Руданський Степан – Гусак
Раз у баби перехідний
Москаль ночував,
Устав рано до походу
Та й гуску украв.
Доганяє його баба:
“Служба! Почекай!”
“А что, бабушка, мне скажешь?”
“Та гуску оддай”.
“Ах ты, бог мой! Это гуска?..
Экой я дурак!..
Вазьми, бабка, ей-ей думал,
Что зто гусак!”
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Related posts:
- Руданський Степан – Лошак Напосілися злодії Раз на мужика І, чи з поля, чи із стайні Вкрали лошака. Мужик ходить, ломить руки, На святе дає; Коли чує – аж у стану Лошак його є. Поклонився асесорам Мужик-неборак; Асесори йому кажуть! “Пашол вон, дурак! На слово ему поверить! Экой дуралей! Приведи для показанья Восемь душ людей!” Мужик ходить, просить, поїть, […]...
- Руданський Степан – Пан і Іван у дорозі Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, Іван – у свитині… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж пан собі задумує Хлопа ошукати… Та й говорить до Івана: “Знаєш, що, Іване? Годилося б попоїсти!..” “То що ж? Їжмо, […]...
- Руданський Степан – Полотно Кричить баба, репетує, Пукає в вікно, А москаль припав до плоту, Тягне полотно. Стягнув собі. “Прощай, бабка! Злом не поминай!” Стара баба у погоню: “Служба, почекай!” Москалеві то й байдуже, Баба вже й клене: “Нехай тебе, препоганий, Куля не мине!” “Пусть себе, – москаль говорить, Баба паареть, Вить добраво чаловека Пуля не вазьметь… “ “Та […]...
- Руданський Степан – Пан та Іван в дорозі Віршована казка про те, як жадібний пан та простий чоловік мандрували разом, і хто кого ошукав. Ізійшлися пан з Іваном, По світі мандрують… Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кождому через плечі Висить по торбині… Лиш пан таки у чемерці, Іван – у свитині… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж пан собі задумує Хлопа […]...
- Руданський Степан – Пан та Іван в дорозі (скорочено) Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці (1), Іван у свитині (2)… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа (3) ошукати (4)… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б […]...
- Пан та Іван в дорозі скорочено – Руданський Степан Побратались пан з Іваном, По світі мандрують. Разом їдять, розмовляють. Разом і ночують… На кожному через плечі Висить по торбині. Лиш пан таки у чемерці (1), Іван у свитині (2)… Ідуть вони дорогою, Стали ночувати, Аж задумав пан поганий Хлопа (3) ошукати (4)… Та й говорить до Івана: “Знаєш що, Іване? То нам варто б […]...
- Руданський Степан – Ікра Сидить москаль коло лави, Порох насипає. Аж підходить стара баба. “А що то?” – питає. “А что ж? Икра салдацкая, Став москаль брехати. – Вить с энтаво у нас, бабка, Выходют салдаты!..” “Почекай же, бісів сину, – Стара собі каже, – В мене живо ікра ваша У печі поляже!” І йно лихе москалину З хати […]...
- Руданський Степан – Співомовки (Збірка) 1992 рік, видавництво “Веселка” ПРЕСЛІВ’Я Вір не вір, а не кажи: “Брешеш” I Народився я на світ, Як їдного рання Моя ненька забагла Шпаків на снідання. А я, хлопець-молодець, Пожалував мами, Серед лісу відпитав Дупло зі шпаками. В дупло руку – не йде, Голови не впхаю, Сюди-туди край дупла – Та й сам улізаю. Ходжу […]...
- Руданський Степан – Ти не моя Ти не моя, дівчино дорогая! І не мені краса твоя; Віщує думонька смутная, Що ти, дівчино, не моя! Ти не моя! За личко гарне Справляє хтось колодія… Мої ж літа проходять марне, Бо ти, дівчино, не моя!.. Ти не моя!.. І брови чорні Милує інший, а не я, І інший хтось тебе пригорне, А ти, […]...
- Степан Руданський – Еге, гай Йде видючий і сліпий, Та й каже видючий: “Ото, брате, синій гай! Ото ліс дрімучий!” “Еге! Еге! – каже той.- Як ти собі важиш!” “А ти ж, брате, бачиш що?” “Та ж ти, брате, кажеш!”...
- Степан Руданський – Не мої ноги Серед лісу, серед гаю У неділешній обід Заснув мужик у чоботях, Прокинувся без чобіт. Прокинувся, протер очі, Разів кілька позіхнув, Разів кілька босі ноги З подивлінням повернув. “Не мої се,- каже,- ноги, Присягаю на чім світ, Бо мої в чоботях були, А сі – босі, без чобіт!”...
- Степан Руданський – Окуляри Розходився мужичок Аж гвалт дякувати, Та одна йому біда: Не вміє читати. До аз-буки – так куди, Не того він хоче. Він гадає чим другим Просвітити очі. “Не вміє ж так старий дяк Стрічки розібрати, Окуляри ж як візьме – То куди читати! Отак і я заведу Кондаки й тропарі, Піду тілько та куплю Такі […]...
- Руданський Степан – Преслів’я Спив до дна я прикрий келих За здоров’я долі, І з похмілля моє серце Розривають болі. Нащо ж, мила, мої думи, Нащо твої чари, Коли з ними враз по серцю Бродять чорні хмари? Правда, мило мені було, Як ти обіймала І опущене покрів’я З думки підіймала І на розум накидала, – Правда, мило було!.. Моє […]...
- Степан Руданський – Шляхтич Мша кінчилась у костьолі, Люд порозсипався, У костьолі тілько шляхтич Убогий зостався. Та ще десь за образами Захристиян лазить, То святих там заслоняє, То в них світло гасить. Обдивився кругом шляхтич – Не видно нікого, Та живенько, де Антоній, Припав до святого: “Błagam cię, człowieczku święty! Błagam cię, Antoni! Podaj, serce, mnie pieniędzy, Niech ja […]...
- Руданський Степан – дочка-син Пан то хоче сина мати, Не спить цілі ночки, Але пані, як на збитки, Вповиває дочки. Що півроку, то й повненька, Що рік, то й дитина… Отак-отак рада б хлопця, А вийде дівчина… П’ятеро вповила пані, Ще надію має; Але дідич за границю З горя виїжджає. І говорить своїй пані: “Я хрестом клянуся, Тільки ще […]...
- Руданський Степан – Барабанщик [separator headline=”h2″ title=” Руданський Степан – Барабанщик “ Не кидає цам господар Ні жінки, ні хати, А тут москаль перехожий Аж гвалт пої..ти. І вхитрився ж так, шельма, Настругав цеглини. Розтер пороху чимало, Взяв білої глини. Давай пуцьку малювати! На два пальці – в чорне, На чотири пальці – в біле, А на три в […]...
- Руданський Степан – Куций Ходить піп коло крамниці Та й чогось питає. Аж до нього такий хитрий Жидок підбігає: “добродзею, добродзею!” – Просить почекати Та й новому ножикові Ім’я яке дати. А той, довго не гадавши, Казав ножик дати, Зламав його та й каже: “Куцим будеш звати!..”...
- Руданський Степан – Аршин Іде Мошко через ліс, Аж вовк вибігає; Мошко скочив на пеньок, Аршин підіймає. І аршином навісний До вовка цілиться – Аж тут – трах! – із-за корчів Бахнула рушниця. Бідний Мошко як стояв, Так і затрусився Та із пеньку сторчака В рів і покотився. От ті вовка потягли, Покинули жида… Але якось у рові Одійшла […]...
- Степан Руданський – Той, що над нами Стоїть козак коло груші Дівку підмовляє. А дівчина, як калина, Полум’ям палає. Зчервоніло повне личко, Відскочили груди… Отак дала б, та боїться, Що то послі буде. “А що, – каже, – як я буду Дитиноньку мати? Хто пригорне сиротину, Буде доглядати?” Козак жваво обіймає Дівчину руками. “Не журись, дівчино, – каже, – А той, що […]...
- Степан Руданський – Чорт Приглянувся ксьондз-добродій До чужої жінки. Що день божий посилає Фіги та родзинки… Посилає, все питає, Коли згода буде. Коли її чоловіка Удома не буде… Але жінка не з тих жінок: Подарунки брала, А ксьондзові усе-таки Слова не давала… Далі видить – треба дати, Нічого робити! Тілько собі замишляє Ксьондза підголити… Каже мужу. Муж навмисне Зрання […]...
- Руданський Степан – Студент В славнім місті Петербурзі, Недалеко від Неви, Із болота виглядає Хата бідної вдови. Стара хата зо вдовою Разом вік свій віджила, Почорніла, похилилась І в болото увійшла. Увійшла по самі вікна… В ганку сходи до сіней; В сінях набік похилились Двоє скривлених дверей… І направо старій бабі Смерть підписує патент, А наліво без копійки Б’ється […]...
- Степан Руданський – Піп і ксьондз Ксьондз сміється: “Паки! Паки! Дай, попе, табаки!” А піп каже: “Surdum corda! * На, теляча морда!” ___________________________ * Піднесімось духом! (лат.) – Ред....
- Степан Руданський – Чуприна Питалися козака: “Що то за причина, Що в вас гола голова, А зверху чуприна?” “А причина то така: Як на війні згину – Мене ангел понесе В небо за чуприну”. Питаються мужика: “Що то за причина, Що в вас гола голова, А зверху чуприна?” “А причина то така: Нас біда обсіла – Голимося до крівлі, […]...
- Руданський Степан – Свята сім’я Лежить собі старий піп – Де йому ї..ти. Але його попадя Давай зачинати. Зачіпала і товкла Куди довелося, На остаток заскубла Попа за волосся. Не витримав старий піп: “Ну ж бо ти, старая! Хоч голови не скуби – Голова святая!” “Що ж у тебе не святе?” “Все святе, небого!” “То і я, либонь, свята З-за […]...
- Руданський Степан – два рабини Два рабини на коршомці Зашабашували, Одправили борухати, За стіл посідали. На кождому лапсардаки, Шапка шабашкова, Сидять собі коло столу, Жоден – ані слова. Аж приходить чоловік наш, Кварту набирає. “А хто то в вас, орендарю?” – Шинкаря питає. “І то рабин, і то рабин!” – Шинкар обізвався. “Чому ж вони не говорять?” – Чоловік спитався. […]...
- Руданський Степан – Місяць Нічка тиха, зорі світять, А мороз крепить; Циган сина до місяця Лицем становить. “Отак, сину мій Романе! Отак, дурню, стій Та з пазухи вийми руки, До місяця грій!..” Стоїть бідне циганятко, Холод каменить, А старий пішов до хати Людей туманить. Витуманив кусок сала, Хліба бохунець, Вийшов з хати та до сина – Син як камінець. […]...
- Степан Руданський – Скілько душ “Скілько, куме, в тілі душ?” “Одна, я гадаю”. “Може, в тебе і одна, А я так дві маю: Бо як руки на снігу В мене заколіють, Хукне теплая душа – І руки тепліють. А як страва на столі Гарячая буде, То вже друга, бач, душа, Холодная, студить!”...
- Руданський Степан – А не халасуй! “Ото, тату, маєм воду,- Каже циганчук,- А якби нам іще сиру Та муки до рук – Наварили б вареників, Сіли край стола… “ Тут старому вже по горлі Слинка потекла… “А якби нам іще масла, Отоді балуй!” Тут старий його фандою: “А не халасуй!”...
- Степан Руданський – Сам поїду! Що заслабне, було, жид І рабина просить, Рабин тілько з-за дверей Палицю виносить Та й пахолка свого шле З нею до слабого… От пахолок курував Жида не їдного. Аж раз якось довелось Слабу курувати; От пахолок і прийшов, Щоб палицю взяти. А той каже: “Хто слабий? Чи жид, чи жидівка?” “Не жид,- каже,- а їдна […]...
- Руданський Степан – Могила В степах, де гриміла Козацькая сила, Від світу-потопу Лежала могила. Лежала могила, Як тая цариця, Що ї зашептала На сон чарівниця. І стан її пишний Трава покривала, І голову сонну Калина вбирала. І гілля калини Плелося косами, І кетяги красні Спадали биндами. Із лівого боку, Словами ізрита, Лежала край неї Камінная плита. Чи прошлого пам’ять, […]...
- Руданський Степан – Що до кого “Хто йде їсти?” – пан питає. “Я йду!” – циган каже. “Хто йде жати?” – пан питає. “То громада скаже!”...
- Руданський Степан – Масло Вивіз Лейба горщик масла В місто продавати Та й пішов собі на ринок Купця відпитати. А чоловік коло воза Чекає, чекає. Далі випив півкватирки, Масло добуває… Добув масла, достав хліба, Засів та й балує. Де побачить христянина – Просить та й годує. З’їли масло добрі люди, Що тоді робити?.. Б’є він горщик коло воза, А […]...
- Руданський Степан – Над колискою Спи, дитя моє, ти – життя моє! Спи, дитя моє красне! Поки сонечко не запалиться, Поки місяць не згасне!.. Спи, дитя моє, ти – життя моє! Тілько щастя і долі! Будеш цілий вік, як той чорний віл, У ярмі і неволі! Тілько губонька залепечеться, Слаба ніженька стане, Слаба рученька перехреститься – Твоє горе настане. Не […]...
- Степан Руданський – Голодний жид Небагато орендарі В сабаш наварили Та й, на лихо, убогого Їсти запросили. А убогий, ще й голодний, На то не вважає: Як припався гатилити – Як у торбу пхає. Та і ні вже як од миски Біду одірвати, Ото вони й задумали Дечого питати. “Чи маєш ти,- кажуть,- батька?” А той каже: “Маю!” Їсть і […]...
- Степан Руданський – Сховалась По ордані 1, як звичайне У людей буває, Ходить батюшка з кропилом Хати окропляє. І, звичайне, як батюшка, – Чого ж тут боятись? Але одна молодиця – Ні, таки ховатись… Ставить діти на припічку, Каже їм казати, Що матері нема вдома, На ярмарку мати. Сама живо під постелю, Ноги підгинає. Аж приходить і батюшка, “В […]...
- Руданський Степан – Не вчорашній Везе в місто мужик сіно Якось проти свята Та й годує в капелюсі Малі шпаченята… Але їде пан багатий До костьолу, знати, Та вже в них натура, мабуть, Щоб покепкувати… Іде звольна та й питає: “Со wieziesz, Іване?” Мужик пану поклонився: “А що ж? дрова, пане… “ “??esz, ga? ganie! Wieziesz siano!” “То ж пан […]...
- Степан Руданський – Biskupstwo Коли біскуп був не біскуп, А плебан убогий, То і пара добре везла, А часом і ноги. А як біскупом зробився Та вбився у сало, Тоді йому і чотири Зробилося мало. Раз він гнався шістьма кіньми В шовках та у злоті, Як нагнався на баюру, Застряг у болоті. Бились-бились сиві коні Та й лягли, до […]...
- Руданський Степан – Животина “де то, доню, животина Так?..” “Та то, мамо, коло тина Дяк… Все, бувало, грає, грає Та й… Все, бувало, примовляє: “дай!..” Раз підсунув, було, ручку В то… А я кажу: “дай обручку, То… “ А він каже: “На обручку, Дай!” Я пустила його ручку Та й… “...
- Степан Руданський – Загадки Позбирались дукачі, Добре підгуляли. “давай, Мошку, загадок!” – До жидка пристали. А жидок собі бім-бім, Пейси підвиває: “Як завдати, так завдам, А хто не вгадає?” А ті кажуть: “Не журись! За то буде плата. Хто не скаже, що то є, Заплатить дуката”. “Угадайте ж,- каже жид,- Що удень чорніє, Що біліє уночі, А ранком синіє?” […]...
- Степан Руданський – Указ Їде козак дорогою, Дівку надибає; Вийняв папір з-за пазухи Та й її читає: “І прочая, і прочая… По сему указу Кожна дівка козакові Довжна дать по разу!” “Чуєш, дівко, що в указі?” “Та чую, козаче”. І вже ж рада-то, псяюха, Аж мало не скаче! Ізліз козак, покріпився, На коня сідає, А дівчина підійнялась Та й […]...
Дитячий твір моя улюблена справа готувати.