Природний розум і врода Роксолани – героїні повісті О. Назарука “Роксолана”
… У греків є Таїс, у римлян – Лукреція,
У єгиптян – Клеопатра, у французів – Жанна Д’Арк,
У росіян – графиня Морозова, у нас – Роксолана.
П. Загребельний
У Стамбулі білі стіни найбільшої мечеті перед гробницею-тьорбе жінки з України, яку у світі знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. На великій міській ділянці височить мечеть, збудована Роксоланою на місці Аврет-базару, де колись продавали в рабство людей, поряд з нею – притулок для обездолених. Недалеко від восьмигранної гробниці Сулеймана Великого – усипальниця
Хто ж вона, Роксолана? Чому саме її ось уже більше чотирьохсот років пам’ятають і шанують? Чому саме їй присвячують наукові дослідження, про неї пишуть і оповіданнях, повістях, романах, її портрети й сьогодні прикрашають музеї (у Національному музеї у Львові знаходиться портрет Роксолани – робота італійського майстра XV ст.).
“Роксолана” (“Роксолана”) – повість історична. Розпочинається вона розповіддю про підготовку до весілля Насті Лісовської, дочки
Дівчина-християнка вразила Сулеймана своєю красою, а пізніше й розумом. Вона добре розумілася на Корані (цьому навчив її побожний учитель Адбуллаг), говорила з падишахом сміливо, переконливо. Знала, що згідно з Кораном чоловік не може силою взяти дівчину, бо то великий гріх. Слова дівчини сколихнули душу Султана. З ним ще ніхто так не говорив, окрім рідної матері. Та не тільки зміст слів зацікавив його, “але й свобідна форма, і вже перший акорд її, перші слова: вічна правда, рівність перед Богом. Ще не маючи волі, будучи невільницею, Хуррем у розмові з Сулейманом на його запитання, що ти робила б, якби сповнилося твоє бажання, відповіла: “Я будувала б, будувала багато… наперед збудувала б велику імарет (кухню для убогих), … велику дарешттіру (лікарню), … каравансерай для подорожніх і чужинців”. Сулейман відзначив про себе: ця дівчина маж не лише великий розум, але й дуже добре серце, вона не забуває людей з країни, з котрої потрапила до Туреччини. З часом Ель Хуррем отримала волю, прийняла іслам, стала дружиною Сулеймана Великого, народила трьох дітей: “Вона блистіла умов і веселістю, безоглядністю і милосердям”.
Молода дружина падишаха швидко набула визнання. Згадаймо розділи повісті, присвячені обрізанню першого сина. Представник посольств з Венеції, курдійські еміри просять послухання у Роксолани, хоч і були допущені на цю урочистість за дозволом султана. До Хуррем, яка ходила “без заслони”, часто заходили чужі люди, майстри, учені й поети”, муляри й будівниці, кожного вона приймала, і кожен з низ “дивувався її розмов і зацікавленням”. Навіть проповідники Корану просили Султан Величавий, володар трьох частин світу, прислухався до просьб і порад Ель Хуррем. І влада його із любові великої переходила в руки його жінки”. У народі кажуть, коли влади багато, то горе поряд ходить. Так сталося і в житті Роксолани.
За певних обставин вона “запахла кров’ю”. Ви скажете, що заради рідної дитини можна йти на злочин. Це істина, але й убивство іншої людини – великий гріх.
Візир говорив правду, та й сама Хуррем знала, що охрестила сила… Що керувало могутньою дружиною Сулеймана в той момент, коли вона говорила неправду про візира. Хіба лише думка про сина?
Важливим епізодом для характеристики Роксолани буде розповідь автора про другий джігат Сулеймана. У відповідальний момент вона переконала мужа не йти в наступ проти німців. Свої дії пояснила так: Султан може бути переможеним і померкне його зоря, а ще жоден із синів “не годен усісти на престолі султанів, ні піднести меча проти бунту”.
Хочу сказати кілька слів про зовнішню красу Роксолани. У примітці до повісті “Роксолана” читаємо, що італійський художник, який бачив султаншу, такі спомини: “… та пані, по народності русинка, не була гарна, але приємна”. Та кожен має своє поняття про красу. Портрет, що знаходиться у Львівському національному музеї, вказує, що вона була дуже гарна: “делікатна, дуже скромна і дуже спокійна з вигляду, – така спокійна, що успокоює навіть погляд на її портрет”. Автор повісті часто згадує очі Роксолани, а очі, звісно, – дзеркало душі. Вони були сині, часом випромінювали ласку, а іноді – в них мигтіла чаша чорної отруї”. Прикрашало дівчину й волосся: воно було золотисте і сяяло так, що аж очі засліплювало. Сулейман запримітив, що личко в невільниці “біленьке як сніг з таким відтінком, як у першого пуп’янка рози, а таке лагідне, як у його матері, що все боїться за нього”. І все ж Роксолана зійшла на незвичайну висоту завдяки винятковій силі характеру, мудрості, знанням, набутим наполегливою працею і чи не останню чергу – жіночій принадності.
Думаю, що образ Роксолани, місце цієї жінки в історії тієї епохи потребують додаткового дослідження, бо секрет її успіху не відкритий і досі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) І. Роман “Роксолана” – історія боротьби дівчини за свою особистість. II. Зовнішність та внутрішній світ Роксолани. 1. Портретна характеристика дівчини. 2. Розум та чесний характер. 3. Самотність на чужині. 4. Любов до України, допомога рідному місту. 5. Піклування про турецьких людей (у Стамбулі була збудована мечеть за […]...
- Знаковість постаті Роксолани (за повістю О. Назарука “Роксолана” й історичними довідками) Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало! Т. Шевченко Історія моєї землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: “… яка біда, […]...
- Проблема служіння народові в історичній повісті О. Назарука “Роксолана” Все на світі можна вибирати, сину. Вибрати не можна лише Батьківщину. В. Симоненко Повість “Роксолана” писалася упродовж кількох років – з 1918 по 1926 pp. Головні герої повісті – Сулейман Величний і дівчина-русинка Настя Лісовські, дочка О Луки. Ці історичні постаті жили на переломі Середньовіччя й Нових часів. Український народ, на думку істориків, переживав у […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (2 варіант) З-під пера Павла Загребельного вийшло багато творів, та саме романи займають найпомітніше місце в його творчості. Роман “Роксолана” – історія життя простої української жінки, яку в ранній юності розлучили з рідною землею, але на чужині вона спромоглася досягти такого високого становища, якого ніколи не досягала жодна жінка за всю історію існування могутньої Османської імперії. Настя […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (1 варіант) “У всякого своя доля”, – писав Тарас Шевченко, і це дійсно так. Комусь судилося прожити тихе, спокійне життя, а хтось жив бурхливо і назавжди залишився безсмертним, відігравши значну роль в історії. Переді мною портрет жінки: обличчя не вражає вродою, але щось є в очах. Можливо, радість перемоги? Задоволення життям? Чи невідступний біль, схований десь на […]...
- Світ героїні роману Павла Загребельного “Роксолана” Прикметною рисою роману Павла Загребельного “Роксолана” є значне розширення світу героїні порівняно з прозою попередників, де він в основному зводився переважно до сімейно-побутової сфери. Автор образу Роксолани активно освоїв суспільні, національні, професійні площини буття жінки у зв’язку з висвітленням таких проблемно-тематичних аспектів як “жінка і нація”, “жінка і держава”, “жінка і влада”, “жінка і патріархальний […]...
- Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного) Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою […]...
- Наближення далекої історії (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Історія кожного народу знає ім’я хоча б однієї жінки, яка творила історію. У Франції – це Жанна Д’Арк, в Росії – Євпраксія, в Україні – Роксолана. Відомо, що Роксолана (Анастасія Лісовська) народилася 1505 року в місті Рогатин на Галичині в родині священика. 1520 року ще п’ятнадцятилітньою дівчина потрапила в полон до кримських татар і була […]...
- Роксолана – моя улюблена героїня В українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани. Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім’єю фільм “Роксолана”. У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює […]...
- Сочинение на тему: Роксолана Роксолана была удивительной женщиной, Сулейман называл ее Хуррем – смеющаяся. Попав во дворец султана, она попросила разрешения пользоваться библиотекой, и за время пока Сулейман был в военном походе, успела освоить насколько языков. Она писала стихи, ценила искусство, разбиралась в политике, умела танцевать. Все это будто околдовало ее супруга. Даже грозная дворцовая гвардия боготворила госпожу, а […]...
- Роксолана – султанша-українка (За романом П. Загребельного “Роксолана”) Серед небагатьох жінок, яким доводилося керувати великою державою, та ще й у мусульманському світі, є й усім нам відома Роксолана. Життєвий шлях цієї непересічної жінки взагалі здається фантастичним. Їй удалося наперекір жорстким заборонам мусульманства потрапити до гарему турецького султана Сулеймана, стати його улюбленою дружиною, а потім і султаншею й без малого на сорок років зробитися […]...
- Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох […]...
- Твір на тему: Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив […]...
- Твір на тему: Рецензія на кіносеріал “Роксолана” Серед численних серіалів, що заполонили останнім часом телеекран, фільм “Роксолана” привертає увагу не тільки тим, що він створений на основі роману нашого сучасника, українського письменника Павла Загребельного. Фільм побудовано за законами пригодницького жанру, і тому сюжет сприймається як захопливий. Темою кінотвору є зображення подій XVI століття, пов’язаних із двома країнами – Україною і Туреччиною. Фільм […]...
- Образ Роксоляни в однойменному романі Осипа Назарука XVII століття – складний час для України, сповнений численними трагічними історіями окремих людей. Саме тоді тисячі дівчат і юнаків потрапляли в полон до татар, а потім турків. І лише небагатьом українським красуням доля “посміхалася”: вони ставали дружинами своїх панів. Можливо, ті дівчата знаходили щастя в коханні, в материнстві, але так до кінця життя й залишалися […]...
- Біографія Осипа Назарука Народився 31 серпня 1883 р. в м. Бучач. Тут вчився у гімназії. Згодом студіював право у Львівському та Віденському університетах. Його покликанням зі студентських років стала політика, водночас він шліфував публіцистичну майстерність. Результатом стала видана ще до 1914 р. низка брошур на політичні теми. Після вибуху Першої світової війни О. Назарук тісно пов’язав свою долю […]...
- Павло Загребельний – Роксолана (СКОРОЧЕНО) ПАВЛО ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ (нар. у 1924) РОКСОЛАНА (Уривки) Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі […]...
- Роксолана (скорочено) – Загребельний Павло Уривки Рогатин Нещасна бранка, продана і проклята, йшла під чужим небом. її душа плакала, це в її душі йшов дощ. Серце рвалося з грудей туди, де ніколи більше не будеш.- до втраченого Рогатина рвалась душа. Ніколи вона не зазнає кращого. Скрізь по вуличках нечистоти й омана. І кішки, тисячі кішок – улюблена тварина їхнього пророка. […]...
- Від полонянки до дружини могутнього султана. Феномен Роксоляни (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Нині багато говорять про феномен української дівчини Роксоляни. Дехто віддає належне її вроді та розумовим здібностям, інші не вбачають у цьому нічого надзвичайного і схильні приписати карколомні сходження української полонянки випадковому збігу обставин. Я вважаю, що розгадку своєї таємниці попівна з Рогатина залишила ще не одному поколінню співвітчизників. У Стамбулі з фактом існування Роксоляни вже […]...
- Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Історична повість О. Назарука “Роксоляна” мала вийти друком ще 1918 року, але на заваді стали революційні події. Автора запросили працювати в українському уряді. Та коли книга нарешті була надрукована, це стало знаковою подією. Повість і сьогодні має чимало шанувальників – особливо в Україні. Мене теж захопив сюжет повісті. Гострота перебігу подій, психологічні портрети персонажів, життя […]...
- Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” (1863-1910) Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор п’яти […]...
- Твір на тему: Відгук про прочитану книжку Потяг до читання у кожної людини з’являється в різний час. Одні захоплюються читанням із дитинства, інші – з шкільної лави, а дехто – у зрілому віці або навіть після виходу на пенсію. Але в тому, що у нас читаюча країна, можна переконатися навіть їдучи в метро: одні сидять з газетами, інші – з книжками. Я […]...
- Що рухало вчинками Чіпки: розум чи почуття? Життєвий шлях Чіпки Варениченка складний і суперечливий. Багато на його віку було зигзагів і крутих поворотів, підйомів і падінь. Чіпка дуже рано озлобляється проти кривдників. А це і дитяче товариство, яке не прийняло його, безбатченка, до себе, і багатій Бородай, який побив його за непослух. І Чіпка “поніс у серці гірке почуття ненависті на долю, […]...
- Романи П. Загребельного про жінок, про трагедію розлуки з рідною землею Павло Загребельний – це майстер слова, письменник від Бога. Його слово притягувало, немов магніт, наповнювало хвилюванням душу, бентежило, гріло, надихало своєю чарівливою силою, залюбленістю в рідну землю, її людей, історичне минуле. Найвищих трагічних нот досягає П. Загребельний у двох історичних романах про дивні й гіркі долі жінок – Євпраксії та Роксолани, долях, скалічених жорстоким часом […]...
- Трагічна доля героїні твору “Дівчина-чайка” Дніпрової Чайки Письменниця Дніпрова Чайка, мені здається, дуже любила море, морські краєвиди, чайок, тому й описувала їх у своїх творах. Використавши легенду про чайку, вона створила чудове оповідання “Дівчина-чайка”. Я уявляю маленьку дитину, яку морські хвилі колихали, каміння жаліло, а буря втішала. “І виросла дивно хороша дочка у старого: біла, мов піна морська… ” Дівчина не боялася […]...
- Ліричні героїні Ліни Костенко Поетом не можна стати, на поета не можна вивчитися, ним можна тільки народитися. Поет – це пророк, на якого сходить Дух Святий і відкриває нікому не відомі речі. Таким поетом з Божої ласки є Ліна Костенко. Багато років серед літературознавців точаться дискусії про жіноче слово в літературі, про “жіночу” і “чоловічу” поезію. Дехто з них […]...
- Відображення туги за рідним краєм героїні твору “Бояриня” (1 варіант) Творчість Лесі Українки різноманітна і за жанрами, і за темами й проблемами, і за стилем. Різкими і гострими є її вірші, в яких вона гартує слово – зброю. По-жіночому м’якою і ніжною є розповідь про кохання між Лукашем і Мавкою. Але звучать часом з вуст Лесі Українки і трагічні звуки, коли доля йде про рідну […]...
- Образ головної героїні оповідання “Каторжна” В оповіданні “Каторжна” розкривається доля Докії – дівчини-напівсироти. Каторжною її зробило життя з байдужим і вічно п’яним батьком, що після смерті дружини створив нову родину, в якій для рідної доньки не знайшлося навіть ласкавого слова чи прихильного погляду. Мачуха нещадно била дівчину, змушувала її працювати, морально принижувала. Для всіх Докія була чужою, тому росла, немов […]...
- Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” I. Історична основа драматичної поеми “Бояриня”. (Леся Українка у поемі “Бояриня” показала драматичні події XVII століття, коли Україна переживала складний історичний період, який пізніше було названо Руїною. Після приєднання до Московії Лівобережна Україна переживала посилення колоніального закабалення, українці не хилили голови. Гетьман Дорошенко очолив боротьбу за […]...
- І. Франко – це розум і серце нашого народу (М. Рильський) І. Франко – це розум і серце нашого народу (М. Рильський) I. Іван Франко посів визначне місце у літературі другої половини XIX сторіччя. (Залишив величезну літературну спадщину – поетичні, прозові, драматичні твори, літературознавчі, історико-економічні та філософські праці. Йому належить велика кількість праць українською, польською та іншими мовами. Виступав перекладачем з чеської, французької та інших мов.) […]...
- Відображення туги за рідним краєм героїні твору “Бояриня” (2 варіант) На сторінках драми “Бояриня” автор порівнює суспільну-політичну атмосферу України й Московщини XVII століття, підкреслює очевидні розбіжності.. Російсько-польська війна 1654-1667 рр. закінчилася Андрусівським перемир’ям, за яким Лівобережна Україна з Києвом увійшла до складу Російської імперії, а Правобережна була віддана під владу Польщі. На такий поділ України ніхто з українців дозволу не питав. Відтоді Україну гнобили два […]...
- Неземні почуття головної героїні драми Лесі Українки “Лісова Пісня” (1 варіант) Драма-феєрія “Лісова пісня” – це твір, який можна вважати унікальним у всьому світовому письменстві. З’явився він, за словами самої Лесі Українки, в результаті її спогадів про дитинство, проведене на Волині, коли її навіки зачарував образ лісової русалки. Вона згадала казкову розповідь про мавку, що чула ще у дитинстві. Цей казковий образ – плід народної фантазії […]...
- Твір на тему: Дерева – наші друзі (Твір-розум) Дерева – наші друзі. Вони допомагають нам усім! Як приємно дивитися на їх високі міцні стовбури, розкидисті вітки, яскраві листи! Навесні на деревах розпускаються бруньки і радують око перехожих, піднімаючи їм настрій. Дерева також дуже корисні. Вони як фільтри очищують повітря від токсинів та газів, які дуже шкідливі для нашого здоров’я. Кожної весни вони вдягаються […]...
- Неземні почуття головної героїні драми Лесі Українки “Лісова Пісня” (2 варіант) Один з найзагадковіших і водночас найчарівніших в історії української літератури – образ дитини лісу Мавки з драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня”. Образ Мавки, в якому так багато від самої Лесі Українки, символізує митця, що своїм мудрим поетичним словом “озвірілих в люди повертає”, “чинить диво”, завжди, за всіх обставин сповнений почуттям людської гідності, волелюбства, гуманності, митця, […]...
- Микола Руденко – Розум і душа Пригадую давніх років чудеса І в серці дитячому спалах: Я плакав тому, що на мене краса Сніжинкою з неба упала. Лежала вона на долоні – Та вмить Їй щось повеліло вмирати. Здавалося, небо ось-ось загримить Суворим засудженням страти. Тим часом на чорному тлі рукава Така ж нерозгадане гарна – Як розум, як диво! – З’явилась […]...
- Два народи – дві героїні (Наташа Ростова і Скарлет О’Хара) Романи Л. М. Толстого і Маргарет Мітчелл навряд чи можна порівнювати за глибиною змісту, масштабу піднятих проблем. Вони і написані в різний час: роман Толстого створювався в середині XIX століття, а “Віднесені вітром” – у XX столітті. І задуми в письменників були різні. Толстой, задумавши писати історію одного з декабристів, урешті-решт створив роман про події […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше […]...
- Чим полонила Настя Лісовська “пана трьох частин світу”, або “Якби я був султан… “? (за твором “Роксолана”) Спробуйте уявити себе могутнім володарем. Вам підкоряються землі “від тихого Дунаю до Багдаду, від кам’яних могил фараонів до найдальших розташувань військ у пустелях”. Щодня до вас прибувають численні гурти невольників, наймогутніші владики падають до ніг, щоб урятуватися. Ви маєте сотні наложниць, прислужників-підхалимів, чию жалюгідність і нещирість доводиться бачити день за днем. Чого б ви тоді […]...
- Твір на тему: Я хочу розповісти вам про книгу Дуже вірно сказав хтось, що книга ніколи не зрадить і не залишить тебе. Книга – це і мудрий учитель, і щирий друг. У книгах ми знаходимо відповіді на багато питань, що хвилюють нас у житті. Ще багато красивих і високих слів можна сказати про книги і їхню роль у житті людини. Я хочу розповісти про […]...
- Твір на тему: Що головніше – розум чи почуття? (твір-роздум дискусійного характеру) Нещодавно я став свідком однієї дискусії. Сперечалися мої однолітки. Мова йшла про те, що слід вважати головнішим – розум чи почуття. Більшість були переконані, що основним сьогодні є розум, а почуття залишилися у минулому столітті. Деякі вважали, що тільки почуття є найважливішими. Мені здається, що неможливо назвати одне головнішим за інше. Людині, яка віддає перевагу […]...
Жіночі образи роману злочин і кара.