Розчарування

Дияволе, звертаюсь у думках до тебе,
Готовий себе принести я у жертву,
Як вештаюсь, ти знаєш серед неба,
Та чи потрібно душу мою мертву?…

Так, думок я бачу гріховний зміст,
Ти тільки вивільни з душі любов,
І збудую в поміч, лише тобі свій міст,
Підпишись, і залиши свою ти кров…
Тобі подарую усі земні багаття,
Будь-коли не знатимеш рахунок,
Адже із тобою ми уже стаємо браття,
І у мені завжди згадаєш свій дарунок…

Та чи пропаде моя спустошеність,
Не знання прийдешньої дороги,
Чи це твоя омана і запорошеність,
Щоб душу кинути під свої пороги?…
Твої багаття не мої, ціна страшна,
Їх залиши собі, чекає інша доля,
Хоч душа і мертва, та не продажна,
Не тобі підвладна мого серця воля…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars
(1 votes, average: 5,00 out of 5)



Ти не дивись що буде там.
Ви зараз читаєте: Розчарування
Copyright © Українська література 2023. All Rights Reserved.