Роздуми поета над тим, що таке справжній патріотизм (за поезією “Патріоти”)
Вболівання поета щодо тяжкої долі поневоленої України примусили В. Самійленка замислитись над тим, що таке справжній патріотизм. Розуміючи, що тільки щиро віддані Батьківщині громадяни можуть відродити державу, поет змальовує образ справжнього патріота в однойменному вірші.
Письменник зображує розмову двох хлопців “про долю своєї землі”. Один з них промовляє на захист народних прав, доводить давність і самобутність української культури. Інший розмірковує над тим, яке високе місце посяде наш народ серед інших, коли отримає права.
… вели язиками
Роботу для краю свого,
Гукали й махали руками,
Де річ вимагає того.
Поет сумує з приводу того, що “ті двоє з балачками втомившись, веселі собі розійшлись”.
Адже для них головним було поговорити, бо вони патріоти лише на словах, їх цікавить власне красномовство, а не доля Вітчизни.
Але існують, на думку В. Самійленка, і справжні патріоти. Саме таким є третій хлопець, що дививсь на балакучих товаришів оддалі. Він бачив душею Вкраїну, уболівав за неї:
Він мовити красно не міг,
Але задля діла святого
І жив він,
Так характеризує автор цього хлопця. І ми розуміємо, що це і є справжній патріот.
На думку В. Самійленка, вірним сином своєї Батьківщини, патріотом можна вважати лише ту людину, що не словами, а справами доводить свою любов до Вітчизни. Поет засуджує балакунів, що лише базікають, а не роблять нічого конкретного для покращання долі народу України та рідної мови.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- У чому справжній патріотизм (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) У чому справжній патріотизм (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) В. Самійленко – український поет, який у своїх віршах закликав берегти, шанувати і збагачувати нашу мову. Ліричний герой поезій сповнений, як і поет, любов’ю до України, до свого народу. У поезії “Патріоти” В. Самійленко порушує тему патріотизму та засуджує тих балакунів-псевдопатріотів, які лише на словах виявляють […]...
- Гумор і сатира В. Самійленка (“Ельдорадо”, “Патріоти”) (1864-1925) Народився в м. Великих Сорочинцях Миргородського повіту на Полтавщині. Син наймички та поміщика, який рано помер. Добру освіту допоміг отримати багатий батьків родич. Навчався у Полтавській гімназії, на історико-філологічному факультеті Київського університету Св. Володимира. Входив до літературно-мистецького гуртка “Плеяда”. В останні роки жив у м. Боярціна Київщині, де й похований. Письменник. Виявив себе у […]...
- Роздуми Л. Глібова над скороминучістю людського життя (за поезією “Журба”) Л. Глібов, як і багато інших письменників, у своїй творчості намагався осмислити загальнолюдські питання. Роздуми над скороминучістю людського життя знайшли втілення у вірші Л. Глібова “Журба”. Ця поезія викликає сумний настрій. Незважаючи на те, що поет милується прекрасною природою він відчуває душевний неспокій: … в мене бідне серденько І мліє, і болить. Мабуть, саме тому […]...
- Безсмертні думки поета (за поезією Т. Шевченка) Серед великого за обсягом творчого спадку Т. Шевченка дрібні ліричні поезії є безумовно перлинами поетичної творчості У них він висловив усі свої страждання, поневіряння, найпотаємніші думки. Чимало коротких поезій мають назву “думка” або “думи мої”. Цим автор підкреслює своє особисте в поезії, своє наболіле, що так і проситься на папір нехай і “сумними рядами”. Цілий […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (1 варіант) Українська земля завжди була багата на таланти. Та й не могла ця розкішна земля, на полях якої зростали щедрі врожаї, а сади буяли плодами, не народжувати талановитих дітей. Безсмертний кріпак Шевченко, ім’я якого золотими буквами назавжди вписане в історію України; Великий Франко, незламна Леся Українка, лагідний Олесь, мужній Стус… Усі вони різні, але всіх об’єднує […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант) Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата також метафорика, як запозичена, так […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (6 варіант) Встане славна мати Україна, Щаслива і вільна, Від Кубані аж до Сяну-річки Одна нероздільна. Т. Шевченко Тараса Григоровича Шевченка ми звемо народним поетом не тому, що він свої твори писав у народному ключі, а тому, що всі думки його, вся його любов були присвячені народові, боротьбі за його визволення й щастя. Т. Шевченко був полум’яним […]...
- Вираження глибокої синівської любові поета до матері Вітчизни (за поезією “Україно моя, моя люба Вкраїно… “) (2 варіант) В. Стус називав П. Тичину “феноменом доби”. Так, цей поет є одним з найталановитіших митців, що прославляли Україну. “У світі небагато є поетів, які так глибоко відчувають слово, як Тичина… Кожне слово складається із змісту й мелодії. І саме мелодію слова вмів чути й передавати П. Тичина”, – писав про нього П. Панч. Тому багато […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (1 варіант) Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів Полтавщини? “Як човнові море, […]...
- Володимир Самійленко – Патріоти ПАТРІОТИ Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,- Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (1 варіант) Євген Маланюк – один з найпомітніших українських поетів XX століття. Все його життя було присвячене боротьбі за незалежність українського народу: спочатку брав активну участь у побудові Української Народної Республіки (від відомий як учасник визвольної боротьби 1917-1921 років), а далі, після її поразки, почав писати вірші. Євген Маланюк розумів нищівну силу слова, тому взявся за перо […]...
- Патріоти – Самійленко Володимир Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі, Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури,- Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив, Як […]...
- Ми – українці, а не гречкосії. Роздуми над поезією Бориса Олійника У передньому слові до збірки поезій Бориса Олійника “Основи” (2005 р.) Михайло Шевченко чітко і всеосяжно окреслив постать поета: “Дивовижний чародій інтимної лірики, володар плечового удару в публіцистиці, недосяжний фігурист в іронії, майстер поем – Борис Олійник, безперечно, унікальна постать в українській культурі, політиці і філософії, яка не має аналогів у землях близьких і землях […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (4 варіант) Чужа земля. Безлюдний берег Аральського моря. Куди не кинь оком – піски, піски, піски… На березі – самотня постать. Похилена голова, опущені плечі свідчать про те, що людина охоплена відчаєм, тугою. Хто це? Тарас Шевченко, відірваний від рідної України. До болю в серці марив він вишневими садками, співучою рідною мовою, широким розливом могутнього Дніпра. Думками […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (3 варіант) Тарас Шевченко добре знався на святому письмі. В його творах нерідко простежуються мотиви книг Біблії, зустрічаються біблійні образи, сюжети. Але найбільше, мабуть, увагу поета привертали ті біблійні книги, в яких містяться пророцтва про перемогу правди над неправдою, добра над злом, про час, коли на землі запанують рівність і братерство, щастя і любов. Важливим фрагментом творчості […]...
- Душа поета – у його віршах (за поезією В. Підпалого) Кажуть, що життя письменника – у його творах, душа поета – у його віршах. Вірші поета Володимира Підпалого дають підставу вважати, що душа у нього щира, ніжна, вдумлива і мудра. Свою Полтавщину він любив соромливо і віддано, на славу їй сплів свій поетичний, вінок. Зрілу людину судять по тому, у яких фарбах вона згадує своє […]...
- Патріоти (скорочено) – Самійленко Володимир Два хлопці укупі стояли, А третій дививсь оддалі. Як ті гаряче розмовляли Про долю своєї землі. Один у широкій промові Народні права боронив; Він докази всі наукові По пунктах як слід розложив. Народну окремість натури, І склад особливий думок, І давність своєї культури, – Довів він усе те з книжок. А другий про теє доводив. […]...
- Роздуми над поезією (за віршем В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) “Ти знаєш, що ти – людина?” З таким вимогливим запитанням звертається Василь Симоненко до кожного свого читача. Без зайвих слів і “красивостей”, чітко, ясно, лаконічно. Задуматися має кожен. Хто я в цьому світі? Навіщо живу? З відповідями на ці питання рано чи пізно доводиться визначатися кожній людині. Будучи дуже молодим, Симоненко відчував, що життя надто […]...
- Правозахисник світогляд поета (за поезією Василя Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина”) Вірш “Ти знаєш, що ти – людина” входить до останньої прижиттєвої збірки поета “Земне тяжіння” (1964). До неї увійшли такі досягнення поетового таланту, як “Задивляюсь у твої зіниці”, “Лебеді материнства”, “Розвели нас дороги похмурі”, “Земле рідна! Мозок мій світліє… “, “Ну скажи – хіба не фантастично… “. Ти знаєш, що ти – людина. Ти знаєш […]...
- Роль рідної мови в житті і діяльності народу (за поезією “Мова”) (1 варіант) В землі віки лежала мова І врешті вибилась на світ. О. Олесь Мова – духовне багатство народу. Чим глибше людина пізнає рідну мову, тим тоньше сприймає її серце красу слова, а також красу життя. Поет-громадянин О. М. Підсуха – тонкий знавець багатства української мови. Про її милозвучність, величезний лексичний фонд і багату синоніміку він пише […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (2 варіант) Талановитий український письменник Євген Гребінка зробив великий внесок в розвиток української літератури і журналістики як письменник, видавець, організатор літературних сил. Творча діяльність його припала на ті часи, коли після придушення повстання декабристів в імперії панувала жорстока миколаївська реакція. Але навіть вона не могла спинити зростання прогресивних настроїв у колах волелюбної студентської молоді. Вийшовши з Ніжинської […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (3 варіант) Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі над людським життям. Життя […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (5 варіант) У чужому сірому і холодному Петербурзі і в далекому випаленому сонцем казахському степу згадував Тарас Шевченко свою Батьківщину, благословенну землю України, политу кров’ю і потом дідів та прадідів наших. Україна… Вона завжди спливала в спогадах страдницької душі Великого Кобзаря, нашого національного пророка, “садком вишневим коло хати”, плином сивого Дніпра, високими могилами – курганами в роздольнім […]...
- Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (2 варіант) Т. Шевченко часто у своїй поезії переосмислював біблійні образи і мотиви. Але саме останній період творчості в цьому відношенні найпоказовіший. І Біблію тепер поет використовує не опосередковано, а прямо, переосмислюючи цілі новозавітні образи і легенди (“Неофіти”, “Марія”) та звернувшись до жанру “Подражанія”. Ісаія, старозавітний пророк, засвідчував те, що колись єврейський народ воскресне, бо є богообраним. […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (VII варіант) На оновленій нашій вільній землі живе і вічно житиме в народі пам’ять про Великого Кобзаря, геніального сина України, гнівного викривача панів неситих, поборника святої правди. Т. Г. Шевченко був народним пророком, титаном духу, першим, хто відверто і сміливо закликав народ до збройного повстання: Вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Але тернистий шлях […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (3 варіант) Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він […]...
- Мрії поета про щасливе майбутнє рідного краю (за поезією “Ісаія. Глава 35”) (1 варіант) Пристрасне слово Тараса Шевченка вмістило в Собі долю всієї України, її сльози і радощі, славу і невдачі, всю багатостраждальну історію, героїчне минуле і пророцтва майбутнього. Значне місце в останньому періоді творчості поета посідають переспіви біблійних сюжетів, а то й творів. Біблійні образи під його пером наповнюються іншим змістом, ідеї священного письма підпорядковуються потребам тогочасного суспільного […]...
- Мої роздуми над поезією Томаса Еліота Є поезія, яку зрозуміти відразу нелегко. Вона вимагає інтелектуальної підготовки. Інакше залишиться у пам’яті порожнім звуком, а точніше – не залишить жодного сліду. Але ж треба навчитися розуміти поезію, розуміти поета. Адже поезія не може існувати окремо від емоційного і розумового світу поета. Читаю такі далеко не романтичні рядки поета Томаса Еліота: Коричневі хвилі туману […]...
- Україна – рідна ненька. Роздуми над поезією В. Сосюри і не тільки Україно! Ненька наша рідна, стільки про тебе писано-переписано, у стількох думах і піснях тебе оспівано, стільки живописних полотен про тебе написано. А ти знову і знову дивуєш своєю красою, своєю таїною. І кожне нове покоління зізнається тобі у вічній любові. А ти, Україно, як дбайлива ненька, зігріваєш теплом великої любові своїх синів і доньок, пам’ятаєш […]...
- Життєвий вибір поета-патріота (за поезією Т. Шевченка “Минають дні, минають ночі… “) Вірш “Минають дні, минають ночі” увійшов до збірки Тараса Шевченка “Три літа”. Ця збірка стала новим етапом у творчості змужнілого поета, який багато пережив і передумав і назавжди розпрощався із юнацькими мріями та сподіваннями. Після чотирнадцятилітньої розлуки з Україною Шевченко побував у рідних місцях і вжахнувся тому, що побачив. Страждання покріпаченого народу боляче вразили поета […]...
- Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”) І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем. Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися […]...
- Патріотизм балади Р. Л. Стівенсона “Вересковий мед” Відомий англійський письменник Роберт Льюїс Стівенсон дуже любив поезію, особливо балади. У них він прославляв своїх героїв за сміливість, чесність, патріотизм, благородство, любов до Батьківщини. Поет захоплюється природою рідного краю, поетизує її. У баладі “Вересковий мед” на прекрасний край “квіту червоного” напав жорстокий шотландський володар і знищив усіх його мешканців – пиктів. А славилися ті […]...
- Глибока любов поета до рідної землі Щирий син свого народу, І. Франко палко любив Батьківщину, присвятив служінню Вітчизні все життя. Це підтверджує уся його творчість. Свою віддану любов до рідної землі змалював І. Франко у вірші “Моя любов”. Поет милується красою Вітчизни: Вона так гарна, сяє так Святою, чистою красою, І на лиці яріє знак Любові, щирості, спокою. Але не стільки […]...
- Вони не бачать душею Вкраїну (за віршем В. Самійленка “Патріоти”) Ніщо так не лютило Самійленка, Як пустомельство й неробство Українських патріотів. І. Франко Хто вони, патріоти? Які якості їм притаманні? Чим вони керуються у своєму житті? Що мають робити для зміцнення держави, в якій живуть? Патріот і громадянин поняття тотожні чи ні? Чи кожна людина патріот? У чому особливість сучасного патріотизму? Ціла низка запитань… І […]...
- Душа поета і душа природи (за поезією Ф. Тютчева) 1. Ф. Тютчев – відомий російський поет. (У поезії Федора Тютчева яскраво виражена любов до Росії, до природи. Він вважав, що природа має душу, що вона жива. Тютчев мріяв, щоб і його Душа злилася воєдино з душею навколишнього світу.) 2. Осінні роздуми поета. (Ф. Тютчев любив осінь. Про це свідчать його поетичні твори. Для нього […]...
- Марія Андріївна – справжній вчитель (за твором “Перший диктант”) Остап Вишня народився другим у сім’ї, де було сімнадцятеро дітей. Тому він був добре обізнаний з життям багатодітної родини. Про це він пише в творі”Перший диктант”. В сім”ї всього дванадцятеро дітей. В селі, де вони жили не було школи. А батькам дуже кортіло, щоб їх діти вивчились читати й писати. До села, де була школа, […]...
- Роль поета й поезії в суспільстві (за поемою “Давня казка”) (1 варіант) Можна впевнено сказати, що життя Лесі Українки – це подвиг. Поетесі довелось рано зустрітися з нещастям, яке підкралося до неї у вигляді страшної хвороби і зробило з неї фізично слабку людину. Та мужня жінка не здавалася. Палка любов до Вітчизни, віра в народ – цілющі джерела, з яких брала вона життєві сили. Наймогутнішою зброєю поетеси […]...
- Патріотизм і духовна велич героїв повісті “Україна в огні” Патріотизм і духовна велич героїв повісті “Україна в огні” Кому я принесу радість, Якщо кожного дня буду Голосно виспівувати “Інтернаціонал” своїм Ріденьким поганющим Голосом. / О. Довженко / Як увесь час неможливо бути героєм, так і від постійного перебування в зеніті слави людина втомлюється. Саме про такий стан і свідчать рядки з Довженкового “Щоденника”, які […]...
- Патріотизм юних громадян у повісті “Вогник далеко в степу” У своїй повісті “Вогник далеко в степу” Григір Тютюнник зображує дуже важкі для нашого народу часи. Це був такий час, коли багато чоловіків загинуло, і залишилися лише жінки, старі люди, малі діти та підлітки. Головні герої – Павло, Василь Силка, Василь Обора, Василь Кібкало. Перших трьох хлопців до ремісничого училища погнала нужденність та бажання мати […]...
Дитячий вірш про призидента.