Роман Купчинський – Боже Великий
Стрілецька і пластова молитва
Боже Великий, Творче всесвіту,
На нашу землю поглянь!
Ми були вірні Твому завіту,
Вислухай нині наших благань.
Люд у кайданах, край у руїні,
Навіть молитись ворог не дасть…
Боже Великий, дай Україні
Силу і славу, волю і власть.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роман Купчинський – Ми йдемо в бій Стрілецька пісня Ми йдемо в бій, ми йдемо в бій По згарищах руїни, За рідний край, за нарід свій, За волю України! Ми йдемо в бій, земля дуднить, Вадіють гори, степи, Бо нас у бій благословить Могутній дух Мазепи!...
- Герасим’юк Василь – Боже мій, Боже, в чорну днину Боже мій, Боже, в чорну днину Крила вона схотіла мати, Щоб Полетіти на Україну СвОго милОго шукати. Як їй тоді засвітало, Боже? Як вона тоді личко вмила? Крильма двома затулила ложе… Боже, нащо ти дав їй крила? Грішні, ми прокляли ту днину І під чорними небесами Низько летіли на Україну, Бо вона летіла над нами....
- Роман Купчинський – Не сміє бути в нас страху Не сміє бути в нас страху І жадної тривоги. – Чому? Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! Кладочка, кладочка узесенькая. Дівчино, рибчино молоденькая. До дівчини мені близько, мені близько, Но через стависько. Вчора дощ, нині дощ, Завтра буде слизько. Не страшать нас ні в цісарів Високії пороги, Бо ми є лицарі грізні Залізної Остроги! […]...
- Роман Купчинський – Заквітчали дівчатоньки Заквітчали дівчатоньки стрільцеві могилу, Замість мали заквітчати стрілецькую милу. Невисокий хрест берези заплели віночком, Замість мали заплітати косу барвіночком. Ще й пісочком висипали стежечку довкола, Замість мали простелити рушник до престолу. Похилились дві тополі наліво й направо, А у вітах шумить вітер про стрілецьку славу....
- Роман Купчинський – Гей, мандрують пластуни Мандрівна пісня Гей, мандрують пластуни Через гори-долини – Гей, доріженька закурилася… Перед ними рідний край Розгорнувся, як дунай – Гей, доріженька закурилася… Хоруговки лопотять, А підківки цокотять – Гей, доріженька закурилася…...
- Роман Купчинський – Лісова пісня Чи знаєш ти найкращу в світі пісню, Як ліс шумить і грає темний бір? Чи знаєш ти цю тишу благовісну, Як ліс мовчить і молиться до зір? Чи знаєш ти прекрасну ту картину, Як місяць-князь зійде на дерева, Як срібний шовк обгорне всю долину І заблищить блилянтами трава? Чи знаєш ти ті пахощі весняні, Як […]...
- Роман Купчинський – Накрила нічка, та й тихесенька Накрила нічка, та й тихесенька, Земленьку кругом. Лиш вітер мряки жене злегенька Над розіспаним лугом. І до любови накликають Чарівниченька-солов’ї. А місяць срібний розтягає Чарівну пряжу мрій. Там при окопах на долині Стоїть поручник молодий. Йому щохвилі вилітає Зітханнячко з грудей. “Спи, дівчино, спи, кохана, Злоті мрії-сни. І про мене, голубонько, Не забудь спімни”. А […]...
- Роман Купчинський – Зашуміли верби при потоці Пластова мандрівна пісня, створена 1947 року Зашуміли верби при потоці, Гей, гей, долинами. Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, з пластунами! Збирайтеся ви, хлопці-молодці, Гей, гей, та у гори, Несіть ваші ковані топорці Гей, гей, межи орли. Та, щоб наша рідная держава Гей, гей, гомоніла, Та, щоб наша пластовая слава Гей, гей, не змарніла....
- Роман Купчинський – Зажурились галичанки через тую зміну Зажурились галичанки через тую зміну, Що відходять усусуси та й на Україну. Хто ж нас поцілує в уста малинові Карі оченята, чорненькії брові, Хто ж нас поцілує в уста малинові Карі оченята, чорні брови. Не журіться, галичанки, та вже є військові, Вони краще обіймають, як стрільці січові. Ті вас поцілуть в уста малинові Карі оченята, […]...
- Дмитро Павличко – “Боже, яка ти в цілунку глибока… “ Боже, яка ти в цілунку глибока, Наче безодня в тремтячій сльозі Із всевидющого божого ока! Боже, яка ти в торканні спрагненна, Наче пустеля, що мріє в пісках Про океану рухливі рамена! Боже, яка ти в коханні пестлива, Наче той вітер вівсяний, що спить В полі, коли починаються жнива!...
- Галина Крук – Мушу зізнатися, боже Мушу зізнатися, боже, що не вмію жити На цьому світі, а як на тому – іще не знаю Пробувала, старалася, ходила до школи, Навіть траплялося по дурості вчити інших, Вторила за кимось: жити значить вмирати Мушу зізнатися, боже, що не вмію вмирати, А найгірше – не хочу Світ такий гарний – дерева, хмари, навіть комахи, […]...
- “Щастя дай, Боже, народу… ” (За піснею на слова О. Кониського “Молитва за Україну”) Серед урочистих патріотичних пісень провідне місце належить пісні на слова О. Кониського “Молитва за Україну”. Створена у період підйому патріотичних настроїв українського народу, пісня вела у бій січових стрільців, закликала український народ до боротьби за волю і незалежність: Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світла промінням Ти її осіни. О. Кониський, обравши форму […]...
- Роман Купчинський – Ой зацвіла черемха, зацвіла Ой зацвіла черемха, зацвіла Ярим цвітом. Там прощався та й стрілець січовий З білим світом. Там прощався та й стрілець січовий З Квітоньками, Що немає кому прокопати Йому ями. Нема кому труни тисової Оповити. Буде тіло чорне гайвороння Розносити. А черемха тую скаргу тиху Зрозуміла, Чисту душу стрільця січового Пожаліла. Спи спокійно, стрільчику січовий, Спи, […]...
- Ольга Анцибор – дай мені, Боже, чоловіка Дай мені, Боже, чоловіка, Того, що палко я люблю. Я знаю, що це гріх великий, Та всеодно тебе молю. Тебе благаю на колінах, Цей гріх мені прошу простить, Бо дні й роки летять невпинно, А серце любить і болить. Я зла нікому не бажаю, Не хочу кривди і жалю. Хай тільки він мене кохає, Бо […]...
- Замовкніть всі; великий час прийшов… – Олесь Олександр Замовкніть всі; великий час прийшов. Мовчать в сю мить громи-гармати, Схилилась наша хоругов, І на коліна стала мати, На терезах життя і смерті ми, І хтось один з них переваже… Коли життя – гриміть, громи! За волю кожний з нас поляже! 1916...
- Павло Мовчан – “Боже! Звільни мою душу від муки… “ Боже! Звільни мою душу від муки, Гуми не треба на мене вдягать! Вік опановую волі науку: Розум вже втратив… знайшов благодать… І на кону на життєвому граю, Вільний від себе, від слуху – крикун: Аж до нестями руками махаю, Криком волаю: – Я-а… ві-і-ічний двигу-у-ун… Вільний від правил громадських життєвих, Вільний від правди, та не […]...
- Герасим’юк Василь – Ця осінь, Боже, також золота Ця осінь, Боже, також золота. Світає. Вечоріє. Крик навколо. Припухлі розтулила ти уста. І день іде, і ніч іде, і голо… Земля ця Восени вві сні Чомусь Лякає тихим леготом, як лезом. Боюся ранку й вечора. Боюсь Апостольського дня. Вже краще безум....
- Тарас Шевченко – Мій боже милий, знову лихо! Мій боже милий, знову лихо!.. Було так любо, було тихо; Ми заходились розкувать Своїм невольникам кайдани. Аж гульк!.. Ізнову потекла Мужицька кров! Кати вінчанні, Мов пси голодні за маслак, Гризуться знову....
- Тарас Шевченко – Гоголю За думою дума роєм вилітає, Одна давить серце, друга роздирає, А третяя тихо, тихесенько плаче У самому серці, може, й бог не побачить. Кому ж її покажу я, І хто тую мову Привітає, угадає Великеє слово? Всі оглухли – похилились В кайданах… байдуже… Ти смієшся, а я плачу, Великий мій друже. А що вродить з […]...
- Світлана Костюк – О Боже мій, а я ще й не жила О Боже мій, а я ще й не жила, А я ж лише “зализувала” крила, Які недоля прикра обпекла, Які неправда чорна обпалила… А я лише у царстві тіней злих Шукала світла, щоб донести людям. І цвітом опадав з грудей моїх Жертовний вірш, немов якийсь приблуда… А я себе палила кожен день (Коли болить життя […]...
- Надя Ковалюк – Я ще люблю… О Боже! Як же так? Я ще люблю… О Боже! Як же так? Минуло сто ночей і стільки ж ранків, Як розлетілись мрії по кутках І розкололось небо на уламки. А я люблю… На грані, на краю, Усупереч собі і всьому світу, Як немовля, в руках любов несу, Не знаючи, куди її подіти… Між нами – кілометри сліз і слів […]...
- Дмитро Лазуткін – домовся з ними Боже Домовся з ними Боже бо вони Не здатні бути іншими – воюють… У небо відправляються човни Собаки виють круки бенкетують Тримають зброю лицарі твої І кров’ю запікаються знамена Артилеристи луплять з-під землі – Земля вона пекуча і вогненна І соняшники квітнуть бо вогні Вирівнюючи лінію свободи Затягують звитяги затяжні І водять сатанинські хороводи Це смерть […]...
- Роман Штігер – Ідея Виношую в лоні ідею І де я тепер після Наших вчорашніх істерик? Все стерто й Каліцтво пророків не зовсім тілесне Душевне скоріш Поріж Розчленуй на кавалки всі дні що пройшли Все те що ми втратили Все те що стало старим і затертим! Краще давай забуватись?! Давай не дусити загноєні рани З-під наших сердець Холодними тінями […]...
- Тарас Шевченко – Великий льох (містерія) (Містерія) Положил еси нас Соседом нашим, подражнение й Поругание сущим окрест нас. По- Ложил еси нас в притчу во языцех, Покиванию главыі в людех. Псалом 43, ст. 14 й 15 Три душі Як сніг, три пташечки летіли Через Суботове і сіли На похиленному хресті На старій церкві. “Бог простить: Ми тепер душі, а не люди. […]...
- Франц Кафка – великий сповідальник і великий самітник Кафка став для мене відкриттям у літературі. Він довго ішов до визнання. Тривалий час залишався непривітаним генієм. Якщо визначні німецькі письменники Т. Манн і Б. Брехт відзначили його творчість ще 1915 року (премія Фонтане), то широку популярність серед читачів він здобув лише у 40-ві роки минулого століття, коли його стали називати метром сучасного модернізму. Від […]...
- Тимофій Бордуляк – Дай, Боже, здоровля корові! – Го, го, го, небоженьку! не мало я напрацювався, заким я заробив 50 ринських… 50 ринських! То не п’ятдесят разів кивнути пальцем, не п’ятдесят колачів з’їсти, а товчися цілу зиму з сокирою по лісах, по дебрах, коло сажнів, коло брусів… мерзнути, як собаці, та ще й о жидівську ласку стояти, щоби жидовин песій не пхав […]...
- Відображення трагічних сторінок історії в поемі-містерії Т. Шевченка “Великий льох” Тарас Шевченко часто звертається до історичної тематики у своїй творчості, не обмежуючись змалюванням певних історичних осіб чи постатей. Талановитий митець багато розмірковує над історичною долею України, зображене супроводжує роздумами, філософській глибині яких може позаздрити не один філософ від літератури. Мені дуже подобається те, що кожного разу Т. Шевченко використовує оригінальні художні засоби, що робить його […]...
- Ой та зажурились стрільці січовії – Народна лірика ОЙ ТА ЗАЖУРИЛИСЬ СТРІЛЬЦІ СІЧОВІЇ Ой та зажурились Стрільці січовії, Як Збруч-річку1 переходили, Що стільки народу Впало за свободу, Встояти не було сили. Ой та зажурились Стрільці січовії, Стали дрібні сльози лити: Буде ворог клятий Батьками орати, Матерями волочити. Ой не тішся, враже, Що весь край, то ваше! Ще живе стрілецька слава. Вернуться ще тії […]...
- Роман Штігер – Lose yourself Порцелянові сни розбиваються веснами Немов воду веслами сікти Ні я Ні ти Не знаємо вчорашньої миттєвості Стій Зажди Не йди Ми тіні що дремось постійно по стінах і Танемо снігом весною як листя Що сиплеться повільно по вікнах Покірно носимо вірші з кавою у ліжко Трохи голосно мабуть мовчимо І постіль міняємо на чисту Викреслюємо […]...
- Іван Підкова (скорочено) – Шевченко Тарас 1814-1861 Поема I Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце. II На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість запорожців та їх отамана. […]...
- Великий Льох (дуже стисло/скорочено) – Шевченко Тарас Положил еси нас (поношение) соседом нашим, подражание и поругание сущим окрест нас. Положил еси нас в притчу во языцех, покиванию главы в людех. Псалом 43, ст. 14 і 15 Три душі Через Суботове летіли три пташечки і сіли на похиленому хресті на старій церкві. Це душі померлих, яких не пускають до раю, поки не розкопають […]...
- О Космосе великий наш – Тичина Павло О Космосе великий наш, Безмежжя розпрозорене! Ми із Землі блакитної Мчимо у далі зоряні. Ми всі до тебе звикнемо, Раніш ти був відчужений. Далеко ми проникнемо! Наш вік – такий напружений! О Земле, наше золото! Ще людство в нас розколото, А буде ж жить родиною Братерською, єдиною. А буде ж чисте в прагненнях, Не зле, […]...
- Тарас Шевченко – Іван Підкова (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ІВАН ПІДКОВА (СКОРОЧЕНО) (Поема) 1 Поет оспівує козацькі часи в Україні. Запорожці вміли воювати, добувати славу і волю. Від тієї слави лишилися тільки високі могили, що “про волю нишком в полі з вітрами говорять”. Та згадка про ті славні часи, може, заспокоїть серце. II На тлі бурного моря зображено велич, силу й рішучість […]...
- Герасим’юк Василь – Анна Нині не так схне, як учора. А сіна – з краю у край. Сонця нема. Громадільниня хвора. Анно! Боже помагай! Веріт, ліжників повна комора. Більш очей не зривай. Витряси ті, що зіткала вчора. Анно! Боже помагай! Ходить горою з граблями й косою, А ночами тче і тче… І тихо співає: На камені стОю… Анно, Постій […]...
- Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
- Твір на тему: Великий Кобзар Щороку у березні проводяться урочистості на честь Тараса Шевченка – генія і пророка України. Народившись у кріпацькій родині, пройшовши тернистими стежками дякової науки, здобувши освіту в Академії мистецтв, він здивував світ чудовими поезіями славнозвісного “Кобзаря”. Його талант прорізав темряву царського мороку, показав народові шлях до вільного життя. Заповіти Шевченка любити Україну, народ, волю житимуть у […]...
- Великий мрійник і винахідник (за творчістю Ж. Верна 1. Світогляд хлопчика. (Верну лише 11 років. Увесь світ належить йому. Перед ним простягайся тисячі стежинок, серед яких треба обрати лише одну, свою. Час для фантазій. Нестримна дитяча уява постійно малює йому нескінченні подорожі, вірних друзів та дивовижні пригоди, героєм яких, безперечно, є він сам. У цей час Жуль Верн починає серйозно замислюватися над здійсненням […]...
- Гомер – великий давньогрецький поет Гомер – великий давньогрецький поет Всесвітньовідомі поеми “Іліада” та “Одіссея” базувалися на героїчних піснях, що виконувалися аедами – мандрівними співаками. Створення цих поем самі древні греки приписували сліпому аеду Гомеру, який за легендою народився на острові Хіос. Ще у давні часи за честь називатися батьківщиною великого поета сперечалися сім міст. Реалізм та наочність гомерівських поем […]...
- Тарас Шевченко – Великий льох (СКОРОЧЕНО) ТАРАС ШЕВЧЕНКО ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ (СКОРОЧЕНО) (Поема (містерія)) Три душі Через село Суботів летіли і сіли на хресті старої церкви три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає у рай: Бо так сказав Петрові Бог: “Тойді у рай їх повпускаєш, Як все москаль позабирає, як розкопа великий льох”. І […]...
- Тарас Шевченко – Великий льох (Стислий переказ, дуже скорочено) Тарас Шевченко Великий льох (Стислий переказ, дуже скорочено) Три душі. Через село Суботів летіли три білі пташки – три людські душі, що їх через гріхи святий Петро не пускає до раю, і сіли на хресті старої церкви. Перша душа, як була людиною, звалася Прісею. Вона народилася й виросла в селі Суботові, родовому гнізді Богдана Хмельницького. […]...
Літературний рід човен.