Реве та стогне Дніпр широкий, щоб розбудити тих, хто спить
Реве та стогне Дніпр широкий, щоб розбудити тих, хто спить
Люди – наче ріки.
Малі, ледь помітні серед очеретяних та верболозних берегів. Або великі й величні, що гордо несуть свої води до моря, зрошують поля, тримають на собі пароплави, дають енергію для електростанцій.
Одні легко всихають, лишаючи лише русла. Інші живуть віками, і здається, що вони вічно молоді.
Чи не можна сказати те саме про творчість різних поетів?
Кого нагадує Дніпро – символ України на всі часи, могутня і прекрасна ріка, джерело натхнення для митців,
Він – вічний.
Він – різний.
Зворушливий і лагідний, коли оспівує “карі оченята”, світле і чисте кохання, працелюбних людей, “садок вишневий коло хати”, коли він милується степами і ланами, над якими “тихесенько вітер віє”, вербами, тополями, взагалі – красою людей, природи і України в цілому.
Але,
Чорні хмари самодержавства нависали над гнобленими народами Російської імперії, в якій “на всіх язиках все мовчить”. Цар “приспав” “хиренну волю”. Але гучніше Дніпрових порогів лунає голос Шевченка:
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте!
Била на сполох бунтівна муза Кобзаря:
Схаменіться! Будьте люди,
Бо лихо вам буде.
Його чули. І боролися, і перемагали. Сонце проривало хмари над Дніпром. Працьовитий і мужній народ здобув свободу і незалежність – хай через багато років після смерті самого Шевченка, що усі свої сили, усе своє натхнення віддав визвольній боротьбі, за світ, у якому:
Врага не буде супостата,
А буде син, і буде мати,
І будуть люди на землі.
І сьогодні актуальним є заклик Тараса Шевченка не бути байдужи ми до долі рідної землі. І знову під час палких суперечок часом наводять як доказ рядки з його віршів.
Наприклад, таке складне питання, як пошук правильного ставлення до чужої культури, чужої мудрості. Хтось і досі чекає, що нас навчать якіїсь-то “німці” – хтось з-за кордону. Інші, навпаки, не бажають нічого слухати про чуже, бачать у ньому лише зло. Але ж Шевченко ще у ХІХ столітті закликав:
… Учітесь, читайте.
І чужому научайтесь,
Й свого не цурайтесь.
Не вичерпати води з Дніпра. Невичерпна Кобзарева мудрість.
Багато його пророцтв і мрій здійснилося – чи не у цьому зайвий доказ глибини його розуміння світу?
І забудеться срамотна
Давняя година.
І оживе давня слава,
Слава України.
Оживає ця давня слава. “Ще не вмерла Україна, ні слава, ні воля” – співаємо ми в державному гімні.
Живий Дніпро-Славутич. Живий великий Кобзар!
Житиме завжди і йтиме в світле завтра народ Ярослава Мудрого і Володимира Великого, Шевченка і Сковороди, Франка і Лесі Українки, Довженка і Стуса.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Прагнення розбудити національну свідомість у творчості Євгена Маланюка Творчість Євгена Маланюка – різноманітна й різнобарвна. Вона дісталась не лише вершин української поезії, але й вплинула на її формування як в Україні, так і за рубежем. І хоча радянська критика називала його “ворогом народу”, проте до голосу великого поета, мислителя-енциклопедиста, публіциста, історика літератури прислухалися, по-різному безумовно, реагуючи й засвоюючи його уроки. Більшу частину свого […]...
- Микола Костомаров – Спить Вкраїна та руїни Спить Вкраїна та руїни Нові щодень лічить, Гина слава… та й ту славу Усяке калічить. Не вернеться дідівщина… Нехай не вертається – За що ж з теї старовини Святої знущаються? Гріх великий… Чи вже ж дарма Славнії гетьмани Умирали в лютих муках, Закуті в кайдани?.. Чи вже ж дарма в нас мушкети, Гармати гриміли? Нащо […]...
- Степан Васильченко – Широкий шлях Повість Частина перша В БУР’ЯНАХ Та поклонися тим нашим бур’янам… З Шевченкового листа І Життя нашого поета таке дивне, що, слухаючи про нього, можна було б сказати, що це легенда, коли б усе те діялось не перед нашими очима. Мені хотілось і почати повість про поета, як починаються казки. За широкими морями, за лісами дрімучими […]...
- Як розбудити приспані почуття? (Твір-роздум за поєною М. Вороного “Євшан-зілля”) М. Вороний у поемі “Євшан-зілля” звернувся до давнього літопису. І зазвучала літописна оповідь по-новому. Ось половецький хан тужить за своїм сином і розмовляє з вітром. Його син живе у Києві у княжих палатах. Він купається у розкошах і давно забув про своє попереднє життя. Забув юнак про батька і неньку, про рідний степ і про […]...
- Левко Боровиковський – Дніпр ДНІПР Над дніпровськими лісами Ніч шатром розіп’ялась; Дніпр з крутими берегами Ніччю дуже розігравсь. Понад берегом мохнатим Сосни почали дрімати Під пісні свого Дніпра. Так над колискою мати Спать дитину присипля… Тихо! Сумно! Тільки часом В пущі пугач закричить, Тільки хвиля викрутасом Плеще… й місяць четверить… Місяць плава над лісами; В курінях у рибаків Вже […]...
- Павло Тичина – Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер Інакше плачуть хмари і стогне буйний вітер: В їх горі щира кротість і саможертви зміст. Чи нам же розгадати природи риси літер? – Людина і в стражданні страждаючий артист. Інакше гнуться лози і журяться тумани. Мовчать одвіку гори зовсім не так, як ми. В нас болі – на престолі! – б’ють в рани, Як в […]...
- Катерина Бабкіна – Той чоловік, що іноді спить зі мною Той чоловік, що іноді спить зі мною, Ходить в легкому светрі і темній куртці, Без рукавиць і з голою головою, Навіть взимку в міста безжальній пустці Почувається добре, як під водою. Той чоловік ламається дуже рідко. Каже тоді: зсередини я вже гнилий, зелений, Мертвий, як гриб. Не торкайся до мене, рибко. Він розпихає дріб’язок по […]...
- Іван Франко – “Ось спить дитя, невинний ангел чистий… “ Ось спить дитя, невинний ангел чистий. Смієсь у сні – се ангел з ним іграє… Сплакне у сні – се ангел, в облак млистий Розплившися, манить його й щезає. І сон отсей нестертий, віковистий В душі його по собі слід лишає: З дитячих снів той ангел променистий Раз в раз бажання, тугу в нім збуджає. […]...
- Мрії Кобзаря про майбутнє України Майже у всіх своїх віршах Т. Г. Шевченко прагне побачити, яким буде майбутнє його Батьківщини, як буде жити український народ. В уяві поета вимальовується то щаслива і спокійна картина тихої української ночі: Чорніє поле, і гай, і гори, На синє небо виходить зоря. Іноді він бачить старий Дніпро, який Красується, любується На всю Україну. А […]...
- Романтичний характер балад Тараса Шевченка I. Рання творчість Т. Шевченка (починав з жанру балади: має виразний романтичний характер). II. Романтичні балади Т. Шевченка. 1. “Причинна” – одна з перших балад Шевченка (написана 1837 року, в Петербурзі; звертається до національного світу, зображуючи певні побутові та етнографічні особливості, повір’я; творить збірний образ України): А) національні образи – символи, що створюють цілісність балади […]...
- Національне самовизначення у творі Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим… “ Шевченко як справжній українець боровся за національне визволення. Його суспільно-політичні погляди з плином часу ставали чіткішими. Він ще більше усвідомлював протиріччя між народом і всім панівним класом, тому викриває тепер не тільки кріпосників, реакціонерів, а й лібералів. У першу чергу проти них і спрямоване послання “І мертвим, і живим, і ненародженим… “. Автор вперше в […]...
- Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? Чому сучасні письменники продовжують звертатися до творчості Т. Шевченка? I. Шевченко – визначна постать в українській літературі. (Майстер художнього слова, справжній патріот, син України.) II. Актуальність творчості. (Теми, порушені в творах, будуть існувати завжди; багатий світогляд.) III. Шляхи використання досягнень Шевченка. (Рядки з творів як епіграфи до власних творів; наслідування Шевченкових традицій; праці Шевченка, присвячені […]...
- Образи поезії Т. Шевченка “Заповіт” Тарас Шевченко в поезії “Заповіт” висловив палку любов до України, рідної землі, віру в краще майбутнє трудящих. Початкові рядки вірша побудовані за принципом поетичної градації. Шевченко веде читача від часткового до цілого, але це ціле становить в свою чергу частину наступної більшої цілості: Як умру, то поховайте Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні […]...
- Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Моє розуміння “Заповіту” Тараса Шевченка Читаючи вірш “Заповіт”, який був написаний великим Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ставить […]...
- “Нам треба голосу Тараса” (1 варіант) Не поет – бо це до болю мало, Не трибун – бо це лиш рупор має, І вже менш за все – “Кобзар Тарас” Він, ким зайнялось і запалало. Є. Маланюк Шевченка ми називаємо основоположником нової української літератури та мови. Для нього омріяним було таке суспільство, де: … І на оновленій землі Врага не буде, […]...
- Олекси Стефановича – Вічна слава Доби славної та великої Піднесемо ми корогви! Буде хвала йому, тому рикові, Тому львиному – “йду на ви!” Слава князеві недосягнена: Він як пард ходив, був як тур. Слава часові, коли загнано Руський цвях в царгородський мур. Слава лицарям: над їх чолами Нахилялась лише гроза. Їм за п`угари були ш`оломи. Годував їх кінець спис`а. Славмо […]...
- Грай, кобзо, грай… (За поемою Т. Шевченка “Тарасова ніч”) I. Кобзарі – хранителі героїчного козацького минулого. (Вже й Січі біля дніпровських порогів не стало. Відійшла у минуле ця героїчна сторінка нашої історії. Та пішли Україною зрячі і незрячі кобзарі, щоб розповісти людям про славну козаччину: На розпутті кобзар сидить Та на кобзі грає.) II. Славні сини України. (Сидить кобзар і співає про Наливайка, Кравчину, […]...
- Тарас Шевченко – вірний сни України Український народ, як і кожен народ світу, має свої святині. Однією з таких святинь, національною гордістю нашого народу є творчість Тараса Григоровича Шевченка. Він уперше заявив про себе як поета, видавши невелику збірку поезій, що мала назву “Кобзар”, яка стала символічною і дала друге ім’я поетові. Із полум’яних творів Кобзаря весь світ дізнався, що є […]...
- Україна і українці в творчості Тараса Шевченка У мальовничому куточку нашої України, на Чернечій горі, спить вічним сном наш незабутній Тарас Шевченко. Внизу несе свої води могутній Дніпро, а з гори видно і “лани широкополі”, і милу його серцю Україну. Як мріяв, як заповідав… Майже все своє життя він прожив за межами Батьківщини, але ніколи її не забував. Не забував він і […]...
- Образ матері у творах Т. Шевченка Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, […]...
- Роздуми Шевченка про власну долю та долю України в поезії “Мені однаково, чи буду… “ Роздуми Шевченка про власну долю та долю України В поезії “Мені однаково, чи буду… “ Чим уважніше вчитуєшся у Шевченкову поезію “Мені однаково, чи буду… “, тим виразніше вимальовується перед нами постать поета як національного пророка. Участь у Кирило-Мефодіївському братстві дозволила йому простежити пожвавлення національного руху в Україні. Поет розумів, що це тільки початок поступового […]...
- Слово про рідну матір (скорочено) – Рильський Максим Благословен той день і час, Коли прослалась килимами Земля, яку сходив Тарас Малими босими ногами, Земля, яку скропив Тарас Дрібними росами-сльозами. Благословенна в болях ран Степів широчина бездонна, Що, як зелений океан, Тече круг білого Херсона, Що свій дівочий гнучкий стан До дніпрового тулить лона. Українською землею ходив славетний Сковорода, тут Котляревський написав свою “Енеїду”. […]...
- Аналіз вірша Тараса Шевченка “Заповіт” Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли Шевченко лежав хворий у Переяславі у знайомого лікаря А. Козачковського. Літературознавець Г. Нудько писав, що хоч поштовхом до написання вірша була тяжка хвороба автора, проте “причини, […]...
- Литвин Степан – Біографія Степан Михайлович Литвин Народився 10 червня 1931 в родині колгоспника Михайла. Навчався в Чернятинському плодово-ягідному технікумі та в Бердянському технікумі виноградарства й виноробства. Перші вірші опублікував 1950. 1954 закінчив філологічний факультет Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка; викладав українську мову та літературу в середній школі на донбасі. В 1956-62 роках працював у редакціях обласних […]...
- Віра в щастя України (За віршем Т. Шевченка “Заповіт”) “Заповіт” Великого Кобзаря – це один з найпоетичніших маніфестів гуманізму в українській із світовій літературі. “Заповіт” можна вважати програмовим твором Тараса Григоровича Шевченка. Цей вірш – неповторний поетичний заповіт, у небагатьох рядках якого Кобзар звертається до сучасників та прийдешніх поколінь. Шевченко мріє про те, щоб рідний народ згадував його “незлим, тихим словом”. Поет сподівається, що […]...
- Україна та українці в творчості Т. Г. Шевченка Коли хочуть щось добре сказати про народ, то оповідають про його землю, гори, ріки, ліси. Згадують, яких великих людей дала ця земля світові. Українська земля дала світові геніального поета Т. Шевченка, який належить до найбільших народних поетів, яких тільки знає всесвітня історія літератури. Поезія Шевченка національна і інтернаціональна, гуманна і самобутня, загальнодоступна. Поет підніс не […]...
- Тарас Шевченко – Заповіт (Як умру, то поховайте… ) (Характеристика твору) Характеристика твору Тараса Шевченка “Заповіт” Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: громадянська. Провідний мотив: заклик до повалення експлуататорського ладу й розбудови нового вільного суспільства. Віршовий розмір: хорей. Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн. “Заповіт” Тараса Шевченка є бойовою програмою для закріпаченого народу, неповторним поетичним заповітом у світовій літературі. Твір був написаний у грудні 1845 року, коли […]...
- Образ України у творчості Т. Шевченка Образ України у творчості Т. Шевченка Тарас Шевченко – вірний син України. Він любив свою Батьківщину, мріяв про її свободу й незалежність. Де б він не був, куди б не закидала його доля, Шевченко завжди згадував рідні місця, прагнув швидше полинути в Україну, зустрітися з однодумцями. Його роздуми над долею народу, любов до Вітчизни, туга […]...
- Спадщина Шевченка – художника Спадщина Шевченка – художника Талант Т. Шевченка, його незвичайна любов до всього рідного, до свого пригнобленого народу, до своєї культури, що перебувала тоді в московському ярмі, а також освіта, начитаність, праця над собою – все це ставить Т. Шевченка в перші лави освічених людей XIX століття. Поет і художник жили в душі Шевченка-митця завжди, бо […]...
- Віра в світле майбутнє України (за поезіями “Заповіт”, “І виріс я на чужині”) А я дивлюся… і серцем лину В темний садочок на Україну. Т. Шевченко Під час тяжкої хвороби Т. Г. Шевченко багато думав про майбутнє України, мріяв про визволення свого народу. Тоді він написав своє звернення до українського народу – “Заповіт”. У вірші поет заповідає поховати його на милій серцю Україні “серед степу широкого”, Щоб лани […]...
- Образ України у творчості Тараса Шевченка Образ України у творчості Тараса Шевченка “Я так люблю Мою Україну убогу, Що прокляну святого Бога, За неї душу погублю!” / Т. Шевченко / Він був сином мужика і став володарем у царстві духу. Він був кріпаком і став велетнем у царстві людської культури. Він був самоуком і вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненародженим землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Полум’яний заповіт нащадкам (за поезією “Заповіт” Т. Шевченка) Читаючи один із найвідоміших творів, який був написаний Кобзарем, починаєш розуміти, як поет ставився до своєї Батьківщини, як переживав за її сучасне і сподівався на краще майбутнє. Саме такий твір міг з’явитися тоді, коли поет відчував себе смертельно хворим. Як і кожна людина, яка проходить шлях через очищення хворобою або навіть смертю, ліричний герой ставить […]...
- “Караюсь, мучуся, але не каюсь… ” (Тарас Шевченко) Отче наш, Тарасе всемогущий, Що створив нас генієм своїм, На моїй землі, як правда, сущий, Б’ющий у неправду, наче грім. (Д. Павличко “Молитва”) Батьком, Генієм, Пророком, Предтечею називають його. А мені найближчим є оте аж дуже народне – Кобзар. Хіба можна знайти більш відповідне “звання”, яке висловлювало би глибоку шану людей до того, кого вважали […]...
- Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам Послання “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… ” – заповіт Т. Шевченка нащадкам I. Викривальний характер поезії Т. Шевченка. (Послання адресоване різним суспільним групам. Поет прагне висміяти, засудити жорстоке ставлення до кріпаків і вплинути на певні кола ліберального дворянства. Шевченко пише про фальшиву любов до України панів.) II. Пророцтво поета. 1. Упевненість у […]...
- Спільні мотиви “Заповіту” Шевченка і творів Горація та О. Пушкіна Тарас Шевченко хоч і створив свій “Заповіт” під впливом хвороби, цей твір став бойовою програмою. Він починається звертанням до народу. Автор висловлює палку любов до трудящих, до рідної землі, віру в те, що пригноблені повстануть, порвуть кайдани і побудують нове суспільство. “Заповіт” має спільні мотиви з такими творами, як ода римського поета Горація “До Мельпомени” […]...
- Роздуми про долю рідного народу в посланні Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим, і ненарожденним землякам моїм… “ В історії кожної літератури є твори, які володіють магічним даром безсмертя. Саме до таких шедеврів належить поезія Великого Кобзаря. Йому було властиве глибинне відчуття кревної причетності до долі рідного народу, до його трагічної історії. Саме тому він спрямовує свої твори на захист пригнобленого люду. З творчої скарбниці Т. Шевченка можна виділити твір, який, на мою […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (5 варіант) У чужому сірому і холодному Петербурзі і в далекому випаленому сонцем казахському степу згадував Тарас Шевченко свою Батьківщину, благословенну землю України, политу кров’ю і потом дідів та прадідів наших. Україна… Вона завжди спливала в спогадах страдницької душі Великого Кобзаря, нашого національного пророка, “садком вишневим коло хати”, плином сивого Дніпра, високими могилами – курганами в роздольнім […]...
- Любов до України в поезії М. Рильського (2 варіант) Любов до рідної землі, інтерес до її славного минулого та вболівання за невідоме майбутнє – це вічні теми, яких торкалися письменники всіх часів і народів. У радянські часи писати твори, в яких би висловлювалася любов до України, до її народу було неможливо, це б дорівнювало балансуванню на краю глибокої прірви. Розквіт творчості Максима Рильського припав […]...
- Астеїзм Астеїзм (грецък. asteismos – жарт, дотеп)- різновид іронії як тропа, похвала у вигляді осуду (чи навпаки). Класичний приклад А. трапляється у поезії Т. Шевченка “Кавказ”: Слава! Слава! Хортам, і гончим, і псарям, І нашим батюшкам-царям Слава! Або: чом ми вам Чурек же ваш та вам не кинем, Як тій собаці! Чом ви нам Платить за […]...
Земле втрачена, явися.