Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” (2 варіант)
Повість І. Франка “Сойчине крило” справляє надзвичайно трагічне враження. Це сповідь двох душ, що загубили одна одну в цьому жорстокому світі через непорозуміння та неувагу.
Спочатку ми знайомимося із автором-оповідачем. Те, що він розповідає про своє життя, викликає неоднозначні почуття. Він закоханий у самотність, постійно наголошує на тому, що тепер його ніщо живе не цікавить: ані робота, ані суспільство, ані почуття. Йому сорок років, але звідки виникла ця впевненість у своїй байдужості до світу? Знаменно, що повісь починається зображенням
Герой вважає, що це свято допоможе нарешті йому позбутися всього зайвого: “Без зайвого завзяття та жорстокості в життєвій боротьбі, але й без недбальства та слямазарності. У всьому розумно, оглядно, помірковано і поперед усього спокійно, спокійно, як годиться сорокалітньому мужеві. Дурень, хто на порозі сорокового року життя не пізнав ціни життя, не зробився артистом життя!”. Як бачимо, очікування дива все одно не покидало його. Він людина, але мріяв позбутися всього людяного – чи це не диво для живої розумної істоти, наділеної душею?
У своєму запереченні навколишньої дійсності він доходить до крайньої межі. Герой вважає, що життя – це тільки його власний скарб. Отже, ніхто не має права жадати він нього найменшої жертви цього скарбу. Поняття “суспільство”, “держава”, “народ” стали порожнім звуком. Для вільної людини це ланцюг з твердого заліза і м’якої павутини – насилля та брехні. Насилля в’яже тіло, а брехня душу.
Диво все ж таки заглядає у цю новорічну ніч в його оселю. Він отримує листа з далекого краю. Дуже довгий час він вагається, чи треба читати цього листа. Лист може містити якісь неприємні несподіванки, адже він складається з багатьох слів, а одне слово здатне вбити… Або відродити до життя? Боротьба ще триває, але це боротьба розумова, бо серце шепоче інше. Руки тремтять – і герой невпевнено розкриває конверт. Відразу, навіть не подивившись на зміст листа, він розуміє, що інформація, закладена в ньому, фатальна. Фатальна для його самотності, впевненості, спокою, налагодженого побуту.
Перше, що впадає в око, – сойчине крило. Він не бажає зізнаватися, але це крило було пов’язано з найтривожнішими подіями у його житті. Кохання – це сойчине крило. Справді, листа написала його кохана, яка три роки тому зникла. Він уважав, що її вже немає на світі, аж поки ця звісточка від “мертвої” людини не подихнула на нього теплом і життям.
Три роки тому він звільнився з тюрми і випадково потрапив у лісове господарство. На галявині він зустрів несподівано дівчину. Вона була в зеленій стрілецькій куртці, з рушницею через плече, з готуром свіжо застріленим у торбі, зі свистком у губах. Від несподіванки герой витріщив очі і довго не міг розмовляти. У відповідь дівчина засміялась, побачивши те зачудування. Вона подала йому руку і відчула, як його вуста тремтіли і горіли під чорними вусами. Це вже не тільки спогади нашого героя, але й слова із листа, почуття із листа і спомини із листа. До нього зверталася кохана. Оригінальна форма оповіді утворює ілюзію, що ми, читачі, стали свідками інтимної розмови двох близьких людей. Він читає листа і відразу коментує написане: “Я віддав тобі все, що було найкраще в моїй душі, без домішки хоч би атомика низького, підлого, брудного, а ти погралася моїми святощами і кинула їх у болото… “. Деякі моменти його дратують – це зайві ” тямиш “, це порівняння жінок із гарними квітами. Але вона, пишучи листа, ніби передбачає всі його думки, і сама відповідає на питання, які постають перед героєм. Порівняння жінок із квітами прозоре: “цвіт – се кокетерія рослини, що всі оті рожі, геліотропи, хризантеми та туберози те й тілько роблять, що кокетують, грають ролю, б’ють на ефект – а все в одній цілі “. Квіти лоскочуть дотик незрівнянною ніжністю своїх листочків, бентежать, розкішними комбінаціями запахів. Більше того, вони глибоко заходять у душу для того, щоб торкнути наше естетичне почуття нечуваним багатством. Так і жінки: коли вони розквітають перед коханим чоловіком – це тільки вияв їхньої природи, інакше вони не можуть.
Це сумний діалог-плач. Чим далі він читає, тим більше відчуває, що серце його не померло, що воно живе. Серце замучила спрага, але історія коханої живить це хворе серце. Зі сторінок листа постає життя виплеканої батьком у лісовій гущавині романтичної дівчини, яка вирішила змінити своє життя на краще. Дівчина кохала нашого героя, Массіно, як вона його називала. Кохала до нестями, про що свідчить історія з сойкою. Кожного дня вона приходила до Массіно, а пташка сойка була очевидцем цих зустрічей. Коли дівчина приходила вранці, сойка повідомляла про її прихід. Дівчині це видалося нечуваним – вона хотіла сама будити коханого, а тут якась пташка. І дівчина пристрелила її. Здається, у цей момент Массіно і повинен був відчути небезпеку. Він мав якось змінити свою поведінку, для того щоб кохана почувала себе затишно поруч з ним. Але Массіно продовжував насолоджуватися її красою, а душа її була для нього непрочитаною книгою.
Одного разу дівчина втекла. Втекла із молодим практикантом Генрисем. Нерозумна дівчина повірила в рум’янець на його щоках. Повірила в те, що він був тихий, слухняний, делікатний та чемний. І полетіла за ним на край землі. Але Генрись був звичайним злодієм, який підштовхнув її у прірву безнадії, відчаю, страждань. Дочка лісу стала заручницею чужої волі. У лісі свої жорстокі закони, але ті закони, що визначають існування людського суспільства, були ще жорстокішими. Чоловіки купували її, програвали в карти, продавали… Вона перестала бути жінкою-квіткою. Точніше, вона ще була квіткою, але квіткою зірваною. Ті, хто бачив її красу, не могли просто насолоджуватися, як це робив коханий Массіно. Вони нещадно з коренем видирали квітку для того, щоб поставити її у вазон. Кілька днів – і квітка в’яла.
Здається, що цей лист-сповідь до коханого, якого вона колись зрадила, був проявом егоїзму. З іншого боку, кожна людина може помилятися. Ми можемо уявити, як важко їй було відкрити тепер таємницю своєї душі. Вона згадувала, що колись побожна мати навчила її молитися. У роки молодості вільнодумець батько розвіяв своїми дотепами сліпу дитячу віру. А потім прийшла буря, що вхопила її, мов листок, відірваний від гілки, і понесла далеко-далеко. І за цей час, довгих три роки, ніколи не виникало бажання помолитися чи сповідатися: “Не почувала потреби. Серце запеклося і не м’якло ані разу”. А тепер настав рішучий момент, бо далі – тільки прірва морального спустошення.
Дівчині пощастило, бо вона мала свого Массіно, який хоч і стверджував своє право бути самотником, більше за все на світі боявся самоти. Лист коханої був для нього фатальним, але в іншому значенні: він повертав його до життя. Відновлював та відроджував усі почуття, притаманні живій людині. Незважаючи на мінорну, трагічну тональність історії двох закоханих, повість дарує оптимістичний заряд – це незламна віра у добре людське серце.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” (1 варіант) Значним кроком на шляху оновлення вітчизняної літератури стала мала проза Франка 1900-х років, позначена драматичним напруженням пристрастей, концентрацією дії та замкнутістю форми. У своїх творах письменник звертається до аналізу неординарних людських характерів, часто одержимих пристрастю, до складної взаємодії свідомого та несвідомого в їхній поведінці. Особливе місце належить повісті-новелі “Сойчине крило”. У рецензії А. Крушельницького на […]...
- Новела І. Франка “Сойчине крило” Новела “Сойчине крило” належить до пізньої прози І. Франка. До твору подано підзаголовок “Із записок відлюдька”. Проблематика цієї новели має екзистенційний характер, бо автор порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі. Хома – Массіно стає відлюдьком, свідомо відмежувавшись від людей, заховавшись за витворами культури. Він трагічно смакує […]...
- Сойчине крило (скорочено) – Франко Іван Оповідач говорить, що завтра Новий рік і сорок років із дня його народження. Він хотів би зустріти це свято спокійно, з гідністю, як робіт це вже два роки поспіль. Раніше він теж зустрічав Новий рік у великій веселій і шумній компанії. Але тепер такого не хоче. Він послухає улюблену музику, почитає журнали, помилується квітами, що […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (2 варіант) Творча спадщина Степана Васильченка дає читачам і дослідникам багатий матеріал для роздумів над вічними проблемами життя, що досить своєрідно й оригінально втілилися в його творах. Не залишався письменник байдужим і до проблем сучасної йому дійсності. Працюючи вчителем, він спостерігав життя дітей, які втратили своє дитинство внаслідок ситуації, що склалася на той час у державі. Він […]...
- Проблематика повісті С. Васильченка “Талант” (1 варіант) Степан Васильченко – літературний псевдонім Степана Васильовича Панасенка, людини складної особистої долі, що присвятила не тільки свою творчість, а й життя народові, його освіті, розвитку, зміні світогляду селян. Він був не тільки письменником, але й учителем, жив серед селян, добре знав усі їх проблеми, біди, а свої твори писав не про якихось абстрактних селян, а […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” (1 варіант) Геній українського народу Іван Франко піднісся над часом. Його “Вічного революціонера”, “Безмежне поле” співатимуть волелюбні хори, а він… а він, зігнутий, у благенькій одежині, з буханцем хліба під пахвою йшов вечорами додому і був похований у чужій сорочці, у чужому склепі. Важко жилося цій людині, тому, мабуть, він так правдиво описав життя всіх верств населення […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” (1 варіант) “Борислав сміється” – один із найвидатніших зорів І. Франка, нове явище в українській літературі оугої половини XIX століття. Автор змальовує зарони революційної боротьби робітників з капіталістами, демонструє зростання свідомості робітників у боротьбі за свої права та їх спроби змінити життя на краще. Головною ідеєю твору є ідея єдності робітників у боротьбі проти гнобителів. Проведення в […]...
- Проблема робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” (ІІ варіант) У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: робітники, які підіймаються на класову боротьбу, та капіталісти. В основі повісті лежить подія, яка дійсно відбувалася у […]...
- Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка (на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”, “Зойчине крило”, “Із записок недужого”) Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка (на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”, “Зойчине крило”, “Із записок недужого”) Іван Якович Франко є, беззаперечно, найпомітнішою та найдіяльнішою постаттю української культури на зламі XIX – XX ст. Поет, публіцист, літературознавець, критик, людина енциклопедичних знань, відомий політичний і громадський діяч… Важко назвати ті сфери […]...
- Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Проблематика поеми Івана Франка “Мойсей” Як “Мойсей” Мікеланджело – один з найвидатніших творів світового мистецтва, так і однойменна поема І. Франка – унікальне явище не лише в українській, а й світовій літературі. Написаний у період піднесення революційного руху в Росії й в Україні “Мойсей” став визначною віхою у творчості Каменяра, розкрив нові грані його поетичного […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (3 варіант) Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Проблематика повісті М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” Повість “Тіні забутих предків” датована 1911 роком. В одному з останніх творів (новелі “Сон”) М. Коцюбинський урочисто проголосив: “Поезія жити не може на смітнику, а без неї життя – злочин”. Ці слова можна поставити епіграфом до всієї його творчості, особливо для таких мистецьких шедеврів, як “Intermezzo”, “Сон”, “Тіні забутих предків”. Жадання добра, краси, почуття людяності […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (1 варіант) Навчив журавлик хлопчика літати… Борис Ілліч Олійник – поет планетарної широти мислення, щирий, відвертий зі своїм читачем. Саме з ним веде автор серйозну, виважену бесіду про загальнолюдські цінності: про благородство душі, свободу духу, про повагу до найріднішої людини – матері, про щастя жити на землі і залишити по собі добру пам’ять, про гармонію людини й […]...
- Мій улюблений персонаж із повісті І. Франка “Захар Беркут” Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові […]...
- Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Соціально-побутова проблематика повісті Івана Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Повість “Кайдашева сім’я” вражає глибокою правдивістю, живими, виразними образами героїв, поєднаними з глибинним реалістичним відтворенням селянського життя в часи після скасування кріпацтва. Бажання мати землю якомога більше перетворює молоде покоління Кайдашів на сварливих, егоїстичних і обмежених людей, якими були і їхні батьки. Дійові особи повісті – це надзвичайно […]...
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (2 варіант) Література вчить жити, література вчить думати про велике, виховує характер, змінює погляди на світ і місце людини в ньомуТаке її завдання. Справжня художня література апелює до совісті людини, до її душі. Такі прекрасні твори світової та української літератури, як “Фауст” Гете, “Три товариші” Е.-М. Ремарка, “Прощавай, зброє” Е. Хемінгуея, “Диво” П. Загребельного, поезії В. Симоненка, […]...
- Проблематика повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського Проблемптика повісті “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського. Вершиною мистецької майстерності Михайла Коцюбинського, окрасою всієї української літератури стала повість “Тіні забутих предків” (1911). Твір написано під враженням краси Карпат, під впливом багатої поезії життя гуцулів, шо їх спостерігав письменник, перебуваючи у Криворівні. Про Гуцульщину він писав до Євгена Чикаленка: “Якби Ви знали, яка тут велична природа, […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” (2 варіант) Активна громадянська позиція – визначальна риса поезії Бориса Олійника. Його слово – це слово митця зі стійкими переконаннями, одного з тих, хто з гордістю усвідомлює свою приналежність до будівничих нового світу. Пристрасті й боріння епохи – і його особисті переживання, тому поет часто виступає і як публіцист, полеміст. Особливо помітно ця гострота злободенності проблем поезій […]...
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) (1 варіант) З усіх моральних та естетичних чинників поет віддає перевагу першоджерелам народним, які для нього є безсумнівними у своїй чистоті й гуманістичній сутності. Ось що говорив сам поет: “Людство одвіку, при всій невпинності поступу, завжди спирається на ті морально-етичні якорі, які не дають йому змоги з вертикалі – чолом у небо – перейти на горизонталь, тобто […]...
- Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Проблеми честі і зради в повісті Івана Франка “Захар Беркут” Зрада не раз завдавала горя і страждання нашим пращурам. Іван Франко все своє життя боровся проти зрадників українського народу. Створення образу зрадника в повісті “Захар Беркут” і зображення розправи народу над ним робило твір більш наближеним до сучасності, будило думку про визволення від іноземного поневолення. […]...
- Моє ставлення до боярина Тугара Вовка з повісті І. Франка “Захар Беркут” Творчість І. Франка вражає тематичним і жанровим розмаїттям. Прозова спадщина письменника налічує 8 повістей і понад сто оповідань. І серед них повість “Захар Беркут”, де І. Франко змалював наших хоробрих предків, які мужньо і відважно захищали рідну землю від монголо-татарських завойовників. Серед дійових осіб повісті є як позитивні, так і негативні образи. Один із них […]...
- Мій улюблений герой повісті І. Франка “Захар Беркут” Своїм багатим обдаруванням і титанічною діяльністю І. Франко залишив такі духовні скарби в історії української літератури, що сьогодні й уявити її без них просто неможливо. Серед прозової спадщини особливо яскраво виділяється його повість “Захар Беркут”, створена у 1883 році. У цій історичній повісті розповідається про те, як волелюбний народ Руської землі боронив свою батьківщину від […]...
- Проблеми честі і зради у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Земле рідна! Скільки разів тобі доводилося стояти насмерть, захищаючи свою полю! Та найбільше твоє багатство – це люди, працьовиті, горді, співучі! Не могли вони жити в неволі, вважали, що краще смерть стоячи, ніж життя на колінах! Горить каганець у маленькій убогій хатинці, тут протягом шести тижнів І пан Франко вечорами писав знамениту повість “Захар Беркут”, […]...
- Художня майстерність Франка у повісті “Захар Беркут” Художня майстерність Франка у повісті “Захар Беркут” Художня майстерність автора залежить від його вміння використовувати у своєму творі художні засоби. За допомогою них автор творить новий світ, художню реальність, де намагається сформувати свої естетичні принципи таким чином вселяючи у твір певні духовні цінності. До художніх засобів належать: тропи (епітети, порівняння, метафори, гіперболи), стилістичні фігури (повтори), […]...
- Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Образ Євгенія Рафаловича – представника покривджених у повісті Івана Франка “Перехресні стежки” Іван Франко у своїй творчості часто звертався до зображення селян і робітників, які через об’єктивні і суб’єктивні причини ставали провідниками народних заворушень. У повісті “Перехресні стежки” письменник виписав образ інтелігента, головною метою якого було покласти своє життя на жертовник щастя людського. Саме з […]...
- Від чого залежить життєвий вибір людини? (роздуми після прочитання повісті “Захар Беркут” І. Франка) Від чого залежить життєвий вибір людини? (роздуми після прочитання повісті “Захар Беркут” І. Франка) Життєвий вибір людини – це здатність вибирати собі долю між різними обставинами і пропозиціями, які дає нам життя. У однакових ситуаціях різні люди чинять по-різному. Одному здається, що правильніше вчинити так, інша людина вважає інакше. Всі ми люди, але маємо різні […]...
- Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Славна історія України завжди хвилювала письменників. їхні твори викликали гордість українців за своє минуле, вчили народній мудрості. Одним з таких творів є історична повість Івана Франка “Захар Беркут”, в якій змальована боротьба українського народу проти монголо – татарських загарбників. Герої повісті ніби поділені на два табори: в однім – мирні жителі села Тухля, а в […]...
- Краса кохання у повісті “Перехресні стежки” (2 варіант) З творів І. Франка перед нами постає образ соціально активного героя, який тісно пов’язаний з народними масами, їх бажаннями, прагненнями. Він прикладає багато зусиль для зросту, хоча й повільного, національної гідності, людської самосвідомості. У соціально-психологічній повісті І. Франка “Перехресні стежки” замальовується безправне життя селян Галичини на зламі XIX і XX століть. Головний герой повісті – […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Франка “Борислав сміється” Проза І. Франка є найвищим досягненням у літературі XIX століття, бо в ній автор торкнувся зовсім нових тем, яких ще не було у творах попередників. Як відомо, майже всі повісті і романи українських письменників розповідали про життя селянства, з більшою або меншою повнотою розкривали його біди й радощі, мрії та сподівання. І. Франко теж писав […]...
- Зображення робітничого руху в повісті І. Я. Франка “Борислав сміється” “Борислав сміється” – один із найвидатніших творів Франка, нове явище в українській літературі другої половини XIX століття. У повісті правдиво розкриваються стосунки між робітниками та капіталістами, показано нестерпне становище народу у 60-70-х роках XIX століття. Автор допомагає нам заглянути в завтрашній день, змальовує зародки революційної боротьби робітників з капіталістами. Персонажі твору поділяються на протилежні групи: […]...
- Боротьба справедливості з жорстокістю і насильством у повісті І. Франка “Перехресні стежки” Для Івана Франка характерні твори, головними героями яких є активні, глибоко порядні, віддані народній справі люди. Один із таких творів – повість “Перехресні стежки”. У провінційне місто приїжджає молодий талановитий адвокат Євгеній Рафалович. Адвокат має можливість заможно і спокійно жити, зробити блискучу кар’єру, але він свідомо обирає інший шлях – шлях оборони селян – найбезправнішого […]...
- “Золотий обруч” громадівства у повісті І. Франка “Захар Беркут” Узимку 1876 року по дорозі на еміграцію до Женеви деякий час у Львові перебував видатний’ український вчений та політичний діяч М. Драгоманов. Чи не найголовнішою справою, яку він тут полагоджував, було знайомство з передовою галицькою молоддю в особах її кращих представників І. Франка, М. Павлика та інших, через кого сподівався пропагувати свої погляди на теренах […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” (2 варіант) У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до […]...
- Проблематика драматичної творчості М. Куліша (2 варіант) Юрій Смолич писав: “Куліш-драматург був талант світового масштабу. Не будемо шукати небезпечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шиллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних.”. Микола Куліш був багатогранно обдарованим художником, людиною виняткової творчої та громадської енергії. На жаль, на землі йому судилося прожити не […]...
- Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Тематична спорідненість збірки “Зів’яле листя” та повісті “Перехресні стежки” Івана Франка Загальновідомо, що будь-який мистецький твір набуває особливого значення, коли він має на собі відбиток авторської біографії. Завдяки цій особливості постать автора стає ближчою до нас, зрозумілішою, дорожчою, бо ми сприймаємо тоді твір як відвертість, щиру сповідь друга. Такою “відвертістю” стала для мене збірка Івана […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (3 варіант) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
- Трагічне кохання поета І. Франка (за мотивами збірки “Зів’яле листя”) (1 варіант) Серед багатющого літературного здобутку І. Франка збірці “Зів’яле листя” , що з’явилася друком 1896 року, належить особливе місце, адже у всій світовій літературі, мабуть, важко знайти більш хвилюючу поетичну розповідь про страждання людської душі, зраненої життєвими негараздами і трагічним коханням. “Це такі легкі, ніжні вірші, з такою широкою гамою почуттів і розуміння душі людської, – […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...
- Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (2 варіант) Трагедія закоханого серця в ліричній драмі Івана Франка “Зів’яле листя” (ІІ варіант) Непохитний воїн духу, революціонер і каменяр, Іван Франко, уявляється людиною міцного душевного гарту, залізної волі, яка затисла в твердий кулак усякий вияв ніжного почуття. Та прочитавши збірку “Зів’яле листя”, відкриваєш для себе іншого Франка: трепетного і вразливого, тривожного і покірного, здатного на велику […]...
- “На правді й честі земля держиться” (моя оцінка головних героїв повісті Івана Франка “Захар Беркут”) Іван Франко у своїй історичній повісті “Захар Беркут” змалював життя руського суспільства XIII століття. Жителі карпатського села Тухля повстали проти боярського поневолення, коли князь Данило Галицький подарував землі Тухольщини бояринові Тугару Вовку. З такою ж відвагою вони розгромили татаро-монгольських завойовників. У цій повісті Франко показав, що саме простий народ був рушійною силою історії. На фоні […]...
Твір роздум що мені заважає вчитися.