Роксолана – дочка України (за однойменним романом П. Загребельного)
Роман Павла Загребельного “Роксолана” – це історія боротьби нікому не відомої дівчини і жінки за свою особистість, за те, щоб уціліти, зберегти себе. Завдяки цьому вона стала легендою українського народу. Роксолана – Анастасія Лісовська, донька священика із Рогатина, яку п’ятнадцятирічною продали в Ясир, і яка, потрапивши до гарему турецького султана Сулеймана, стала незабаром його улюбленою дружиною і майже сорок років уражала безмежну Османську імперію і всю Європу. Венеціанські посли – байта – у своїх донесеннях із Стамбула
Роксолана мала добру душу, вольовий та чесний характер. Вона була наділена багатим розумом та мужністю. На чужині вона відчувала себе самотньою та спустошеною. Часто згадувала батька й матір.
На чужині Роксолану живила пам’ять про рідну землю, вона була тим “порогом”, який уберігав її особистість, не дав їй бути поглинутою чужинським оточенням. Та здобувши духовну перевагу, ця жінка не була переможницею в житті. Вона не мала головного, що могло належно спрямувати її дії, надати їй справді героїчного змісту – невіддільного
Роксолана стала султаншею – наймогутнішою жінкою в Османській імперії. Здобувши владу, Роксолана намагається допомогти своєму рідному місту і своїй країні. Вона віддає гроші польському послу на відбудування церков у Рогатині. За проханням Роксолани Сулейман укладає мирний договір з Польщею.
Роксолана піклувалася також і про турецьких людей. За її наказом у Стамбулі було збудовано мечеть, притулок для убогих та лікарня.
Після смерті Роксолана була похована з великими почестями у восьмигранній гробниці, яка була поруч із гробницею султана Сулеймана, коло мечеті. Навіть після смерті Роксолану любили і поважали ще довгі роки. її вважали, вважають і будуть вважати волелюбною дочкою України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Поетичний образ Роксолани (за романом П. Загребельного “Роксолана”) І. Роман “Роксолана” – історія боротьби дівчини за свою особистість. II. Зовнішність та внутрішній світ Роксолани. 1. Портретна характеристика дівчини. 2. Розум та чесний характер. 3. Самотність на чужині. 4. Любов до України, допомога рідному місту. 5. Піклування про турецьких людей (у Стамбулі була збудована мечеть за […]...
- Роксолана – султанша-українка (За романом П. Загребельного “Роксолана”) Серед небагатьох жінок, яким доводилося керувати великою державою, та ще й у мусульманському світі, є й усім нам відома Роксолана. Життєвий шлях цієї непересічної жінки взагалі здається фантастичним. Їй удалося наперекір жорстким заборонам мусульманства потрапити до гарему турецького султана Сулеймана, стати його улюбленою дружиною, а потім і султаншею й без малого на сорок років зробитися […]...
- Наближення далекої історії (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Історія кожного народу знає ім’я хоча б однієї жінки, яка творила історію. У Франції – це Жанна Д’Арк, в Росії – Євпраксія, в Україні – Роксолана. Відомо, що Роксолана (Анастасія Лісовська) народилася 1505 року в місті Рогатин на Галичині в родині священика. 1520 року ще п’ятнадцятилітньою дівчина потрапила в полон до кримських татар і була […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (2 варіант) З-під пера Павла Загребельного вийшло багато творів, та саме романи займають найпомітніше місце в його творчості. Роман “Роксолана” – історія життя простої української жінки, яку в ранній юності розлучили з рідною землею, але на чужині вона спромоглася досягти такого високого становища, якого ніколи не досягала жодна жінка за всю історію існування могутньої Османської імперії. Настя […]...
- Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Історична основа роману П. Загребельного “Роксолана” Скільки страждань випало на долю українського народу. Століттями плюндрували українські землі вороги, забирали дівчат у гареми, розлучали сім’ї, вбивали старих. Багато горя зазнала і родина рогатинського пана Гаврила Лісовського, про яку розповів П. Загребельний у романі “Роксолана”. “Кара була видно-таки зготована для всього Рогатина, бо не минало й трьох-чотирьох […]...
- Світ героїні роману Павла Загребельного “Роксолана” Прикметною рисою роману Павла Загребельного “Роксолана” є значне розширення світу героїні порівняно з прозою попередників, де він в основному зводився переважно до сімейно-побутової сфери. Автор образу Роксолани активно освоїв суспільні, національні, професійні площини буття жінки у зв’язку з висвітленням таких проблемно-тематичних аспектів як “жінка і нація”, “жінка і держава”, “жінка і влада”, “жінка і патріархальний […]...
- Твір на тему: Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксолана. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (1 варіант) “У всякого своя доля”, – писав Тарас Шевченко, і це дійсно так. Комусь судилося прожити тихе, спокійне життя, а хтось жив бурхливо і назавжди залишився безсмертним, відігравши значну роль в історії. Переді мною портрет жінки: обличчя не вражає вродою, але щось є в очах. Можливо, радість перемоги? Задоволення життям? Чи невідступний біль, схований десь на […]...
- Романи П. Загребельного про жінок, про трагедію розлуки з рідною землею Павло Загребельний – це майстер слова, письменник від Бога. Його слово притягувало, немов магніт, наповнювало хвилюванням душу, бентежило, гріло, надихало своєю чарівливою силою, залюбленістю в рідну землю, її людей, історичне минуле. Найвищих трагічних нот досягає П. Загребельний у двох історичних романах про дивні й гіркі долі жінок – Євпраксії та Роксолани, долях, скалічених жорстоким часом […]...
- Знаковість постаті Роксолани (за повістю О. Назарука “Роксолана” й історичними довідками) Недавно я поза Уралом Блукав і господа благав, Щоб наша правда не пропала, Щоб наше слово не вмирало! Т. Шевченко Історія моєї землі надзвичайно трагічна й водночас повчальна. Вона свідчить про якусь незбагненну силу українства, здатність його знову й знову відроджуватися після нищівних ударів. Як тут не згадати слова відомого українського письменника: “… яка біда, […]...
- Роксолана – моя улюблена героїня В українській літературі є ціла низка жіночих образів, які уособлюють вірність, красу, мужність, любов до рідного краю. Серед жіночих образів нелегкої долі, але відданих Україні, є образ Роксолани. Уперше з образом Роксолани я познайомилась, коли дивилася з сім’єю фільм “Роксолана”. У фільмі цей образ створила на екрані Ольга Сумська. І мені здалося, що Роксолана-Сумська затьмарює […]...
- Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
- Сочинение на тему: Роксолана Роксолана была удивительной женщиной, Сулейман называл ее Хуррем – смеющаяся. Попав во дворец султана, она попросила разрешения пользоваться библиотекой, и за время пока Сулейман был в военном походе, успела освоить насколько языков. Она писала стихи, ценила искусство, разбиралась в политике, умела танцевать. Все это будто околдовало ее супруга. Даже грозная дворцовая гвардия боготворила госпожу, а […]...
- Природний розум і врода Роксолани – героїні повісті О. Назарука “Роксолана” … У греків є Таїс, у римлян – Лукреція, У єгиптян – Клеопатра, у французів – Жанна Д’Арк, У росіян – графиня Морозова, у нас – Роксолана. П. Загребельний У Стамбулі білі стіни найбільшої мечеті перед гробницею-тьорбе жінки з України, яку у світі знають як Хуррем, Роксолана, Хосені. На великій міській ділянці височить мечеть, збудована […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) (1 варіант) Поезія Ліни Костенко збагатила українську літературу неперевершеними зразками слова, що йде від самої душі. Вершиною її поезії є роман у віршах “Маруся Чурай”. Події цього роману відбуваються в середині XVII століття, коли український народ вів боротьбу проти польської шляхти. На фоні історичних подій зображена історія кохання головної героїні Марусі Чурай, легендарної народної співачки, та її […]...
- Проблема служіння народові в історичній повісті О. Назарука “Роксолана” Все на світі можна вибирати, сину. Вибрати не можна лише Батьківщину. В. Симоненко Повість “Роксолана” писалася упродовж кількох років – з 1918 по 1926 pp. Головні герої повісті – Сулейман Величний і дівчина-русинка Настя Лісовські, дочка О Луки. Ці історичні постаті жили на переломі Середньовіччя й Нових часів. Український народ, на думку істориків, переживав у […]...
- Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) Життєві ідеали Марусі Чурай (за однойменним романом Ліни Костенко) В історії української культури є чимало недосліджених сторінок, нерозкритих таємниць. Про поетесу та співачку Марусю Чурай ще в минулому столітті в Україні ходило чимало переказів та легенд, які дають підстави стверджувати, що ця чудова піснярка – особа історична. У центрі роману “Маруся Чурай” Ліна Костенко поставила […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше […]...
- Софія Київська – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Де шукати витоки духовності? В історії свого роду, в його прадавніх коренях. Десять століть тому було збудовано Софіївський собор у Києві, а його куполи ще й досі радо вітають сонце. Софія Київська – велич українського народу, втілення його мудрості й сили, таланту й слави, символ духовного єднання нації. Величний образ собору, цього незвичайного дива, “що […]...
- Втілення в образі Марусі Чурай моральної краси й таланту українського народу (за однойменним романом Ліни Костенко) Певний, хто народився на Україні чув пісню “Ой не ходи Грицю”, і, певний, багато тих, хто чув, не замислювалися над тим, хто автор, чи вважали її народною. Так, пісня дійсно народна. Але що таке народна пісня? Пісня, яку створив народ, чи пісня, яку співає, любить весь народ, чи перше і друге? Але пісню хтось обов’язково […]...
- Твір на тему: Рецензія на кіносеріал “Роксолана” Серед численних серіалів, що заполонили останнім часом телеекран, фільм “Роксолана” привертає увагу не тільки тим, що він створений на основі роману нашого сучасника, українського письменника Павла Загребельного. Фільм побудовано за законами пригодницького жанру, і тому сюжет сприймається як захопливий. Темою кінотвору є зображення подій XVI століття, пов’язаних із двома країнами – Україною і Туреччиною. Фільм […]...
- Втілення моральної краси й таланту українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним романом Л. Костенко) (2 варіант) Історія життя Ліни Костенко – це повість про те, якою сильною й непереможною може бути людина, що виростає з народу, живе з ним, вірно служить йому і зв’язана назавжди з рідним народом усіма ділами й помислами своїми. Епіграфом до її творчості можуть бути слова: Поезія – це завжди неповторність, Якийсь безсмертний дотик до душі! Поетична […]...
- Моє ставлення до Євгенія Онєгіна (за однойменним романом О. Пушкіна) I. Духовна атмосфера, в якій народжувався тип Євгенія Онєгіна (великі політичні події в історії Росії і Європи в 1819-1855 pp., виникнення в Росії таємних організацій, товариств і одночасне посилення реакції). II. Євгеній Онєгін – людина зі складним і суперечливим характером. 1. Соціальне становище і виховання Онєгіна (“наследник всех своих родных”, “имел он счастливый талант Без […]...
- Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу (за романом Павла Загребельного “Диво”) Обpаз Софії Київської-символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, […]...
- Надбання українського народу (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, Не вмре… М. Рильський. Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”? “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці, – і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і народ зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України (за романом “Марія”) (1 варіант) Багато було в Україні жінок, здатних безмежно любити працю, свою родину, свою землю, І, здається, саме їм рідна земля доручала нести на своїх плечах непомірний тягар відповідальності за усе, що відбувається на її безкрайніх просторах. Ці жінки повинні були вистраждати щастя не тільки для власної родини, а й для усього людства. Як це довелося зробити […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися […]...
- Ідея соборності та незалежності України і проблема ролі державного діяча в історії (за романом П. Куліша “Чорна рада”) Україна – “тихі води, ясні зорі” – завжди була для загарбників, сусідів і не сусідів ласим шматочком. Постійно частини її території потрапляли під чиюсь залежність, а після Переяславської угоди 1654 року вона взагалі поділилася надвоє. Одна частина, Лівобережна Україна, була під протекторатом Росії, а друга, Правобережна – Польщі. Та завжди знаходилися сміливі люди, які прагнули […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України (за романом “Марія”) (3 варіант) Улас Самчук не міг мовчати, знаючи страшну правду про роки встановлення Радянської влади в Україні, тому і написав роман “Марія”. Він бачив несправедливість тогочасних законів, він обурювався безладом, який створювали більшовики. Але найбільше його вразили безправні жінки, які будь-що намагалися зберегти власні родини, які хотіли бачити щасливими своїх дітей. Та не судилося їм щастя… Між […]...
- “І нема кращої землі, ніж наша земля… ” (за творчістю П. Загребельного) Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, […]...
- Образ Марії – символ багатостраждальної України (за романом “Марія”) (2 варіант) Знала наша українська земля добрі часи, панували на ній добро та любов, відчували люди себе щасливими. Але не так уже і багато було таких днів, коли сонце всміхалася у вікно нашої історії. Пам’ятає наша земля і криваві бої; пам’ятає і голод, і несправедливе розкуркулення, і людожерство, і зречення батьків, і страшні вбивства заради шматка хліба […]...
- Життя й творчість П. Загребельного Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. в с. Солошине на Полтавщині. 1941 р. закінчено десятирічку; учорашній випускник, ще не маючи повних сімнадцяти років, пішов добровольцем до армії. Був курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, у серпні 1941 р. мав поранення. Після госпіталю знову військове училище, знову фронт, тяжке поранення в […]...
- Зображення козацького лицарства і любові до України (за романом Пантелеймона Куліша “Чорна рада”) При вивченні української літератури Х IX ст. обов’язково слід звертатися до першого українського історичного роману П. Куліша “Чорна рада”. Це глибокий багатопроблемний твір. Серед поставлених питань чільне місце займає проблема героїзму, душевної чистоти і духовної ницості у важкі для країни часи. Одна з драматичних сторінок України, художньо розкрита П. Кулішем, – це надзвичайно гостра явна […]...
- Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” Доля України та українців за романом І. Багряного “Тигролови” Історична тема в нашій літературі – це незабутні сторінки української історії. Письменники України у різні часи і епохи оспівували історичні події, їх героїв – мужніх українських ватажків. У романі І. Багряного “Тигролови” реалістично описано події часів сталінщини, бо самому письменникові довелося пережити і насильницьку колективізацію, і […]...
- Образ Марії як символ України (за романом “Марія”) Для творчості У. Самчука характерні багатство жанрів, висока ідейність. Його перу належать художні полотна “Волинь” і “ОСТ”. Це епос, який змальовує глибини духу та інтелекту українського народу. Твір “Волинь” зробив У. Самчука відомим на весь світ. Але самим сенсаційним з усіх творів вважається роман “Марія”, який присвячено українцям, що загинули під час голодомору 1932-33 років. […]...
- Роздуми про майбутнє України й українців (за романом “Волинь”) Якби наші поети й письменники не любили так Україну, не змогли б вони написати свої найкращі твори про рідну Батьківщину й про рідний народ, в яких оспівали і красу своєї землі, і силу та невмирущість людей, що живуть на ній. Улас Самчук – талановитий письменник, якого доля відірвала від України й закинула на чужину. Але […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) (2 варіант) Юрій Яновський став відомим саме завдяки роману “Вершники”, який був написаний ідеологічно правильно, тобто віддавав хвалу більшовицькій партії. Особливість цього роману – це своєрідність його будови: він складається з окремих новел. Та через всі новели червоною ниткою проходить тема трагедії українського народу, яка полягає в занепаді загальнолюдських цінностей, розпаді роду, родини заради якихось нових реалій […]...
- Трагедія роду Половців і трагедія України (за романом Ю. Яновського “Вершники”) Був собі давній рибальський рід Половців. Батько – Мусій Половець, досвідчений рибалка. Половчиха теж “доброго рибальського роду, доброї степової крові”, “стала до бою за життя, за рибу, стала поруч Мусія”. Вона народила хлопців “повну хату”, що тісно стало в ній “од їхніх дужих плечей”, але “тримала… в залізному кулаці, мати стояла на чолі родини, стояла, […]...
- Історична романістика П. Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
Леся украинка перемога.