Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи (комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Проблема бездуховності людини, засліпленої прагненням до наживи
(комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”)
Жадоба до матеріального збагачення завжди призводила до духовного зубожіння. Цю аксіому доводили і Бальзак, і Мольер, і багато інших майстрів художнього слова. Не лишився осторонь і український драматург Іван Карпенко-Карий. У комедії “Сто тисяч” він зобразив характери, які у погоні за грошима забули про основи основ людського буття – моральні принципи. Таких героїв у п’єсі двоє: Герасим Калитка і кум його Савка.
І, звичайно ж, центральна інтрига твору – купівля фальшивих грошей – явище протизаконне, але цього, справжнього гріха, Герасим не боїться. Коли Савка, якого Калитка взяв у компаньйони, повертається із міста, успішно розмінявши “фальшиві” купюри, коли сповіщає, що гроші “годяться”, Герасим розчулено каже: “Куме, вашими устами Бог говоре”.
Лицемірство є ще однією виразною рисою цього персонажа. Перед своїми друзями він прагне мати вигляд доброго та чесного чоловіка, який дуже любить свою жінку. Насправді він поводиться зі своєю дружиною жорстоко. Ось що говорить сама Параска: “Бий, бодай тобі руки посохли! І замолоду з синяків не виходила, бий і на старість! У! Харциз – коняку жаліє, а жінку бить збирається… ” Втім, до бійки справа не доходить: як тільки на порозі з’являється Копач – Герасим цілує Параску.
Другим, хто прагне здобути гроші будь-якою ціною, є Савка – змучений бідністю селянин, який живе у боргах і не знає, як існувати далі. Доведений до відчаю, Савка згоден продати дияволу власну душу: “Пішов би до нього в гості у саме пекло: надокучило отак раз у раз позичати, нехай би дав, іродів син! Чи душу йому, луциперові, треба, то нехай би брав, бо без душі, мабуть, легше, як без грошей”.
Савка розмірковує про те, що, мабуть, сусідський поміщик Жолудь має “нечисті гроші”, тобто, він вже скористався цією можливістю. Але наприкінці цієї ж яви Савка робить ще один висновок: “Е, куме, мабуть, і в тебе нечисті гроші, і в тебе душа вже не своя”. І у цих словах – уся суть конфлікту, тут заховано корінь зла. Про людину, яка ставить на перше місце в житті багатство, можна впевнено сказати, що вона продала душу дияволу. Під час поділу грошей і Калитка, і Савка готові вбити один одного. Втім, коли справу провалено, коли Герасиму не дали накласти на себе руки, Савка кається. І його покаяння – це справжнє покаяння людини-християнина: “Буде здоров’я – будуть і гроші, а я навіки від них одрікаюсь, ніколи в світі не буду хотіть більше, ніж Бог дає”. На жаль, з боку Калитки покаяння ми не бачимо…
Таким чином, у п’єсі “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий утверджує ідею духовності як основи людського життя. Насамкінець буде доречним навести слова Ісуса Христа: “Не збирайте скарбів на землі”. Адже душа – дорожче.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” – одна з кращих сатиричних комедій в українській драматургії “Сто тисяч” – перша п’єса, написана І. Карпенком-Карим. Цей твір започаткував появу комедіографа-сатирика, який розвінчував сільських глитаїв, висміював їхню жадобу до збагачення. П’єса написана на реальних фактах. Узявши за основу відомості про шахраїв, які у Єлисаветграді продавали фальшиві гроші, І. Карпенко-Карий намалював типовий образ “стяжателя”, глибоко розкрив його характер. Центральний персонаж – Герасим Калитка, сільський […]...
- Комедія Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною Драматургія Карпенка-Карого розмаїта за тематикою, жанрами, образами… У багатогранних характерах він відобразив інтереси, прагнення різних соціальних слоїв українського суспільства: стяжателів землі, капіталу, земле-власників-мільйонерів і селян-бідняків. Сила комедії “Сто тисяч” у тому, що в ній правдиво відтворено нові зміни в житті села, глибоко розкрито хижацька характер сільської буржуазії, нові її засоби експлуатації та збагачення. Головним персонажем […]...
- Моральне падіння людини, яка йде до мети злочинним шляхом (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) І. Карпенко-Карий – талановитий драматург-новатор останніх десятиріч XIX – початку XX століття, який збагатив українську літературу драматичними творами різноманітних жанрів – історичною, соціально-побутовою, соціально-психологічною драмами, соціальною комедією, реалістичною трагедією з гострим соціальним конфліктом. У своїх п’єсах І. Карпенко-Карий створив галерею образів людей, якими керували в житті жага наживи, влада грошей, манія збагачення. У комедії “Сто […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” і “вічна” тема влади грошей над людиною (1845-1907) Справжнє прізвище – Тобілевич. Народився в слободі Арсенівка (тепер у складі села Веселівки Новомиргородського району Кіровоградської області) в родині управителя поміщицьких маєтків (брати – Микола Садовський, Панас Саксаганський і сестра – Марія Садовська стали відомими акторами, діячами української культури). Навчався в Бобринецькому повітовому училищі, працював дрібним чиновником у канцеляріях. Багато займався самоосвітою, брав участь […]...
- “Гроші – всьому голова” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) I. “Сто тисяч” – найкраща сатирична комедія в українській драматургії (написана 1890 року; змальовано суттєві зміни в житті села після скасування кріпацтва; головне – показ руйнування людської особистості під впливом грошей). II. Нові хазяї на селі (“Жолудь – десять тисяч десятин, Чобіт – п’ять тисяч десятин, Пузир – три тисячі”; Калитка теж тягнеться за ними): […]...
- Трагічне і комічне у п’ієсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. Творчість І. Карпенка-Карого у контексті розвитку української драматургії й театру кінця XIX ст. (Відомий драматург І. Карпенко-Карий стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах він звертався до соціальних проблем і суспільних відносин. З нещадною правдою він показав нові зміни на селі, зобразив позитивні і негативні риси своїх персонажів, висміяв прагнення до […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” як викриття користолюбства Наприкінці XIX – початку XX століття театральне мистецтво України переживало піднесення, ставала більш важливою його роль у культурному та громадському житті. Цей розквіт українського театру пов’язаний, не в останню чергу, з драматургією І. Карпенка-Карого та його діяльністю як режисера й керівника трупи. Українська драматургія того часу була під владою літературних штампів. Популярними були псевдокомічні п’єси […]...
- Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” I. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад сторіччя мають неабиякий успіх. “… Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, […]...
- Гроші як міра випробування людини (оцінка образу Герасима Калитки у п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” була написана наприкінці вісімдесятих років ХІХ? століття і з того часу є однією з найкращих сатиричних комедій української драматургії. Уній автор яскраво і переконливо змалював ті суттєві зміни в житті села, які сталися майже через три десятиліття після скасування кріпацтва. Щоб охарактеризувати їх найбільш стисло, я б використала слова головного […]...
- Хижацька натура Герасима Калитки (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Герасим Калитка – сільський багатій, у якого є двісті десятин землі. Та це його не задовольняє, він прагне збільшити свої володіння. Про свою мрію він говорить: “Ох, земелько… Як радісно тебе загрібати докупи, в одні руки… Приобрітав би тебе без ліку… ” Власницькі прагнення цього черствого і занопадливого “стяжателя” сягають далеко. Він упевнений, що настане […]...
- Моя оцінка образу Герасима Калитки (за комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Кращі риси простих людей не закривали від спостережливого ока І. Карпенка-Карого того, що було породжене тогочасною соціальною дійсністю. У п’єсі “Сто тисяч” автор яскраво змалював охопленого жадобою збагачення сільського глитая Герасима Калитку. Калитка, на перший погляд, любить землю і називає її святою земелькою, божою дочечкою. Але для нього земля є засобом збагачення, наживи: “Як радісно […]...
- Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися […]...
- Хижацька натура Герасима Калитка (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Герасим Никодимович Калитка – заможний селянин, що має двісті десятин землі, п’ять тисяч грошей, наймитів, що на нього працюють, і багато худоби. Є в нього жінка Параска і син Роман, що весь удався в батька. А батько в нього працьовитий, гарний хазяїн. Але, з другого боку, Герасим жадний, хитрий, лицемірний. Весь смисл життя Калитки, всі […]...
- “Я взяв життя” (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Сюжет п’єси “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий узяв із реального життя: у країні скасували кріпосне право, сили, що дрімали в окремих представниках селянства, звільнилися і знайшли вихід у примноженні достатків, у скуповуванні земель, у нещадній експлуатації селянства. Герасим Калитка, головний герой п’єси “Сто тисяч”, жив у кожному новітньому багатієві. Карпенко-Карий навіть прізвище своєму героєві дав, використавши […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (ІІІ варіант) Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість фальшивих грошей прості папірці. Цей випадок був використаний автором, що вже давно хотів прилюдно осудити сільських багатіїв нового типу, у комедії […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (5 варіант) П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. Можна впевнено сказати, що прагнення до збагачення – основний зміст життя Калитки. Він любить землю, але чому ми засуджуємо цю любов? […]...
- Сатиричний образ сільського глитая (За комедією І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Драматургія Івана Карпенка-Карого – одне з найвищих надбань українського класичного театру. П’єси цього видатного митця визначаються реалістичністю, досконалістю, багатоплановістю. Так, у славетній комедії “Сто тисяч” талант письменника-сатирика виявився з найбільшою повнотою, винайшовши художню форму для зображення зажерливого та фанатично жадібного сільського глитая. Сюжет комедії “Сто тисяч” становлять події, пов’язані з шахрайськими намірами заповзятливого куркуля Герасима […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (1 варіант) І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. Головний герой п’єси – багатий мужик Герасим Калитка, всі помисли якого спрямовані на придбання землі. Заради цього він накопичує гроші. Калитка […]...
- Згубний вплив грошей (за п’єсою “Сто тисяч”) Гроші… Для когось вони відіграють важливу роль, хтось має скромні грошові потреби, але, звичайно, без грошей обійтись неможливо. Любов до грошей – ось що об’єднує персонажів п’єси Карпенка-Карого “Сто тисяч”. Герасим Калитка, сільський багатій, прагне на всьому заробити і наскладати якомога більше грошенят. Він жорстоко експлуатує наймитів, шкодує для них шматка хліба і поступово втрачає […]...
- Нова доба – нові господарі землі (за п’єсами І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”, “Хазяїн”) Друга половина XIX сторіччя. Залишилася в минулому селянська реформа 1861 року. Селяни нарешті отримали право не лише до сьомого поту працювати на поміщицькій землі, а й на зароблені гроші викупити свій власний наділ. Треба знати історичні умови тієї доби, щоб зрозуміти позитивні і негативні риси характерів персонажів драматичних творів Карпенка-Карого. Терентій Пузир і Герасим Калитка […]...
- Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” Образ копача Бонавентури в п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” У п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” виведені два основних образи. Перший – це ненажерливий сільський глитай Герасим Калитка, що увібрав у себе найгірші риси вдачі: грубість, жадобу, скнарість, гонитву за наживою. У цьому образі автор показав тих, хто із соціальних низів видерся на виший щабель і […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (2 варіант) І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на прикладі головного героя Герасима Калитки, як низько може впасти людина, що в житті має лише один інтерес – гроші. Калитка втратив […]...
- Згубний вплив грошей на персонажів (за комедією Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”) П’єса Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч”, що була написана у 1890 році, слушно вважається однією з найкращих сатиричних комедій в українській драматургії. Письменник із презирством і огидою завжди ставився до зажерливості нових сільських хазяїв, яких породили соціальні зміни на Україні у 80-90-х роках минулого століття. Тому з такою силою талановитого сатирика, з таким сарказмом і гнівом […]...
- Головна риса характеру Герасима Калитки (за п’єсою І. Карпена-Карого “Сто тисяч”) У п’єсі Івана Карпенка-Карого “Сто тисяч” простежується характерна для заможного селянина риса характеру – чим більше людина жадає набуття багатства, тим більше вона вчиняє заради грошей злочинів. Отаким селянином у п’єсі “Гроші” (саме таку назву мала спочатку п’єса) був Герасим Калитка. Він скуповує землю в збіднілих селян, поміщиків, які не змогли протистояти йому та іншим […]...
- Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Селянство в пореформені часи (за п’єсою І. Карпенка-Карого “Сто тисяч”) Іван Карпенко-Карий – письменник-драматург, який все своє життя і творчість присвятив становленню і зростанню українського театру. П’єси його порушували болючі проблеми II половини XIX століття, розкривали характерні риси тогочасного життя. П’єса “Сто тисяч” – твір про життя селянства в перші пореформені роки. Ще з дитинства, […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) (IV варіант) “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які по натурі такі ж жадібні, як і їх хазяїн. У гонитві за грішми багатій раз у раз потрапляє у смішні обставини, […]...
- Мої роздуми над образом Пузиря у п’єсі І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Іван Карпенко-Карий (справжнє ім’я – Іван Тобілевич) – це видатний драматург кінця XIX – початку XX століття, один із корифеїв українського театру. Він стояв біля витоків нової української драматургії. Найчастіше у своїх творах письменник звертався до соціальних проблем сучасної йому доби, описував тодішні економічні обставини та відносини, висловлюючи у підтексті своє ставлення до крутійства чи […]...
- Корифей українського театру (за творами І. Карпенка-Карого) Корифей українського театру Іван Карпенко-Карий (справжнє прізвище – Тобілевич) був людиною всебічно обдарованою. Його два брати і сестра стали відомими акторами, діячами української культури. Успіх п’єс Івана Карпенка-Карого пояснюється тим, що сам драматург починав з акторської діяльності. Спочатку він був актором трупи свого брата Миколи Садовського, а 1890 року створив разом із Саксаганським “Товариство російсько-малоросійських […]...
- Іван Карпенко-Карий – Сто тисяч (Скорочений переказ, дуже стисло) Іван Карпенко-Карий Сто тисяч (Скорочений переказ, дуже стисло) Комедія у 4-х діях Дійові особи: Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин, Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, селянин. Бонавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. До селянина-багатія Герасима Калитки приходить єврей Невідомий, […]...
- Сто тисяч (дуже стисло/скорочено) – Карпенко-Карий Іван Комедія у 4-х діях Дійові особи: Герасим Никодимович Калитка – багатий селянин, Параска – жінка його. Роман – син їх. Савка – кум Герасима, селянин. Бонавентура – копач. Невідомий – єврей. Гершко – фактор. Мотря – наймичка. Клим – робітник. До селянина-багатія Герасима Калитки приходить єврей Невідомий, якого привела сюди, за його словами, нужда. Зустрічає […]...
- Іван Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург на образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі: […]...
- І. Карпенко-Карий і його п’єса “Сто тисяч” Вивчаючи творчість Івана Карпенка-Карого, ми знайомимося з розвитком української драматургії й театру другої половини XIX століття. Величезним творчим досягненням Карпенка-Карого є його комедія “Сто тисяч”. Провідною рушійною силою подій, зображених у комедії “Сто тисяч”, є гонитва за багатством. Це яскраво показав драматург в образі сільського куркуля Герасима Никодимовича Калитки, сенсом життя якого було придбання землі”. […]...
- Комедія І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – видатне досягнення української драматургії XIX століття Чим визначається цінність літературного твору? Мабуть, тими загальнолюдськими цінностями, які автор у досконалій художній формі показує читачеві і примушує його замислитися. А ще тим естетичним задоволенням, що одержує людина при спілкуванні зі Словом митця. Такий справжній витвір мистецтва подарував нам І. Карпенко-Карий. Хоч його “Хазяїн” – сатирична комедія, чітко видно прагнення драматурга підвести читача до […]...
- Іван Карпенко-Карий – Сто тисяч (Стислий переказ, скорочено) Іван Карпенко-Карий Сто тисяч (Стислий переказ, скорочено) Дія І Невідомий приїжджає до Герасима Никодимовича Калитки, багатого селянина, й намагається улаштувати одну вигідну для себе справу, яку придумав сам. Син Калитки Роман розмовляє з наймичкою Мотрею про їхнє одруження восени, на яке дав згоду батько. Герасим радіє, що вдало купив землю: “Ох, земелько, свята земелько, Божа […]...
- Сто тисяч (інша версія переказу) скорочено – Карпенко-Карий Іван Дія І Невідомий приїжджає до Герасима Никодимовича Калитки, багатого селянина, й намагається улаштувати одну вигідну для себе справу, яку придумав сам. Син Калитки Роман розмовляє з наймичкою Мотрею про їхнє одруження восени, на яке дав згоду батько. Герасим радіє, що вдало купив землю: “Ох, земелько, свята земелько, Божа ти дочечко! Як радісно тебе загрібати докупи, […]...
- Комедія “Хазяїн” Івана Карпенка-Карого – видатне досягнення української драматургії XIX ст Спадщина І. Карпенка-Карого (Тобілевича) – 18 п’єс. Драматургічна творчість його – найбільше досягнення української класичної драматургії XIX ст. Творчо засвоївши досягнення своїх попередників – І. Котляревського, Г. Квітки-Основ’яненка, Т. Шевченка, М. Гоголя, О. Островського, він створив жанр української соціальної комедії. “Хазяїн” – найвизначніша, найкраща реалістична сатирична комедія Карпенка-Карого, – вершина його творчості. У чому Ж […]...
- П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу П’єса І. Карпенка-Карого “Хазяїн” – соціально-сатирична комедія нового типу Іван Карпенко-Карий – найвизначніша постать в українській драматургії кінця XIX – початку XX століть. Він був, за визначенням І. Франка, “тим великим драматургом, якому рівного не має наша література”. Драматургічна спадщина письменника складається з вісімнадцяти п’єс, з-поміж яких найбільш відомою є п’єса “Хазяїн”. Це соціально-сатирична комедія […]...
- “Сміх крізь сльози” в п’єсах Івана Карпенка-Карого У п’єсі “Суєта” Карпенко-Карий словами свого героя Івана Барильченка каже: “Комедію нам дайте, що бичує сатирою страшною всіх і сміхом через сльози сміється над пороками і заставляє людей, крім їх волі, соромитися своїх вчинків”. І. Тобілевич так і намагався писати комедії. Його п’єси заставляють людей соромитися не тільки своїх вчинків, але й вчинків героїв, яких […]...
- Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” В українській літературі основоположником соціальної комедії став Карпенко-Карий, створивши цілу низку комедій, що “сатирою страшною” таврували визискувачів, шахраїв, деморалізованих чиновників. Із вісімнадцяти створених драматургом п’єс сатирична комедія “Хазяїн” вважається однією з найкращих. П’єса була написана 1900 року і вперше поставлена у Києві 1901 року. У ролі головного героя […]...
- Гірка комедія солодкого життя Не спиться, не їсться мені… Герасим Калитка У нашому суспільстві здавна існує страшний звір. Кудлатий, дикий, з червоними ненаситними очима, він не їсть і не спить, блукаючи душами людей. Цей звір справді небезпечний, і його не можна зловити, але парадокс: люди не жахаються його, а навпаки, широко відкривають двері, впускаючи його в душу. Звіра цього […]...
Речення про героічне минуле украінського народу.