Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (1 варіант)
Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі джерела, з яких брала вона життєві сили.
Наймогутнішою зброєю поетеси стало слово. Словом можна підтримати, повести за собою на бій за краще майбутнє. Праця поета важка, та вона сповнена благородної краси. Поет повинен служити народові до останнього подиху.
Такий герой
Багатий граф, якого лякає війна з народом, намагається зробити поета своїм прислужником. Він пропонує йому життя в розкоші й славі, тільки народний співець повинен забути “різні вигадки лукаві”. “Не поет, хто забуває про страшні народні рани”, – чує граф у відповідь.
Кинутий до в’язниці, поет продовжує служити людям, його слово допомагає повстанцям у війні за кращу долю.
Леся Українка певна: найвище призначення поезії – бути зброєю в боротьбі за людське щастя. У її віршах – заклик до свободи, самопожертва в ім’я народу.
(2 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (4 варіант) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. Цей твір Іван Франко оцінив як найкраще з усього, що створила Леся Українка до 1898 року. В поемі поетеса висвічує постійну для неї тему – місце поета в суспільному житті. Сюжет поеми розгортається в плані протиставлення двох соціально протилежних сил. З одного боку, виступають трудящі і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (5 варіант) Леся Українка боролася із соціальною несправедливістю своїм словом, бо, тяжко хвора, не могла долучитися до активної громадської діяльності. Багато її віршів присвячено ролі поета у житті суспільства. Про це йдеться і в поемі “Давня казка”. Головні герої – лицар Бертольд і бідний поет. Не називаючи імені співця, Леся Українка ніби підкреслює: ім’я його може і […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (3 варіант) Леся Українка написала чимало творів, в яких у високохудожній формі висвітлюється злободенна тема: роль і призначення мистецтва в народному житті. “Давня казка” – це один із творів, що присвячений розкриттю цієї важливої теми. У творі відчутні елементи народної казки, легенди, вже починаючи від самого заголовка і вступу: Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (2 варіант) Леся Українка – поетеса світового масштабу. Творча спадщина її глибока і багатогранна. У багатьох своїх творах письменниця прагне знайти відповідь на загальнолюдські питання. У ліро-епічній поемі “Давня казка” Л. Українка роздумує над тим, яке значення має для суспільства поезія і поет. Головний герой цього твору – поет, звичайна на вигляд людина, краса якої не в […]...
- Роль митця у суспільстві (за поемою Л. Українки “Давня казка”) (1871 – 1913) Справжнє ім’я – Лариса Петрівна Косач. Народилася в м. Новоград-Волинському в дворянській родині. Батько – адвокат, мати – письменниця, відома під псевдонімом Олена Пчілка, дядько – відомий громадський діяч Михайло Драгоманов зробили багато для розвитку дівчини, Родина мешкала в Луцьку та Ковелі. У 1881 році Леся застудилася і важко захворіла, недуга не […]...
- Роль митця в суспільстві (За поемою Лесі Українки “Давня казка”) Наприкінці XIX століття в місті Львові вийшла друга поетична книжка Лесі Українки (Лариси Косач-Квітки) під назвою “Думи і мрії”. Її відкривала поема “Давня казка”, у рядках якої щиро й пристрасно прозвучала тема покликання поета, тема його обов’язку перед народом. Леся Українка відмовилася від умовно-поетичних прийомів. Головний герой поеми – звичайнісінька людина, “людина Божа”, як визначає […]...
- Роль поета і поезії в житті і суспільстві (за творчістю Лесі Українки) Чи може суспільство жити без письменників, без поетів? Раніше я над цим не задумувався, але, познайомившись із творчістю Лесі Українки, я зрозумів, що ні! Без її слова, без слова геніальної поетеси, без слова найосвіченішої жінки свого часу, без слова такої сильної духом людини не могло жити людство, не міг жити український народ із його мріями […]...
- Поема Лесі Українки “Давня казка”: порівняльна характеристика образів поета і лицаря Бертольда Леся Українка – мужня, волелюбна людина, яка завжди вірила в перемогу робітничого класу над експлуататорами. Вона любила сій народ і високо цінувала його прагнення бути незалежним. З цією темою в поемі тісно пов’язана проблема ролі поета в житті народу. Народній співець живе серед людей, він знайшов собі вірних друзів та однодумців. Його пісні висловлювали думки […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Розуміння Павлом Грабовським ролі поета і поезії в суспільстві I. Павло Грабовський – поет-борець (поет із шляхетною натурою, що не мирився з неправдою і суспільним злом; багато років провів у в’язницях та засланнях за межами України; перший з українських письменників був висланий царським урядом до Сибіру за бажання визволити Україну з-під національного та соціального гніту). II. Погляди П. Грабовського на роль поета і поезії […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (1 варіант) У Новому Заповіті вустами Апостола Іоанна мовиться: “І спочатку було Слово, і Слово було Бог. Усе через нього почало бути. В ньому було життя, і життя було світлом для людей”. Ось так в словах давньоєврейського мудреця виражено одну з непохитних істин нашого буття. Слово може дати життя, вбити, може возвеличити і принизити. “Ну що б, […]...
- Давня казка (скорочено) – Українка Леся В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно й що завгодно, тому нехай […]...
- Леся Українка – Давня казка (СКОРОЧЕНО) Леся Українка Давня казка (СКОРОЧЕНО) В одній країні жив талановитий поет. Його пісні розходилися по сьому світу, були й порадою й розвагою. Якось поет лежав у гаю прямо на стежині. А тут їде лицар на полювання, кричить, щоб звільнили дорогу. Поет відповів, що так від нього втечуть рими-соколята, І якими він може вполювати кого завгодно […]...
- Образ співця в поемі Лесі Українки “Давня казка” У творчості Лесі Українки важливе місце посідає тема ролі митця і мистецтва. Цій темі присвячено декілька віршів та поема “Давня казка”. Як поет Леся Українка завжди займала активну позицію в житті, тому тема поета і поезії не була для неї сторонньою. Головним героєм поеми “Давня казка” є поет, що “мав талант до віршів не позичений, […]...
- “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за поємою Лесі Українки “Давня казка”) Роль митця в історії людства завжди була знаковою. Звичайно, за умови, якщо це був справжній митець, захисник інтересів народу. Здавна вважалося, якщо тобі Бог дав хист, уміння творити – ти належиш людям. Ти є взірцем мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, прикладом для наслідування. Якщо ти схибиш на цьому шляху обраних, порушиш споконвічні закони моралі, ти […]...
- Роль поета і літератури в суспільному житті (за віршем “До кобзи”) (2 варіант) П. Куліш був сучасником Т. Шевченка і багато в чому його однодумцем. Так, йому теж боліли страждання народу, з яким він відчував нерозривний зв’язок, хоч велику частину свого життя провів в Росії та за кордоном. Поезія “До кобзи” увійшла до збірки “Хуторна поезія”, опублікованої у 1882 році, тобто через багато років після смерті Шевченка, але […]...
- Роль поета і поезії в житті суспільства (за творчістю Б. Грінченка) I. Головний напрям поезії кінця XIX ст. (подолання “псевдошевченківських шаблонів”; орієнтація поезії на “втручання” у суспільне життя; відверте, беззастережне служіння визвольним прагненням трудящих). II. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і моя робітницька молитва-надія”: 1. Принцип побудови поезій – конфлікт протистояння (між почуттям, вільною творчістю і вимогами розуму, громадянського обов’язку; перші безкомпромісно, хоч і […]...
- “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за твором Лесі Українки “Давня казка”) Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане. У кінці XIX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для […]...
- Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення […]...
- Незламність поета у важких випробуваннях (1 варіант) Для свідомості більшості читачів Василь Стус залишається легендарною постаттю незламного борця за волю України. Країна в той час потребувала свого героя, який би стаз на захист вічних цінностей буття, і такий герой з’явився. Як мало хто в той час, він словом і ділом здобув право називатися справжнім національним героєм. Слово Василя Стуса зайняло свою мистецьку […]...
- Давня казка (дуже стисло/скорочено) – Українка Леся 1 Десь, колись, в якійсь країні, Де захочете, там буде, Бо у казці, та ще в віршах, Все можливо, добрі люде; Десь, колись, в якійсь країні Проживав поет нещасний, Тільки мав талан до віршів Не позичений, а власний. Поет не відрізнявся особливою вродою, але його душа була прекрасна. Він приходив кожного дня у діброву і […]...
- Мої роздуми над поемою В. Симоненка “Казка про дурила” В. Симоненко… Поет-шістдесятник… Поет-лірик… Поет-сатирик… І просто незвичайна людина, яка неймовірною любов’ю любила навколишній світ, любила життя, любила своїх батьків, а звідси – і народ, і, безумовно, Україну, до якої він не шукав “ні. стежки, ні броду”, бо вона була в його грудях, “у чолі і в руках”. Після закінчення факультету журналістики при Київському університеті […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант) Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата також метафорика, як запозичена, так […]...
- Леся Українка – давня казка Може б, хто послухав казки? Ось послухайте, панове! Тільки вибачте ласкаво, Що не все в ній буде нове. Та чого там, люди добрі, За новинками впадати? Може, часом не завадить І давніше пригадати. Хто нам може розповісти Щось таке цілком новеє, Щоб ніхто з нас не відмовив: “Ет, вже ми чували сеє!” Тож, коли хто […]...
- Тема поета і поезії в ліриці О. С. Пушкіна Нет, весь я не умру – душа в заветной лире Мой прах переживет и тленья убежит. О. Пушкін У кожного великого поета обов’язково є вірші-роздуми про своє місце у поезії, свою роль у суспільстві, а точніше – про власне призначення у житті. Такі програмні вірші (не ті, що вивчають за шкільною програмою, а висловлення поетом […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (3 варіант) “Мова – це душа народу, його культура, його характер, в мові здійснюється зв’язок часів, сучасне перегукується з минулим”. Ці слова Максима Рильського про мову можна було б використати як епіграф до багатьох поезій різних авторів. У тому числі й до вірша “Мова” Олександра Підсухи. Перший рядок вірша “Ой яка чудова українська мова!” став крилатим висловом. […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (1 варіант) Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів Полтавщини? “Як човнові море, […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (1 варіант) Пристрасне слово Тараса Шевченка вмістило в Собі долю всієї України, її сльози і радощі, славу і невдачі, всю багатостраждальну історію, героїчне минуле і пророцтва майбутнього. Значне місце в останньому періоді творчості поета посідають переспіви біблійних сюжетів, а то й творів. Біблійні образи під його пером наповнюються іншим змістом, ідеї священного письма підпорядковуються потребам тогочасного суспільного […]...
- Роль описів природи в розкритті внутрішнього стану героя (за поемою “Прометей”) А. Малишко – великий український поет. Багато його віршів вражають своєю пісенністю та ліричністю. У роки Великої Вітчизняної війни поет не кидав писати. З-під його пера виходили твори небаченої сили. Героями його ставали живі люди, що віддавали своє життя за Вітчизну. Безіменному герою зі Смоленщини А. Малишко присвятив одну зі своїх найкращих поем – “Прометей”. […]...
- Незламність поета у важких випробуваннях (2 варіант) Як добре те, що смерті не боюсь я І не питаю, чи тяжкий мій хрест. В. Стус Василь Стус жив заради того, щоб український народ мав право на рідну мову, на історичну пам’ять, на самобутню культуру, на незалежну державність. Життя його схоже на спалах – короткий і яскравий. Воно р сповнене пекучого болю і трагізму. […]...
- Незламність поета у важких випробуваннях (3 варіант) Життя і творчість Василя Стуса, одного з найвизначніших українських поетів XX століття, схоже на спалах – короткий і яскравий. Сьогодні його ім’я мало відоме в Україні, багато людей його взагалі не чули. І це не дивно, адже довгий час воно замовчувалося, творчість була заборонена. Трагічно склалася доля Василя Стуса. Запальний, нетерпимий до будь-якої неправди, поет […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (6 варіант) Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна нероздільна. Т. Шевченко Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він свої твори писав у народному ключі, а тому, що всі думки його, вся його любов були присвячені народові, боротьбі за його визволення й щастя. Т. Шевченко був полум’яним […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (3 варіант) Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі над людським життям. Життя […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- Тема поета і поезії у творчості Б. Пастернака Розповідати про вірші прозою не так просто, краще дати слово самому поету, додавши кілька своїх рядків. Він був сином художника і піаністки, учнем композитора, але став поетом. Багато збірників Пастернака починалися з вірша Февраль. Достать чернил и плакать, Писать о феврале навзрыд… Чи немає тут зізнання, що віршування в чомусь те саме, що й та […]...
- Ідея служіння митця народові в поезії Лесі Українки Ніхто не може вибирати час, у який живе, і народ, з якого веде свій рід. Лесі Українці судилося бути дочкою народу, що потерпав від чужого гніту, і творити в таких умовах, коли цей гніт перешкоджав соціальному і культурному розвитку рідного краю. Тож українські літератори вважали за обов’язок своєю творчістю прислужитися національному та духовному визволенню народу. […]...
- Любов до України в поезії М. Рильського (1 варіант) Максима Тадейовича Рильського справедливо вважають одним з найбільших і найталановитіших поетів доби 1917-1933 років. Саме в цей період творчість поета досягла вершини, можливо, поет міг би зростати й далі, якби реалії радянського життя не підрізали йому крила, не змусили замінити щирі слова, що йшли від самого серця, на вихвалення влади, політики Москви. Проте, я гадаю, […]...
- Осуд гноблення трудящих у кріпосницькому суспільстві (за байкою “Пан та Собака”) (2 варіант) Петро Гулак-Артемовський, ідучи вчительською стежкою, до кінця свого життя захоплювався літературою, добре знав український фольклор і життя простих людей-кріпаків. Хоча літературна спадщина Гулака-Артемовського невелика, але твори його привертають до себе увагу влучним змістом і красою живої розмовної мови. Письменник жив за часів кріпацтва, коли висловлювати свої волелюбні думки було небезпечно, тому й звернувся він до […]...
- Трагедія поета-вигнанця в ліриці Євгена Маланюка (2 варіант) Життя Євгена Маланюка – приклад того трагічного існування викинутого за межі рідної землі українського поета, свідомого громадянина, що не потрібний виявився Батьківщині саме тоді, коли потребував віддати всю свою долю їй. Тому лірика поета – болючий монолог емігранта-вигнанця, закоріненого в рідній землі. Портрет емігранта накреслює Євген Маланюк в “Сонетах про Орлика” – керівника козацької еміграції […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (2 варіант) Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… […]...
Биография в скамаровського коротко.