАЛІЗ) Аналіз твору “Повість минулих літ” Жанр: літопис. Про твір: “Повість минулих літ” – це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають “Початковим літописом”. До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця – автора цього твору. Літопис розповідає про початок української держави, про […]...
- Віктор Забіла – Голуб ГОЛУБ Ой застогнав голуб У темній дуброві На гольї сухенькій; Ой заплакав тяжко Гіркими сльозами Козак молоденький. Ой застогнав голуб У темній дуброві, Неначе в неволі; Ой плакав тяжко Козак молоденький По нещасній долі. Ой застогнав голуб Аж лунь застогнала У темній дуброві; Ой заплакав тяжко Козак молоденький Да ще й кучерявий. \”Ой чого ж […]...
- Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика Типовість подій і персонажів у творі “Суд” Юрія Мушкетика. Ю. Мушкетик – автор широковідомих прозових творів “Біла тінь”, “Крапля крові”, “Жорстоке милосердя”, “Семен Палій”, “Позиція”, “Рубіж”, “Яса”, “Смерть Сократа”, “Суд над Сенекою”. Його перу належать романи, повісті та оповідання, в яких осмислено історичну долю українського народу, формування його національної свідомості, проблеми духовності, моралі тощо. В […]...
- Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” – сатира на козацько-старшинський устрій Повість Г. Квітки-Основ’яненка “Конотопська відьма” є дотепною сатирою на козацько-старшинський устрій у період його занепаду, на окремі явища тодішнього життя, на побут козацької старшини XVIII століття. Майстерно зобразив автор кумедні пригоди сотника Забрьохи та писаря Пістряка у місті Конотопі. Сотникові у спадок від батька дісталася […]...
- Повість минулих літ (Характеристика твору) Характеристика твору “Повість минулих літ” Жанр: літопис. Про твір: “Повість минулих літ” – це перший літопис, який дійшов до нас, його ще називають “Початковим літописом”. До речі, саме він проливає світло на історію нашого народу від найдавніших часів і до днів життя Нестора Літописця – автора цього твору. Літопис розповідає про початок української держави, про […]...
- Мілена Вітровська – Я земля, я земля, мені холодно й зимно Я земля, я земля, мені холодно й зимно, В мені плач матерів, що ховають дітей. В мені стільки гробів, що у їх половині Я не знаю імен, я не маю вістей Про наступну дитину. Я земля, я земля, дайте воду і хліб, Я приймаю листки, недоплавлені квіти. Ще сьогодні важливий і впевнений слід – Завтра […]...
- Найдавніша літературна пам’ятна України-Русі (за літописом Нестора “Повість минулих літ”) Кожен, хто цікавиться національною історією та її витоками, знає найдавнішу пам’ятку літератури “Повість минулих літ”. Створена вона була на межі ХІ-ХІ 1 століть ченцем Нестором та іншими літописцями. “Повість минулих літ” є не лише джерелом історії Київської Русі, а й видатним літературним твором. З Богом починаємо, Отче, благослови. Повість минулих літ Нестора, чорноризця Феодосійського монастиря […]...
- Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Моя оцінка подій, зображених у творі П. Куліша “Чорна рада” Згадуйте предків своїх, Щоб історія перед вами не згасла, і золотої нитки не загубіть. Ольга Кобилянська Історична проза наших митців – це твори, які спонукають нас знати свою історію, думати про долю свого народу і своєї країни, вони виховують у нас почуття національної гідності, сприяють […]...
- Повість Повість – епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття займає проміжне місце між романом та оповіданням. Крім обсягу, П. різниться від оповідання розгорнутішим сюжетом, більшою кількістю другорядних персонажів, повнішою та глибшою їх характеристикою, наявністю описів. Розмежування П. та роману менш виразне. Схожі вони […]...
- Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Підручник народознавства (повість Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”) Все своє життя Іван Семенович Нечуй-Левицький “кров’ю і нервами” був зв’язаний з простим народом: глибоко знав його життя, проймався його болями та думками, завжди прагнув допомогти скривдженим. Письменник уважно “наглядав” за життям земляків, його спостережливе око вбирало всі барви – від трагічно-чорних до яскраво-комічних. Тому такими різними були […]...
- Чим схвилювала мене повість О. Кобилянської “У неділю рано зілля копала”? (1 варіант) “Ой мати, мати! Жаль ваги не має, – Най ся Грицуньо у двох не кохає! Оце ж тобі, Грицю, за теє заплата: Із чотирьох дощок темная хата!” Повість “У неділю рано зілля копала” Ольги Юліанівни Кобилянської видатний літературознавець Є. Кирилюк небезпідставно назвав “шедевром в українській літературі”. Здається, талант письменниці найповніше виявився у цьому творі. За […]...
- Правдиве зображення трагічних подій Другої світової війни в оповіданні “Воля до життя” (1 варіант) Під час другої світової війни О. Довженко був на фронті. Письменник бачив страждання нашого народу, а також був свідком його надзвичайного героїзму. Свої спостереження, які пізніше стали основою його творів, він занотовував у записній книжці. В оповіданні “Воля до життя” О. Довженко правдиво зображує трагізм війни, що калічить безліч людей. Адже лише один армійський хірург […]...
Твір в публіцистичному стилі на суспільну тему.