Робін Гуд і Герфордський єпископ (скорочено)



Присвячено рицарям славним пісні,
Робін Гудові зокрема,
А про те, як в єпископа злого він взяв,
Крім моєї, пісні нема.
В Барнеській долині сталося це,
Де ліс зелений ізріс,
Єпископ із пишним почтом своїм
Проїхати мав той ліс.
“Прудкого оленя,- сказав Робін Гуд,-
Найкращого вбити слід;
Герфордський єпископ сьогодні сповна
Заплатить нам за обід.
Вб’ємо ми оленя й зготуєм його,
Допоки вогонь не погас,
А я пильнуватиму, щоб
Не подавсь Єпископ деінде од нас”.
І Робін, і хлопці його одягли


Вівчарськеє убрання,
І єпископ навколо вогнища їх
Побачив зі свого коня.
“Гей, що тут у вас? – єпископ гукнув.-
А хто ж це, хто це посмів
Королівського звіра шляхетного вбить,
Коли тут так мало їдців?”
“А ми вівчарі,-Робін Гуд відповів,-
І сир нам овечий набрид,-
Шляхетний олень – королівський звір
Сьогодні в нас на обід”.
“Ви сміливі хлопці, король мусить знать,
Що ви накоїли тут,
Отож збирайтесь зо мною в путь –
На королівський суд!”
“О змилосердься! – Робін гукнув,
Не личить злоститись попам!
Невже-таки й справді ти б захотів
Життя
вкоротити нам?”
“Яке милосердя,- єпископ сказав,-
Та й як йому бути тут?
Мерщій збирайтесь зо мною йти
На королівський суд!”
Тут спиною Робін на дуба зіперсь,
А ногою вперся в моріг
І з-під вівчарського убрання
Витяг мисливський ріг.
Він встромив його в рота вузьким кінцем
І враз почав сурмить,
І сімдесят його молодців
На поклик з’явились ту ж мить.
На коліна упали вони перед ним,
І він владно долоню простер,
І тоді довгов’язий Крихітка Джон
Обізвався: “Що сталося, сер?”
“Аж ось герфордський єпископ стоїть,
Милосердя не має він, ні!”
“То вбий його,- Крихітка Джон сказав,-
I нехай він згниє в труні!”
“О, будь милосердним, Робін Гуд,-
Єпископ обізвавсь,-
Коли б я знав, що стріну тебе,
Я б іншим шляхом подавсь!”
“Ні, милосердя тобі нема,-
Озвавсь тоді Робін Гуд,-
В Барнеській долині буде суд,
Короткий і правий суд!”
І за руку єпископа Робін повів
У Барнеську долину ту ж мить,
І він мусив обідати з ними вночі,
І пиво й вино з ними пить.
І єпископську мантію Крихітка Джон
На зеленій траві розіслав,
І з товстого єпископського гаманця
Триста фунтів відрахував.
“Приємно,- тут Крихітка Джон сказав,-
Дивитись на злото сяйне,
Але неприємно дуже мені,
Що єпископ не любить мене!”
І музикам грати звелів Робін Гуд,
І в одежі його старій
Танцював той єпископ і дуже радів,
Що з лісу вийшов живий.
Переклад Л. Первомайського


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (No Ratings Yet)
Loading...



Твір на тему поет і суспільство альбатрос.
Ви зараз читаєте: Робін Гуд і Герфордський єпископ (скорочено)