Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка “Страчене життя”)
Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині.
Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, здавалося, усе завмерло. Деякі з персонажів повісті мали реальних прототипів, але не слід уважати, що Тесленко хотів тільки переказати трагедію чийогось
Головна героїня повісті – Оленка Панасенко. Вона прагне здобути освіту, зробитися вчителькою й нести знання своїм маленьким учням. Але ж не тільки прагнення жити повноцінним духовним життям привело дівчину до вчителювання. Одночасно мало місце й бажання вирватися з безпросвітного селянського побуту й нарешті допомогти батькам, які ледве зводили кінці з кінцями.
Автор розповідає, що тоді в рідному
Жорстокою й немилосердною виявилася до дівчини повсякденна реальність. Письменник із величезною драматичною силою показав, як крок за кроком терплять крах мрії молодої героїні. Батьки – і це жахливо – поводяться з дочкою аморально, і навіть бідність не є виправданням їхніх підлих вчинків. Оленка важко переносить приниження своєї гідності, але, утім, відчуває свій обов’язок перед батьками. Дівчина прощає матері грубе штовхання в спину перед суддею, прощає жорстокі слова батькового докору. Оленка не може пробачити собі те, що вона легковажно переписала заяву, поступилася своїми принципами.
Чиста й світла душа Оленки Панасенко була затиснена життєвими обставинами з усіх боків. Дівчина розуміє, що про обдарованих у суспільстві тільки балачки ходять, а насправді потрібні нікчемні цуцики, які лише виконують чужу волю. Зацькована, загнана, вражена почуттям сорому за негідний вчинок, головна героїня свідомо вибирає смерть.
Оленку Панасенко не можна вважати слабкодухою. Вона була сильнішою за багатьох, хоча зовнішньо виглядала тендітною. За тих часів представники інтелігенції були змушені заради шматка хліба приховувати свої погляди. А ось нікому не відома дівчина наважилася бути сама собою, відстоювати своє “я”. Оленка помилилася лише раз, але не змогла собі цього вибачити.
Самогубство Оленки Панасенко не є втечею від проблем, а пристрасний виклик усій системі імперського тоталітаризму, що нищила народні таланти. Архип Тесленко писав свою повість в умовах столипінської реакції, коли найменший прояв вільнодумства карався. Однак автор уважав, що самогубство не є виходом із тяжкого становища. Варто лише перечекати найважчу неприємність, мов ту чорну ніч, і надалі сподіватися, що сонце зійде знову.
Шкода, що життя такої щирої та доброї дівчини, як Оленка Панасенко, увірвалося так рано. Вона могла б стати чудовим фахівцем, який би ніс розумне, добре, вічне своїм маленьким учням.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- Повість “Страчене життя” – найвидатніший твір Архипа Тесленка Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”. Вона написана у двох варіантах протягом 1909-1910 років; одразу ж після закінчення публікувалася двічі – в газеті й окремою книжкою. Твір побудований на конкретному життєвому матеріалі. В основу сюжету покладено трагічну історію двоюрідної сестри автора Зінаїди Строй. Змальовані широкі соціальні картини відображають явища тогочасної “мізерної дійсності”. Доля […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (2 варіант) Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і переїхали в село, де […]...
- “Щоденник” О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму I. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. II. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків (яка постає із схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, події війни). 2. Найтрагічніша проблема […]...
- Протест проти рабської моралі (За поезіями Степана Руданського) Розквіт поетичної творчості Степана Руданського припадає на середину дев’ятнадцятого століття. Це був той час, коли, за висловлюванням Великого Кобзаря, все благоденствувало й мовчало. Мовчали й українці. Наша мова викорінювалася. її зневажали всі, хто тільки міг. Роздуми про важке становище української мови, про занедбану самосвідомість нації стали змістом поезій Степана Руданського. Головним мотивом його національно-патріотичної лірики, […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (3 варіант) Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” на ці білі хатки, […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” (1 варіант) Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: “Досить! Не будемо працювати […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Степана Руданського Літературна діяльність Степана Руданського охоплює двадцятиріччя – від початку 50-х до 70-х років XIX ст.. її можна умовно поділити на три періоди: кам’янець-подільський, петербурзький і ялтинський. Творчий розквіт поета припадає на другий, петербурзький, період. Саме тоді провідними у нього стають громадянські мотиви. Саме тоді були написані твори високого громадянського звучання, в яких поет підносить ідею […]...
- Протест проти війни у творчості письменників XX століття (за оповіданням Г. Белая “Подорожній, коли ти прийдеш у Спа… “) БЕЛЛЬ ГЕНРІХ (1917-1985) Німецький письменник, лауреат Нобелівської премії (1972), активний учасник антифашистської “Групи-47”, президент міжнародного ПЕН-клубу (1971-1976). Письменник завжди відстоював гуманістичні принципи, виступав проти будь-яких форм насилля. Генріх Белль змушений був брати участь у Другій світовій війні. Недалеко від Запоріжжя загинув у боях його власний батько. Белль бачив війну на власні очі, але ніколи не […]...
- Протест проти жорстокості та байдужості за романом В. Голдінга “Володар мух” Творчість Вільяма Голдінга – найоригінальніше явище англійської прози XX століття. Письменник-гуманіст спробував застерегти людство від втрати людяності, справеДЛИВОСТІ, доброти. Перед лицем жорстокої цивілізації, яка впевнено йде в прірву, письменник ніби закликає нас схаменутися. Свої роздуми щодо тверджень про безгрішність людської природи Вільям Голдінг втілив у романі “Володар мух”. Майже за сто років до появи “Володаря […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це. чудові слова до життєпису автора повісті “Талант”. Степан Васильченко завжди відстоював власні гуманістичні принципи, власні погляди на […]...
- Життя і проблеми дітей у великому місті (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) (1933-1981) Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) А лебеді летять… над моїм дитинством… над моїм життям (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять… “) Видатний письменник дивиться на небо. Він щось хоче побачити там? Ні, він згадує своє дитинство, і вже перед нами стоїть маленький хлопчик Михайлик, який народився в мальовничій місцевості на Вінниччині. Згадується матуся, Ганна Іванівна, така добра, ласкава, невтомна трудівниця. […]...
- Коріння життя людського (за повістю “Тіні забутих предків”) Твори, як і люди, мають свою біографію, долю, характер Є твори, які легко читаються – і так само легко забуваються, не лишаючи сліду ні в думках, ні в серці, а є такі, які не можна просто перебігти очима, над ними треба думати, а часом – мучитись. Зате їх ніколи не забудеш. Таким твором є “Тіні […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (2 варіант) Повість “Людина” була написана у 1894 році. Вона є відгуком на проблему, яка хвилювала в той час багатьох представників провідної інтелігенції – емансипація жінки. Ця повість – перша в нашій літературі спроба розкрити цю проблему. Твір присвячений приниженому становищу жінки в тодішньому галицькому суспільстві. Олена Ляуфлер – молода дівчина з небагатої буржуазної сім’ї – повстає […]...
- Образ юної українки (за повістю “Орли”) (1 варіант) У повісті “Орли” Богдан Лепкий зображує життя українського народу в той час, коли після смерті гетьмана Івана Мазепи був обраний гетьманом Пилип Орлик. Але Москва не хотіла давати волі Україні, а тільки ще більше захоплювала владу над нашими землями та людьми. Однією з головних героїв повісті є дівчина Орися. Вона – дочка сотника Тригуба. Батько […]...
- “Принесли нам лебеді на крилах життя і весну” (за повістю М. Стельмаха “Гуси-лебеді летять”) Дитячі літа є своєрідною психологічною основою для багатьох митців. Недарма кажуть, що вони – найсвітліші в людському житті. Це час щирості та довіри, нескінченного пізнавання світу. Біографічні відомості про дитячі літа М. Стельмаха, а також повість “Гуси-лебеді летять” підтверджують ці міркування. Маленький хлопчик Михайлик – великий мрійник. Коли дідусь каже, що сонце відмикатиме землю золотими […]...
- Образ Мирослави (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Із великою любов’ю змальовує І. Франко образ дівчини Мирослави у повісті “Захар Беркут”. Мирослава – молода вродлива дівчина, рано втративши матір, знала лише любов і турботу батька. Для неї головне – бути вірною собі, діяти так, як підказують сумління і серце. Тому вона і виступає проти батька на боці народу, стає справжньою патріоткою своєї вітчизни. […]...
- Твір на тему: Моя сусідка по парті (Твір-опис зовнішності) Уже третій рік я сиджу за однією партою з Оленкою. Вона непогана дівчинка, але буває неслухняною та неуважною на уроках. Вона, як ніхто, вміє зберігати чужі таємниці. Вона завжди впевнено виходить до дошки, хоч не вчила уроків і не має домашнього завдання, і, орієнтуючись по підказках, заробляє свою трійку, а то й четвірку з фізики. […]...
- Біографія Архипа Тесленка Архип Тесленко (2. ІІІ. 1882 – 28. VІ. 1911) КРІЗЬ ТЕРНИ Архип Тесленко – одна з найтрагічніших постатей в українській літературі. І не лише тому, що безперестану борсався в тенетах бідняцького глухого села, поневірявся по судах, етапах, тюрмах, засланнях, захворів на туберкульоз, – і прожив коротке життя: усього-то 29 років. А ще й тому, що […]...
- Порівняльна характеристика Устини та панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Народні оповідання” української письменниці Марка Вовчка стали визначним явищем літератури XIX століття. Недарма їх так високо оцінив великий український поет Тарас Григорович Шевченко, який навіть називав молоду письменницю своєю донею. А повість “Інститутка”, включена до цього циклу, мабуть, є найкращим твором Марка Вовчка. Можна сказати, що “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю Марка Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір про взаємовідносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, що є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва твору […]...
- Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Хто винен у трагедії Федорчуків? (за повістю Ольги Кобилянської “Земля”) Повість Ольги Кобилянської “Земля” (1902) справляє сильне враження на сучасного читача. Незважаючи на те, що для нас проблеми українського села кінця XIX ст. втрачають свою актуальність, психологізм повісті та зображені події змушують замислитися над вічними питаннями життя та смерті, злочину й покарання, любові та ненависті. […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (4 варіант) О. Кобилянська – це перша письменниця, яка наважилась підняти голос за права жінки на освіту, професію, право мати свою думку і обирати свій шлях у житті. Так зване жіноче питання вже давно було поставлене на Заході, але в Україні письменники боролися за права селян і робітників, а не жінок Зрозуміти проблеми жінки могла тільки письменниця […]...
- Крах мрій Олени Ляуфлер про незалежне становище (за повістю “Людина”) (1 варіант) Німецький філософ А. Шопенгауер писав, що жінка не здатна до великих почуттів і справ, що її земне призначення – бути лише матір’ю та опорою чоловікові. Але українки вже багато століть своїм життям доводять і велич почуттів, і талант материнства, і велич справ. Мудра княгиня Ольга, прекрасна Роксолана, талановита Маруся Чурай, хіба не були вони криницею, […]...
- Настроєний життям, як скрипка (Лепкий Богдан) Настроєний життям, як скрипка Сьогодні українському письменникові Б. Лепкому знову повертається його чесне ім’я, а українській літературі – його твори. Повертаються після довгого й несправедливого замовчування. Та Богдан Лепкий – не епізодичне ім’я в українській літературі, це постать першорядної ваги, непересічного таланту. Поет, прозаїк, перекладач. літературознавець, видавець – він у кожній з цих галузей вніс […]...
- Чи є Б’янка втіленням образу сильної української жінки? (Твір-роздум за повістю М. Хвильового “Сентиментальна історія”) Нова доба вимагає нових героїв, нових персонажів. Революційні перетворення 1917 року породили ціле покоління людей, захоплених ідеєю, відданих їй, фанатично вірних. Такі нові герої могли піднімати маси на боротьбу, їм вірили, та вони й самі беззастережно вірили в користь того, що відбувається. Звичайно, вони знайшли своє відображення в літературних творах різних авторів. Особливо цікаво спостерігати, […]...
- Чіпка Вареник – бунтар, борець проти соціальної неправди (4 варіант) Життя – що стерняста нива: Не пройдеш, ноги не вколовши. П. Мирний Панас Мирний – один з найвидатніших письменників, продовжувач традицій Т. Шевченка, творець романів і повістей з народного життя. Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був одним із Перших зрілих творів П. Мирного, перша редакція якого – повість “Чіпка”. Чіпка і є головним […]...
- Теми, підказані життям (збірка “Над берегами вічної ріки”, цикл “Пам’яті безсмертна діорама”) (2 варіант) Ліна Костенко – видатна українська поетеса, лірик, глибокий філософ, що намагалася ніколи не зраджувати своїм принципам і своєму покликанню. Вона належала до покоління шістдесятників – покоління, яке після довгої боротьби нарешті знайшло у собі сили заговорити про національні цінності та ідеали, і стала справжньою гордістю та окрасою української літератури. Світосприйняття Ліни Костенко трагічне, але в […]...
- Миколка-школяр (за оповіданням А. Тесленка “Школяр”) У своєму творі письменник зобразив життя сільської бідної родини. Герой оповідання Миколка – добрий і ніжний, як те сонечко: “сумирненький, соромливенький, млявенький, як дівчинка”. Його душа завжди поривалася до краси і знань. Він любив природу, не міг байдуже пройти повз квіточку. І все його цікавило: “і про те, як і дощ, як і сніг”. І […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки (за повістю “Інститутка” Марка Вовчка) Повість “Інститутка” належить до найцінніших перлин нашої літератури. Ця повість має велику пізнавальну та художню цінність як правдива пам’ятка про тяжке життя українського народу за часів кріпацтва. У ній зображено життя безправної кріпачки Устини і повновладної жорстокої поміщиці, розвиток і формування їхніх характерів. У повісті одна сюжетна лінія, що розгортається як зіткнення антагоністичних сил. Тому […]...
- Мої роздуми над повістю “Кайдашева сім’я” Іван Нечуй-Левицький – один із найвизначніших українських письменників, автор таких відомих творів з народного життя, як “Микола Джеря” і “Кайдашева сім’я”. Ці твори стали неначе чистими перлинами на грунті української літератури, виділяються своїм високим художнім рівнем, письменницькою майстерністю. Уже з перших сторінок повісті “Кайдашева сім’я” читач потрапляє в село Семигори, що знаходиться в яру, який […]...
- Двобій між життям і смертю (за романом І. Багряного “Тигролови”) І. Вплив життєвих поневірянь на творчість Івана Багряного. (І. Багряний народився в с. Куземин на Полтавщині (тепер Сумська обл.) 1906 року. Чотирнадцятирічним підлітком став свідком жорстокої розправи чекістів з його рідними. У 20-ті роки минулого століття працював викладачем малювання, потім – у копальнях Донбасу. Почав писати перші твори і-вступив до організації селянських письменників “Плуг”. Диплом […]...
- Що означає бути справжньою людиною (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Тим, хто вперше відкрив цю книгу, одразу впадає в очі незвичайна назва повісті – “Людина”. Ця назва – не випадкова. Цим почесним званням нагороджує О. Кобилянська головну героїню своєї повісті. Так, саме “почесним званням”. Адже далеко не всі мають право зватися цим словом. Це право треба ще заробити. І той, хто зветься людиною, повинен виправдати […]...
- Порівняльна характеристика Устини і панночки за повістю М. Вовчка “Інститутка” “Інститутка” – це перша в українській літературі соціальна повість, глибоко реалістичний твір, що змальовує відносини між кріпаками та панами. Письменниця показала нестерпне становище селян, яке є наслідком жорстокості і бездушності кріпосників, зобразила наростання народного гніву, мораль панів і трудового народу, стан тодішньої освіти. У повісті Марко Вовчок протиставила образи дівчини-кріпачки Устини і молодої пані. Назва […]...
- Які риси характеру Роксоляни мені найбільш імпонують (за історичною повістю О. Назарука “Роксоляна”) Історична повість О. Назарука “Роксоляна” мала вийти друком ще 1918 року, але на заваді стали революційні події. Автора запросили працювати в українському уряді. Та коли книга нарешті була надрукована, це стало знаковою подією. Повість і сьогодні має чимало шанувальників – особливо в Україні. Мене теж захопив сюжет повісті. Гострота перебігу подій, психологічні портрети персонажів, життя […]...
- Мої роздуми над повістю “Микола Джеря” Коли я прочитала повість І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”, то була вражена важким життям трудящих людей тих часів. Мене обурює та несправедливість, з якою вони постійно стикалися. З самого дитинства людина вже належала панові. Вона мала працювати, за неї треба було сплачувати податки. Коли дитина виростала, то від неї вимагали ще більшого – щоденної важкої […]...
- Біографія Олександра Тесленка 22 грудня 1948 р. (за паспортом 1 січня 1949 р.) у Донецьку народився український письменник-фантаст, Олександр Тесленко – лицар з Донецьку. Його батько, Костянтин Макарович Тесленко письменник, з сім’ї вчителя, рідний племінник письменника Архипа Тесленка. Мати – Марія Павлівна Лісовська, теж письменниця. Костянтин і Марія студентами Харківського університету закохалися та побралися. Згодом випускники приїхали у […]...
Твір про урок української мови.