Протистояння Добра і Зла у повісті Оксани Забужко “Казка про калинову сопілку”
“Казка про калинову сопілку” – це переказ одвічної біблійної історії про Каїна та Авеля. Ця інтерпретація є поглядом сучасної освіченої линки на вічне протистояння життя і смерті, Добра і Зла. Може саме тому це історія не двох братів, а двох сестер. Оксана Забужко створила філософський твір, надихаючись творчістю українського народу: народними казками та баладами про калинову сопілку. Серед її попередників – вірш Ліни Костенко “Калинова сопілка”, літературні казки Б. Грінченка та Л. Шияна. Але письменниця, використовуючи фольклорні
Сестри протиставлені одна одній: обдарована та красива Ганна та підкреслено звичайна Оленка становлять виразний контраст. їх бажання, мрії, чесноти та вади такі різні, але й нерозривно пов’язані: начебто протилежні, вони не можуть існувати одна без одної, тому за Оленою її вбивця-сестра також пішла з життя. Розіграна перед нашими очима драма породжена не лише долею. Ганна була особливою дитиною вже від народження: “вродилася з місяцем на лобі”, який
Олена – нічим не примітна: зі звичайною зовнішністю, характером, вдачею, навіть без помітних недоліків – не крива, не коса, не ряба; нікому не помітна, нецікава, словом, звичайна. Відмінність характерів і зовнішності провокує тяжке непорозуміння між сестрами, бо не можуть вони знайти спільної мови. Цю ворожнечу підсилюють батьки – ніби поділили Василь та Марія дітей. Та й люди помічали: “Дідова дочка й бабина дочка”. Мати, життя якої не склалося, бо вийшла вона не за любого, а за першого, хто її посватав, лише щоб догодити батькові, “от щоб знав!”, – бачить у старшій доньці свою подобу, пишається своєю Ганною – панною, пророчить їй особливу долю, завжди стає на її бік. Батько ж, для якого молодша “мізиночка” подібна до нього, бавився з Оленкою, завжди захищав “свою” дитину. Батьки про різне мріяли: мати – про князя для Ганни, батько – про те, як вийде його Оленка заміж, житиме при них з Марією, народить багато-багато діток, як він буде їх любити та бавити. Непорозуміння батьків у перебільшеному вигляді втілилося у взаєминах сестер, роздмухуючи природній конфлікт між ними. То й не диво, що Ганна – панна завидувала Оленці, хоч в усьому перевершувала її. Одного разу Ганна прокинулася вночі від того, що Олена плакала, батько, взявши малу на руки, вийшов з хати, пригорнув до себе і заспівав. Ніколи він так не співав для Ганни! Ревнощі душили дівчину: що це ж, не до неї так співає батько! І росла в ній, прокидалась “якась інша, жорстокіша ураза”. Виростали дівчатка у смертельній ворожнечі. Оленка намагалася завжди розізлити Ганнусю, єдине її бажання – “побачити Ганнусину злість, яка виходить наверх, ніби та злість була гускою, котру Оленці доручили пасти”. Від самого свого народження Оленка докучала сестрі, заважала у всьому, “тягла сестру у непролазні хатні будні, як корову за маличаг”. І завжди відчувала Ганна, що сестра не допускає її до власної долі.
Ганнуся відмовляється йти в монастир. Це просто дитяча неуважність до слів черниці чи свідомий вибір наперекір? Дівчина починає відчувати підземні води. І не дивується цьому, сприймає як належне. Та й ненавиділа вона не лише сестру – гордувала людьми, лише себе любила – себе, і тіло своє, і вроду свою! Вважала себе вищою від інших людей. Так згордувала вона й роботящим і багатим парубком – Дмитром, Маркіяновим сином. А Оленка не згордувала – посватався він до неї, і погодилася Оленка, пов’язала старостів рушниками! Молодша сестра намагалась завжди допекти Особливій, заздрила й намагалася приміряти до себе ‘її долю. І таки допекла. І де ж та особлива доля? “Оленка виявлялася відмічена Божою ласкою, а не вона!” Вкрала Олена в неї долю! Зосталася вона в “перестарках, обійшла її менша сестриця, вкрала в неї щастя! Чому цей світ мав належати не їй, а Оленці?” Тяжко вражена була Ганна, і така злість, така образа закипіла в серці Ганни – панни! Відчинила Оленка, ніби ключем, двері, за якими була Ганнусина злість. Весь світ здався жорстким, несправедливим, злим через ту осоружну сестру. Не витримала болю Особлива, темрява поглинула її повністю. Шукає дівчина відповіді у церкві, але не знаходить. Коли вона прийшла до панотця, пригадалося їй, як у дитинстві батько розповідав про Каїна і Авеля. І на питання, що мучило ЇЇ: “чому зглянувсь Господь на Авелеву жертву, а на Каїнову – не зглянувсь?!”, отримала відповідь: “тож то й ба, що Бог бачив Каїна, який він є, ото й учинив іспит його гордині”. Але не було в Ганни сил відмовитись від тієї гордині, пробачити людям, усьому світові недобре. Та й навіть самому Богу!
І явився їй серед ночі сам диявол. І здалася вона йому. Вбила вона сестру. Але не знайшла вона в тому щастя, не віднайшла спокою. І коли відкрилася правда, коли тричі проспівала калинова сопілка Оленчиним голосом, що “мене сестриця з світу згубила, в моє серденько гострій ніж устромила!”, просто не змогла жити.
Крізь призму великої трагедії українського роду Оксана Забужко розповідає про двобій у душі людини Добра і Зла, розмірковує про свободу вибору між цими двома шляхами.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Інтерпретація легенди про Каїна і Авеля (“Казка про калинову сопілку” Оксани Забужко) (народилася 1960 року) Народилася у Києві. Закінчила філософський факультет Київського державного університету їм. Т. Г. Шевченка. Письменниця, перекладач. Почала друкуватися, будучи ще школяркою. Автор поетичних збірок: “Травневий іній” (1985), “Диригент останньої свічки” (1990), “Автостоп” (1994), “Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980- 1998” (2000), прози: “Інопланетянка” (1992), “Казка про калинову сопілку” (2000), “Репортаж із 2000-го року” […]...
- Казка про калинову сопілку (скорочено) – Забужко Оксана Дівчинка народилася з місяцем на лобі – невеликою багряною міткою-серпиком. Мати переживала, що то за знак, хотіла вірити, що на добре, на якусь особливу долю. Вечорами розчісувала доньку, розказувала казки про дівчину-золотоволоску, про Ганну-панну. Ганна росла гордою, розумною не по літах, а сільські кумасі тільки дивувалися. Не знали, яка гризота матері Марії – адже вона […]...
- Протистояння добра і зла, честі й безчестя у повісті Івана Франка “Захар Беркут” Славна історія України завжди хвилювала письменників. їхні твори викликали гордість українців за своє минуле, вчили народній мудрості. Одним з таких творів є історична повість Івана Франка “Захар Беркут”, в якій змальована боротьба українського народу проти монголо – татарських загарбників. Герої повісті ніби поділені на два табори: в однім – мирні жителі села Тухля, а в […]...
- Життєпис Оксани Забужко Українська письменниця – прозаїк і поет. Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 року переїхала з батьками до Києва. Друкуватися в літературній періодиці почала з 1972 року (писала вірші). Закінчила: київську середню школу №82 (1977), філософський факультет Київського університету імені Шевченка (1982) та аспірантуру при кафедрі етики і естетики цього ж […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Світ поділений на дві частини – Добро і Зло, між якими точиться запекла боротьба. Добра більше, адже, якби це було не так, світ уже загинув би. У новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” добро уособлюється в образі матері з біблійним ім’ям Марія, котра є “втілений прообраз тієї надзвичайної Марії”, яка стоїть на грані невідомих віків – […]...
- Протистояння добра і зла, совісті і безчестя – вічна тема мистецтва (на прикладі поеми Б. Олійника “Крило”) У творчості Бориса Олійника є ряд наскрізних образів, серед яких особливо виділяється чистотою і різноманітністю образ крила: Бо доля, певне, у гуморі була, Коли у посаг нам давала землю й воду І голубого неба два крила. (“Мій борг”) Я з останнього морозу Від крила твого воскресну Як не лебедем, хоч сивим журавлем. (“Повернися”) Журавлиним крилом […]...
- Протистояння добра та зла в казці С. Маршака “Дванадцять місяців” Декілька разів я читав казку “Дванадцять місяців”, декілька разів дивився відео. Казка мені дуже подобається. Одразу виникає симпатія до пасербиці. Вона трудолюбива, добра. Дівчинка повертається додому в зимову хуртовину й знов іде до лісу, бо жадібні мачуха зі своєю дочкою мріють про золото. Вони вибирають найбільший кошик. Якщо в такий кошик набрати пролісків, то “на […]...
- Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Перемога добра над злом у казці О. Пушкіна “Казка про мертву царівну і про сімох богатирів” Власне, інакше і не могло б бути: у основі цієї казки Пушкіна лежить народна німецька, а у фольклорі добро завжди перемагає, хоч само і не воює, а лише терпить. Такою ж терплячою була і головна героїня пушкінської казки: “Белолица, […]...
- Тема Добра і Зла в повісті Марка Вовчка “Інститутка” Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику та поділяючи на позитивних і негативних. Але хотілося б розглянути ці образи як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: у повісті “Інститутка” немає жодного образу, який би можна було характеризувати як такий, що дає підстави стверджувати, наскільки складна […]...
- Українська народна казка – Казка про Івасика Відома українська казва про сміливого і винахідливого хлопчика Івасика-Телесика. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже батько. […]...
- Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” Доля Оксани – головної героїні драми Лесі Українки “Бояриня” I. Історична основа драматичної поеми “Бояриня”. (Леся Українка у поемі “Бояриня” показала драматичні події XVII століття, коли Україна переживала складний історичний період, який пізніше було названо Руїною. Після приєднання до Московії Лівобережна Україна переживала посилення колоніального закабалення, українці не хилили голови. Гетьман Дорошенко очолив боротьбу за […]...
- Феміністичні мотиви в українській літературі XX століття (О. Кобилянська, О. Теліга, О. Забужко) Феміністичні мотиви в українській літературі XX століття (О. Кобилянська, О. Теліга, О. Забужко) Початок XX століття приніс великі зміни в життя як мистецьке, так і суспільне. Все частіше жінки беруть участь в політичних та культурних заходах, все частіше лунають твердження, що жіноча доля – це не тільки кухня, церква та дитина, але й участь у […]...
- Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Відбиття громадянської позиції Лесі Українки в образі Оксани (за драматичною поемою “Бояриня”) Твори Лесі Українки знайомлять читачів із цілою низкою яскравих образів жінок, сильних, непересічних, сповнених ліризму і натхнення. Мені здається, що у кожний такий образ письменниця вклала часточку себе самої, свого характеру, вдачі, своїх мрій і поривань, свого болю й нездійсненних сподівань. Тому і […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни […]...
- Версифікація Оксани Лятуринської Версифікація Оксани Лятуринської О. Лятуринська в плані версифікації залишалася традиціоналісткою і користувалася в основному п’ятьма класичними розмірами силабо-тоніки. Найбільш поширеними в українській версифікації, особливо в першій половині ХХ ст., є двоскладові метри, зокрема їх чотиристопні розміри. Стопи ямба та хорея не лише відмінні, але й подібні між собою, їх навіть можна позначити однією спільною схемою: […]...
- Життєпис Оксани Іваненко Іваненко Оксана Дмитрівна – українська письменниця, перекладачка. Народилася 31 березня (за н. ст. – 13 квітня) 1906 року в Полтаві. Закінчила 1926 року Харківський інститут народної освіти і 1931 року аспірантуру при Українському НДІ педагогіки, керувала секцією дитячої літератури у Київському філіалі цього інституту. Була вихователькою в дитячій колонії ім. О. М. Горького під керівництвом […]...
- Забужко Оксана – Біографія Оксана Забужко народилася 19 вересня 1960 року в місті Луцьк. За словами письменниці, правдиве родове прізвище оригінально було не “Забужко”, а “Забузькі”. В Луцьку жила до 8 років, поки її батька не виявило КГБ, що переслідувало його кілька років. Після цього родина була вимушена переїхати до Києва. Закінчила філософський факультет (1977-1982) та аспірантуру з естетики […]...
- Українська народна казка – Казка про Жар-Птицю і Вовка Українська народна казка про бідного парубка і доброго вовка. Було в одного царя три сини – два розумних, а третій дурень. От прийшли вони до батька свого та й просять, щоб він відпустив їх поїздити по світу, подивитися на інші царства. Батько й каже: – Вибирайте собі коней з табунів яких завгодно і їдьте куди […]...
- Біографія Оксани Сенатович “Мирний і щасливий поетичний дім Подарувала поетеса своїм юним читачам. У ньому дітям затишно і світло, Бо збудований він від щирого серця, Добротно і талановито” . (М. Людкевич) Оксана Павлівна Сенатович народилася 2 січня 1941 року у славному галицькому місті Бережани Тернопільської області. Батьки майбутньої письменниці, Павло Зенонович Сенатович і Марта Сигізмундівна Орнатовська, були сільськими […]...
- Українська народна казка – Івасик-Телесик Хлопчика-крихітку украла страшна змія, але Телесика їй з”їсти не вдасться. Був собі чоловік та жінка, а в них синок-одиначок Івасик. Ото Івасик, як підріс трошки, став просити батька: – Зробіть мені, тату, човник та весельце, то я буду рибку Ловити та вас обох при старощах годуватиму. – Куди тобі, синку, ти ще малий, – каже […]...
- Павло Глазовий – Казка Вже ніч на дворі. Не спить дитина. Схилився батько над ліжком сина І виявляє любов і ласку. – Послухай, – каже, – синочку, казку. Так, значить, дід жив і, значить, баба. Була в них, значить, ще й курка ряба. І сіла, значить, вона в гніздечко І, так сказати, знесла яєчко. Дід бив яєчко і баба […]...
- Ідея бунту, протистояння диктаторській владі (за твором “Фавст”) Навколо нас – кати і кустоді Синедріон, і кесар, і претор. Микола Зеров Григорій Косинка (Стрілець) – найобдарованіший новеліст в українській літературі 20-х – 30-х pp. XX ст. Перші твори прозаїка, написані в імпресіоністичній манері, засвідчили непересічний талант майстра. Вплив імпресіонізму відчутний у новелах збірки “На золотих богів” (1922): ритмізована проза, система розірваних фраз, яскраві […]...
- Мій улюблений герой у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) Маруся Кайдашиха Із усіх героїв повісті найбільше мені сподобалась Маруся Кайдашиха, яка, на мою думку, змальована найдовершеніше. Вона якась реальна, жива, зрозуміла навіть у своїх негативних проявах. Це була “… вже немолода, але й не стара жінка, висока, рівна, із довгастим лицем”. Певна частина її життя припала на ті часи, коли була панщина, яка не могла не […]...
- Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно-свідомої особистості у поемі Т. Шевчениа “Сон” I. Суспільні та політичні поеми Т. Шевченка. (Для українського національного життя найбільшу вагу мають ті твори Шевченка, в яких він піддає гострій критиці кривдників народу – панів, царів, тиранів, “розпинателів народних”. Коли звільнений від кріпацтва поет відвідав Україну, йому відкрилася страшна картина народного горя і народної кривди. Шевченко виступив з голосним протестом проти соціального і […]...
- Влада землі над героями повісті О. Кобиляисьиої “Земля” Дійсно, земля завжди мала якусь магічну владу над людьми. Вона була і годувальницею, і щастям, і горем. Це один із головних образів повісті О. Кобилянської “Земля”. Усі персонажі перебувають під владою землі, але кожен ставиться до неї по-різному. У центрі повісті – родина Івоніки Федорчука. Ціною виснажливої праці, власного здоров’я, пропащої молодості чоловік і дружина […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Осмислення сутності людського буття в повісті Ольги Кобилянської “Земля” Повість Ольги Кобилянської “Земля” сповнена тpивогами за моpальність співвітчизників, за людське в людині і духовну долю укpаїнського села. Задум повісті наpодився від глибокого внутpішнього болю, що його викликало бpатовбивство, як наслідок відступництва від законів наpодної етики, зневаження загальнолюдських цінностей, усталених віками цивілізації. Письменниця взялася за пеpо, […]...
- Марина Лонська – Не врятує ні хміль, ні Забужко Не врятує ні хміль, ні Забужко, Ураган польового писання. Дістає він солдатську кружку, Й в “нержавійці” горить Оксана. Дістає з кирзача він ничку, Ну і хай посміються солдати, Бо у них такий гарний звичай- Геть усе на кпини підняти. Доламала прозова дівка, Всьому серцю – у вічність закрила. Кляті чоботи – маломірки І до жаху […]...
- Трагізм протистояння особистості суспільству в романі Л. М. Толстого “Анна Кареніна” “Анна Кареніна” – одна з трьох чудових вершин у творчості Льва Толстого. Роман цей є природним переходом від “Війни і миру” до “Воскресіння”. Толстого дуже хвилювали питання сучасної дійсності. Життя Росії 70-х років відбивається в “Анні Кареніній” у всьому своєму розмаїтті, від імператорського двору до селянської хатини. В основі соціального роману “Анна Кареніна” лежить історичне […]...
- Українська народна казка – Казка про котика та півника Був собі котик та півник і були вони у великій приязні. Котик, було, у скрипочку грає, а півник тільки співає. Котик, було, йде їсти добувати, а півник вдома сидить та хати глядить, То котик, було, йдучи, наказує: – Ти ж тут нікого не пускай та й сам не виходь, хоч би хто й кликав. – […]...
- Українська народна казка – Телесик Жили собі дід та баба. Вже й старі стали, а дітей нема. Журяться дід та баба: “Хто нашої й смерті догляне, що в нас дітей нема?” От баба й просить діда: – Поїдь, діду, в ліс, вирубай там мені деревинку, та зробимо колисочку, то я положу деревинку в колисочку та й буду колихати; от буде […]...
- Образи жінок-кріпачок у повісті “Інститутка” (2 варіант) У повісті М. Вовчка “Інститутка” зображене життя українських селян за часів кріпаччини. До кріпаків пани ставилися гірше, ніж до худоби. Кріпака могли покарати ні за що, а то й вбити, програти в карти, подарувати, немов це не людина, а якась річ. Не всіп ани були однаковими, але у повісті “Інститутка” молода панночка по відношенню до […]...
- Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка Образ людини-трудівника в повісті “Зачарована Десна” Олександра Довженка. Кіноповість “Зачарована Десна” – це гімн землі й людям праці, що разом зростили і виховали самого письменника. Твір є автобіографічним. Він побудо-ваний на спогадах (окремі можна вважати новелами) про веселі та сумні, приємні та неприємні сторінки дитинства. Усі вони осяяні світлом домашнього вогнища, враженнями від спілкування з […]...
- Суть протистояння Фауста і Мефістофеля у трагедії Й. В. Гете “Фауст” Творчість Йоганна Вольфганга Гете – найвище досягнення світової літератури Просвітництва, своєрідний підсумок усього, що було створено “віком розуму”, а “Фауст” – найвище досягнення самого письменника. Його часто називають поетичним заповітом письменника людству. В основу сюжету покладено старовинну легенду про вченого, що уклав угоду з дияволом, але Гете суттєво переробляє сюжет, ставить питання, актуальні для його […]...
- Мій улюблений персонаж із повісті І. Франка “Захар Беркут” Найбільш відомим художнім твором Івана Франка на історичну тему є повість “Захар Беркут”. Написана вона була 1822 року, але й сьогодні, на початку третього тисячоліття, цікавить і бентежить читача. У повісті змальовано наших далеких предків – українських верховинців із Тухольської долини, які зуміли героїчно оборонити рідний край від жорстоких татаро-монголів. У зображенні історичного минулого письменникові […]...
- Дитячі роки Т. Г. Шевченка (за уривками з повісті “В бур’янах”) У повісті “В бур’янах” С. Васильченко розповідає про народження і дитячі роки Т. Г. Шевченка. Народився майбутній Кобзар в бідній кріпацькій родині. Хата Шевченків була “найгірша, мабуть, в усьому селі”. Малого Тараса гляділа його сестра Катерина, яка сама була ще дитиною. В дитинстві Тарас найбільше любив слухати розповіді свого діда про гайдамаків, народних захисників. Після […]...
- Образ землі в однойменній повісті О. Кобилянської (2 варіант) “Пишу до Вас під свіжим враженням од Вашої повісті “Земля”. … Я просто зачарований Вашою повістю – все, і природа, і люди, і психологія їх – все це робить таке сильне враження, все це виявляє таку свіжість і силу таланту, що, од серця дякуючи Вам за пережиті емоції, я радів за нашу літературу”, – так […]...
- Добра дитина – батькам сад, лиха дитина – горе Цього року наша родина вітала із золотим весіллям моїх прадідуся з прабабусею. На цих урочистостях я вперше почув прислів’я “Добра дитина – батькам сад, лиха дитина – горе”. І вперше повною мірою відчув, спостерігаючи за розчуленим подружжям, яке це щастя – виростити дітей гідними людьми, пишатися їхніми досягненнями. Коли віншували ювілярів, часто шанобливо називали імена […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” З давніх-давен боротьба добра і зла займала найважливіше місце в житті усіх народів і часів. Традиційним закінченням кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури, і досягла ХХ століття. […]...
- “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. […]...
Василь стефаник творчий шлях.