Роздуми про миттєве і вічне в новелі В. Винниченка “Момент” (2 варіант)
Яким змістом повинна людина наповнити своє життя, для того, щоб воно було повноцінним, яскравим, радісним? Що таке мить у порівнянні з вічністю? Здається, питання між собою не пов’язані, але це тільки на перший погляд. Іноді трапляється так, що коротесенька мить стає вічністю і наповнює все життя людини новим дивовижним змістом. Таку мить пережив герой новели В. Винниченка “Момент”.
З появою творчості В. Винниченка українська література зробила величезний крок уперед. І. Франко здивовано запитував: “І відкіля ти такий узявся? Серед
Дійсно, відвертість героїв новел В. Винниченка приваблює. Вони не здатні приховувати від світу свої потаємні бажання, страждання, поривання, тим більше, що продиктовані вони найчастіше чистою і щирою любов’ю до життя. Як зазначають дослідники, митець володів даром органічного підпорядковування
Герой оповідання “Момент” опиняється у край небезпечній ситуації. З метою, яка нам невідома, він намагається перетнути кордон. Можемо лише уявити, яка небезпека чекала на нього, адже не всякий наважиться покинути батьківщину. Допомагав йому у цій нелегкій справі контрабандист Семен Пустун. Невідомо, чи був у письменника намір давати своїм героям промовисті імена, але прізвище контрабандиста повністю дублює його характер.
Можливо, тому, що він вже звик до небезпеки, можливо, з інших причин, але Семен поводить себе доволі спокійно. Він намагається по-своєму жартувати навіть тоді, коли говорить про поразку своїх товаришів. Цей настрій передається і герою-оповідачу. Він не відчуває страху, тільки неспокій і бажання щоб там не було виконати. своє завдання. Якось буденно він дивиться на мушки, що обсіли, ніби старого коня, спину Пустуна. Це видавалося смішним: при кожнім русі Семена, мушки злетали, але потім сідали знову і спостерігали за тим, що відбувається навкруги. Раптово у свідомості героя зринає спогад про смерть. Семен стверджував, що вбити людину вже й не так складно, і особливого розуму для цього не потрібно.
Ми бачимо, що жага життя не покидає героя навіть у критичний момент. Він не може уявити себе мертвим. Сама думка про смерть видається не менш смішною, ніж мушки, які обсіли спину Пустуна: “Ці мушки, Семенова спина, конячинка, на якій підстрибувала комічно і глупо якось шлейка, Семенова шапка з прогризеним верхом і… я – будучий мертвяк. Лежу десь, в якому-небудь яру дикому, порожньому, наді мною небо, на виску маленька чорна ранка, а над ранкою кружком сидять такі ж самі блискучі, зеленкуваті мушки й ніби ворожать, заглядаючи у неї, туди, всередину, де оселилась смерть. І лице моє теж зеленкувате, тверде… А на скелі якійсь сидять чорні, великі, таємні ворони і ждуть чогось… “. Зрозуміло, що сама по собі смерть не була для героя смішною. Уявляючи себе мертвим, мертвим і смішним, він ніби захищався від тої небезпеки, яка буквально наповнювала повітря. От дивно: Семен і герой знаходяться в однаковій небезпечній ситуації. Але Семен твердий, непохитний, а герой постійно занурюється думками у вічність. Страх охоплює все його єство, але він не хоче у тому зізнаватися. Напевно, це прояв величезної сили духу та витримки.
Продовжуючи експериментувати, письменник вже підготував для свого героя несподіванку. Страх смерті він ще не подолав, але як він буде боротися зі своїми почуттями, якщо раптом покохає. Де, у лісі, у будинку контрабандиста? Так, саме у будинку контрабандиста герой зустрічає панночку. Ця зустріч була для нього несподіванкою, так само, як і для читачів: “Сама настояща, городська панна, в гарненьких черевиках, що визирали з-під сукні, з солом’яним бриликом на колінах, зі здивовано направленими на мене очима. А очі, як у зляканої лані, променисті, чисті, великі. Я рішуче нічого ніколи не мав проти гарненьких панн, але в повітці, на соломі, в подвір’ї контрабандиста… Я мусив почувати себе ніяково”. Натомість якась несподівана радість приходить на зміну невпевненості.
Панна поводить себе дружелюбно, і від того в душі героя оселяється радість. Тепер вони вдвох, а вдвох не так лячно, можна продовжувати сміятися над смертю. Те, що відбулося зараз, у цю мить, можна було назвати коханням з першого погляду. Вони були потрібні один одному тільки у цю мить. І ця мить перетворилася на вічність. Чому? Тому що тут, у лісі, людські закони були безсилі. Так, безперечно, вони ходили під загрозою людської помсти, тому що насмілилися протистояти законам, найголовніший з яких – жорстокість.
У цю мить вони були приречені, бо тільки диво могло їх врятувати, Вони покинули людське суспільство – і ліс взяв їх під свій захист. Природа жива, тільки ми не завжди це усвідомлюємо. Ми є дітьми цієї одвічної природи, дітьми нерозумними. Хоча ми й любимо вихвалятися своїм розумом, мовляв, людину відрізняє від тварини розум. Але цей розум постійно нам заважає віднайти гармонію. Міниться навіть пейзаж. Ліс темний і непривітний, поки герої пов’язані пуповиною страху із суспільством. Але він стає теплим і лагідним, коли вони стають не людьми, а просто живими істотами, які підкорюються своїм інстинктам, найголовніший з яких – прагнення жити, жити всупереч всім обставинам. “Ліс помирився з нами й провадив далі своє життя, життя кохання, народження, росту. На блідих квіточках кущів діловито гуділи бджоли; тукав дятел десь вгорі; дві пташки, пурхаючи з гілки на гілку, подивлялись на нас і несподівано зливались в обіймах. Літали сплетені коханням метелики або в щасливому безсиллі сиділи на листку й поводили вусиками… “
Це було лише миттю. Миттю, коли пробудилося кохання, коли всі почуття визволилися з-під тягаря обов’язків, моральних зобов’язань. Герої злилися із навколишньою дійсністю, стали частиною природи, підкорилися її законам. Мабуть, це і врятувало їх від паніки, і вони щасливо перетнули кордон.
Герой хотів, щоб там, у лісі, серед буяння життя й кохання, злилося в єдине ціле два тепла, два життя. Але поняття про злиття мало для нього зараз присмак еротики. Вона відмовилась, бо інтуїтивно відчувала: те, що сталося зараз у лісі, є найкращим проявом кохання, найкращим проявом людської душі. Для того, щоб люди відчули один одного, фізичний контакт не обов’язковий. Тому вона і залишила за собою право вирішувати їхню подальшу долю. Вона зробила правильний вибір – розлучитися навіки. Чому? Тому що вони знову повернулися до суспільства, у якому природні закони набувають огидних форм.
Кохання – то пристрасть, справедливість – то смерть. Момент може стати вічністю і подарувати людині нове життя. Найголовніше завдання людини – не зруйнувати красу і гармонію миттєвості.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Роздуми про миттєве і вічне в новелі В. Винниченка “Момент” (1 варіант) Новели Винниченка відкрили нові горизонти в дослідженні таємниць людської душі, “темних” інстинктів і підсвідомих імпульсів, людської особистості. Дошукуючись прихованих причин, подій і вияву в поведінці персонажів об’єктивних законів, письменник водночас зберігає їх внутрішню свободу, своєрідність, непередбаченість. Він зображує людей, що вирізняються своїм темпераментом, інтелектом, волею, активністю. Герої Винниченка шукають відповіді на питання про смисл життя, […]...
- Щастя як проблема буття (за оповіданням В. Винниченка “Момент”) В. Винниченко в оповіданні “Момент” стверджує: “Щастя – момент. Далі вже буде буденщина, пошлість”. Невже й справді щастя таке швидкоплинне? Виходить, не слід планувати майбутнє, а жити лише сьогоднішнім днем? Спробуємо знайти відповіді на ці питання, проаналізувавши вчинки персонажів твору В. Винниченка. Головний герой оповідання – тюремний оповідач на прізвисько Шехерезада. Він розповів своїм товаришам […]...
- Аналіз новели Володимира Винниченка “Момент” 1910 Темою Імпресіоністичної новели “Момент” стала історія короткого кохання, що зародилося між молодим революціонером і панною в драматичній, ризикованій для життя ситуації. Історія ця справді психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить і зникло разом із чарівною панною (звідси й […]...
- Особливості імпресіоністичної прози (за твором “Момент” Володимира Винниченка) Особливості імпресіоністичної прози (за твором “Момент” Володимира Винниченка) Час складається з моментів. Ми непомітно проходимо повз одні, при згадці про інші серце починає тривожно калатати, деякі запам’ятовуємо назавжди. І немає чіткого алгоритму, чому відбувається саме. так. Іноді довірливий погляд, гарячий подих, невловимий аромат, що кружляє в повітрі… Умови, місце зустрічі, твій соціальний статус – все […]...
- Коротко про “Момент” (1910) Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороми-нущості щастя. Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. Сюжет: революціонер зустрічається з панночкою в клуні перед спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка так само тікає від переслідування поліції. […]...
- Володимир Винниченко – Момент (АНАЛІЗ) Аналіз твору Володимира Винниченко “Момент” 1910 р. Літературний рід: епос. Жанр: новела. Тема: історія короткої любові між революціонером і панною в ризикованій для життя ситуації. Головна ідея: оспівування почуття кохання; усвідомлення скороми-нущості щастя. Головні герої: революціонер, панночка Муся, контрабандист Семен Пустун. Сюжет: революціонер зустрічається з панночкою в клуні перед спланованим нелегальним переходом через кордон. Панночка […]...
- Філософський підтекст новели “Момент” Художня спадщина Винниченка – письменника привертає увагу гостротою морально-етичної проблематики, майстерним розкриттям психології людини. Свідченням цьому є новела “Момент”. В. Винниченко порушує проблему буття людського суспільства, яке створило саме для себе безліч обмежень, кордонів, правил і обов’язків. У творі змальовано втечу через кордон двох людей, що випадково зустрілися й волею долі стали “співучасниками”. Випадкові, зовсім […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- Володимир Винниченко – Момент (СКОРОЧЕНО) Володимир Винниченко Момент (СКОРОЧЕНО) Було це навесні. Герой-оповідач їхав зі своїм другом-контрабандистом до кордону. Йому треба було обов’язково перейти кордон, ні дожидаючи ночі. Семен, людина серйозна, сказав, що це неможливо, можуть убити. Оповідач наполягав. Тоді Семен сердито сказав йому, щоб той ліг на дно воза, й прикрив рядном. Привіз до якоїсь повітки. Коли оповідач зайшов, […]...
- Момент (скорочено) – Винниченко Володимир Було це навесні. Герой-оповідач їхав зі своїм другом-контрабандистом до кордону. Йому треба було обов’язково перейти кордон, ні дожидаючи ночі. Семен, людина серйозна, сказав, що це неможливо, можуть убити. Оповідач наполягав. Тоді Семен сердито сказав йому, щоб той ліг на дно воза, й прикрив рядном. Привіз до якоїсь повітки. Коли оповідач зайшов, то був вражений несподіванкою. […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (1 варіант) Мати… Ця людина для кожного з нас є особливою. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів, із тривогою та любов’ю вдивляються вони у своїх дітей, сподіваючись на їхнє щасливе майбутнє. І страждає, мучиться материнська душа, коли бачить, що не на праведний шлях стала її дитина. Не один український письменник показав у своїх творах […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Роки життя і становлення як особистості письменника М. Хвильового припадають на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. Він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” (1 варіант) “Мати” – це слово, яке змушує кожного згадати світлий образ найріднішої людини й відчути ту зажуреність і смуток, які приходять, коли згадуємо дитинство. Мотив материнської любові є одним із провідних в українській літературі: оповідання “Мати” М. Хвильового, твір із такою самою назвою О. Довженка, численні образи матері у багатьох повістях та романах інших вітчизняних письменників. […]...
- Почуття синівської любові як вияв народної моралі в новелі Г. Косинки “Мати” (2 варіант) Визначаючи своє літературне кредо та відповідаючи на гострі випади критиків, Г. Косинка писав: “Я вважаю, що письменник повинен правдиво відображати дійсність, історію наших часів” .Жахливі сторінки вітчизняної історії, криваві, люті часи громадянської війни, безперечно, вражають читацьку уяву, коли читаєш новелу ” Мати “. Не менш емоційним є відтворення почуттів головного героя, який зустрічається віч-на-віч зі […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (3 варіант) В. Стефаник реалістично зображував у своїх новелах життя селян Західної України, тяжке і нужденне, сповнене цілоденної праці. На очах читача проходять одна за одною трагедії, викликані постійними нестатками. Зокрема, в новелі “Камінний хрест” селяни, втративши всі свої сили і здоров’я на рідній землі, збираються шукати легшого та кращого життя за океаном – у Канаді. Наприкінці […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (2 варіант) Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ […]...
- Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (1 варіант) Бурхливим і важким був початок XX століття: це і перша революція, і політична реакція після неї, і роки важкої експлуатації та зубожіння селян, заробітчан та робітників, і спроби соціального протесту, що ставали тим частішими, чим нестерпнішими були умови життя. Все це відбулося у творчості багатьох письменників, і одним з них був Володимир Кирилович Винниченко – […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (3 варіант) Є. Гребінка – це талановитий байкар, поет та прозаїк. Поряд із жанром байки письменник вводить в українську літературу романтичний жанр: романси, пісні та поетичні роздуми. Захоплення фольклором, звернення до пісенної лексики, елегійний смуток – це характерні риси поезії Є. Гребінки. Вірш “Човен” – це роздуми поета над своїм майбутнім і взагалі над людським життям. Життя […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) (3 варіант) Коли я тільки розпочала читати твір Б. Грінченка, мені дуже не сподобався Семен – сусід Грицька. Так, родина Семена була вбогою, але це не виправдовує його поведінки. Зовсім по-іншому поводить себе Грицько: намагається не ображати Семена, пам’ятати про їхню вбогість. Зрозуміло, що Семен через бідність виявляє певну злість, але Грицько на таке ставлення не заслуговує. […]...
- Реалістичність зображення тяжкого становища українського народу в творах В. Винниченка (2 варіант) З творами Володимира Винниченка ми знайомі вже давно. Ще в п’ятому класі переживали, читаючи оповідання “Федько-халамидник”, плакали, співчуваючи відчайдушно сміливому хлопчику Федьку, чесному й гордому, свавільному, але доброму й чуйному, який загинув, та не видав випещеного Толю, якого йому було жаль. Глибоко в душу закралося в нас обурення на Толю, його батька і їм подібним, […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (1 варіант) Василь Стефаник по праву вважається найвидатнішим українським новелістом. У своїх творах він правдиво та досконало змалював трагічне життя селянства Західної України. Вона в той час перебувала під владою Австро-Угорщини. Тоді смертність населення на заході України була чи не найбільшою в усій Європі. Тому, шукаючи порятунку від видимої загибелі, люди кинулися емігрувати – до Америки, до […]...
- Володимир Винниченко – Момент (Характеристика твору) Характеристика твору Володимира Винниченко “Момент” 1910 р. Темою Імпресіоністичної новели “Момент” стала історія короткого кохання, що зародилося між молодим революціонером і панною в драматичній, ризикованій для життя ситуації. Історія ця справді психологічно витончена, світла й прекрасна, але й печальна, адже герой новели залишається наодинці з мукою осиротілого щастя, яке спалахнуло було на мить і зникло […]...
- Моя власна оцінка вчинку Грицька (за оповіданням “Грицько”) (2 варіант) Автор оповідання “Грицько”, Борис Дмитрович Грінченко, деякий час вчителював. Всі роки цієї роботи він пильно придивлявся і запам’ятовував різні події з життя дітей. Це дало йому змогу написати цілу низку правдивих оповідань про дітей, одним з яких є Грицько. В ньому змальовується життя селянських дітей Семена і Грицька. Вони жили поряд. Грицько був “говіркий, веселий, […]...
- Трагедії вимушеної еміграції у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” (2 варіант) Читати новелу В. Стефаника “Камінний хрест” цікаво і корисно з двох причин: по-перше, вражає майстерність митця у зображенні простих людей у непростих обставинах, по-друге, викликає інтерес злободенність та актуальність поставленої у творі проблеми. Що може бути гіршим та печальнішим, коли люди, трудова або інтелектуальна еліта, у пошуках кращої долі від’їжджають за межі рідної країни. Вони […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (2 варіант) На початку XX століття Ольгою Юліанівною Кобилянською була написана вражаюча і прекрасна соціально-психологічна повість Земля”, сповнена драматизму і суму за важку долю буковинського селянина. Повість змушує замислитися над проблемами, порушеними в ній авторкою. Написана під час активного розвитку капіталізму, “Земля” відбила страшні в дечому приватновласницькі інтереси і взаємини мешканців села. Уже в першій частині твору […]...
- Мої роздуми щодо назви п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” (1 варіант) Рідко коли ми замислюємося над тим, як звуть ту чи іншу людину, яке в неї прізвище, бо прізвище передається нам з діда-прадіда, як дорогоцінний спадок, як пам’ять роду. Але коли автор літературного твору дає своєму герою певне ім’я та прізвище, то слід задуматися над ними, спробувати розгадати авторський задум: що хотів сказати письменник, якими характеристиками […]...
- Мої роздуми щодо назви п’єси О. Коломійця “Дикий Ангел” (2 варіант) Ще не почавши читати п’єсу Олексія Коломійця “Дикий Ангел”, я була заінтригована її назвою. Адже як може ангел – посланець Бога – бути диким? І тільки дочитавши твір до кінця, я зрозуміла таємницю назви п’єси. Ангел у драмі Коломійця – це прізвище головного героя – Платона Микитовича – батька чотирьох дітей, чесної, справедливої людини, для […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (2 варіант) Григорій Савич Сковорода, видатний український поет, просвітитель, філософ, був міцно зв’язаний з життям народу і мріяв про щасливу долю для нього. Людина народжена для щастя, вона повинна бути щасливою – розмірковує Сковорода в “Розмові п’яти подорожніх”. Ми не можемо знайти щастя, поки не знаємо, в чому воно полягає. Проблема щастя посідає центральне місце у творчості […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (1 варіант) Повість “Земля” Ольги Кобилянської написана вже більше століття тому, проте й сьогодні вона схвильовує читачів, не залишає їхні душі байдужими, адже герої її постають, як живі, зі своїми проблемами, почуттями та переживаннями. Схвилював цей твір і мене, а особливо вразив той факт, що повість написана на основі реальних подій – восени 1894 року в сім’ї […]...
- Трагедії вимушеної еміграції у новелі В. Стефаника “Камінний хрест” (1 варіант) Наприкінці XIX століття капіталістичні відносини на селі вщент зруйнували дрібні господарства. У пошуках хліба, шматка землі селяни почали вибиратися в розхвалений найманими емісарами “обітований край” – в далеку Америку. Еміграція західноукраїнського селянства набула такого розмаху, що лякала панівні класи. “Мужики з жиру дуріють та шукають дармового хліба”, – саркастично вигукувало панство, розгніване втратою дешевих робочих […]...
- Філософські роздуми Г. Сковороди про людське щастя (1 варіант) Не той щасливий, хто бажає кращого, А той, хто задоволений тим, чим володіє. Г. С. Сковорода Постать Григорія Савича Сковороди у давній українській літературі – одна з найпомітніших. Він був філософом і став творцем людських душ, він був мандрівником, і цілувала трава сліди його ніг, він був співцем, і співали людські душі разом з його […]...
- Історична правда і художній вимисел у новелі “Камінний хрест” (2 варіант) У новелі “Камінний хрест”, що має символічну назву та базується на конкретному факті, В. Стефаник торкається болючого питання: еміграції селян за океан у пошуках кращої долі. Він показує, як крайня нужда жене селян з рідного краю на чужину. Письменник сам був свідком того, як з його села Русова сотні родин їхали до Канади і США. […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (2 варіант) “Кайдашева сім’я” – один із тих творів, які запам’ятовуються назавжди. Можу це стверджувати, спираючись на досвід моїх бабусі й матері. Обидві й досі згадують Мотрю і Кайдашиху, навіть цитують окремі рядки. Я зацікавилася, що ж це за твір такий, якщо його вивчають ось уже кілька поколінь? Майже з перших сторінок зрозуміла, що “Кайдашева сім’я” – […]...
- Мої роздуми під час читання повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” (1 варіант) Спочатку хочу навести одну цитату з С. Єфремова: “Напрям його літературної діяльності й зміст його численних творів залежать цілком од тієї надзвичайної епохи, коли він почав літ і свідомості доходити. Як знаємо, то був час скасування кріпацького ладу, час першого серйозного звороту інтелігенції до народу, час великих надій на “увенчаніе зданія” конституційними формами державного життя. […]...
- Мої роздуми під час читання повісті О. Кобилянської “Земля” (3 варіант) Ольга Кобилянська була однією з тих письменників, що шукають нового шляху в літературі. Письменниця принесла українській літературі нові теми і нові інтерпретації старих, здавалось би, давно розроблених тем. Це вона першою піднесла свій голос на захист права жінки бути людиною, відчувати свою людську гідність, намагатися знайти свій шлях у житті. Але ми говоритимемо про повість […]...
- Філософські роздуми Григорія Сковороди про людське щастя (2 варіант) Чи є така пташка, яка б змогла прожити без крил, без польоту, без неба? Чи є на світі хоч одна людина, яка з малих літ не прагнула б відшукати в цьому житті своє земне щастя? Та кожен уявляє його по-своєму. Для одного це синиця в жмені, для іншого – журавель у небі. А скільки гірких […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (2 варіант) Талановитий український письменник Євген Гребінка зробив великий внесок в розвиток української літератури і журналістики як письменник, видавець, організатор літературних сил. Творча діяльність його припала на ті часи, коли після придушення повстання декабристів в імперії панувала жорстока миколаївська реакція. Але навіть вона не могла спинити зростання прогресивних настроїв у колах волелюбної студентської молоді. Вийшовши з Ніжинської […]...
- Роздуми поета над своїм майбутнім (за баладою “Човен”) (1 варіант) Прощай, мій покою, пускають у море! І, може, недоля і лютеє горе Пограються з човном моїм. Є. Гребінка Ці рядки молодий поет написав, стоячи на порозі нового життя. Позаду була гімназія, а попереду-бурхливий Петербург. Що чекає там його, сина відставного офіцера? Як зустріне холодна столиця хлопця, який народився серед мальовничих краєвидів Полтавщини? “Як човнові море, […]...
- Мої роздуми над долею Роксолани (за романом “Роксолана”) (1 варіант) “У всякого своя доля”, – писав Тарас Шевченко, і це дійсно так. Комусь судилося прожити тихе, спокійне життя, а хтось жив бурхливо і назавжди залишився безсмертним, відігравши значну роль в історії. Переді мною портрет жінки: обличчя не вражає вродою, але щось є в очах. Можливо, радість перемоги? Задоволення життям? Чи невідступний біль, схований десь на […]...
Місто семенко тема і ідея.