Рибалка (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро
Вода шумить!.. Вода гуля!..
На березі Рибалка молоденький
На поплавець глядить і примовля:
– Ловіться, рибочки, великі і маленькі!
Що рибка смик – то серце тьох!..
Серденько щось Рибалочці віщує:
Чи то тугу, чи то переполох,
Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує!
Сумує він, – аж ось реве.
Аж ось гуде, і хвиля утікає!..
Аж гульк!., з води дівчинонька пливе,
1 косу зчісує, і брівками моргає!..
Вона й морга, вона й співа:
– Гей, гей! не надь, Рибалко молоденький.
На зрадний гак ні щуки, ні лина!..
Нащо ти
Коли б ти знав, як Рибалкам
У морі жить із рибками гарненько.
Ти б сам пірнув на дно к линам
І парубоцькеє оддав би нам серденько!
Ти ж бачиш сам, – не скажеш: ні,
– Як сонечко і місяць червоненький
– Хлюпощуться у нас в воді на дні
– І із води на світ виходять веселенькі!
Ти ж бачиш сам, як в темну ніч
Блищать у нас зіроньки під водою.
Ходи ж до нас, покинь ти удку пріч, –
Зо мною будеш жить, як брат живе з сестрою!
Зирни сюди!.. Чи се ж вода?..
Се дзеркало, – глянь на свою уроду!..
Ой, я не з тим прийшла сюда,
Щоб намовлять з
Вода шумить!.. Вода гуде…
І ніженьки по кісточки займає!..
Рибалка встав, Рибалка йде.
То спиниться, то вп’ять все глибшенько пірнає!..
Вона ж морга, вона й співа…
Гульк!.. – приснули на синім морі скалки!..
Рибалка хлюп!.. За ним шубовсть вона!..
І більше вже ніде не бачили Рибалки!..
Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло):
Сюжет балади “Рибалка” навіяний П. Гулаку-Артемовському відомим твором видатного німецького поета Гете. Але твір має виразні національні ознаки, наближений до фольклорного твору високою емоційністю (вживається багато окличних речень, звертань, вигуків), вживанням зменшувально-пестливих слів, використанням казково-легендарного сюжету про зваблення молодих рибалок міфічними річковими істотами – русалками. Романтично налаштований юнак, який прагнув кохання, піддався чарам дівчиноньки і пропав на дні ріки.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Петро Гулак-Артемовський – Рибалка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Рибалка МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Рибка В ставочку Пліточка дрібненька Знічев’я зуздріла на удці черв’яка, І так була раденька! І думка то була така, Щоб підвечірковать смачненько: Ну, дейко! до його швиденько! То збоку ускубне, То спереду поцупить, То хвостика лизне, То знизу вп’ять підступить, То вирне, то пірне, То сіпне, то смикне, Вовтузиться, ялозиться і пріє, – Та ба!.. та […]...
- Справжня добрість (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Писулька до Грицька Прокази Хто добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той добрості не зна, не бачив і не чує, Не пензлем той її, але квачем малює, Той добрість обікрав. Не любить добрість сліз; Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...
- Пан та собака (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Пан та собака Казка На землю злізла ніч… Ніде ані шиширхне, Хіба-то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маненька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під чорною […]...
- Петро Гулак-Артемовський Реферат Петро Гулак-Артемовський (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного […]...
- Поети-романтики (П. Гулак-Артемовський. “Рибалка”, Є. Гребінка. “Українська мелодія”, М. Костомаров. “Соловейко”, В. Забіла. “Соловей”, М. Петренко. “Небо”) Наприкінці XVIII – початку XIX століття в європейських літературах на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Біографія Петро Петрович ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ (1790 – 1865) Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ ПЕТРО ПАН ТА СОБАКА (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Справжня добрість Писулька до Грицька Прокази Хто добрість, Грицьку, нам намалював плаксиву, Понуру, мов чернець турецький, і сопливу, Той бісів син, коли не москаля підвіз, Той добрості не зна, не бачив і не чує. Не пензлем той її, але квачем малює, Той добрість обікрав. Не любить добрість сліз, Вона на всіх глядить так гарно й веселенько, Як […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Батько та син “Ей, Хведьку, вчись! Ей, схаменись! – Так панотець казав своїй дитині: – Шануйсь, бо, далебі, колись Тму, мну, здо, тло – спишу на спині!” Хведько не вчивсь – і скоштовав Березової кашки, Та вп’ять не вчивсь і пустовав – Побив шибки і пляшки; І, щоб не скоштовать од батька різочок, Він різку впер в огонь […]...
- Петро Гулак-Артемовський – дві пташки в клітці “Чого цвірінькаєш, дурний, чого голосиш? Хіба ж ти трясці захотів? Що заманулося, чого ти не попросиш, Чи сім’ячка, просця, пшонця, чи то крупів,- Всього ти в кліточці по саме нельзя маєш, Ще й витребенькуєш, на долю нарікаєш”,- Так в клітці підлітка корив снігир старий. “Ой дядьку, не глузуй! – озвався молодий.- Недарма я журюсь і […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Пан та собака (Казка) На землю злізла ніч… Нігде ані шиширхне; Хіба то декуди скрізь сон що-небудь пирхне, Хоч в око стрель тобі, так темно надворі. Уклався місяць спать, нема ані зорі, І ледве, крадькома, яка маленька зірка З-за хмари вигляне, неначе миш з засіка. І небо, і земля – усе одпочива, Все ніч під чорною запаскою хова. Один […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Цікавий і Мовчун Цікавий, Мовчуна зустрівши раз, спитав: “Від чого голосний так дзвін той на дзвіниці?” “Від того, що (коли не втнеш сеї дурниці) Всередині, як ти, порожній він”,- сказав. 1 грудня 1820 року...
- Гулак-Артемовський – Біографія Петро Петрович Гулак-Артемовський народився 27 січня 1790р. в м. Городище на Черкащині в сім’ї священика. Вчився в Київській академії (1801 – 1803), але не закінчив її. Протягом кількох років учителював у приватних поміщицьких пансіонах на Волині. У 1817р. вступає вільним слухачем на словесний факультет Харківського університету, а вже наступного року викладає тут польську мову. В […]...
- П. Гулак-Артемовський та його творчість П. Гулак-Артемовський був активним учасником літературного процесу нової української літератури. Його байки, балади, переклади з європейської літератури збагатили українську літературу 40-60 років XIX століття. Перу П. Гулака-Артемовського належать написані українською та російською мовами байки та балади, прозові послання, переклади, критичні статті. Навчаючись в Київській академії, юний ще поет почав писати твори, щоправда, російською мовою. Згодом, […]...
- Рибалка – Гребінка Євген Хто знає Оржицю? а нуте, обзивайтесь! Усі мовчать. Гай-гай, які шолопаї! Вона в Сулу тече у нашій стороні. (Ви, братця, все-таки домівки не цурайтесь.) На річці тій жили батьки мої І панства чортів тиск: Василь, Іван, Микола, Народ письменний, страх, Бував у всяких школах, Один балакає на сотні язиках. Арабську цифиру, мовляв, закон турецький, Все […]...
- Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
- Твір на тему: Рибалка (Випадок із життя) Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, […]...
- Остап Вишня – письменник, рибалка і мисливець (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, […]...
- Пльшиков Анатолій – Зоряний рибалка (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” СОНЯЧНІ ЗАЙЧИКИ Заглянуло сонце В голубе віконце. Мама дзеркальце взяла І на сонце навела, Повернула трохи вбік, На підлогу зайчик – скік! І давай гасати. А за ним – зайчата. Ось вони, вухаті, Бігають по хаті, А кирпата донька Ловить їх в долоньку. ЧАРІВНІ САНЧАТА В мене, як не говори, Чарівні […]...
- Про зоряний Віз скорочено – Міфи та легенди українців Якось давно трапилася велика посуха. Вода повисихала не лише в річках та озерах, а й у колодязях. Одна вдова захворіла без води. Тоді дочка, щоб урятувати матір взяла глечик і пішла шукати воду. Знайшла десь, набрала та й несе додому. Аж тут назустріч один спраглий чоловік, що помирав без моди, а за ним другий, третій… […]...
- Перебийніс Петро – Тернопільська весна У Тернополі тане зима, Розмовляє з вітрами гілля. Видно, чайки здалля Прилітають сюди недарма. Зацвітає Тернопіль Навесні, навесні. І лоза вдалині За туманами світить мені. За озерною млою сади Зустрічають калиновий день. Білий лебідь веде Лебедівку по стежці води. На терновому полі встає Мій Тернопіль у сивій красі. У воді і росі Відбивається місто моє....
- Остап Вишня – Сом (СКОРОЧЕНО) Остап Вишня Сом (Скорочено) За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний Донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка […]...
- Сом (скорочено) – Вишня Остап За славним містом Енськом на Харківщині тече річка Оскіл, що впадає у Північний донець. її заплава розбивається на кілька рукавів, зарослих густими очеретами, верболозом, соковитою травою. І скрізь сила-силенна озеречок, вкритих густою зеленою ряскою, [лататтям, лілеями. Пливуть, бувало, на човні дівчата, уквітчавшись (тими білими лілеями, й тихо пісню співають. Чарівна річка Оскіл! А скільки там […]...
- “Гаї шумлять… ” скорочено – Тичина Павло Гаї шумлять Я слухаю. Хмарки біжать Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй так весело. Гей, дзвін гуде Іздалеку. Думки пряде Над нивами. Над нивами-приливами. Купаючи мене, мов ластівку. Я йду, іду Зворушений. Когось все жду Співаючи. Співаючи-кохаючи Під тихий шепіт трав голублячий. Щось мріє гай Над річкою. Ген неба край Як золото. Мов золото – поколото, […]...
- Микола Вінграновський – Козак Петро Мамарига ВІНГРАНОВСЬКИЙ МИКОЛА КОЗАК ПЕТРО МАМАРИГА Казка Козак Петро Мамарига летів на своєму коні, а татари обсідали Петра з усіх чотирьох сторін. Козак Петро Мамарига побачив перед собою степове озеро. – Гиворе! – сказав Петро своєму коню. – Удвох нам невтекти. Тікай сам. Як-не-як, а самому тобі буде легше. А я заховаюсь в озері. Петро вирізав […]...
- Пророк Ісайя скорочено – Народна творчість Глава 35. БЛАЖЕНСТВО БОЖОГО НАРОДУ ПО МУКАХ Звеселиться пустеля і суха земля, і порадіє країна безлюдна, і розквітне, як нарцис. Чудово буде цвісти і радіти, бачачи славу Господа і його велич. Укріпіть ослаблі руки, й утвердьте коліна дрижачі. Скажіть боязким душею: будьте тверді, не бійтесь; ось Бог ваш, прийде помста – Божа відплата. Він прийде […]...
- Басурмен (скорочено) – Васильченко Степан Семен через сіни заглядає у хату й просить у матері поснідати. Мати порається біля печі й говорить, що поки він не помолиться, їсти не буде. Семен одмовляється, але мати лякає його Страшним судом і показує на картину, яка висить на стіні. Хлопець лякається казана з киплячою смолою й погоджується. Мати проказує молитву, Семен повторює, але […]...
- Перебийніс Петро – На косогорі, біля школи На косогорі, біля школи, Стоїть у нас і до сьогодні Пощерблений віками, Та міцний Турецький стовп. Зізнаюся: втікав я З уроку стародавньої історії. Було нелегко осідлати Високе диво чужоземне. Та врешті ось вона – Ополячена, отуречена, Орусачена, онімечена Моя земля. Я милувався нею З пихатого турецького стовпа. Його напевне ж охрестив Козацькою шаблюкою Мій предок […]...
- Куценко Петро – Пісня безсонного джмеля (Збірка) 1992 рік, видавництво “десна” ПРО КОЛЬОРИ Ну як вам доладно повідати всім, Що всіх |кольорів – і не п’ять, і не сім, А хай навіть сім – так ще більше в них назв, І, певне, це знає не кожен із нас. Малина, і наприклад, на колір – малинова, А вишняу – вишнева, а небо – […]...
- Перебийніс Петро – Біографія Петро Мойсейович Перебийніс народився 6 червня 1937 року в селі Слободі Шаргородській на Вінниччині. Батько його, Мусій Феодосійович, пішов на фронт, щоб до сина повернутися лише у спогадах. домашньою його вчителькою була мама, Анастасія Левківна. Змалку вона зачарувала хлопчика піснями, казками і просто своєю самобутньою подільською говіркою. Закінчив майбутній поет Шаргородський сільськогосподарський технікум і факультет […]...
- Ой у степу криниченька скорочено – Соціально-побутові пісні Ой у степу криниченька, З неї вода протікає. (2) Гей, там чумак сиві воли пасе Та з криниці напуває. Воли ревуть, води не п’ють. Бо в Крим доріженьку чують. (2) Ой Бог знає, та Бог і відає. Де чумаченьки ночують. Ой ночують чумаченьки В чистім степу при долині, (2) Розпустили сірі воли пасти При зеленій […]...
- Крига на Одрі (скорочено) – Костенко Ліна В цьому році зима Не вдягала білої свити. Часом вже й приміряла. Та хтось її зразу крав. Пошукала, поплакала… Що ж робити? – Бідувала в старій Із торішніх зів’ялих трав. Як коли лютувала, Стелила рядно ожеледиць. Сперечалася з морем. Несла сум’яття вітрів. Все збиралась на силі. Та не встигла огледіться. Як проснулись дерева І на […]...
- Новолітування (скорочено) – Харчук Борис Мама досвітком взяли клунка й пішли на третє село. Це для мене так сказано. Щоб я не хвилювався. Але всі знали, що мама пішли до партизан, понесли їм хліба. Бабуся з братом порядкують. думають, чи зачиняти двері. Вони думають про матір. Вони повинні повернутися, але їх все немає. Брат товчеться у сінях, а потім стукає […]...
- Осадчук Петро – Ясний світ (Збірка) 1972 рік, видавництво “Веселка” ЗАПРОШЕННЯ дО МАНдРІВКИ На тобі руку, мій сину, І гайда на вулицю з хати. Сором у сонячну днину Вдома байдикувати. Гей, що за час погідний – Кожен промінчик співає! Рушимо в подорож, рідний, Нашим чудовим краєм. Підем на чисті води, Станем під ясні зорі, – Немає милішої вроди, Як хвилі дніпра […]...
- Пагутяк Галина – Ранок без вечора (скорочено) Сонце пробивається крізь зелені штори, будить дівчинку. Літо. Щиро, від усієї душі кукурікає півень. Чорніють від ягід кущі смородини, падає стигла малина, вишні аж бризкають соком. Качата стовпилися біля миски з кукурудзяною кашею. Мала п’є молоко, а бабуся загадує роботу: нарвати кропу, перебрати, почистити цибулю, принести дров. У хаті холодно й темно, й дівчинка думає, […]...
- Бондарчук Петро – Біографія Петро Федотович Бондарчук народився 1936 року на Вінниччині, у с. Талалаївка (нині у складі с. Василівка Іллінецького р-ну), а з 1962 року постійно живе в донецьку. Після закінчення семирічки працював лісорубом, обліковцем рільничої бригади в колгоспі, служив в армії, був секретарем контори колгоспу. Заочно закінчив філологічний факультет донецького державного університету. Працював редактором на донецькому телебаченні, […]...
- Ребро Петро – Біографія Петро Павлович Ребро – український Поет, Журналіст, гуморист і сатирик, громадський і культурний діяч. Петро Павлович Ребро народився 19 травня 1932 року в селі Білоцерківці, Куйбишевського району, Запорізької області, в родині колгоспника. Освіта Закінчив Запорізький державний педагогічний інститут (1953). Кар’єра Після закінчення Запорізького педагогічного інституту /з 1985 року – національний університет/ служив в армії, вчителював […]...
- Скунць Петро – Біографія Петро Миколайович Скунць (20 травня 1942, Міжгір’я – 30 травня 2007, Ужгород) – український поет, член Національної спілки письменників України з 1962 року. Народився 20 травня 1942 року в селиці Воловому (нині смт Міжгір’я, нині Закарпатської області). У 1963 році закінчив Ужгородський університет. Працював в обласній молодіжній газеті. Був редактором Закарпатського обласного видавництва. Був членом […]...
- Панч Петро – Біографія Петро Йосипович Панч (справжнє прізвище – Панченко) Народився 4 липня 1891 в місті Валках на Харківщині в родині майстра-колісника. дитинство письменника, про яке він зворушливо написав у книзі “На калиновім мості”, було багатим на життєві враження. Так повелося, що в родині всі колісникували: і дід, і батько, і дядько. Та й взагалі всі члени сім’ї […]...
Анна кареніна жертва власних пристрастей твір.